Рішення

від 17.09.2018 по справі 0240/2294/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 вересня 2018 р. Справа № 0240/2294/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б. розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Беллгуд-агро" про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду адміністративним позовом звернулось Головне управління ДФС у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Беллгуд-агро", у якому просить:

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Беллгуд-агро" податковий борг у сумі 242749 грн. з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- зупинити видаткові операції на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "Беллгуд-агро" шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку;

- заборонити товариству з обмеженою відповідальністю "Беллгуд-агро" відчуження рухомого та нерухомого майна та зобов'язати допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що у зв'язку з наявністю податкового боргу у відповідача у сумі 242749 грн. та з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків контролюючим органом прийнято рішення на виконання повноважень наданих ст. 20 Податкового кодексу України, про проведення перевірки стану збереження майна платника податків та повідомлення про проведення фінансово-майнового стану підприємства та здійснення опису активів в податкову заставу з метою погашення боргу, однак відповідач не допустив податкового керуючого до перевірки, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачу встановлено 15 денний строк з дня отримання даної ухвали для подачі до суду відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження суд направляв на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Беллгуд-агро" внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, до суду повернувся не вручений конверт зі вмістом поштового відправлення з відміткою поштового відділення зв'язку: "за закінченням терміну зберігання". За таких обставин, суд вважає, що відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) копія ухвали від 16 липня 2018 року вручена відповідачу належним чином. Разом із тим, свої правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Беллгуд-агро" як суб'єкт підприємницької діяльності зареєстровано 07 липня 2015 року, перебуває на обліку у Жмеринській ОДПІ ГУ ДФС та являється платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI.

Як випливає із матеріалів справи, за ТОВ "Беллгуд-агро" рахується борг щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), штрафних (фінансових) санкцій, що складається із податку на додану вартість та становить всього 242749,00 грн. - основного платежу.

Податковий борг із податку на додану вартість утворився внаслідок самостійно поданої платником:

- податкової декларації з ПДВ № НОМЕР_1 від 21 листопада 2016 року, відповідно до якої нараховане до сплати податкове зобов'язання у сумі 116358,00 грн.,

- податкової декларації з ПДВ № НОМЕР_2 від 20 грудня 2016 року відповідно до якої нараховане до сплати податкове зобов'язання у сумі 126391,00 грн. та не сплачено до бюджету.

Податковий борг підтверджується обліковою карткою платника податків та податковими деклараціями.

У зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу у визначені строки, контролюючий орган прийняв рішення № 39 від 29 березня 2018 року про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності ТОВ "Беллгуд-агро".

Податковим органом на адресу відповідача направлено Повідомлення про виділення майна у податкову заставу № 3272/10/02-32-52-03 від 02 квітня 2018 року, однак на адресу податкового органу повернувся конверт з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

07 травня 2018 pоку податковим керуючим ОСОБА_1 складений акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу № 9 від 07.05.2018 року, у якому зафіксовано факт не надання документів, необхідних для опису майна.

Оскільки відповідач не надав документи, необхідні для опису майна, контролюючий орган на підставі пп. 20.1.32 п. 20.1 ст. 20 ПК України звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з такого.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно до п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Грошове зобов'язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов'язання згідно з п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57. 1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак, відповідачем не було сплачено визначену суму грошового зобов'язання відповідно до поданих податкових декларацій, в результаті чого виник податковий борг.

Відповідно до п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Пунктом 54.3.3 ст. 54 Податкового кодексу України, визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з п. 54.5. ст. 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 59.1 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податковим органом вживались заходи щодо погашення платником податкового боргу шляхом винесення податкової вимоги форми "Ю" № 13583-52 від 27 березня 2018 року, яка направлялася рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу платника податків, однак повернулася до податкового органу з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (п.59.5 ст. 59 ПК України).

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), штрафних (фінансових) санкцій, що складає всього 242749 грн. Станом на день розгляду даної справи в суді вказана заборгованість в добровільному порядку відповідачем не погашена.

Відповідно до п.п. 88.1, 88.2 ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, право на яку виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Підстави виникнення права податкової застави визначені статтею 89 Податкового кодексу України. Зокрема, підпунктом 89.1.1 пункту 89.1 цієї статті передбачено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

За приписами п. 91.3 ст. 91 ПК України податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

У разі відмови платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право залучати до опису майна платника податків не менш як двох понятих.

У зв'язку з несплатою ТОВ "Беллгуд-агро" податкового боргу у визначені строки контролюючий орган прийняв рішення про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності платника податків.

Проте, відповідачем необхідні для такого опису документи не надано, у результаті чого податковим керуючим складено акт № 9 від 07 травня 2018 року про відмову платника податків від опису майна у податкову заставу.

Відповідно до положень п. 89.4 ст. 89 ПК України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Згідно з п.п. 20.1.32 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

З огляду на викладене та враховуючи те, що ТОВ "Беллгуд-агро" не надало документи необхідні для такого опису, що повністю підтверджується належними і допустимими доказами, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову та зупинення видаткових операцій на рахунках такого платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку, заборонити відчуження рухомого та нерухомого майна та зобов'язати відповідача допустити податкового керуючого для опису та перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 139 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Беллгуд-агро" податковий борг в сумі 242749 (двісті сорок дві тисячі сімсот сорок дев'ять) гривень 00 копійок з рахунків платників податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Зупинити видаткові операції на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "Беллгуд-агро" шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку.

Заборонити товариству з обмеженою відповідальністю "Беллгуд-агро" відчужувати рухоме та нерухоме майно.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Беллгуд-агро" допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головне управління ДФС у Вінницькій області (місцезнаходження: 21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 39402165);

Товариство з обмеженою відповідальністю "Беллгуд-агро" (місцезнаходження: 23100, Вінницька область, м. Жмеринка, вул. Центральна, 18, код ЄДРПОУ 39995578).

Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати: 17.09.2018

Суддя Мультян Марина Бондівна