Рішення

від 18.09.2018 по справі 923/380/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2018 року, м. Херсон, справа № 923/380/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео-гранд"

про стягнення 1 602 286,22 грн,

за участю:

секретаря судового засідання Бєлової О.С.;

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

від відповідача - ОСОБА_3,

у с т а н о в и в:

Дії, аргументи та докази позивача

16.05.2018 Приватне акціонерне товариство Херсонська теплоелектроцентраль (на даний час має назву - Акціонерне товариство Херсонська теплоелектроцентраль ) звернулося до суду з вимогами, спрямованими до Товариства з обмеженою відповідальністю Нео-гранд , про стягнення 1602286,22 грн, з яких: 1279465,02 грн основної заборгованості, 247685,90 грн інфляційних, 55574,29 грн річних, 19570,01 грн пені; які ґрунтуються на невиконанні відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 35 від 01.02.2013 щодо оплати вартості поставленої теплової енергії за період з березня 2015 року по січень 2018 року.

У якості обґрунтування власної позиції, позивач вказав, що між сторонами 01.02.2013 укладений договір № 35 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, за умовами якого він зобов'язаний надавати послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у приміщенні загальною площею 2008 кв. м, яке знаходиться за адресою: м. Херсон, бульвар Мирний , буд. 3; а відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати вартість наданих послуг за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором.

На виконання умов договору позивач забезпечував теплопостачання у період з березня 2015 року по січень 2018 року, доказом чому є акт обстеження від 30.01.2018, в якому зафіксовано наявність опалення у приміщеннях відповідача, у зв'язку з чим нарахував до оплати 1 279 465,02 грн, але оскільки ця сума відповідачем не сплачена ним нараховані 247685,90 грн інфляційних, 55574,29 грн річних та 19570,01 грн пені, виходячи із заборгованостей за кожний звітний період.

З метою підтвердження заявлених вимог, позивач разом із позовною заявою надав та послався на наступні докази:

- договір № 35 від 01.02.2013,

- додаткову угоду № 1 до договору від 26.10.2014,

- Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 20.11.2012,

- Витяг про державну реєстрацію право від 28.12.2012,

- акт обстеження від 30.01.2018.

Під час судового розгляду справи представники позивача підтвердили позицію позивача та просили позовні вимоги задовольнити.

Дії, аргументи та докази відповідача

Відповідач заявлені до нього вимоги не визнав та у поданому до суду у встановлений строк відзиві на позов, а також у судовому засіданні, надавши пояснення суду, послався на наступні аргументи.

Так, на його думку, у задоволенні позову суд повинен відмовити виходячи із того, що позивачем не доведений факт надання послуг з опалення, оскільки за актом від 12.10.2015 теплопостачання було відключене та установлена пломба, а подальше підключення відбулося лише за актом підключення від 30.01.2018. Відповідач також зазначає, що позивач у відповідності до умов договору на початку опалювальних сезонів повинен був складати акти готовності до опалювального сезону, а тому саме вони є доказами надання послуг з опалення, але таких актів позивачем до позову не надано.

Відносно складеного позивачем акту обстеження від 30.01.2018 відповідач вказує на невідповідність його складання договірним відносинам, а також фактичним обставинам, оскільки у кабінети №№ 306, 306А, 306Б та 309 доступ сторонніх осіб унеможливлений.

З метою підтвердження викладених обставин, відповідач разом із відзивом на позов надав та послався на наступні докази:

- лист з проханням про подачу теплоносія від 30.01.2018,

- акт підключення житло вивих будинків до теплових мереж від 30.01.2018,

- акт від 12.10.2015 про відключення,

Під час судового розгляду справи представник відповідача підтвердив позицію відповідача та просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою суду від 17.05.2018 відкрите провадження у справі за правилами загального провадження. Названою ухвалою відповідачу установлений строк (до 28.05.2018) для надання відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив. У свою чергу, відповідач надав відзив на позов.

Безпосередньо підготовче провадження проведене у судових засіданнях, які відбулися 29.05.2018, 19.06.2018, 17.07.2018 та 04.09.2018, а розгляд справи по суті - 18.09.2018.

При вирішенні питання порядку подачі доказів з метою їх подальшої оцінки при винесенні даного рішення, суд зазначає, що позивачем дотримані вимоги частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, а відповідачем - вимоги частини 3 цієї ж статті щодо подачі доказів разом відповідно із позовною заявою та відзивом на позов, лише в частині доказів вказаних вище, а тому вони прийняті судом до розгляду.

Поряд з цим, позивачем були заявлені клопотання від 17.07.2018 про залучення до матеріалів справи довідки № 06-1/1068 від 11.07.2018 та пояснювальних від ОСОБА_4, а також від 03.09.2018 про залучення службової записки від 23.08.2018, пояснення ОСОБА_4, довідки про результати службового розслідування, які судом до розгляду не прийняті у відповідності до частини 8 статті 80 ГПК України, оскільки вони подані не у встановлений строк та без обґрунтування неможливості їх подання у визначений законом строк.

Позивачем також було заявлене 03.09.2018 клопотання про залучення свідка ОСОБА_4, яке судом відхилене через невідповідність поданої заяви положенням частин 3 та 4 статті 88 ГПК України, оскільки підпис свідка на заяві не посвідчений нотаріусом, а сама заява подана до суду не у строк, встановлений для подання доказів (тобто разом із позовною заявою).

Обставини, які установлені судом

01.02.2013 між Публічним акціонерним товариством Херсонська теплоелектроцентраль (на даний час має назву - Акціонерне товариство Херсонська теплоелектроцентраль ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Нео-гранд укладений договір № 35 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, за умовами якого позивач зобов'язаний надавати послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у приміщеннях будівлі, належної відповідачу, яке знаходиться за адресою: м. Херсон, бульвар Мирний, буд. 3; а відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати вартість наданих послуг за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором.

Умовами договору, які впливають на взаємовідносини сторін щодо наявного між ними спору, є наступні:

- опалювальна площа приміщення складає 2008 кв. м., теплове навантаження на опалення - 0,14116 Гкал/год, нормативні втрати в теплових мережах - 0,0032 Гкал/год (пункту 3, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 26.10.2014),

- на момент укладення договору тариф становить 1199,88 грн/Гкал (з ПДВ), а з 26.10.2014 - 1402,58 грн/Гкал (з ПДВ) (пункт 5, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 26.10.2014),

- при зміні тарифів на послуги з теплопостачання взаєморозрахунки виконуються по тарифам, затвердженим державними органами (підпункт 3 пункту 5),

- розмір щомісячної плати за надані послуги розраховується відповідно до фактичного споживання теплової енергії згідно з нормативами та тарифами, діючими на момент споживача (пункт 6),

- у разі застосування щомісячної системи оплати послуг, платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (пункт 8),

- виконавець зобов'язаний відновлювати надання послуг за заявою споживача та за його рахунок шляхом зняття пломб протягом доби при відсутності заборгованості з оплати послуг на теплопостачання (підпункт 4 пункту 17),

- виконавець припиняє постачання теплової енергії споживачу у разі неготовності споживача до опалювального сезону (відсутність акта готовності до опалювального сезону) (підпункт 4 пункту 25),

- договір укладається до 31.12.2013 і вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

За обрахунками позивача, що слідує з розрахунку спожитої теплової енергії за період з березня 2015 по січень 2018 року, ним надано відповідачу послуг у цьому періоді на загальну суму 1279465,02 грн. Водночас, безпосередніх доказів надання послуг відповідачу позивачем до надано.

Натомість з акту від 12.10.2015, складеного представниками обох сторін, слідує, що 12.10.2015 перед опалювальним сезоном здійснене відключення системи опалення ТОВ Нео-гранд та на вхідному засуві встановлена пломба, яка передана на зберігання відповідачу, а відповідно до акту підключення від 30.01.2018 та листа відповідача з проханням про підключення від 30.01.2018, підключення відповідача до тепломережі здійснене лише 30.01.2018.

Таким чином, із поданих сторонами доказів вбачається, що позивачем підтверджене надання послуг за спірний період лише у березні 2015 року на загальну суму 94900,57 грн, оскільки у період з 12.10.2015 по 30.01.2018 відповідач був відключений від теплопостачання, а зворотне позивачем не доведено.

Зокрема, за змістом частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому судом не прийнятий до уваги акт обстеження від 30.01.2018, за яким комісійно встановлений факт наявності опалення у кімнатах №№ 306, 306А, 306Б та 309, оскільки він складений не у відповідності до умов договору, без участі представників відповідача, а тому не може вважатися належним та допустимим доказом у розумінні положень статей 76 та 77 ГПК України.

Водночас, доказів сплати вартості отриманих послуг у березні 2015 року відповідачем не надано.

Через невиконання відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості послуг за березень 2015 року позивачем нараховані 131156,40 грн інфляційних та 8525,45 грн річних за період з 21.04.2015 по 17.04.2018.

Оцінка суду установлених обставин та норм діючого законодавства

Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов'язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов'язань (майново-господарських зобов'язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на його підставі, з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір про надання послуг.

Так, відповідно до приписів статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором

Зі змісту наведених норм слідує висновок, що особа, яка отримала послугу, зобов'язана сплатити її вартість, а безпосередньо між сторонами такого правочину виникають правовідносини послуг.

Статтею 193 ГК України встановлені загальні правила виконання господарських зобов'язань, за якими:

- Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 1);

- не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань … (частина 7).

Таким чином, несвоєчасне виконання відповідачем взятого на себе зобов'язання по оплаті вартості отриманих послуг у березні 2015 року, є порушенням взятих на себе зобов'язань та вказаних правових положень.

Суд також вказує, що безпосередньо правові наслідки порушення грошових зобов'язань передбачені приписами статті 625 ЦК України. Так, у відповідності до частини 2 цієї статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Вказані інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування за загальним правилом здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Разом з тим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічні правові висновки викладені в пункті 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань

Таким чином, відповідач, порушивши грошове зобов'язання, повинен, за вказаних правових приписів та договірних умов, сплатити позивачу 131156,40 грн інфляційних та 8525,45 грн річних за період з 21.04.20154 по 17.04.2018, виходячи від суми заборгованості за надані у березні 2015 року послуги на суму 94900,57 грн.

Висновки суду з предмету судового розгляду

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, з урахуванням факту несплати відповідачем 94900,57 основної заборгованості, 131156,40 грн інфляційних та 8525,45 грн річних у добровільному порядку, доведеністю позивачем вимог в цій частині, не спростування їх відповідачем, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню у вказаних сумах. Інша частина позову є неправомірною та задоволенню не підлягає через не доведеність відповідними доказами.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у даній справі є витрати позивача на сплату судового збору відповідно до платіжного доручення № 1394 від 24.04.2018 у сумі 24034,29 грн, які у відповідності до приписів статті 129 ГПК України підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 2797,59 грн, виходячи із 14,64 % задоволених вимог.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,

у х в а л и в :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Нео-гранд (73000 м. Херсон, бульвар Мирний, буд. 3; ідентифікаційний код 36129948) на користь Акціонерного товариства Херсонська теплоелектроцентраль (73036 м. Херсон, Бериславське шосе, буд. 1, ідентифікаційний код 00131771) - 94900,57 основної заборгованості, 131156,40 грн інфляційних, 8525,45 грн річних та 2797,59 грн компенсації по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 18.09.2018

Суддя М.К. Закурін