Рішення

від 17.09.2018 по справі 922/2242/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2242/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Марганець до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростиль-Інструмент", м. Харків про стягнення 105120,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю № 30/282 від 05.05.2018 року;

відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю № 1 від 31.08.2018 року;

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростиль-Інструкмент" про стягнення неустойки за неналежне виконання умов договору поставки № 736 від 10.11.2017 року щодо вчасної поставки товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.08.2018 року позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження на 10.09.2018 року.

В судовому засідання 10.09.2018 року було оголошено перерву до 17.09.2018 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 17.09.2018 року представник відповідача надав клопотання (вх. № 26847) про поновлення строку на подачу відзиву на позов.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 17.09.2018 року представник відповідача надав відзив на позов (вх. № 26847), в якому відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що по-перше позивачем було перевищено суму нарахування пені, по-друге позивачем здійснено нарахування пені та штрафу за одне і те саме правопорушення, що суперечить вимогам законодавства та по-третє відповідач вказує на те, що позивач повернув товар лише через 5 місяців після поставки, у зв`язку з чим відповідач був позбавлений можливості обміняти товар неналежної якості.

Представник позивача в судовому засіданні 17.09.2018 року підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.09.2018 року проти позову заперечував, з підстав, викладених у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово представників сторін, з'ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів позивача фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.

10.11.2017 року між Публічним акціонерним товариством "Марганецький гірночи-збагачувальний комбінат" (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Євростиль-Інструмент (постачальник, відповідач) було укладено договір поставки № 736 з протоколом розбіжностей та протоколом узгодження розбіжностей.

Відповідно до умов вищезазначеного договору, відповідач зобов'язується передати у власність позивача товар, повне найменування якого (номенклатура, асортимент, марка, вид, сорт, кількісні та якісні характеристики, код товару за УКТ ЗЕД вказуються в Специфікаціях (Додатках) до Договору (далі - товар), які є його невід'ємною частиною, а позивач зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим Договором.

10.11.2017 року між сторонами було укладено специфікацію, яка у відповідності до п. 1.1. Договору є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 3.1 Договору Постачальник зобов'язується поставити Покупцю товар способом і на умовах, зазначених в специфікаціях (додатках) до цього договору.

У відповідності до 3.8 Договору - зобов'язання Постачальника щодо поставки Товару вважаються повністю виконаними в момент підписання сторонами договору Акту приймання-передачі Товару за якістю .

Згідно специфікації від 10.11.2017 року, відповідач мав поставити відповідачу товар - молоток відбійний МО-1Б у кількості 30 шт. до 30.12.2017 року на загальну суму 105120,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.12.2017 року між сторонами було підписано видаткову накладну № 113, відповідно до якої відповідач здійснив поставку товару позивачу у кількості 5 шт. на загальну суму 17520,00 грн.

В подальшому, 20.12.2017 року сторонами було підписано видаткову накладну № 120, відповідно до якої відповідач здійснив поставку товару позивачу у кількості 10 шт. на загальну суму 35040,00 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що 29.01.2018 року під час комісійного приймання вищевказаного товару було встановлено, що вищевказані поставлені відбійні молотки в кількості 15 шт. на загальну суму 52560,00 грн. відносяться до моделі МО-2Б, у зв`язку з чим, рішенням комісії було встановлено, що поставлені молотки відбійні не відповідають умовам договору та підлягають поверненню постачальнику - ТОВ Євростиль-Інструмент для заміни, про що відзначено в п. 25 Акту перевірки продукції по якості (комплектності) від

29.01.2018р., який підписаний обома сторонами без жодних зауважень та заперечень.

На підставі наведеного, товар було повернуто відповідачу на підставі накладної про повернення № 1 від 06.06.2018 року (товарно-транспортна накладна № 1 від 06.06.2018 року).

Таким чином, як зазначає позивач, станом на момент звернення до суду з даним позовом, відповідач не здійснив поставку товару, а саме молоток відбійний МО-1Б у кількості 30 штук на загальну суму 105120,00 грн., чим порушив умови, укладеного між сторонами договору, у зв`язку з чим позивачем було нараховано відповідачу штраф в сумі 10512,00 грн. та пеню в сумі 94608,00 грн. за порушення строків поставки товару.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що по-перше позивачем було перевищено суму нарахування пені, по-друге позивачем здійснено нарахування пені та штрафу за одне і те саме правопорушення, що суперечить вимогам законодавства та по-третє відповідач вказує на те, що позивач повернув товар лише через 5 місяців після поставки, у зв`язку з чим відповідач був позбавлений можливості обміняти товар неналежної якості.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Частиною 2 ст. 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За вимогами ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до п. 11.2 договору, у разі порушення термінів поставки товару за цим договором, позивач має право стягнути з відповідача пеню в розмірі 0,5% від суми непоставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення. У разі продовження прострочення понад 10 календарних днів позивач має право достроково стягнути з відповідача штраф у розмірі 10% від суми непоставленого (недопоставленого) товару.

Як вбачається з матеріалів справи, за порушення строків поставки товару понад 10 календарних днів, позивачем було нараховано відповідачу штраф в сумі 10512,00 грн., що складає 10% від вартості не поставленого товару.

Щодо посилань відповідача на те, що неналежна поведінка позивача щодо повернення товару протягом 5 місяців після поставки створила відповідачу умови при яких останній також втратив право на обмін, що на думку відповідача не дає право позивачу на стягнення з відповідача неустойки, суд зазначає наступне.

В даному випадку вищезазначені обставини не можуть бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності, оскільки відповідач підписав акт про повернення товару та згідно накладної прийняв її назад, проте з 06.06.2018 року (дата фактичного повернення товару) до звернення позивача до суду не здійснив поставку товару належної якості, чим порушив умови, укладеного між сторонами договору.

Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги не поставку відповідачем товару у строки, передбачені в специфікації до договору, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість нарахування позивачем штрафу у розмірі 10% від не поставленого товару в сумі 10512,00 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача пені в сумі 94608,00 грн., суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено вище, сторони передбачили відповідальність відповідача за прострочення поставки чи недопоставки товару у вигляді пені в розмірі 0,5% від суми непоставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення (п. 11.2 договору).

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, нарахування пені передбачено за порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання з повернення грошових коштів. Вказане відповідає положенням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з яким платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Отже, стягнення пені на підставі пункту 11.2 договору поставки, тобто за порушення строку поставки, суперечить положенням ч. 3 статті 549 Цивільного кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", оскільки стягнення пені можливо лише за порушення грошових зобов'язань.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення пені в розмірі 94608,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача в розмірі 176,20 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 549, 611, 612, 623-629, 712 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 73, 74, 86, 129, 183, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростиль-Інструмент" про стягнення 105120,00 грн. відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростиль Інструмент" (61009, м. Харків, вул. Штерівська,буд.14, код. ЄДРПОУ 40542548, р/р 26004615750900 в АТ УкрСиббанк , МФО 351005) на користь Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (53400, Дніпропетровська область, м. Vарганець, вул. Єдності,62, код ЄДРПОУ 00190911, р/р 26005000000677 в Нікопольському відділенні ПАТ ОСОБА_3 Дніпро , МФО 305749) 10512,00 грн. штрафу та 176,20 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 94608,00 грн. пені відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено 18.09.2018 р.

Суддя ОСОБА_4