Ухвала

від 17.09.2018 по справі 329/363/17(2-а/329/11/2017)

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 вересня 2018 року

Київ

справа № 329/363/17 (2-а/329/11/2017)

провадження № К/9901/57775/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Чернігівського районного суду Запорізької області від 25 квітня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Широкоярської сільської ради Чернігівського району Запорізької області, Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області про визнання протиправним і скасування рішення Широкоярської сільської ради, поновлення на посаді сільського голови, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,

у с т а н о в и в :

11 квітня 2017 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернувся до суду з позовом до Широкоярської сільської ради Чернігівського району Запорізької області, Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Широкоярської сільської ради Чернігівського району Запорізької області від 3 квітня 2017 року № 7 Про дострокове припинення повноважень Широкоярського сільського голови ОСОБА_2. , поновити його на відповідних посадах сільського голови та покласти обов'язки старости, внести зміни в трудову книжку колгоспника, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, стягнути моральну шкоду.

Чернігівський районний суд Запорізької області ухвалою від 25 квітня 2018 року, яку залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року, залишив без розгляду позовну заяву ОСОБА_2 у частині вимог про поновлення на посаді Широкоярського сільського голови Чернігівського району Запорізької області та покладення обов'язків старости Широкоярського старостинського округу Чернігівського району Запорізької області, внесення запису в трудову книжку колгоспника, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

Вважаючи такі судові рішення постановленими з порушенням вимог процесуального закону, позивач подав касаційну скаргу.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Суди встановили, що ОСОБА_2 обіймав посаду Широкоярського сільського голови.

27 січня 2017 року позивача звільнено з займаної посади на підставі рішення Широкоярської сільської ради від 27 січня 2017 року № 1.

11 квітня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому, крім іншого, заявив вимоги про поновлення його на посаді Широкоярського сільського голови, внесення відповідного запису в його трудову книжку після поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 27 січня 2017 року до дня ухвалення рішення суду, а також стягнення моральної шкоди, яка йому спричинена у зв'язку зі звільненням з посади сільського голови.

Залишаючи позовну заяву без розгляду в зазначеній частині, суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, виходив із виходив із того, що позивач пропустив установлений процесуальним законом місячний строк для звернення з відповідними позовними вимогами. При цьому за висновками апеляційного суду позивач у суді першої інстанції не обґрунтував поважність причин пропуску строку звернення до суду та не надав ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження наявності обставин, які перешкоджали би йому звернутися до суду з адміністративним позовом у встановлений законом строк.

Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судами обставини справи.

За змістом частин першої, другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції, яка була чинна на час звернення позивача до суду, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною третьою цієї ж статті обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Відповідно до частини третьої статті 123 чинної редакції КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За правилом пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Отже, Верховний Суд констатує, що суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, дійшовши висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду й відсутності підстав для його поновлення, вірно застосував положення частини третьої статті 123, пункту 8 частини першої статті 240 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 332, 333 КАС України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Чернігівського районного суду Запорізької області від 25 квітня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року у справі № 329/363/17 (2-а/329/11/2017) за позовом ОСОБА_2 до Широкоярської сільської ради Чернігівського району Запорізької області, Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області про визнання протиправним і скасування рішення Широкоярської сільської ради, поновлення на посаді сільського голови, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич