Рішення

від 04.09.2018 по справі 0240/2342/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

04 вересня 2018 р. Справа № 0240/2342/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика В.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до Приватного підприємства Зерно Жмеринщини про стягнення податкового боргу

в с т а н о в и в :

17.07.2018 року Головне управління ДФС у Вінницькій області звернулось до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства Зерно Жмеринщини (далі - ПП «Зерно Жмеринщини» , відповідач) про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем станом на дату звернення до суду рахується податковий борг, що складає всього 9153,83 грн., з них з податку на додану вартість 7874 грн. та з податку на прибуток в загальній сумі 1279,83 грн. Вказану заборгованість відповідач добровільно не погасив, а тому позивач звернувся до суду щодо її примусового стягнення. Також, враховуючи, що майно, яке б могло б бути джерелом погашення вказаної заборгованості у відповідача відсутнє, позивач керуючись п. п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності, які знаходяться на рахунках ПП Зерно Жмеринщини у банках на суму податкового боргу.

Ухвалою суду від 23.07.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачу 10 денний строк з дня отримання ухвали суду для надання відзиву.

Згідно матеріалів справи, судова кореспонденція відповідачу направлялась на адресу, яка вказана в матеріалах справи. Отримана останнім 01.08.2018 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

З урахуванням викладеного, суд вирішує даний спір за наявними матеріалами на підставі ч. 6. ст. 162 КАС України.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Так, підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Грошове зобов'язання платника податків відповідно до п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У свою чергу згідно вимог п. 57.3. ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Судом встановлено, ПП «Зерно Жмеринщини» зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності 11.12.2014 року та перебуває на податковому обліку у Жмеринській ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області.

Як вбачається із матеріалів справи, станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується борг щодо сплати податку на додану вартість в сумі 7874 грн. - основного платежу та з податку на прибуток в сумі 12779,83 грн., з яких 250 грн. - основний платіж та 1029,83 грн. штрафні санкції.

Заборгованість податку на додану вартість виникла внаслідок самостійного подання декларації від 17.10.2017 року № НОМЕР_1 з податку на додану вартість, в якій самостійно визначене грошове зобов'язання (а.с.14).

Заборгованість з податку на прибуток за основним платежем утворився внаслідок самостійно визначеного грошового зобов'язання в декларації від 28.02.2018 року № НОМЕР_2 (а.с.15)

Актами камеральної перевірки №648/1206/38679151 та №649/1206/39543358 від 29.09.2017 року (а.с.20-21) встановлено порушення несвоєчасного подання податкової декларації з податку на прибуток та строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, в зв'язку з чим податковим органом винесені податкові повідомлення рішення №0025551206 та №0025541206 від 18.10.2017 року (а.с.18-19), якими застосовано штрафні санкції за несвоєчасне подання податкової декларації з податку на прибуток та затримку сплати грошового зобов'язання в сумі 1029,83 грн.

Вказана заборгованість також підтверджується довідкою податкового органу (а.с.8) та особовою карткою платника податків (а.с.23-27).

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання п.59.3 ст. 59 ПК України відповідачу була направлена податкова вимога № 6117-52 від 06.02.2018 року на суму 8093,83 грн., яка отримана 28.02.2018 року, що підтверджується матеріалами справи, яка відповідачем не виконана.

У зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу у визначені строки, контролюючий орган прийняв рішення №5 від 06.02.2018 року про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків.

Оскільки відповідач не надав документи, необхідні для такого опису, контролюючий орган на підставі пп. 20.1.32 п. 20.1 ст. 20 ПК України звернувся до суду із цим позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з такого.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст. 19-1 ПК України контролюючі органи виконують, зокрема, такі функції: організовують роботу та здійснюють контроль за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку (п. 19-1.1.21).

А згідно з пп.16.1.9 п.16.9 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний, зокрема, не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи;

За нормами п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов'язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов'язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Положеннями п. 87.2 ст. 87 ПК України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п.п. 88.1, 88.2 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, право на яку виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Підстави виникнення права податкової застави визначені статтею 89 ПК України. Зокрема, підпунктом 89.1.1 пункту 89.1 цієї статті передбачено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

За приписами п. 91.3 ст. 91 ПК України податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

У разі відмови платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право залучати до опису майна платника податків не менш як двох понятих.

У зв'язку з несплатою ПП Зерно Жмеринщини податкового боргу у визначені строки контролюючий орган прийняв рішення про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків.

Проте, відповідачем необхідні для такого опису документи не надано, у результаті чого податковим керуючим Г алузинським О.Г. складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу № 5, яким зафіксовано факт ненадання документів, необхідних для опису майна.

Відповідно до положень п. 89.4 ст. 89 ПК України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Згідно з п.п. 20.1.32 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

З огляду на викладене та враховуючи те, що ПП Зерно Жмеринщини не надало документи необхідні для такого опису, що повністю підтверджується належними і допустимими доказами, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову та зупинення видаткових операцій на рахунках такого платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку, заборонити відчуження рухомого та нерухомого майна та зобов'язати відповідача допустити податкового керуючого для опису та перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Проте, доказів, які б спростовували доводи контролюючого органу, відповідач суду не надав.

Враховуючи зазначенні положення ст. 139 КАС України судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю

Стягнути з Приватного підприємства Зерно Жмеринщини (вул. Крупської, 19, с. Станіславичк, Жмеринський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 39543358) податковий борг в сумі 9153,83 (дев'ять тисяч сто п'ятдесят три гривні вісімдесят три копійки).

Зупинити видаткові операції на рахунках Приватного підприємства Зерно Жмеринщини (вул. Крупської, 19, с. Станіславичк, Жмеринський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 39543358) шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу.

Заборонити Приватному підприємству Зерно Жмеринщини (вул. Крупської, 19, с. Станіславичк, Жмеринський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 39543358) відчужувати рухоме та нерухоме майно.

Зобов'язати Приватне підприємство Зерно Жмеринщини (вул. Крупської, 19, с. Станіславичк, Жмеринський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 39543358) допустити податкового керуючого для опису та перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 39402165);

Відповідач: Товариство підприємстве Зерно Жмеринщини (вул. Крупської, 19, с. Станіславичк, Жмеринський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 39543358)

Повний текст судового рішення складено 04.09.2018 року.

Суддя Дончик Віталій Володимирович