Постанова

від 04.09.2018 по справі 927/367/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2018 р. Справа № 927/367/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Тарасенко К.В.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання Титарєвої Г.І.,

голови ліквідаційної комісії боржника - Карети О.О.,

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області

на постанову Господарського суду Чернігівської області

від 13.06.2018 (повний текст складено 13.06.2018, суддя Белов С.В.)

у справі №927/367/18

за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіверекополімер" (код 36806090)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 13.06.2018 у справі № 927/367/18 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіверекополімер" з наслідками, передбаченими статтями 38, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців; покладено обов'язки ліквідатора на голову ліквідаційної комісії боржника Карету Олександра Олеговича.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Головне управління ДФС у Київській області (далі - орган ДФС) звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Чернігівської області від 13.06.2018 та закрити провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2018 відкрито апеляційне провадження у справі № 927/367/18.

Представник органу ДФС в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце засідання суду був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ліквідатор боржника в судовому засіданні заперечив доводи та вимоги апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення ліквідатора боржника, вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 р. № 2343-XII (далі - Закон про банкрутство), ГПК України, іншими законодавчими актами України.

17.05.2018 боржник в особі голови ліквідаційної комісії Карети Олександра Олеговича звернувся до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство відповідно до ст. 95 Закону про банкрутство у зв'язку з тим, що в процесі ліквідації ліквідаційна комісія виявила недостатність активів боржника для погашення кредиторської заборгованості, що не оспорюється, в загальній сумі 2737777,96 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.05.2018 прийнято заяву про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіверекополімер" до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.05.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіверекополімер", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено розпорядником майна боржника голову ліквідаційної комісії боржника Карету Олександра Олеговича.

Постановою Господарського суду Київської області від 13.06.2018 у справі № 927/367/18 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіверекополімер" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та покладено обов'язки ліквідатора на голову ліквідаційної комісії боржника Карету Олександра Олеговича.

Як вбачається з матеріалів справи, оголошення про визнання боржника банкрутом оприлюднене 13.06.2018 за № 52049.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги про закриття провадження у справі орган ДФС послався на недотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до статей 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, а саме відсутність доказів подання контролюючим державним органам документів для проведення відповідних перевірок; ліквідатор також не подавав контролюючим органам звітності за останній звітний період, не вжив заходів із встановлення майнових активів боржника, які обліковуються як об'єкти оподаткування, відсутність майнових активів виключає покриття судових витрат, а відтак і можливість відкриття провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.05.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіверекополімер" в особі голови ліквідаційної комісії Карети О.О. звернулось до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про його банкрутство в порядку, передбаченому ст. 95 Закону про банкрутство.

Відповідно до частини 1 статті 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Так, статтею 105 Цивільного кодексу України встановлено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Згідно з частиною 1 статті 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (частина 3 статті 110 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 111 ЦК України з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.

Під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи (ч. 3 ст. 111 ЦК України).

Частиною 7 статті 111 ЦК України передбачено, що для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Згідно ч. 8 ст. 111 ЦК України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Частиною 9 статті 111 ЦК України встановлено, що виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу. У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 95 Закону про банкрутство є: прийняття рішення учасниками юридичної особи рішення про початок ліквідації та встановлення строку для заявлення кредиторами вимог, повідомлення державного реєстратора про прийняте рішення щодо ліквідації з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, розгляд заявлених вимог кредиторів із повідомленням про результати такого розгляду, повідомлення органу Державної фіскальної служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу, реалізація майна юридичної особи з метою розрахунків з кредиторами, закриття рахунків, відкриті у фінансових установах Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення двомісячного строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, 22.02.2018 загальні збори учасників ТОВ "Сіверекополімер" прийняли рішення про припинення товариства шляхом його ліквідації, призначили головою ліквідаційної комісії Дробора О.В., встановили двомісячний строк для заявлення вимог кредиторами.

Повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи оприлюднене в ЄДР 26.02.2018.

16.05.2018 загальні збори учасників затвердили проміжний ліквідаційний баланс станом на 16.05.2018, вирішили звернутись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство та поклали виконання функцій голови ліквідаційної комісії на Карету О.О.

До проміжного ліквідаційного балансу була включена кредиторська заборгованість на загальну суму 2737 тис. грн., та яка згідно реєстру вимог кредиторів виникла перед ТОВ Концерн Водполімер в сумі 1612500,00 грн., ГУ ДФС у Чернігівській області в сумі 417514,97 грн. та Дроботом Олександром Володимировичем в сумі 707762,99 грн.

Втім, у матеріалах справи відсутні докази заявлення та повідомлення про результати розгляду кредиторських вимог ТОВ Концерн Водполімер , Головного управління ДФС у Чернігівській області та Дробота Олександра Володимировича.

Будь-які первинні документи, які б підтверджували визнану боржником заборгованість господарському суду першої інстанції не надано, який в порушення ст. не дослідив обставини існування заборгованості у боржника, а відповідно і наявність підстав для звернення ліквідатора юридичної особи, щодо якої прийнято рішення про ліквідацію, до суду із заявою про порушення справи про банкрутство, як то передбачено частиною 3 статті 110 ЦК України

Отже, відсутність первинних документів на підтвердження виникнення боргових зобов'язань перед третіми особами свідчить про визнання боржником фіктивної кредиторської заборгованості, безпідставного формування проміжного ліквідаційного балансу у ліквідаційній процедурі, та як результат незаконного звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 95 Закону про банкрутство.

Відсутність вказаних вище доказів, на підтвердження обставин, що стали підставою для звернення до суду призвело до порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме неправильно застосовано статтю 95 Закону про банкрутство, яка встановлює особливості провадження у справі про банкрутство щодо підстав для порушення справи та введення ліквідаційної процедури.

Також, колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції не досліджував питання та відповідно і доказів закриття розрахункових рахунків боржника в банківських установах в порушення ч. 3 ст. 111 ЦК України, оскільки згідно довідки Чернігівської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області станом на 18.04.2018, боржник має відкриті п'ять рахунків у банківських установах та Держказначействі.

Таким чином, до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство за правилами ст. 95 Закону про банкрутство не додані документи, які повинні бути на момент звернення із такою заявою та які не можуть бути витребувані судом після порушення справи про банкрутство.

Разом з тим, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неподання органу державної фіскальної служби звітності за останній звітний період, оскільки до заяви про порушення справи про банкрутство були додані копії податкової декларації з податку на прибуток підприємств та ліквідаційний баланс станом на 01.05.2018, які були отримані Чернігівською ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області.

Згідно ч. 2 ст. 95 Закону про банкрутство, за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

Апеляційний господарський суд дійшов висновків про недотримання ліквідаційною комісією ТОВ "Сіверекополімер" вимог цивільного законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи, а також неподання ліквідаційною комісією, на момент порушення провадження у цій справі, документів у підтвердження здійснення повної досудової процедури ліквідації товариства, що є порушенням вимог статті 95 Закону про банкрутство, а відтак судом першої інстанції без достатніх правових підстав порушено справу про банкрутство боржника за процедурою, передбаченою вказаною нормою Закону про банкрутство.

Обставини порушення провадження у даній справі без попереднього дотримання ліквідатором норм ст.ст. 105, 111 Цивільного кодексу України та ст. 95 Закону про банкрутство виключають її провадження в судовому порядку шляхом введення ліквідаційної процедури та мають наслідком закриття провадження у справі № 927/367/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіверекополімер" на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 4 статті 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів відзначає, що доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді даної справи, разом з тим судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм статті 95 Закону про банкрутство, у зв'язку з чим апеляційний суд дійшов висновку про скасування постанови місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом із закриттям провадження у даній справі з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі щодо провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відтак, колегія суддів вважає за необхідне зобов'язати державного реєстратора за адресою місцезнаходження боржника внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про скасування постанови Господарського суду Чернігівської області від 13.06.2018 та закриття провадження у справі № 927/367/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіверекополімер", у зв'язку з прийняттям даної постанови Київським апеляційним господарським судом.

У зв'язку з тим, що заявник апеляційної скарги не поніс судових витрат при зверненні до апеляційного господарського суду, розподіл таких витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 231, 269, п. 4 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 277, 278, 282 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області задовольнити.

2. Постанову Господарського суду Чернігівської області від 13.06.2018 у справі № 927/367/18 скасувати.

3. Провадження у справі № 927/367/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіверекополімер" (15582, Чернігівська обл., Чернігівський район, село Рівнопілля, Гомельське шосе, будинок 14; ідентифікаційний код 36806090) закрити.

4. Державному реєстратору Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про скасування постанови Господарського суду Чернігівської області від 13.06.2018 та закриття провадження у справі № 927/367/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіверекополімер" (15582, Чернігівська обл., Чернігівський район, село Рівнопілля, Гомельське шосе, будинок 14; ідентифікаційний код 36806090) у зв'язку з прийняттям постанови Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 у справі № 927/367/18.

5. Копію постанови надіслати ТОВ "Сіверекополімер", голові ліквідаційної комісії ТОВ "Сіверекополімер" Кареті О.О., Головному управлінню Державної фіскальної служби у Київській області та Чернігівській районній державній адміністрації Чернігівської області (14027, м. Чернігів, вул. Шевченка, 48, Центр надання адміністративних послуг Чернігівської районної державної адміністрації).

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 18.09.2018.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді К.В. Тарасенко

О.М. Остапенко