Рішення

від 07.09.2018 по справі 910/5898/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2018Справа № 910/5898/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Блажівської О.Є, при секретарі судового засідання Хмельовському В.О., розглянувши у загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні справу №910/5898/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМАСТОР"

до Управління охорони здоров'я Шевченківської районної в місті Києві

державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради

про стягнення 366 134,16 грн,-

представники учасників сторін:

від позивача: Вітюк В.А. (довіреність №б/н від 03.01.18)

від відповідача: Туренок І.В. (довіреність №34-543 від 05.06.18)

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАРМАСТОР", 11 травня 2018 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Управління охорони здоров'я Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, про стягнення заборгованості в розмірі 366 134,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язань за Договором №03/10 від 15.05.2017 про відшкодування витрат, понесених у зв'язку з відпуском лікарських засобів, вартість яких повністю чи частково відшкодовується (далі - Договір).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2018 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків у десять днів з дня вручення цієї ухвали.

30.05.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМАСТОР" надійшли докази усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.06.2018.

08.06.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМАСТОР" надійшло клопотання про перенесення підготовчого засідання.

15.06.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Управління охорони здоров'я Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі та одночасно просить суд залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради.

У підготовче засідання 20.06.2018 представник позивача не з'явився.

У підготовче засідання 20.06.2018 представник відповідача з'явився, підтримав клопотання про залучення до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2018 відкладено підготовче засідання на 11.07.2018, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради.

06.07.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМАСТОР" надійшли додаткові пояснення по справі та клопотання про зобов'язання надати позивачу відзив на позовну заяву.

06.07.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМАСТОР" надійшло клопотання про долучення доказів направлення позовної заяви разом із додатками на адресу третьої особи.

09.07.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМАСТОР" надійшли пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2018 повідомлено сторін про те, що у зв'язку з викликом судді Блажівської О.Є. для проходження співбесіди за результатами дослідження досьє у межах кваліфікаційного оцінювання, розгляд даної справи, призначений на 11.07.2018 не відбудеться, наступне засідання у справі призначено на 12.07.18.

У підготовче засідання 12.07.2018 з'явилися представники позивача та відповідача. Представник відповідача надав у судовому засіданні представнику позивача примірник відзиву на позовну заяву.

Також у підготовчому засіданні 12.07.2018 присутніми представниками учасників справи було заявлене клопотання про продовження строку підготовчого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено до 08.08.2018.

18.07.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМАСТОР" надійшла відповідь на відзив.

01.08.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Управління охорони здоров'я Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації надійшли заперечення на відповідь на відзив.

У підготовче засідання 08.08.2018 з'явилися представники позивача та відповідача. Представник третьої особи - Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради у підготовче засідання не з'явився.

У підготовчому засіданні 08.08.2018 присутніми представниками сторін надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, розпочато розгляд справи по суті у загальному позовному провадженні та призначено судове засідання на 07.09.18 .

У судове засідання, призначене на 15.08.2018 з'явилися представники позивача та відповідача. Представник третьої особи не з'явився, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача надав пояснення по суті спору, заперечив проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 222 Господарського процесуального кодексу України судом під час розгляду справи здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Суд також враховує положення частини 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" 04.11.1950 року про право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2017 року між Управлінням охорони здоров'я Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - сторона 1, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фармастор" (далі - сторона 2, позивач) укладено Договір про відшкодування витрат, понесених у зв'язку з відпуском лікарських засобів, вартість яких повністю чи частково відшкодовується №03/10 (далі - Договір), за умовами якого, сторона 1 відшкодовує стороні 2 витрати, понесені останньою у зв'язку з відпуском лікарських засобів, вартість яких повністю чи частково відшкодовується згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.11.2016 № 863 "Про запровадження відшкодування вартості лікарських засобів".

Відповідно до п. 1.2 Договору, відпуск лікарських засобів, що підлягають відшкодуванню буде відбуватися за рецептами лікарів виписаних наступними закладами охорони здоров'я: Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1" Шевченківського району м. Києва, Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2" Шевченківського району м. Києва, Комунальне некомерційне підприємство "Консультативно-діагностичний центр" Шевченківського району м. Києва, за місцем надання медичної рецептури допомоги пацієнту на рецептурних бланках форми № 1, в аптечних закладах за адресами зазначеними у Додатку 1.

Згідно з п. 2.1.1 Договору сторона-1 зобов'язана в п'ятиденний термін після отримання звіту про відпущені лікарські засоби, вартість яких підлягає повному або частковому відшкодовуванню (далі - звіт) згідно форми встановленої у додатку до Порядку відшкодування вартості лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2017 № 152 "Про забезпечення доступної лікарських засобів" (далі - Порядок відшкодування лікарських засобів), відшкодовує витрати стороні 2, понесені у зв'язку з відпуском лікарських засобів. У разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок здійснюється протягом 10 банківських днів з дати отримання стороною 1 бюджетного фінансування на свій рахунок.

У відповідності до п. 2.2.1 та 2.2.7 Договору сторона-2 зобов'язана забезпечувати відпуск лікарських засобів, що підлягають повному або частковому відшкодуванню, за рецептами лікарів закладів охорони здоров'я зазначених у пунктів 1.2 цього Договору та подавати звіт двічі на місяць, а саме 15 числа поточного місяця (або першого робочого дня після 15 числа якщо 15 число припадає на вихідний) та 1-го робочого дня наступного місяця, а в грудні - додатково до 24 числа звітного місяця.

За умовами п.3.1 Договору сторона-1 зобов'язується відшкодовувати стороні 2 витрати, понесені останньою в зв'язку з реалізацією лікарських засобів, передбачених п. 1.1 відповідно до поданих звітів та після визначення рішенням Київської міської ради сторони 1 розпорядником даних коштів та виділення цільових коштів на фінансування.

Пунктом 3.2 Договору обумовлено, що відшкодування в звіті суми здійснюється стороною 1 протягом 5 днів з моменту надання стороною 2 такого звіту.

Відповідно до п. 3.3 Договору, у разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за відпущені лікарські засоби здійснюється протягом 10 банківських днів з дати отримання стороною 1 бюджетного фінансування на свій рахунок.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2017 (п. 6.1 Договору).

Як зазначає ТОВ "Фармастор", у період з 01.12.2017 по 18.12.2017 позивачем відпущено лікарських засобів на загальну суму 308 870,40 грн, що підтверджується наданими відповідачу звітами, які були прийняті останнім без зауважень, однак, всупереч положенням чинного законодавства та умов укладеного Договору, витрати, понесені позивачем внаслідок відпуску лікарських засобів на виконання умов Договору, відповідачем у повному обсязі не були відшкодовані, внаслідок чого, за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 308 870,40 грн.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначає про затримку бюджетного фінансування, а тому на підставі п.3.3 Договору, де сторони погодили, що у разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за відпущені лікарські засоби здійснюється протягом 10 банківських днів з дати отримання стороною 1 бюджетного фінансування на свій рахунок, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пунктами 1,6 ст. 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про забезпечення доступності лікарських засобів" № 152 від 17.03.2017 затверджено Порядок відшкодування вартості лікарських засобів (далі - Порядок), який визначає механізм повного або часткового відшкодування вартості лікарських засобів під час амбулаторного лікування осіб, що страждають на серцево-судинні захворювання, цукровий діабет II типу, бронхіальну астму, суб'єктам господарювання, які провадять господарську діяльність на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, незалежно від форми власності та підпорядкування, аптечні заклади яких розташовані в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці (далі - суб'єкти господарювання).

Відповідно до п. 2 Порядку, для здійснення відпуску лікарських засобів, вартість яких підлягає повному або частковому відшкодуванню (далі - лікарські засоби), суб'єкти господарювання звертаються до розпорядників бюджетних коштів із заявою про укладення договору про відшкодування вартості лікарських засобів. Розпорядники бюджетних коштів, визначені рішеннями про відповідні бюджети згідно із законодавством, формують на підставі укладених договорів перелік суб'єктів господарювання, що здійснюють відпуск лікарських засобів. Формування зазначеного переліку здійснюється без надання преференцій окремим суб'єктам господарювання.

Як вже встановлено судом, 15 травня 2017 року між Управлінням охорони здоров'я Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фармастор" укладено Договір про відшкодування витрат, понесених у зв'язку з відпуском лікарських засобів, вартість яких повністю чи частково відшкодовується № 13, за умовами якого, сторона 1 відшкодовує стороні 2 витрати, понесені останньою у зв'язку з відпуском лікарських засобів, вартість яких повністю чи частково відшкодовується згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.11.2016 № 863 "Про запровадження відшкодування вартості лікарських засобів".

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п.3 Порядку, суб'єкт господарювання складає звіт про відпущені лікарські засоби (далі - звіт) за формою згідно з додатком, в якому стосовно кожного лікарського засобу зазначаються дата та номер рецепта, на підставі якого здійснено відпуск лікарського засобу, його міжнародна непатентована та торгова назви, сила дії (дозування), форма випуску, кількість одиниць лікарської форми відповідної дози в упаковці, кількість відпущених упаковок, фактична роздрібна ціна реалізації упаковки, розмір відшкодування вартості лікарського засобу за упаковку, сума відшкодування, інформація про лікаря, що виписав рецепт, найменування закладу охорони здоров'я.

Суб'єкт господарювання подає звіт двічі на місяць, а саме - 15 числа поточного місяця (або першого робочого дня після 15 числа, якщо 15 число припадає на вихідний) та першого робочого дня наступного місяця, а в грудні - додатково до 24 числа звітного місяця.

Звіт подається розпорядникам бюджетних коштів, визначених рішеннями про відповідні бюджети згідно із законодавством. Звіт подається в електронному вигляді відповідно до вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" або в паперовому вигляді (таблиці додатково подаються в електронному форматі). Відшкодування вартості лікарських засобів у сумі, визначеній в Реєстрі лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню, суб'єктові господарювання здійснюється за рахунок відповідної цільової субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам протягом п'яти робочих днів з дня надходження зазначеного звіту.

У відповідності до п. 2.2.1 та 2.2.7 Договору сторона-2 зобов'язана забезпечувати відпуск лікарських засобів, що підлягають повному або частковому відшкодуванню, за рецептами лікарів закладів охорони здоров'я зазначених у пунктів 1.2 цього Договору та подавати звіт двічі на місяць, а саме 15 числа поточного місяця (або першого робочого дня після 15 числа якщо 15 число припадає на вихідний) та 1-го робочого дня наступного місяця, а в грудні - додатково до 24 числа звітного місяця.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано, а відповідачем були прийняті наступні звіти:

- звіт за період з 01.12.2017 по 18.12.2017 на суму 152 483,64 грн, отриманий відповідачем 20.12.2017;

- звіт за період з 01.12.2017 по 18.12.2017 на суму 100 585,76 грн, отриманий відповідачем 20.12.2017;

- звіт за період з 01.12.2017 по 18.12.2017 на суму 55 801,00 грн, отриманий відповідачем 20.12.2017;

Таким чином, з огляду на прийняті без зауважень відповідачем звіти, позивачем на виконання умов Договору було відпущено лікарських засобів на загальну суму 308 870,40 грн.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

За умовами п.3.1 Договору сторона-1 зобов'язується відшкодовувати стороні 2 витрати, понесені останньою в зв'язку з реалізацією лікарських засобів, передбачених п. 1.1 відповідно до поданих звітів та після визначення рішенням Київської міської ради сторони 1 розпорядником даних коштів та виділення цільових коштів на фінансування.

Пунктом 3.2 Договору обумовлено, що відшкодування в звіті суми здійснюється стороною 1 протягом 5 днів з моменту надання стороною-2 такого звіту.

Відповідно до п. 3.3 Договору, у разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за відпущені лікарські засоби здійснюється протягом 10 банківських днів з дати отримання відповідних бюджетних асигнувань.

Однак, відповідно до частини першої статті 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Положенням ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином. частина 2 ст.218 Господарського кодексу України та ст. 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Згідно з п.5 Оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 р., відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі №11/446, від 15.05.2012 у справі №3-28гс12 та постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012 у справі № 15/5027/715/2011.

Також, Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р. та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004 р. зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Суд також враховує, що відповідно до частини 2 статті 252 Цивільного кодексу України термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Нормами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, "отримання бюджетного фінансування", не може розглядатись як встановлення терміну виконання обов'язку замовника з оплати виконаних робіт, з огляду на те, що поняття "термін" передбачає вказівку на подію, яка має неминуче настати, тоді як умова про "надходження бюджетного фінансування" такої вказівки не містить.

Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження відшкодування відповідачем на користь позивача всієї суми, на яку позивачем у відповідності до умов Договору відпущено лікарських засобів, матеріали справи не містять.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 308 870,40грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 36 565,21 грн., 3 % річних в розмірі 3 401,81 грн. та інфляційні втрати в розмірі 17 296,74 грн.

Так, відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.2 Договору, у випадку порушення стороною 1 своїх зобов'язань, що не викликані обставинами, передбаченими розділом 5 цього Договору, сторона 1 сплачує стороні 2 пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від розміру несплаченої суми, за кожен день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, проте останнім невірно розрахований період, виходячи з наступного.

Так, відповідно до розрахунку позивача, останній нараховує пеню за період з 24.12.2017 по 07.05.2018, проте, як встановлено судом, та не заперечувалось представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМАСТОР", позивачем було надано, а відповідачем були прийняті звіти за період з 01.12.2017 по 18.12.2017 на загальну суму 308 870,40 грн 20 грудня 2017 року.

Так, пунктом 3.2 Договору сторони погодили, що відшкодування в звіті суми здійснюється стороною 1 протягом 5 днів з моменту надання стороною 2 такого звіту.

Таким чином, відповідач, відповідно до умов Договору, повинен був відшкодувати витрати, понесенні у зв'язку з відпуском лікарських засобів згідно із отриманими Звітами протягом 5 днів з моменту надання позивачем такого звіту, тобто з 20.12.2017 до 25.12.2018, а отже відповідач повинен нести господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання з 26.12.2017, а не з 24.12.2017, як то визначено у розрахунку.

А тому, здійснивши власний розрахунок пені (за допомогою інформаційно-пошукової системи Ліга ), судов встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пеня у загальному розмірі 36 362,08 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За результатом перевірки наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, з урахуванням періоду який обґрунтовано судом вище, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних в розмірі 3 376,42 грн грн. та інфляційні втрати в розмірі 13 492,60 грн.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пеню в розмірі 36 565,21 грн., 3 % річних в розмірі 3 401,81 грн. та інфляційні втрати в розмірі 17 296,74 грн підлягає частковому задоволенню.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Одночасно, слід зазначити, що на момент розгляду справи відповідачем не було надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача.

Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову, а позовні вимоги визнав такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме: сума основного боргу у розмірі 308 870,40 грн, пеня у розмірі 36 362,08, три проценті річних у розмірі 3 376,42 грн та інфляційні втрати у розмірі 13 492,60 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1 . Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМАСТОР" до Управління охорони здоров'я Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення 366 134,16 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління охорони здоров'я Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 24, код ЄДРПОУ 37470070) на Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМАСТОР" (04123, м.Київ, вул Межова, 18, код ЄДРПОУ 34048360) основний борг у розмірі 308 870 (триста вісім тисяч вісімсот сімдесят) грн 40 коп, пеню у розмірі 36 362 (тридцять шість тисяч триста шістдесят дві) грн 08 коп, 3% річних у розмірі 3 376 (три тисячі триста сімдесят шість) грн 42 коп, інфляційні втрати у розмірі 13 492 (тринадцять тисяч чотириста дев'яносто дві) грн 60 коп.

3 . Стягнути з Управління охорони здоров'я Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 24, код ЄДРПОУ 37470070) на Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМАСТОР" (04123, м.Київ, вул Межова, 18, код ЄДРПОУ 34048360) судовий збір у розмірі 5 431 (п'ять тисяч чотириста тридцять одна) грн 52 коп.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 18.09.2018

Суддя О.Є. Блажівська