Рішення

від 13.09.2018 по справі 902/248/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" вересня 2018 р. Cправа № 902/248/18

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом :Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21027)

до :Фермерського господарства "Нусі" (вул. Логвінова, 103, с. Суботівка, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24060)

про стягнення 6872,18 грн.

за участю секретаря судового засідання Незамай Д.Д.,

представників сторін:

позивача не з'явився;

відповідача не з'явився;

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Фермерського господарства "Нусі" шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 6872,18 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки, чим завдано шкоду, розмір якої, за розрахунком позивача, становить 6 872,18 грн.

Ухвалою суду від 21.05.2018р за вказаним позовом відкрито провадження у справі з призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання було призначено на 19.06.2018р.

08.06.2018 р. від відповідача до суду надійшов відзив від 04.06.2018 р. на позовну заяву, згідно якого останній просить відмовити в позові повністю.

Підготовче засідання у визначену судом дату (19.06.2018р.) не відбулось у зв'язку з перебуванням судді на лікуванні.

Ухвалою суду від 22.06.2018 р. підготовче засідання призначено на 10 липня 2018р.

25.06.2018 р. від позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій останній просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 10.07.2018р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи на 20.08.2018р.

Ухвалою суду від 20.08.2018 р. закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті на 13.09.2018 р.

13.09.2018 р. від позивача до суду надійшла заява від 13.09.2018 р. про розгляд справи без участі представника. У вказаній заяві також зазначено про те, що позивач позов підтримує в повному обсязі та просить його задоволити.

На визначену дату в судове засідання представники сторін не з'явилися. Причини неявки суду не повідомили. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що стверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень позивачу - за вх.№7471 від 30.08.2018р., відповідачу - за вх.№7915 від 10.09.2018 р.

При цьому суд зважає на положення ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, п.п. 4 та 5 ч. 6 якої визначено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частиною 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно зі ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Крім того, суд наголошує на тому, що ухвали суду були надіслані сторонам завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, та Господарського процесуального кодексу України, що також підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення позивача та відповідача про дату, час та місце судового слухання, але сторони не скористалися своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

При цьому, статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статей 182, 183, Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Частиною першою ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 13.09.2018 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст.233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається із змісту позовної заяви №9-2-0.6-5589/2-19 від 25.04.2018 року, відповіді на відзив б/н та дати (вх.номер конц.суду 02.1-34/5020/18 від 25.06.2018 року), обґрунтовуючи позовні вимоги, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області посилається на те, що відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 21 вересня 2017 року №432 - ДК старшим державним інспектором у сфері державного контрою за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Вінницької області ОСОБА_1 було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земель за межами населеного пункту с. Суботівка на території Суботівської сільської ради, Могилів - Подільського району, Вінницької області.

У результаті перевірки згідно акту обстеження земельної ділянки від 03.10.2017 року № 177 та акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 03.10.2017 р. № 405 було встановлено, що земельна ділянка орієнтовною площею 8,00 га відповідно до технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності (за межами населеного пункту) на території Суботівської сільської ради, яка проведена у 2012 році рахується землями сільськогосподарського призначення та на даний час не надана у користування (власність).

Відповідно до експлікації, яка знаходиться в матеріалах інвентаризації площа земельної ділянки становить 6,2684 га в тому числі: пасовища - 5,9348га та чагарник 0,3336 га, з видом обмеження у використанні - прибережні смуги вздовж річок, навколо водойм та на островах.

Дана земельна ділянка межує і з земельними ділянками з кадастровими номерами 0522686800:01:000:0313 (право користування (оренда) зареєстровано за ОСОБА_2С.), 0522686800:01:000:0321 (право користування (оренда) зареєстровано за ФГ Нусі ), 0522686800:01:000:0338 (право користування зареєстровано за ФГ Нусі ), 0522686800:01:000:0339, 0522686800:01:000:0348 (право користування зареєстровано за ФГ Нусі ), 0522686800:01:000:0349 (право користування (оренда) не зареєстровано), 0522686800:01:000:0350 (право користування (оренда) не зареєстровано).

Фактично, частина вищезазначеної земельної ділянки орієнтовною площею 4,00 га, яка знаходиться в масиві земельної ділянки з кадастровим номером 0522686800:01:000:0520 загальною площею 6,2684 га використовується (проведено механізований обробіток ґрунту - підготовлена під посіви сільськогосподарських культур) ФГ Нусі в особі голови ОСОБА_3 за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, що є порушенням ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України.

Факт використання земельної ділянки орієнтовною площею 4,00 га, що знаходиться в масиві площею 6,2684 га з кадастровим номером 0522686800:01:000:0520 ФГ Нусі підтверджується довідкою Суботівської сільської ради №571 від 03.10.2017 року.

15 листопада 2017 року старшим державним інспектором Співаком О.М. було складено протокол про адміністративне правопорушення №222 та видано припис №292. Голова ФГ Нусі ОСОБА_3 від підписання протоколу, отримання припису та надання будь-яких пояснень відмовився.

17 листопада 2017 року було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 214, якою було визнано голову ФГ Нусі ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме самовільне зайняття земельної ділянки.

При цьому позивачем зазначається, що відповідно до ст.1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

20.11.2017 року старшим державним інспектором Співаком О.М. було розраховано розмір шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, яка згідно розрахунку становить 6872 гривні 18 копійок.

В подальшому, а саме, 20.11.2017 року матеріали перевірки (акт перевірки, акт обстеження, протокол, припис, постанова, повідомлення про шкоду) направлено рекомендованим листом за місцем реєстрації ОСОБА_3, однак 24.11.2017 року лист повернувся у зв'язку з тим, що вищезазначена особа не проживає за вказаною адресою (а.с.23).

27.11.2017 року матеріали перевірки (акт перевірки, акт обстеження, протокол, припис, постанова, повідомлення про шкоду) направлено рекомендованим листом за місцем реєстрації ФГ Нусі , однак адресат відмовився отримувати відповідний лист (а.с.22).

Окрім того, позивач наголошує на тому, що фермерським господарством Нусі не оскаржувалася постанова про накладення адміністративного стягнення, що свідчить про визнання факту самовільного зайняття відповідної земельної ділянки.

Також позивач вказує, що старший державний інспектор Співак О.М. має кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника від 17.04.2013 року №003286, що свідчить про наявність у нього відповідних знань у сфері землеустрою. Крім того, згідно Акту обстеження земельної ділянки №177 та Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства №405 вбачається, що перевірка була проведена за присутності землевпорядника Суботівської сільської ради ОСОБА_4, яка також володіє відповідними знаннями у сфері землеустрою.

Відповідач у відзиві на позовну заяву б/н від 04.06.2018 року заперечує проти позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач посилається на те, що до Акту обстеження надано лише схему розташування спірної земельної ділянки, однак не вказано площі земельної ділянки. А факт використання відповідачем спірної земельної ділянки орієнтовною площею 4,00 га підтверджується лише довідкою Суботівської сільської ради №571 від 03.10.2017 року.

Крім того, відповідач зазначає те, що старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель на території Вінницької області ОСОБА_1, не перевіривши факту звільнення земельної ділянки відповідно до припису, 19.11.2017 року, складено повідомлення щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 6872,18 грн.

Відповідачем також наголошується на тому, що у вказаних актах перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом земельною ділянкою та обстеження земельної ділянки зазначено, що на орієнтовній площі 4,00 га проведено механізований обробіток ґрунту у вигляді оранки, культивації, однак не виконано обміру земельної ділянки площею 4,00 га. Отже, старшим державним інспектором Співаком О.М., який здійснював перевірку, не проведено належних дій щодо повного з'ясування усіх обставин правопорушення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки виявлено, проведеною старшим державним інспектором у сфері державного контрою за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Вінницької області ОСОБА_1, перевіркою дотримання вимог земельного законодавства при використанні земель за межами населеного пункту с. Суботівка на території Суботівської сільської ради, Могилів - Подільського району, Вінницької області, відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 21 вересня 2017 року №432 - ДК (а.с.10). Старшим державним інспектором Співаком О.М. за присутності землевпорядника Суботівської сільської ради ОСОБА_4, згідно акту обстеження земельної ділянки від 03.10.2017 року №177 (а.с.11) та акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 03.10.17 р. №405 (а.с.12) було зафіксовано, що частина земельної ділянки орієнтовною площею 4,00 га, яка знаходиться в масиві земельної ділянки з кадастровим номером 0522686800:01:000:0520 загальною площею 6,2684 га використовується (проведено механізований обробіток ґрунту - підготовлена під посіви сільськогосподарських культур) ФГ Нусі в особі голови ОСОБА_3 за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, що є порушенням ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України.

Факт використання земельної ділянки орієнтовною площею 4,00 га, що знаходиться в масиві площею 6,2684 га з кадастровим номером 0522686800:01:000:0520 ФГ Нусі підтверджується довідкою Суботівської сільської ради №571 від 03.10.2017 року (а.с.15).

Крім того, 15.11.2017 року старшим державним інспектором Співаком О.М. було складено протокол про адміністративне правопорушення №222 (а.с.17), видано припис №292 (а.с.18), а 17.11.2017 року було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №214 (а.с.19), які відповідачем не оскаржувались у визначеному законом порядку.

Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач посилається на те, що до Акту обстеження надано лише схему розташування спірної земельної ділянки, однак не вказано площі земельної ділянки. А факт використання відповідачем спірної земельної ділянки орієнтовною площею 4,00 га підтверджується лише довідкою Суботівської сільської ради №571 від 03.10.2017 року.

Крім того, відповідач зазначає те, що старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель на території Вінницької області ОСОБА_1, не перевіривши факту звільнення земельної ділянки відповідно до припису, 19.11.2017 року, складено повідомлення щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 6872,18 грн.

При дослідженні доказів судом встановлено, що в Акті обстеження земельної ділянки від 03.10.2017 року №177 було зазначено площу земельної ділянки на якій вчинено правопорушення, а саме 4,00 га (кадастровий номер 0522686800:01:000:0520), що свідчить про необґрунтованість посилань відповідача на її відсутність.

Крім того, до Акту обстеження земельної ділянки було додано викопіювання з публічної кадастрової карти із зображенням земельної ділянки орієнтовною площею 4,00 га (а.с.44), викопіювання із плану землекористування КСП с. Суботівка Могилів-Подільського району (а.с.45), викопіювання із схеми поділу земель колективної власності на земельні частки паї (а.с.46), що спростовує зазначені доводи відповідача.

Відповідачем також наголошується на тому, що у вказаних актах перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом земельною ділянкою та обстеження земельної ділянки зазначено, що на орієнтовній площі 4,00 га проведено механізований обробіток ґрунту у вигляді оранки, культивації, однак не виконано обміру земельної ділянки площею 4,00 га.

Оцінюючи докази, що містяться в матеріалах справи, судом встановлено, що положеннями нормативно-правових актів, які регулюють порядок проведення перевірок у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель не встановлено обов'язку залучення інженера-землевпорядника при проведенні відповідних перевірок, як не встановлено обов'язку/права проводити діяльність у сфері землеустрою під час проведення зазначених перевірок.

Крім того, згідно Акту обстеження земельної ділянки №177 та Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства №405 вбачається, що перевірка була проведена за присутності землевпорядника Суботівської сільської ради ОСОБА_4, яка володіє відповідними знаннями у сфері землеустрою.

Посилання відповідача на те, що старшим державним інспектором Співаком О.М. складено повідомлення щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, не перевіривши факту звільнення земельної ділянки відповідно до припису, суд вважає безпідставними, оскільки те, що відповідач в подальшому звільнив самовільно зайняту земельну ділянку не спростовує факту її самовільного використання до її звільнення.

Крім того, Постанова про накладення адміністративного стягнення №214 від 17.11.2017 року відповідачем не оскаржувались у визначеному законодавством порядку, що може розцінюватись як визнання ним факту самовільного зайняття відповідної земельної ділянки.

Надаючи оцінку вищезазначеному, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частиною 1 ст.1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода це не тільки обов'язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, завдана шкода відшкодовується у повному обсязі. Мова йде про реальну шкоду та упущену вигоду.

Виходячи з загальних принципів цивільного права для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди потрібна наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою, що є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

При цьому вимоги Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області ґрунтуються на протиправній поведінці ФГ Нусі , яка полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки без правових на те підстав.

Згідно ст.13 Конституції України земля та інші природні ресурси є об'єктами права власності українського народу, від імені якого права власника здійснюються органами державної влади та місцевого самоврядування.

Згідно зі ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Нормами статей 152, 156 Земельного кодексу України закріплено, що: власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" унормовано, що самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

За приписами ч.1 ст.84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.

У відповідності до пп. 31 п. 4 Положення №15 Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Згідно пп.13 п.4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 29.09.2016 року № 333 передбачено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Порядок визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок визначений Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття та знесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу" № 963 від 25.07.2007.

Позивач в обґрунтування розміру шкоди посилається на розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, здійснений державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Вінницької області ОСОБА_1

Як вказує позивач, за результатом проведеної перевірки, відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою КМУ від 25.07.2007 за № 963 державним інспектором був проведений розрахунок розміру шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки. Розмір заподіяної шкоди склав - 6872,18 грн. (а.с.21), про що відповідач був повідомлений листом-повідомленням №27-2-0.445-404/91-17 від 19.11.2017 року (а.с.20), з інформацією, що нараховану суму необхідно сплатити протягом 15 днів з моменту отримання вказаного повідомлення. Однак, відповідач - ФГ Нусі в шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, не сплатив.

Відповідно до п.3.9 ППВГСУ Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин від 17.05.2011 року №6 згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 року № 110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:

- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;

- протокол про адміністративне правопорушення;

- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);

- акт обстеження земельної ділянки.

Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

В даному випадку наявні всі вищевказані документи, а тому вимоги Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про відшкодування завданої шкоди суд вважає обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зважаючи на наведене вище, в його сукупності та виходячи з принципів законності, розумності і справедливості, суд дійшов висновку задоволення позову.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства Нусі (24060, вул. Логвінова, 103, с. Суботівка, Могилів - Подільський район, Вінницька область, ідентифікаційний код юридичної особи 33958986) шкоду завдану внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 6 872 (шість тисяч вісімсот сімдесят дві) грн. 18 коп., шляхом перерахування на рахунок УК у Могилів - Подільському районі/ Могилів - Подільський район/ 24062200 (Код отримувача - 38031302, Банк отримувача - ГУДКСУ у Вінницькій області, Код банку - 802015, Номер рахунку - 31115168700325, код класифікації доходів бюджету - 24062200).

3. Стягнути з Фермерського господарства Нусі (24060, вул. Логвінова, 103, с. Суботівка, Могилів - Подільський район, Вінницька область, ідентифікаційний код юридичної особи 33958986) на користь Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (21027, м.Вінниця, вул.Келецька, 63; код ЄДРПОУ 39767547) 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

5. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 18 вересня 2018 р.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 5 ст. 240 ГПК України передбачено, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21027)

3 - відповідачу (вул. Логвінова, 103, с. Суботівка, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24060)