ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
13.09.2018Справа № 910/8912/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОЛИЧНИЙ МЕДИЧНИЙ АЛЬЯНС"
до Управління охорони здоров'я Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації
про стягнення 121 656,17 грн.
за участю представників:
від позивача: Барсученко О.В.
від відповідача: Козляєва О.В.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "СТОЛИЧНИЙ МЕДИЧНИЙ АЛЬЯНС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Управління охорони здоров'я Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про стягнення 121 656,17 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про відшкодування витрат, понесених у зв'язку з відпуском лікарських засобів, вартість яких повністю чи частково відшкодовується № 14 від 10.05.2017 в частині своєчасного відшкодування витрат, в зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 121 656,17 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2018 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
30.07.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшов супровідний лист на виконання вимог ухвали суду від 13.07.2018 з усунутими недоліками.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/8912/18, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання у справі на 30.08.2018.
13.08.2018 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що оскільки головним розпорядником коштів субвенції з державного бюджету на відшкодування вартості лікарських засобів є Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), позивач звертався до Департаменту з листами про виділення коштів для погашення заборгованості, що виникла під час реалізації програми "Доступні ліки". Однак кошти на відшкодування вартості лікарських засобів до позивача не надходили. Також відповідач просить суд закрити провадження у справі, у зв'язку із припиненням з 01 серпня 2018 року діяльності Управління охорони здоров'я Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації без визначення правонаступника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2018, у зв'язку із перебуванням судді Гулевець О.В. 30 серпня 2018 року у відпустці, розгляд справи по справі №910/8912/18 призначено на 13.09.2018.
13.09.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшли витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні 13.09.2018 надав пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 13.09.2018 проти позовних вимог заперечив, з підстав наведених у відзиві.
В судовому засіданні 13.09.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
10.05.2017 між Управлінням охорони здоров'я Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації (сторона 1, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТОЛИЧНИЙ МЕДИЧНИЙ АЛЬЯНС" (сторона 2, позивач) укладено договір №14 про відшкодування витрат, понесених у зв'язку з відпуском лікарських засобів, вартість яких повністю чи частково відшкодовується (далі - договір), відповідно до умов якого сторона 1 відшкодовує стороні 2 витрати, понесені останньою у зв'язку з відпуском лікарських засобів, вартість яких повністю чи частково відшкодовується згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 152 від 17.03.2017 "Про забезпечення доступності лікарських засобів".
Відповідно до п. 1.2 договору, відпуск лікарських засобів, що підлягають відшкодуванню, буде відбуватися за рецептами лікарів міської поліклініки на рецептурних бланках форми №1 в аптечних закладах мережі аптек "Країна здоров'я" за адресами зазначеними у додатку №1.
Згідно і п. 2.1.1 договору сторона 1 зобов'язана в п'ятиденний термін після отримання звіту про відпущені лікарські засоби, вартість яких підлягає повному або частковому відшкодуванню (далі - звіт) згідно форми, встановленої у додатку до Порядку відшкодування вартості лікарських засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 152 від 17.03.2017 "Про забезпечення доступності лікарських засобів" відшкодовує витрати стороні 2, понесені у зв'язку з відпуском лікарських засобів.
У пункті 3.1 договору сторони погодили, що відповідач зобов'язується відшкодовувати позивачу витрати, понесені останньою у зв'язку з реалізацією лікарських засобів, передбачених п. 1.1, відповідно до поданих звітів.
Відшкодування зазначеної в звіті суми здійснюється відповідачем протягом 5 днів з моменту надання позивачем такого звіту (п. 3.2 договору).
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2017 (п. 6.1 договору).
24 листопада 2017 року позивачем було подано відповідачу звіт за період 16-23 листопада 2017 року за рецептами Комунального некомерційного підприємства "Консультативно-діагностичний центр" Солом'янського району м. Києва на суму 7357,23 грн. та звіт за період 16-23 листопада 2017 року за рецептами Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №2" Солом'янського району м. Києва на суму 114 298,94 грн.
Однак, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань не здійснив відшкодувань позивачу за зазначеними вище звітами.
Оскільки, витрати, понесені позивачем внаслідок відпуску лікарських засобів на виконання умов договору, у відповідності до звітів а період 16-23 листопада 2017 року, відповідачем не були відшкодовані, у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 121656,17 грн.
У зв'язку із наведеним, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 121 656,17 грн.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про забезпечення доступності лікарських засобів" № 152 від 17.03.2017 затверджено Порядок відшкодування вартості лікарських засобів (далі - Порядок), який визначає механізм повного або часткового відшкодування вартості лікарських засобів під час амбулаторного лікування осіб, що страждають на серцево-судинні захворювання, цукровий діабет II типу, бронхіальну астму, суб'єктам господарювання, які провадять господарську діяльність на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, незалежно від форми власності та підпорядкування, аптечні заклади яких розташовані в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці (далі - суб'єкти господарювання).
Відповідно до п. 2 Порядку, для здійснення відпуску лікарських засобів, вартість яких підлягає повному або частковому відшкодуванню (далі - лікарські засоби), суб'єкти господарювання звертаються до розпорядників бюджетних коштів із заявою про укладення договору про відшкодування вартості лікарських засобів. Розпорядники бюджетних коштів, визначені рішеннями про відповідні бюджети згідно із законодавством, формують на підставі укладених договорів перелік суб'єктів господарювання, що здійснюють відпуск лікарських засобів. Формування зазначеного переліку здійснюється без надання преференцій окремим суб'єктам господарювання.
Як встановлено судом вище, 10.05.2017 між позивачем та відповідачем укладений договір №14 про відшкодування витрат, понесених у зв'язку з відпуском лікарських засобів, вартість яких повністю чи частково відшкодовується, у відповідності до умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати позивачу витрати, понесені останнім у зв'язку з відпуском лікарських засобів, вартість яких повністю чи частково відшкодовується згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 152 від 17.03.2017 "Про забезпечення доступності лікарських засобів".
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з п. 3 Порядку, суб'єкт господарювання складає звіт про відпущені лікарські засоби за формою згідно з додатком, в якому стосовно кожного лікарського засобу зазначаються дата та номер рецепта, на підставі якого здійснено відпуск лікарського засобу, його міжнародна непатентована та торгова назви, сила дії (дозування), форма випуску, кількість одиниць лікарської форми відповідної дози в упаковці, кількість відпущених упаковок, фактична роздрібна ціна реалізації упаковки, розмір відшкодування вартості лікарського засобу за упаковку, сума відшкодування, інформація про лікаря, що виписав рецепт, найменування закладу охорони здоров'я.
Суб'єкт господарювання подає звіт двічі на місяць, а саме - 15 числа поточного місяця (або першого робочого дня після 15 числа, якщо 15 число припадає на вихідний) та першого робочого дня наступного місяця, а в грудні - додатково до 24 числа звітного місяця.
Звіт подається розпорядникам бюджетних коштів, визначених рішеннями про відповідні бюджети згідно із законодавством. Звіт подається в електронному вигляді відповідно до вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" або в паперовому вигляді (таблиці додатково подаються в електронному форматі). Відшкодування вартості лікарських засобів у сумі, визначеній в Реєстрі лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню, суб'єктові господарювання здійснюється за рахунок відповідної цільової субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам протягом п'яти робочих днів з дня надходження зазначеного звіту.
У пункті 3.2 договору сторони погодили, що відшкодування зазначеної в звіті суми здійснюється відповідачем протягом 5 днів з моменту надання позивачем такого звіту.
Як підтверджено матеріалами справи 24 листопада 2017 року позивачем було подано відповідачу звіт за період 16-23 листопада 2017 року за рецептами Комунального некомерційного підприємства "Консультативно-діагностичний центр" Солом'янського району м. Києва на суму 7357,23 грн. та звіт за період 16-23 листопада 2017 року за рецептами Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №2" Солом'янського району м. Києва на суму 114 298,94 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач, всупереч умов договору понесені позивачем витрати у зв'язку з реалізацією лікарських засобів не відшкодував, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 121 656,17 грн.
Згідно з частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За змістом статті 511 ЦК України, зобов'язання не може створювати обов'язку для третьої особи.
Частиною 2 статті 194 ГК України передбачено, що неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.
Відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності (ч. 2 ст. 218 ГК України).
Окрім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях від 29.06.2004 у справі "Войтенко проти України" та від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Юліус проти України" вказав, що відсутність відповідних асигнувань у Державному бюджеті не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Таким чином, суд звертає увагу, що наведені відповідачем у відзиві посилання на відсутність бюджетного фінансування для відшкодування вартості лікарських засобів не може бути підставою для звільнення останнього від виконання зобов'язань щодо оплати понесених позивачем витрат у зв'язку з відпуском лікарських засобів, оскільки така обставина не визначена законодавством як така, що звільняє від виконання зобов'язання.
Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Доказів на підтвердження відшкодування відповідачем на користь позивача вартості лікарських засобів у сумі 121 656,17 грн. згідно із звітами за період 16-23 листопада 2017 року матеріали справи не містять.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи викладене вище, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане зобов'язання з відшкодування вартості лікарських засобів у сумі 121656,17 грн., доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 121656,17 грн.
З приводу доводів відповідача про необхідність закриття провадження у справі у зв'язку із припиненням з 01 серпня 2018 року діяльності Управління охорони здоров'я Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації без визначення правонаступника, то суд зазначає наступне.
Так, в силу приписів п. 6 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Управління охорони здоров'я Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації перебуває в стані припинення з 21.05.2018.
Оскільки, як підтверджено відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач на час прийняття рішення у даній справі перебуває в стані припинення та запису про припинення юридичної особи відповідача в Єдиному державному реєстрі не внесено, то підстави для закриття провадження у даній справі відсутні.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи встановлені вище обставини, оскільки вимоги позивача є обґрунтованими, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОЛИЧНИЙ МЕДИЧНИЙ АЛЬЯНС" до Управління охорони здоров'я Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про стягнення 121 656,17 грн.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Управління охорони здоров'я Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (03020, м. Київ, проспект ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 41, ідентифікаційний код 37485459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОЛИЧНИЙ МЕДИЧНИЙ АЛЬЯНС" (04073, м. Київ, ПРОСПЕКТ СТЕПАНА БАНДЕРИ, БУДИНОК 21-А, ідентифікаційний код 33400225) основний борг у розміру 121 656,17 грн. та судовий збір у розмірі1762,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано: 17.09.2018 .
Суддя О.В. Гулевець
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.09.2018 |
Оприлюднено | 18.09.2018 |
Номер документу | 76506031 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Гулевець О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні