Рішення

від 18.09.2018 по справі 908/1417/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/80/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2018 Справа № 908/1417/18

м.Запоріжжя Запорізької області

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Партнер-Центр" (69013, м. Запоріжжя, вул. Базова, буд. 9)

до відповідача: Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту "Запоріжелектротранс" (69095, м. Запоріжжя, вул. Шкільна, буд. 2)

про стягнення 89067,59 грн. основного боргу за Договором поставки №40 від 03.04.2018, 1949, 73 грн. пені та 344,07 грн. 3% річних

суддя Зінченко Н.Г.

секретар судового засідання Петриченко А.Є.

Без участі представників сторін

20.07.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Партнер-Центр", м. Запоріжжя до Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту "Запоріжелектротранс", м. Запоріжжя про стягнення 89067,59 грн. основного боргу за Договором поставки №40 від 03.04.2018, 373, 35 грн. пені, 01, 00 грн. інфляційних втрат та 65, 89 грн. 3% річних.

23.07.2018 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/1417/18 розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду від 27.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1417/18, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання.

15.08.2018 на адресу господарського суду Запорізької області від позивача надійшла заява про збільшення та зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач зазначає, що збільшує розмір позовних вимог про стягнення 3% річних та пені, оскільки заборгованість відповідачем не сплачена. Зазначає, що розрахунок 3% річних та пені здійснює станом на день запланованого початку розгляду справи по суті, тобто 27.08.2018. Однак, з метою дотримання процесуальних прав відповідача та сприяння швидкому вирішенню спору, подає заяву раніше, щоб у відповідача була можливість своєчасно її отримати. Щодо стягнення інфляційних втрат, зазначає що в цій частині зменшує розмір позовних вимог, оскільки у липні 2018 інфляції не було. На підставі викладеного просить стягнути з Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту "Запоріжелектротранс" 89067,59 грн. основного боргу за Договором поставки №40 від 03.04.2018, 1949, 73 грн. пені, яка розрахована за період з 12.07.2018 по 27.08.2018 та 344,07 грн. 3% річних, за період з 12.07.2018 по 27.08.2018, всього - 91361, 39 грн.

Згідно п.2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Розглянувши заяву позивача, ухвалу суду від 27.07.2018 про відкриття провадження у справі № 908/1417/18 та матеріали справи, враховуючи приписи п.2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, суд дійшов висновку, що за своєю суттю зазначена заява є заявою про збільшення позовних вимог, оскільки прохальна частина позовної заяви ТОВ"Будівельна компанія "Партнер-Центр" містила вимогу про стягнення з відповідача загальної суми в розмірі 89 507, 83 грн., в поданій 15.08.2018 заяві містяться вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 91 361, 39 грн.

Згідно з ч. 2,3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що провадження у справі №908/1417/18 відкрито ухвалою господарського суду від 27.07.2018, тридцятиденний строк наданий сторонам на вчинення процесуальних дій спливає - 27.08.2018.

Отже, заява про збільшення розміру позовних вимог подана позивачем в установлений строк, та приймається до розгляду

Таким чином, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту "Запоріжелектротранс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Партнер-Центр" 89067,59 грн. основного боргу за Договором поставки №40 від 03.04.2018, 1949, 73 грн. пені, та 344,07 грн. 3% річних.

Заявлені позивачем вимоги, викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст. ст. 525, 526, 530, 610, 611, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та договорі поставки №40 від 03.04.2018 , на підставі яких позивач просить, з урахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог позов задовольнити, стягнути з Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту "Запоріжелектротранс", м. Запоріжжя 89067,59 грн. основного боргу, 1949, 73 грн. пені, та 344,07 грн. 3% річних.

Відповідач позовні вимоги визнав, про що повідомив у відзиві на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 15.08.2018 . У відзиві зокрема зазначає, що заборгованість відповідача за Договором №40 від 03.04.2018 складає 89067,59 грн. Також, вважає, що розрахунки 3% річних та пені відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають задоволенню. З розрахунком розміру інфляційних втрат не погоджується, оскільки в позовній з'яві не міститься детального розрахунку втрат від інфляції. Крім того, вказує, що загальний витрачений час адвоката на ведення даної справи повинен бути зменшений на 1,5 години на суму 1500, 00 грн., оскільки зазначені витрати включені на надання правової допомоги в майбутньому у вигляді підготовки до участі та участі адвоката, як представника позивача, в судовому засіданні Господарського суду Запорізької області у даній справі, а дана справа призначена судом до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Підприємство Запоріжелектротранс вважає, що витрати на правничу допомогу, що відповідають складності даної справи, ціні позову та фактичному обсягу наданих адвокатом послуг складають 2500,00 грн.

27.08.2018 на адресу суду від відповідача надійшли письмові пояснення на заяву про збільшення позовних вимог, в якій останній зазначає, що повністю визнає позов щодо стягнення з відповідача на корить позивача 89067,59 грн. основного боргу за Договором поставки №40 від 03.04.2018, 1949, 73 грн. пені та 344,07 грн. 3% річних. Щодо витрат на правничу допомогу зазначив, що підтримує доводи викладені ним у відзиві з цього питання.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 18.09.2018.

Розглянувши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

03.04.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Партнер-Центр" (позивачем у справі, постачальником) та Запорізьким комунальним підприємством міського електротранспорту "Запоріжелектротранс" (відповідачем у справі, покупцем) укладений Договір поставки № 40 (далі за текстом - Договір).

За умовами Договору Постачальник зобов'язується поставити покупцю профнастіл покрівельний НС - 20/0,5 (профіль сталевий листовий) (код згідно Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 - 4433 (44334000-0-Профілі) (далі - товар), а покупець - прийняти і оплатити товар, який постачається згідно умов договору. (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.1.2 Договору найменування товару, його асортимент, загальна кількість, загальна вартість, зазначені в Специфікації до Договору, яка є невід'ємною частиною Договору.

Пунктом 3.1 Договору сторони узгодили, що загальна сума даного договору становить 89067, 59 грн., у тому числі податок на додану вартість - 14844,60 грн.

Згідно з п.3.4 Договору Оплата проводиться після пред'явлення постачальником рахунку на оплату та накладної на товар протягом 60 (шістдесяти) робочих днів з моменту передачі товару та підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної на товар.

Згідно з п.4.6 Договору, датою постачання товару є дата приймання покупцем партії товару, що підтверджується підписом уповноваженого представника покупця на всіх примірниках видаткової накладної.

Відповідно пп.5.1.1 Договору, покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за поставлений товар.

Пунктом 5.1.2 Договору сторони узгодили, що покупець зобов'язаний приймати поставлений товар відповідно до Інструкцій № П-6 від 15 червня 1965 року та № П-7 від 25 квітня 1966 року, затверджених постановами Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР.

Договір про закупівлю набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2018, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На виконання умов Договору сторонами підписано специфікацію - додаток № 1 до Договору, яка передбачає поставку п'яти товарних позицій на загальну суму 89067,59 гривень, що відповідає загальній сумі, вказаній в п.3.1 Договору.

Згідно видаткової накладної №131 від 12.04.2018 позивач поставив відповідачу товар (- профнастил покрівельний НС-20 (1150мм*750мм) - 40 шт., ціна без ПДВ за шт. -100,67 грн., сума без ПДВ - 4026,80 грн.; - профнастил покрівельний НС-20 (1150мм* 1400мм) - 6 шт., ціна без ПДВ за шт. -487,84 грн., сума без ПДВ - 1127,04 грн.; - профнастил покрівельний НС-20 (1150мм*4800мм) - 6 шт., ціна без ПДВ за шт. -644,00 грн., сума без ПДВ - 3864,00 грн.; - профнастил покрівельний НС-20 (1150мм*6000мм) - 6 шт., ціна без ПДВ за шт. -805,00 грн., сума без ПДВ - 4830,00 грн.; - профнастил покрівельний НС-20 (1150мм* 10000мм) - 45 шт., ціна без ПДВ за шт. -1. 41,67 грн., сума без ПДВ - 60375,15 грн.) на загальну суму 89067, 59 грн.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, факт поставки позивачем відповідачу товару згідно умов Договору № 40 від 03.04.2018 доведений відповідною видатковою накладною, яка узгоджена сторонами та підтверджує факт прийняття відповідачем товару без жодних зауважень та претензій, про що свідчать підписи сторін на вказаній видатковій накладній.

Крім того, факт отримання товару підтверджується довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей встановленої форми, а саме за № 348 від 10.04.2018.

На оплату поставленого Товару, позивачем відповідачу виставлено Рахунок на оплату № 128 від 03.04.2018 на суму 89067, 59 грн., який направлений на адресу відповідача 05.07.2018, про що свідчить фіскальний чек від 05.07.2018 та опис вкладення в цінний лист, який скріплений відбитком календарного штемпелю відділення зв'язку за 05.07.2018.

Зазначений рахунок вручено представнику Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту "Запоріжелектротранс" - 10.07.2018, про що свідчить роздруківка з пошуку поштових відправлень - Укрпошта.

13.07.2018 позивачем на адресу відповідача направлена за вих. №12/07/18-1 від 12.07.2018 претензія про сплату заборгованості в розмірі 89067, 59 грн. основного боргу за договором № 40 від 03.04.2018. Вказана претензія направлена за належною юридичною адресою відповідача, що підтверджується фіскальним чеком №5111 від 13.07.2018 та описом вкладення в цінний лист, який скріплений відбитком календарного штемпелю відділення зв'язку 13.07.2018.

19.07.2018 відповідач надіслав на адресу позивача відповідь на претензію за №3/1-1785, в якій зокрема зазначив, що підприємство Запоріжелектротранс (далі - підприємство) підтверджує заборгованість перед ТОВ Будівельна компанія Партнер-Центр за договором №40 від 03.04.2018р. станом на 19.07.2018р. у розмірі - 89 067,59 грн. Також , значив, що сума боргу буде сплачена найближчим часом.

Предметом розгляду по справі № 908/1417/18 є стягнення 89067,59 грн. основного боргу за Договором поставки №40 від 03.04.2018, 1949, 73 грн. пені та 344,07 грн. 3% річних

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором - у строк, визначений відповідно до статті 530 ЦК України. (частина 1 статті 693 ЦК України).

Відповідно до умов Договору строк оплати є таким, що настав.

Матеріали справи свідчать, що в порушення умов Договору відповідач у встановлені строки та в повному обсязі з позивачем не розрахувався. Оплату за поставлений товар, що поставлявся позивачем за умовами Договору № 40 від 03.04.2018, відповідач не здійснив.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 6.3 Договору, який передбачає, що покупець за затримку оплати товару більше строку, обумовленого п. 3.6 Договору, сплачує постачальнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення заборгованості, за кожен день прострочення.

За невиконання грошових зобов'язання за Договором поставки № 40 від 03.04.2018 позивачем пред'явлена до стягнення пеня в розмірі 1949, 73 грн., яка розрахована за період з 12.07.2018 по 27.08.2018.

Щодо нарахування пені за неналежне виконання грошових зобов'язань за договором №40 від 03.04.2018 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Вимога про стягнення з відповідача пені є обґрунтованою, але розрахунок пені позивачем виконаний не вірно, а саме позивачем допущено помилку при визначенні періоду, за який нараховується пеня, (а саме з 12.07.2018 по 27.08.2018 )

У відповідності до п. 11.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань пеня та інші нарахування у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань визначаються позивачем у твердій сумі на час подання позову і включаються в ціну останнього, з якої сплачується судовий збір у встановленому законом розмірі.

Оскільки позивач скористався своїм правом, у відповідності до ст.46 ГПК України, та подав заяву про збільшення позовних вимог, яка надійшла на адресу суду 15.08.2018 , про що свідчить вхідний штемпель господарського суду Запорізької області, який міститься на зазначеній заяві, тому суд здійснює перерахунок пені станом на час подання заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Тому, фактично у спірних правовідносинах, за договором №40 від 03.04.2018, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі 1493, 41 грн., за період з 12.07.2018 по 15.08.2018 .

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню частково в розмірі 1493, 41 грн. В іншій частині вимог про стягнення пені судом відмовляється в задоволенні позову.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

За невиконання грошових зобов'язання за Договором поставки № 40 від 03.04.2018 позивачем пред'явлена до стягнення 3 % річних в розмірі 344,07 грн., яка розрахована за період з 12.07.2018 по 27.08.2018.

Суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача 3 % річних за неналежне виконання грошових зобов'язань за договором № 40 від 03.04.2018 є обґрунтованою, але розрахунок 3% річних позивачем виконаний не вірно, а саме не вірно визначено період нарахування 3% річних.

З урахуванням вимог п. 11.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , стягненню підлягає 3% річних в розмірі 1329,98 грн., за період з 12.07.2018 по 15.08.2018 . В іншій частині вимог про стягнення 3% річних судом відмовляється в задоволенні позову.

Відповідач позовні вимоги визнав повністю, про що зазначив у поясненнях на заяву про збільшення позовних вимог, яка надійшла на адресу суду 27.08.2018.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу;

Відповідно до ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Пунктом 6 ст. 236 ГПК України визначено, що якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав та інтересів інших осіб, тому дійшов висновку про можливість прийняття визнання позову відповідачем, у зв'язку з перерахунком розміру пені та 3% річних, суд постановляє рішення про часткове задоволення позовних вимог, в частині стягнення з відповідача на користь позивача 89067,59 грн. основного боргу за Договором поставки №40 від 03.04.2018, 1493, 41 грн. пені та 256,22 грн. 3% річних.

Що стосується судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 1, 2 ч. 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (п. 4 ст. 126 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. і ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст.30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

В підтвердження витрат на послуги адвоката в сумі 6500,00 грн., позивачем додано до матеріалів справи: копію договору про надання правової (професійної правничої) допомоги б/н від 03.07.2018, рахунок-фактуру №СФ-0200718 від 20.07.2018, Ордер на надання правової допомоги Серія ЗП №081666 від 20.07.2018. Також, подано платіжне доручення №762 від 20.07.2018 на суму 6500, 00 грн., що підтверджує понесення (оплату) позивачем витрат, необхідних для надання правничої допомоги сумі 6500, 00 грн.

Детальний опис робіт (наданих послуг) викладений в Акті здачі-прийняття наданих послуг від 15.08.2018.

Приймаючи до уваги нескладність спору між сторонами (до стягнення заявлено основний борг за договором поставки товару, пеня та 3% річних), невеликий обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (відповідно до акту здачі-прийняття наданих послуг від 15.08.2018) ціну позову (91 361, 39 грн., враховуючи що дана справа є малозначною справою та розглядалась в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання, суд дійшов висновку, що розмір адвокатських витрат в сумі 6500,00 грн. є не співрозмірним категорії спору, наданому об'єму адвокатських послуг.

Також, суд враховує, що відповідачем є Запорізьке комунальне підприємство міського електротранспорту "Запоріжелектротранс", яке є неприбутковою організацією, основним видом діяльності якої є пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ. Самостійної господарської діяльності, яка б дозволяла отримувати доходи, Запорізьке комунальне підприємство міського електротранспорту "Запоріжелектротранс", не здійснює.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму витрат на послуги адвоката в розмірі 2500, 00 грн., яку суд вважає співрозмірною з урахуванням обставин справи та її розумною необхідністю.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати на послуги адвоката в розмірі 2500, 00 грн.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Згідно приписів ч. 1 ст. 130 ГПК України, суд вважає наявними підстави для повернення позивачу з Державного бюджету України, судового збору в розмірі 875, 71 грн., що складає 50 відсотків судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 761 від 20.07.2018, у зв'язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, про що судом буде постановлено відповідну ухвалу.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір в сумі 875, 71 грн. покладається на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 233, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Партнер-Центр", м. Запоріжжя до Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту "Запоріжелектротранс", м. Запоріжжя задовольнити частково.

2. Стягнути з Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту "Запоріжелектротранс" (69095, м. Запоріжжя, вул. Шкільна, буд. 2, код ЄДРПОУ 03328379) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Партнер-Центр" (69013, м. Запоріжжя, вул. Базова, буд. 9, код ЄДРПОУ 41496791) 89 067 ( вісімдесят дев'ять тисяч шістдесят сім) грн. 59 коп. основного боргу, 1493 (одну тисячу чотириста дев'яносто три) грн. 41 коп. пені, 256 (двісті п'ятдесят шість) грн. 22 коп. 3 % річних, 875 (вісімсот сімдесят п'ять) грн. 71 коп. судового збору, та 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. витрат на оплату правничої допомоги. Видати наказ.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Повернути позивачу з Державного бюджету України, судового збору в розмірі 875, 71 грн., що складає 50 відсотків судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 761 від 20.07.2018, у зв'язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, про що судом буде постановлено відповідну ухвалу.

Повне судове рішення складено "18" вересня 2018р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.