Рішення

від 11.09.2018 по справі 826/3931/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И місто Київ 11 вересня 2018 року                                            справа №826/3931/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка  В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Рест-Арт” (далі по тексту – позивач, ТОВ “Рест-Арт”) доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту – відповідач, ДПІ у Печерському районі) третя особаГоловне управління ДФС у м. Києві (далі по тексту – третя особа, ГУ ДФС) проскасування податкового повідомлення-рішення від 27 вересня 2016 року №0002954000 В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва у зв'язку із протиправністю висновків акта фактичної перевірки від 21 вересня 2016 року про порушення ТОВ “Рест-Арт” порядку оприбуткування готівки (а саме неоприбуткування готівки в касі на суму 9  523,00 грн.), що покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення; позивач посилається на факт допущення відповідальною особою механічної помилки в ході підклеювання фіскальних звітних чеків, а також виконаних записів про рух готівки за 29-30  липня 2016 року та 12-13 серпня 2016 року, що, в свою чергу, виключає факт неоприбуткування готівкових коштів. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2017 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. Відповідач подав письмове заперечення проти позову, в якому повністю підтримав висновки акта перевірки. У судовому засіданні 28 вересня 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача та третьої особи проти позову заперечив; на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції. Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне. На підставі наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 29 серпня 2016 року №5419 та відповідно до направлень від 08 вересня 2016 року №4264/26-15-14-04-06, №4263/26-15-14-04-06 відповідачем 16 вересня 2016 року проведено фактичну перевірку ТОВ “Рест-Арт” (код ЄДРПОУ 37797571) в приміщенні кафе, що розташоване за адресою: м.  Київ, ріг вул. Хрещатик та вул. Заньковецької, буд. 15/4, за результатами якої складено відповідний акт перевірки від 16 вересня 2016 року. В ході перевірки встановлено порушення підпункту 2.6 пункту 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 зі змінами та доповненнями, а саме не оподаткування готівкових коштів на підставі фіскальних чеків в загальній сумі 9  523,00 грн. в книзі КОРО від 25 травня 2016 року №3000167944р/2. На підставі висновків перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 27 вересня 2016 року №0002954000, яким до ТОВ “Рест-Арт”  застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 47  615,00 грн., що становить 5-ти кратний розмір встановленої перевіркою неоприбуткованої суми готівкових коштів. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного. Нормативно-правовим актом, який регламентує порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами, а також окремі питання організації банками робіт з готівкою, є Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 (далі по тексту – Положення №637). У відповідності до пункту 1.2 Положення №637 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій. Згідно з абзацами першим-третім пункту 2.6 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4  цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Відповідно до статті 2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та пункту 1.2 Положення №637 книга обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) – це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг). Пунктами 5, 6 і 8 розділу 4 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28 серпня 2013 року №417, визначено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає наступне: наявність книги ОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків; здійснення записів про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо. Використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО. У разі роздрукування на РРО протягом робочого дня декількох фіскальних звітних чеків усі вони підклеюються у відповідній книзі ОРО, записи в розділі 2 книги ОРО робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо. Якщо фіскальний звітний чек містить дані про операції службового внесення та службової видачі коштів, то графи 3 і 4  розділу 2 книги ОРО можна не заповнювати. Таким чином, облік готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі ОРО передбачає як вклеювання фіскальних звітних чеків РРО у розділ 1 книги ОРО, так і виконання записів у розділі 2 книги ОРО. Згідно правової позиції, наведеної у постановах Верховного Суду України від 01  квітня 2014 року у справі № 21-54а14, від 15 жовтня 2013 року у справі №21-247а13, від 15 жовтня 2013 року у справі №21-306а13, від 02 квітня 2013 року у справі №21-439а13, від 26 лютого 2013 року у справі № 21-7а-13, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13 травня 2013 року №К-1675/10 і постанові від 18 березня 2013 року №К-34582/10, кошти вважаються облікованими у книзі ОРО в разі заповнення як розділу 1, так і розділу 2  вказаної книги. Виходячи з того, що законодавством під “оприбуткуванням готівки” у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО розуміється своєчасне (у день одержання готівкових коштів) здійснення обліку таких коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО, то не здійснення відповідних записів в книзі обліку розрахункових операцій згідно із Z-звітом у день одержання готівкових коштів у порядку, встановленому законодавством, не може вважатися “оприбуткуванням готівки”. В силу пункту 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” від 12 червня 1995 року №436/95, у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, - за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ТОВ “Рест-Арт” (місцезнаходження: м. Київ, вул. Димитрова (Ділова), буд. 6) за місцем розташування своєї господарської одиниці (кафе, що розташоване за адресою: м. Київ, ріг вул. Хрещатик та вул. Заньковецької, буд. 15/4) здійснює господарську діяльність з використанням реєстратора розрахункових операцій. Під час перевірки в ході контролюючим органом встановлено, що готівкові кошти у сумі 5  279,00 грн. на під ставі фіскального звітного чека від 13 серпня 2016 року №0253 та у сумі 4  244,00 грн. на підставі фіскального звітного чека від 30 липня 2016 року №0253 в книзі ОРО від 25 травня 2016 року №3000167944р/2 не обліковані. При цьому, судом встановлено, що вказана невідповідність допущена помилково, на що вказують послідовність даних у підклеєних фіскальних звітних чеках, а також виконаних записів про рух готівки за 29-30 липня 2016 року та 12-13 серпня 2016 року. Так, на підтвердження наведених обставин, позивачем надано копії витягів з касових книг та книг обліку розрахункових операцій. Дослідивши зміст даних документів, суд встановив, що готівкові кошти у сумі 4  244,00 грн. за товари, реалізовані 29 липня 2016 року, обліковані в книзі ОРО №3000167944р/2 на підставі фіскального чека від 30 липня 2016 року №0239, який сформований в 00 год. 01 хв., з підстав виникнення технічних проблем, що підтверджується копією книги ОРО №3000167944р/2, а саме розділу 4 “Облік ремонтів, робіт з технічного обслуговування і перевірок конструкцій та програмного забезпечення РРО” - 29 липня 2016  року був “відсутній зв'язок РРО з ПК”, за наслідками чого, відповідальною особою було проведено заміну кабелю та відновлено роботу РРО. Відтак, кошти обліковані позивачем в повному обсязі, однак, за твердженням позивача, помилково вписані касиром до КОРО не датою зазначеного фіскального чека від 30 липня 2016 року №0239, а 29 липня 2016 року. Разом з цим, копією супровідної відомості до сумки з готівкою від 01 серпня 2016  року №12/49 підтверджується, що зазначена у фіскальному чеку від 30 липня 2016 року №0239 повністю інкасована разом із виручкою за відповідні вихідні дні. Аналогічною є ситуація щодо проведення готівкових коштів у сумі 5  279,00 грн. за товари, реалізовані 12 серпня 2016 року, однак обліковані в КОРО №3000167944р/2 13  серпня 2016 року на підставі фіскального чека №0253. За результатами дослідження перелічених вище документів та копій матеріалів фактичної перевірки, наданих представником відповідача, суд приходить до висновку, що позивачем своєчасно та в повному обсязі оприбутковано готівку на загальну суму 9  523,00  грн. З огляду на те, що об'єктивною стороною такого правопорушення як неоприбуткування готівки є приховування виручки, тоді як проведення готівкових коштів через зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим роботи РРО із роздрукуванням фіскальних чеків сум розрахунків та належним заповненням у КОРО сум розрахунків є свідченням їх занесення до фіскальної пам'яті, що виключає приховування відповідної суми виручки, суд приходить до висновку про відсутність в даному випадку у контролюючого органу підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення приписів пункту 2.6 глави 2 Положення №637. Враховуючи викладене, на думку суду, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 27  вересня 2016 року №0002954000 про застосування до позивача фінансових санкцій за несвоєчасне оприбуткування готівки у сумі 47  615,00 грн., є протиправним та підлягає скасуванню. Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)  на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)  з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)  обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6)  розсудливо; 7)  з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19  Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ “Рест-Арт” підлягає задоволенню. Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачену ним суду судового збору у розмірі 1  600,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Печерському районі. Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - В И Р І Ш И В: 1.  Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Рест-Арт” задовольнити повністю. 2.  Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 27  вересня 2016 року №0002954000. 3.  Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Рест-Арт” понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві. Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Товариства з обмеженою відповідальністю “Рест-Арт” (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 6; ідентифікаційний код 37797571); Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 2; ідентифікаційний код 39669867); Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 3943980). Суддя                                                                                          В.А. Кузьменко