Рішення

від 11.09.2018 по справі 917/737/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2018 Справа № 917/737/18

За позовною заявою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", 36020,м.Полтава, вул.Козака,2-а

до Приватного підприємства "М.ФРОСТ",36007, м.Полтава, вул.Маршала Бірюзова, будинок 47Б

про стягнення 3147,18 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Секретар судового засідання Дяченко Д.Б.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не з'явився

Фіксування судового процесу здійснюється за допомогою технічних засобів (аудіозапис).

Після виходу з нарадчої кімнати в судовому засіданні суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява Публічногого акціонерного товариство по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" до Приватного підприємства "М.ФРОСТ" про стягнення 3147,18 грн.

Ухвалою суду від 16.07.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

Представник позивача в засіданні суду, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, документів та пояснень до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоч і був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

23.08.2018р. підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст.120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Таким чином, про дату, час та місце проведення судового засідання господарський суд Полтавської області повідомляв відповідача належним чином. Крім того, ухвали суду у даній справі були своєчасно розміщені судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

01 січня 2017 року між Приватним підприємством "М.ФРОСТ" (далі - ПП "М.ФРОСТ") та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (ПАТ "Полтавагаз") укладено договір №10-20/183/17 на технічне обслуговування внутрішніх систем газопостачання, які не є ГРМ (далі Договір).

За умовами Договору, Замовник (ПП "М.ФРОСТ") доручає, а Виконавець (ПАТ "Полтавагаз") приймає на себе виконання робіт з технічного обслуговування систем газопостачання, що належить Замовнику та знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.М.Бірюзова, 47Б (п.1.1 Договору).

Розділом 2, 3 Договору Виконавець та Замовник погодили обов'язки та права сторін.

Відповідно до п. 4.1 Договору, вартість та витрати по технічному обслуговуванню системи газопостачання визначаються Виконавцем даним Договором.

Пунктом 4.2 встановлено, що сума Договору по технічному обслуговуванню

внутрішньої системи газопостачання на момент його укладання становить 3718,70 грн., в

тому числі ПДВ 619,78 грн. -

Відповідно до п.5.І. оплата вартості робіт, передбачених цим Договором, проводиться Замовником на поточний рахунок Виконавця відкритого в уповноваженому банку.

Оплата фактично виконаних робіт з ТО виконується Замовником шляхом перерахування грошових коштів на підставі наданого Виконавцем рахунку не пізніше 10 числа місяця, на наступного за місцем виконання робіт (п.5.2 Договору).

Пунктом 8.1. визначено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2017 року. Якщо протягом 1 місяця до закінчення строку дії цього Договору жодна із сторін не заявляє про припинення його дії, цей Договір вважається укладеним на такий самий новий строк та на тих самих умовах.

Відповідно до наданих позивачем ОСОБА_2 приймання виконаних робіт ПАТ "Полтавагаз" протягом 2017 року виконало роботи на загальну суму 3898,88 грн.

Отже, ПАТ Полтавагаз належним чином виконало умови Договору на технічне обслуговування технічне обслуговування внутрішніх систем газопостачання, які не є ГРМ .

Відповідачем договірні зобов'язання виконані частково, а саме:

07.02.2018 року на загальну суму 488,67 грн., згідно платіжного доручення №232;

14.03.2018 року на загальну суму 400,00 грн., згідно платіжного доручення №260;

31.05.2018 року на загальну суму 300,00 грн., згідно платіжного доручення №311.

Станом на 15.06.2018р. заборгованість за виконані роботи становить 2710,21 грн.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного:

Згідно із ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В статті 193 ГК України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача перед позивачем за вказаним правочином становить 2 710,21 грн.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 2 710,21 грн. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК).

Пунктом п.6.2 Договору сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату послуг у строки зазначені у п.5.2 даного Договору, Замовник сплачує на користь Виконавця крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.

На підставі вищевикладеного та з урахуванням положень статті ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" судом було здійснено перерахунок заявленої позивачем до стягнення пені в розмірі 324,88грн. за допомогою калькулятору "ЛІГА: Закон" та встановлено, що нарахована позивачем пеня в сумі 324,88 грн. за період з 11.01.2018р. по 15.06.2018р. не перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за періоди вказані позивачем в розрахунку, не порушує приписів ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано до стягнення 29,41 грн. 3% річних в розмірі за період з 11.01.2018р. по 15.06.2018р. та інфляційних втрат за період з 11.01.2018р. по 30.04.2018р. в розмірі 82,68 грн.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням моменту виникнення зобов'язань, суд прийшов до висновку, що заявлений розмірі 3% річних та інфляційних є правомірним.

Відповідно до ч.1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 44 395,80 грн., обґрунтовані, підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем при зверненні з даним позовом судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача .

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "М.ФРОСТ" (36007, м. Полтава, вул.Маршала Бірюзова, будинок 47Б, код ЄДРПОУ 32081646) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Полтавагаз (36020, м. Полтава, вул. Козака, 2-а, р/р 2600530103545 в Філії Полтавського обласного управління ПАТ Ощадбанк , МФО 331467, код ЄДРПОУ 03351912) заборгованості в розмірі 3 147,18 грн., з яких 2710,21 грн. - основного боргу, 29,41 грн. - три відсотка річних, 324,88 грн. - пені, 82,68 грн. - інфляційних втрат, а також витрати на сплату судового збору 1 762,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 14.09.2018р.

Суддя Гетя Н.Г.