Постанова

від 11.09.2018 по справі 905/2406/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2018 справа № 905/2406/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді: секретар судового засідання за участю представників: від позивача від відповідачаОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 не з'явився не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСБ» , м.Мирноград Донецької області на ухвалу господарського суду Донецької області від 18.06.2018 (повний текст підписано 19.06.2018) у справі за заявою про за позовом до відповідача про за зустрічним позовом до про№ 905/2406/16 (суддя Матюхін В.І.) Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСБ» , м.Мирноград Донецької області від 07.06.2018 розстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області від 12.05.2017 року по справі №905/2406/16 Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Краматорськ Донецької області Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСБ» , м.Мирноград Донецької області стягнення штрафу у розмірі 65000,00 грн. та пені у розмірі 65000,00 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСБ» , м.Мирноград Донецької області Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Краматорськ Донецької області визнання незаконним та скасування рішення В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.06.2018 у справі № 905/2406/16 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСБ» залишено без задоволення. Відмовлено у розстроченні виконання рішення господарського суду Донецької області від 12.05.2017р., яке було ухвалене у справі № 905/2406/16 і залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.07.2017р.

Господарський суд дійшов висновку, що обставини, якими відповідач обґрунтовує заяву про розстрочення виконання судового рішення, не є винятковими і такими, що дійсно ускладнюють виконання судового рішення; сам по собі скрутний матеріальний стан підприємства не свідчить про виключність обставин, з яким пов'язується розстрочення виконання рішення і, як наслідок, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСБ» є недостатньо обґрунтованою та документально підтвердженою, тому не підлягає задоволенню. Судом враховано також ч.5 ст.331 Господарського процесуального кодексу України, згідно з приписами якої розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови, проте наданий заявником графік виконання рішення повністю виходить за межі року після набуття рішенням законної сили.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПСБ» , м.Мирноград Донецької області звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Донецької області від 18.06.2018 року по справі № 905/2406/16 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСБ» про відстрочення виконання рішення скасувати, задовольнити заяву та затвердити графік погашення суми заборгованості.

Апелянт вважає ухвалу господарського суду першої інстанції необґрунтованою, з підстав неправильного встановлення судом обставин, які мають значення для справи. Зазначає, що стягнення усієї суми за рішенням суду одним платежем призведе до того, що підприємство не зможе виконати свої зобов'язання по заробітній платі перед працівниками. Ця обставина, на думку скаржника, не була врахована судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали, а тому наявні підстави для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення. Зауважує, що не вчинення дій, направлених на виконання рішення суду, обумовлено реалізацією відповідачем права на оскарження рішення.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 07.08.2018 поновлено ТОВ «ПСБ» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Донецької області від 18.06.2018. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ПСБ» на ухвалу господарського суду Донецької області від 18.06.2018. Встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Донецьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України проти апеляційної скарги ТОВ «ПСБ» на ухвалу господарського суду Донецької області від 18.06.2018 року по справі № 905/2406/16 заперечило з підстав, викладених у відзиві. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу господарського суду Донецької області від 18.06.2018 року залишити без змін.

У зв'язку з перебуванням у відпустці члена колегії судді Склярук О.І., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2018 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Дучал Н.М., судді: Геза Т.Д., Мартюхіна Н.О.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 28.08.2018р. призначено до розгляду апеляційну скаргу ТОВ «ПСБ» на ухвалу господарського суду Донецької області від 18.06.2018 року у справі №905/2406/16 на 11.09.2018 о 14:20 год.

У зв'язку з перебуванням у відпустці члена колегії судді Геза Т.Д., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Дучал Н.М., судді: Мартюхіна Н.О., Стойка О.В.,

Сторони не скористалися правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Явка учасників справи не була визнана судом обов'язковою.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII, Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За положеннями ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з приписами п.п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Донецької області від 12.05.2017 року по справі № 905/2406/16, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.07.2017 року, позовні вимоги Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСБ» на користь Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (реєстраційний рахунок, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Донецькій області за місцем реєстрації платника податків за кодом бюджетної класифікації 21081100 Адміністративні штрафи та санкції) 130 000,00 грн., у тому числі 65 000,00 грн. штрафу та 65 000,00 грн. пені, відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 1 950,00 грн.

На примусове виконання рішення, 29.05.2017 року судом видано відповідний наказ.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.07.2017 року у справі № 905/2406/16 частково задоволені заяви Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про внесення змін до наказу та виправлення помилки в наказі. Виправлено допущену в резолютивній частині рішення господарського суду Донецької області від 12.05.2017р. у справі №905/2406/16 описку, виклавши її (резолютивну частину рішення) у наступній редакції:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСБ» 65 000,00 грн. штрафу, зарахувавши його до загального фонду Державного бюджету на реєстраційний рахунок, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Донецькій області за місцем реєстрації платника податків за кодом бюджетної класифікації 21081100 (адміністративні штрафи та санкції).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСБ» 65 000,00 грн. пені, зарахувавши її до загального фонду Державного бюджету на реєстраційний рахунок, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Донецькій області за місцем реєстрації платника податків за кодом бюджетної класифікації 21081100 (адміністративні штрафи та санкції).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСБ» на користь Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 1 950,00 грн., зарахувавши його на рахунок, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України (м. Київ), МФО 820172, рахунок №35215099004145, код ЄДРПОУ 21956116 .

Визнано таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Донецької області від 29.05.2017р. по справі №905/2406/16.

Ухвалено видати позивачеві замість анульованого наказу від 29.05.2017р., який повернутий до суду, 3 (три) накази про стягнення окремо штрафу, пені та на відшкодування сплаченого судового збору, зазначивши у них стягувачем Донецьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.

08.06.2018 на адресу господарського суду Донецької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСБ» про розстрочку виконання судового рішення. Відповідач просив розстрочити виконання рішення господарського суду Донецької області від 12.05.2017 року у справі № 905/2406/16 та затвердити графік погашення загальної суми у розмірі 131 950 грн., шляхом здійснення платежів протягом серпня 2018р. - липня 2019р. по 10 тис. грн., а перший платіж здійснити в липні 2018 р. у сумі 11 950,00 грн. (з урахуванням відшкодування сплаченого судового збору).

В обґрунтування вказаної заяви, Товариством з обмеженою відповідальністю «ПСБ» покладено наявність на підприємстві близько 54 працівників, в результаті чого фонд оплати праці складає близько 228 000 грн., важке фінансове становище Товариства. Також товариством зазначено, що згідно фінансового звіту за 2017 рік, баланс на кінець звітного періоду складав 2906,4грн., а на 31.03.2018 року - 3 183,5грн. На підтвердження фінансового стану заявником надано копію фінансового звіту за 2017 року і копію балансу на 31 грудня 2017 року.

Вивчивши матеріали справи, возглянувши апеляційну скаргу в межах наведених в ній вимог та доводів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про необгрунтованість апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012р. №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У відповідності до ч.ч.1,3 ст.331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд, зокрема, повинен враховувати ступінь вини відповідача у виникненні спору, стосовно фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч.4 ст.331 ГПК України).

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

При цьому, положення Господарського процесуального кодексу України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, з огляду на що, суд повинен оцінити докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 цього Кодексу, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частиною 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Водночас, згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997 р., п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

У зв'язку з тим, що розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суд в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинен враховувати закріплені в нормах матеріального права, допустимі межі надання розстрочки виконання судового рішення.

Дослідивши надані відповідачем докази, ступінь вини відповідача у виникненні спору, а також враховуючи принципи розумності та справедливості, дотримання справедливого балансу інтересів обох сторін, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наведені у заяві про розстрочення виконання рішення суду обставини, в розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України, не є винятковими та такими, що можуть бути підставою для розстрочення виконання рішення суду.

Так, з наданих до заяви про розстрочення документів вбачається, що баланс ТОВ ПСБ на кінець 2017 року складав 2 906,4 тис. грн., а станом на 31 березня 2018 року збільшився і склав 3 183,5 тис. грн.

Втім, твердження апелянта, що баланс на кінець звітного періоду складав 2906,4 грн., а на 31.03.2018 року - 3 183,5 грн. не відповідають матеріалам справи, оскільки як вбачається з виписок про фінансовий звіт, наданих відповідачем до заяви від 07.06.2018 про розстрочення виконання рішення, одиниця виміру складає: тис.грн. з одним десятковим знаком. Отже, баланс на кінець звітного періоду складав 2906,4 тис.грн., а на 31 березня 2018 року 3 183,5 тис.грн.

Складне фінансове становище ТОВ ПСБ , яким обґрунтована винятковість обставин невиконання судового рішення, з урахуванням ст. 42 Господарського кодексу України, за якою господарська діяльність здійснюється на власний ризик, є непідтвердженим та не може бути безумовною підставою для надання розстрочення виконання судового рішення; при цьому, розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Крім того, згідно положень ч.1 ст.115 Цивільного кодексу України господарське товариство є власником: 1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; 2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; 3) одержаних доходів; 4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Отже, наведені відповідачем обставини, не свідчать про неможливість виконання рішення суду у даній справі, а лише відображають поточну підприємницьку діяльність апелянта, що не є обставинами, з якими закон пов'язує можливість розстрочення виконання судового рішення.

Крім того, заявник просив розстрочити виконання рішення суду першої інстанції на 13 місяців, що суперечить приписам ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, якими передбачено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

З матеріалів справи вбачається, що наданий Товариством з обмеженою відповідальністю «ПСБ» до заяви про розстрочення виконання судового рішення графік виконання судового рішення виходить за межі одного року після набрання рішенням законної сили (рішення набуло чинності 03.07.2017р. і розстрочення не повинно виходити за межі 03.07.2018р.). До того ж відповідач зазначає про можливість виконання ним рішення, починаючи лише з липня 2018 р.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, заявником не надано жодного доказу на підтвердження вчинення ним дій (після прийняття судом першої інстанції рішення по вказаній справі), спрямованих на реальне виконання судового рішення.

Отже, вірним є висновок суду першої інстанції про відмову ТОВ ПСБ у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області від 12.05.2017р. у справі № 905/2406/16.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами.

Твердження заявника апеляційної скарги про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, при прийнятті оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування ухвали господарського суду Донецької області від 18.06.2018 у справі №905/2406/16.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд ухвали господарського суду Донецької області від 18.06.2018 року у справі №905/2406/16, покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 129, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСБ» , м.Мирноград Донецької області на ухвалу господарського суду Донецької області від 18.06.2018 (повний текст підписано 19.06.2018) у справі №905/2406/16 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 18.06.2018 (повний текст підписано 19.06.2018) у справі №905/2406/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

У судовому засіданні 11.09.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 17.09.2018р.

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Судді: Н.О. Мартюхіна

ОСОБА_3