Рішення

від 14.09.2018 по справі 742/2714/18

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/742/1151/18

Єдиний унікальний № 742/2714/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2018 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді Павлова В.Г.

при секретарі Тищенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_2,17531, РНОКПП НОМЕР_1) до Територіальної громади Смоської сільської ради в особі Смоської сільської ради Прилуцького району (вул.Покровська, 32, с. Смош, Прилуцький район, Чернігівська область,17531, код ЄДРПОУ 04415850), третя особа - Головне управління Держгеокадастру Чернігівської області (просп. Миру, б.14, м. Чернігів, 14000) про визнання права власності на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В :

17.08.2018 року ОСОБА_2 звернулась до Прилуцького міськрайонного суду з позовом до Територіальної громади Смоської сільської ради в особі Смоської сільської ради Прилуцького району, третя особа - Головне управління Держгеокадастру Чернігівської області про визнання права власності на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування за законом.

Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_5 року померла її свекруха ОСОБА_3, а ІНФОРМАЦІЯ_6 року помер її чоловік - ОСОБА_4, який проживав та був зареєстрований разом зі своєю матір'ю ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1.

Після смерті чоловіка, ІНФОРМАЦІЯ_7 року Прилуцькою районною державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №47934516 та видано свідоцтво про право на спадщину.

При оформленні спадщини з'ясувалося, що ОСОБА_3 мала право на земельну частку (пай) в колективній власності Агрофірми Смошанська розміром 5,15 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки на підставі сертифікату серії НОМЕР_2 від 07 серпня 2000 року, але нотаріусом їй було відмовлено в проведенні процедури спадкування даної земельної ділянки у зв'язку з тим, що правовстановлюючий документ сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, виданий Прилуцькою районною державною адміністрацією 07 серпня 2000 року, тобто після смерті спадкодавиці.

В судове засідання позивач не з'явилась, хоча була належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, подала до канцелярії суду письмову заяву про проведення розгляду справи за її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі /а.с.47/.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився також, представником надіслано до канцелярії суду заяву про розгляд справи за його відсутності, яка містить визнання заявлених ОСОБА_1 позовних вимог стосовно визнання за нею права власності на земельну ділянку, що узгоджується з вимогами ст.206 КПК України /а.с.30/.

Третя особа - Головне управління Держгеокадастру Чернігівської області в судове засідання не з'явилась, представником на адресу суду надіслано заяву про розгляд справи у їх відсутність, при винесенні рішення покладаються на розсуд суду, просять повідомити про прийняте судом рішення.

Враховуючи те, що учасники справи в судове засідання не з'явились, суд, керуючись ч.2 ст.247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, враховуючи факт визнання відповідачем позову, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до змісту п.3 ч.2 ст.129 Конституції України, ч.1 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд, на виконання вимог ч.5 ст.12 ЦПК України, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, забезпечив сторонам змагальність процесу, створив їм відповідні умови для реалізації своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов'язків, попередив про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, проте останні, відповідно до ч.3 ст.13 ЦПК України, скористались на власний розсуд своїми правами щодо предмету спору.

З обставин, які згідно з ч.1 ст.82 ЦПК не підлягають доказуванню, оскільки визнані сторонами, з огляду на відсутність обґрунтованих сумнівів щодо їх достовірності, судом встановлено, що згідно із копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4, актовий запис №07 від 14.06.2000 року, ІНФОРМАЦІЯ_5 року померла ОСОБА_3 /а.с.7/.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3, актовий запис №15 від 12.09.21007 року, ІНФОРМАЦІЯ_6 року помер ОСОБА_4, син - ОСОБА_3 /а.с.8/.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 батьками ОСОБА_4 зазначено ОСОБА_5 та ОСОБА_3 /а.с.10/.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_3 відкрилась спадщина до складу якої входить земельна ділянка площею 5,15 га, що знаходиться в колективній власності колишньої Агрофірми Смошанська с. Смош Прилуцького району.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зареєстровано шлюб, після укладення шлюбу позивачу присвоєно прізвище ОСОБА_1 /а.с.9/.

Факт проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 однією сім'єю підтверджується довідкою Смоської сільської ради, в якій зазначено, що на день смерті ОСОБА_3 разом із нею проживав та був зареєстрований її син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 14/.

Факт проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_1 однією сім'єю підтверджується довідкою Смоської сільської ради, в якій зазначено, що на день смерті ОСОБА_4 разом із ним проживала та була зареєстрована його дружина - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с. 15/.

Позивач по справі, звернувся до державного нотаріуса Прилуцької районної державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, але отримала відмову у зв'язку з тим, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_8, виданий 07 серпня 2000 року, тобто після смерті спадкодавця /а.с.17/.

З оглянутої в судовому засіданні спадкової справи №514/2009, встановлено, що спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 за законом є ОСОБА_1, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, яка подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке складається з земельної ділянки площею 5,18 га, що розташована на території Смоської сільської ради , яка належала спадкодавцеві на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_7. /а.с.31-38/.

З оглянутого в судовому засіданні, надісланого Прилуцькою районною державною адміністрацією на виконання ухвали суду, сертифікату на право на земельну частку (пай) вбачається, що сертифікат серії НОМЕР_2 видано члену колективного сільського господарського підприємства Агрофірми Смошанська с. Смош - ОСОБА_3, яка проживає в с. Високе Прилуцького району Чернігівської області, на підставі рішення Прилуцької районної державної адміністрації від 03 серпня 2000 року №309, в тому, що їй належить право на земельну частку (пай) розміром 5,15 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, вартість земельної частки (паю) становить 11 463 грн. 48 коп., сертифікат зареєстровано 09.08.2000 року. /а.с.27/.

Із наданої відповіді Міськрайонного управління у Прилуцькому районі та м. Прилуках ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області вбачається, що громадянці ОСОБА_3 виписано сертифікат на земельну частку (пай), який зареєстровано в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) в колективній власності АФ Смошанська Прилуцького району Чернігівської розміром 5,15 га на підставі сертифікату серії НОМЕР_8 виданого за рішенням Прилуцької районної державної адміністрації від 03 серпня 2000 року №309, сертифікат зареєстровано 09 серпня 2000 році у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №309. Сертифікат на право на земельну частку (пай) не видавався та знаходиться в Міськрайонному управлінні у Прилуцькому районі та м. Прилуках Головного управління Держгеокадастру Чернігівської області./а.с.16/.

Відповідно до п.4 ст.25 ЦК України правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, а згідно з п.11 ч.1 ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника, у зв'язку з чим позивач позбавлений можливості іншим чином, ніж у судовому порядку, встановити право власності на земельну ділянку,що знаходилася в колективній власності Агрофірми Смошанська с.Смош Прилуцького району розміром 5,15 га, з метою подальшого оформлення права спадщини на неї.

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до норм ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно з ч.3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно вимог ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, для оформлення права на спадщину може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Свідоцтво про право на спадщину, відповідно до пункту "б" частини другої статті 126 ЗК України є одним із документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж та цільового призначення.

У відповідності ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Згідно роз'яснень, що викладені в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування", право власності на земельну ділянку, з огляду на вимоги ст.1225 ЦК України, переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом, в даному випадку до

позивача по справі.

З огляду на наявні та ретельно досліджені матеріали справи, позиції учасників процесу, що викладені в письмових заявах, суд, приходить до висновку про можливість задоволення позовної заяви, оскільки факт належності земельної ділянки, яка знаходилася в колективній власності Агрофірми Смошанська с.Смош Прилуцького району розміром 5,15 га, не викликає жодних сумнівів, а відтак позивач має беззаперечні правові підстави для реалізації спадкових прав щодо належного спадкодавцю майна.

Статтею 1266 ЦК України визначені правила спадкування за правом представлення. Згідно з нормами зазначеної статті спадкоємцями за правом представлення можуть бути: внуки, правнуки спадкодавця, прабаба, прадід спадкодавця, племінники, двоюрідні брати та сестри спадкодавця.

Відповідно до ч.6 ст.1266 ЦК України при спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення.

Згідно ч.1 ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом ч.2 ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

Зважаючи на те, що виникнення права власності в даному випадку пов'язується з правом спадкування за законом, беручи до уваги, що позивач, є рідним сином, з огляду на об'єктивну неможливість оформлення ним спадкових прав у встановленому законом порядку та факт визнання відповідачем заявленого позову, що не суперечить закону, не порушує законних прав чи інтересів інших осіб, за умови відсутності інших обставин, суд вважає за необхідне задовольнити цивільний позов у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 16 , 328 , 1216-1218 , 1225 , 1268 ЦК України , ст.ст. 81 , 131 ЗК України , ст.ст.12,81,82, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_2,17531, РНОКПП НОМЕР_1) до Територіальної громади Смоської сільської ради в особі Смоської сільської ради Прилуцького району (вул.Покровська, 32, с. Смош, Прилуцький район, Чернігівська область,17531, код ЄДРПОУ 04415850), третя особа - Головне управління Держгеокадастру Чернігівської області (просп. Миру, б.14, м. Чернігів, 14000) про визнання права власності на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 року на земельну частку( пай) в колективній власності Агрофірми Смошанська с. Смош, Прилуцького району розміром 5,15 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на підставі сертифікату серії НОМЕР_2 від 07 серпня 2000 року, виданого за рішенням Прилуцької районної державної адміністрації від 03 серпня 2000 року №309.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги через Прилуцький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Прилуцького міськрайонного суду

Чернігівської області В.Г. Павлов