Рішення

від 12.09.2018 по справі 910/9010/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.09.2018Справа № 910/9010/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. при секретарі судового засідання Астаповій Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія Ойл" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торанс" про стягнення 19 735,34 грн., за участю представників позивача - Сірої Д.М., довіреність №б/н від 12.09.2018 року, відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ :

У липні 2018 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача 12800,00 грн. основного боргу, 977,55 грн. інфляційних втрат, 300,89 грн. 3% річних, 3096,90 грн. пені та 2 560,00 грн. штрафу за договором №1/23-02-2016 від 23.02.2016 року, на підставі ст.ст. 526, 527, 530, 536, 610, 625, 693 ЦК України та ст.ст. 179, 193, 232 ГК України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.07.2018 року відкрито провадження у справі, вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду на 08.08.2018 року.

12.09.2018 року представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Відповідач у справі був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідач своїм правом на надання відзиву не скористався, відзив на позов не надав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23 лютого 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Софія Ойл" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торанс" (покупець) було укладено договір № 1/23-02-2016 (надалі - договір), за умовами якого (п. 1.1. договору), постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому - товар в відповідності до умов договору та додаткових угод до нього.

Пунктом 1.2. договору визначено, що поставка товару здійснюється окремими партіями. Найменування та кількість товару, умови поставки на кожну окрему партію товару визначаються відповідними додатковими угодами до цього договору, узгодженими сторонами, які після їх підписання є невід'ємними частинами цього договору. Кожна наступна додаткова угода не відміняє і не припиняє дію попередніх додаткових угод ні в цілому, ні в частині, при умові, що це прямо не зазначено в відповідній додатковій угоді. Загальна кількість товару, який поставляється по цьому договору, визначається як сума кількості окремих партій товару, вказаних в додаткових угодах до цього договору. Загальна вартість товару, що поставляється по цьому договору, визначається як сума вартостей окремих партій товару, вказаних в додаткових угодах до цього договору.

Згідно п. 2.1. договору відвантаження товару здійснюється на підставі заявки покупця та підписаної сторонами додаткової угоди.

За умовами п. 2.2. договору товар поставляться покупцю партіями, в кількості та по ціні, що визначаються додатковими угодами на умовах: РСА франко-перевізник на складі постачальника; СРТ-фрахт/перевезення оплачені до місця названого покупцем; ЕХ\Л/-франко-завод на складі названому постачальником. Конкретна умова поставки визначається в додаткових угодах. Сторони можуть передбачити і інші умови поставки, що має бути узгоджено в додаткових угодах.

Відповідно до п. 5.1. договору покупець здійснює 100% попередню оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, якщо інше не передбачено додатковою угодою.

Так, 26 вересня 2017 року, між сторонами укладено додаток №21 до договору поставки нафтопродуктів №1/23-02-2016 (надалі - додаток №21), за умовами якого (п. 1. додатку) постачальник зобов'язується поставити товар, а покупець прийняти та оплатити товар по номенклатурі, якості, в кількості і за цінами, вказаними в таблиці. Вартість товару, зазначеного в п.1 цього додатку, становить 25 800,00 грн. Умови оплати: Оплата за вказаний товар здійснюється до 26.09.2017 р. включно.

Поясненнями позивача, а також видатковою накладною № 1289 від 26 вересня 2017 року та товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №1289 від 26 вересня 2017 року, які містяться в матеріалах справи, підтверджується той факт, що позивач виконав належним чином свої зобов'язання по передачі товару відповідно до умов договору на загальну суму 25 800,00 грн.

Отже, позивач виконав свої зобов'язання за договором, а відповідач у свою чергу не виконав належним чином зобов'язання з оплати поставленого товару у строк передбачений договором та на даний час має заборгованість у розмірі 12 800,00 грн., з урахуванням часткової оплати.

Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст. ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у розмірі 12 800,00 грн. є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням вищезазначеного, позивачем, у зв'язку із порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати товару, позивачем нараховано відповідачеві 977,55 грн. інфляційних втрат та 300,89 грн. 3% річних.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 977,55 грн. інфляційних втрат та 300,89 грн. 3% річних також підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно п.7.4. договору в разі несплати або несвоєчасної оплати вартості відвантаженого товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення платежу від вартості несплаченого або несвоєчасно оплаченого товару за весь час прострочення до повного погашення заборгованості.

На підставі вищезазначеного п. 7.4. договору, у зв'язку із порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань зі сплати товару, позивачем нараховано пеню на загальну суму 3096,90 грн. відповідно до умов договору.

Позовні вимоги в частині стягнення пені також підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Відповідно до п. 7.5 договору при порушенні грошових зобов'язань на строк понад 1 місяць розмір збитків постачальника встановлюється у вигляді відсоткової ставки залежно від обсягу невиконання зобов'язання, а саме, 20% (штрафу) від суми порушеного грошового зобов'язання.

На підставі вищезазначеного п. 7.5. договору позивачем, у зв'язку із порушенням відповідачем взятих на себе грошових зобов'язань з оплати товару на строк понад 1 місяць нараховано штраф в розмірі 2560,00 грн. (20% від суми боргу).

Позовні вимоги в частині стягнення штафу підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Судовий відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торанс" (01030, м.Київ, вул. Ярославів вал/Івана Франка, 11/1, офіс 1; код 39245194) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія Ойл" (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Південна, 7, корп. 3, кв. 208, код 39440179) 12 800 (дванадцять тисяч вісімсот) грн. 00 коп. основного боргу, 977 (дев'ятсот сімдесят сім) грн. 55 коп. інфляційних втрат, 300 (триста) грн. 89 коп. 3% річних, 3 096 (три тисячі дев'яносто шість) грн. 90 коп. пені, 2 560 (дві тисячі п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп. штрафу та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Повне рішення складено 17.09.2018р.

Суддя С.О. Чебикіна