Постанова

від 11.09.2018 по справі 815/6281/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/6281/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Запорожана Д.В.,

- Яковлєва О.В.,

при секретарі - Гошуренко Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року у справі за позовом Приватного підприємства "Євро Пласт" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2017 року Приватне підприємство "Євро Пласт" (далі - ПП "Євро Пласт", позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ГУ ДФС в Одеській області, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0044401402 від 30.11.2017 року.

В обґрунтування позивних вимог ПП "Євро Пласт" зазначило, що позивачем додержані вимоги щодо строків здійснення імпортних операцій в межах 180 днів, передбачених Законом України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , а обмеження цього строку Національним банком України до 90 днів більше ніж на шість місяців не допускається, проте податковий орган не прийняв до уваги положення Закону, а керувався нормами Національного Банку України, які не оприлюднюються у спосіб, передбачений для законів, що є підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Судовим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року позов задоволено.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням ГУ ДФС в Одеській області звернулось до суду з апеляційною скаргою.

В апеляційній скарзі ГУ ДФС в Одеській області зазначає про те, що рішення суду першої інстанції винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права та без всебічного з'ясування обставин справи у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ПП Євро Пласт (код ЄДРПОУ 36249547, місцезнаходження: 67832, Одеська обл., Овідопольський р-н, смт. Великодолинське, пров. Ентузіастів, 7) знаходиться на обліку як платник податків в Чорноморській ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, основними видами діяльності підприємства є виробництво будівельних виробів, плит, листів, труб, профілів, тари з пластмас.

Між ПП Євро Пласт та Компанією JIANGSU TURUI MACHINERY CO., LTD, Китай, укладено контракт №ТR20161122 від 22.11.2016р. Згідно якого продавець зобов'язується виготовити та продати обладнання для підготування полімерних матеріалів на умовах FOB, Шанхай, відповідно до Інкотермс 2010, а покупець прийняти та оплатити поставлене обладнання по ціні та у строки, визначенні контрактом.

На виконання умов контракту №ТR20161122 від 22.11.2016р. позивачем перераховано на користь компанії JIANGSU TURUI MACHINERY CO., LTD, ОСОБА_2 валютні кошти у сумі 3 560,00 дол. США (95 144,49 грн.), а саме: 06.12.2016р. 1 100,00 дол. США (28 740,23 грн.); 16.02.2017р. 2 460,00 дол. США (66 404,26 грн.)

Товар ножі для механічних пристроїв, отримано ПП Євро Пласт за митною декларацією №UA500010/2017/001960 від 10.04.2017р., оформленою у режимі ІМ40 на суму 3 560,00 дол. США (98 960,42 грн.), 1100,00 дол. США.

Відповідно до коносаменту № szp170308021c від 03.03.2017р. (який зазначено у митній декларації № UA500010/2017/001960) вказаний товар надійшов на митну територію України 09.04.2017р., що свідчить відбиток печатки Одеської митниці під контролем .

Також, між ПП Євро Пласт та Ningbo Jiandang Chuangge Import&Ex?ори Co. LTD., Китай укладено контракт №б/н від 29.07.2016р. Згідно умов якого продавець зобов'язується продати, а покупець купити форми відповідності з інвойсом № YM20160729 від 29.07.2016р.

На виконання умов контракту №б/н від 29.07.2016р., ПП Євро Пласт перераховано на користь Ningbo Jiandang Chuangge Import&Exp Єв Co. LTD., ОСОБА_2 валютні кошти у сумі 28 249,00 дол. США (755 822,76 грн.), а саме: 06.12.2016р. 8 500,00 дол. США (2 22 083,56 грн.); 22.02.2017р. 19 749,00 дол. США (533 739,20 грн.)

Товар обладнання для виготовлення пластмасових виробів, отримано ПП Євро Пласт за митною декларацією № UA500010/2017/001959 від 10.04.2017р., оформленою у режимі ІМ40 на суму 28 249,00 дол. США (779 488,38 грн.), 8 500,00 дол. США.

Відповідно до коносаменту № szp170308021а від 03.03.2017р. (який зазначено у митній декларації № UA500010/2017/001959) вказаний товар надійшов на митну територію України 09.04.2017р., що свідчить відбиток печатки Одеської митниці під контролем .

Разом з цим, ПП Євро Пласт та компанія QINGDAO YANKANG PLASTIC MACHINERY CO., LTD., Китай укладено контракт №YK160722 від 17.08.2016р. Згідно умов якого продавець зобов'язується продати, а покупець купити устаткування (далі товар) відповідно до Специфікації.

На виконання умов контракту №YK160722 від 17.08.2016р. ПП Євро Пласт перераховано на користь YANKANG PLASTIC MACHINERY CO., LTD., Китай валютні кошти у сумі 370 375,00 дол. США, а саме: 25.08.2016р. 111 116,00 дол. США (2811849,28 грн.; 31.08.2016р. 92 000,00 дол. США (2 360 006,17 грн.), 08.02.2017р. 167 259,00 дол. США (4 521 327,56 грн.)

Так, у перевіряємому періоді ПП Євро Пласт отримано висновок Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією по контракту №YK160722 від 17.08.2016р., укладеного з компанією YANKANG PLASTIC MACHINERY CO., LTD., Китай: висновок №77 від 23.01.2017р. строк розрахунків за економічною операцією продовжено: на суму 1 111 116,00 дол. США з 10.01.2017р. до 02.05.2017р.; на суму 92 000,00 дол. США з 10.01.2017р. до 02.05.2017р.

Товар обладнання напівавтоматичне для видувного лиття виробів з поліетилену, отримано ПП Євро Пласт за митною декларацією № UA500010/2017/001603, оформленою у режимі ІМ40 на суму 370 375,00 дол. США (6 452 498,86 грн.)

Таким чином, відповідачем встановлено порушення позивачем ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті №185/94-ВР від 23.09.1994р. в частині недотримання законодавчо встановлених термінів розрахунків у сумі 1100,00 дол. США по контракту №ТR20161122 від 22.11.2016р., укладеному з компанією JIANGSU TURUI MACHINERY CO., LTD, ОСОБА_2 та в сумі 8500,00 дол. США по контракту №б/н від 29.07.2016р., укладеному з компанією Ningbo Jiandang Chuangge Import&Expвис Co. LTD., Китай та у суму 203 116,00 дол. США по контракту №YK160722 від 17.08.2016р., укладеному з компанією QINGDAO YANKANG PLASTIC MACHINERY CO., LTD., Китай.

Не погодившись з вищевикладеним позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган при застосуванні до суб'єктів господарювання пені має керуватися граничними строками, передбаченими Законом, а не Постановами НБУ, якими фактично змінена норма Закону на 2 роки.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При цьому, НБУ має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Отже, положеннями ч. 4 ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" надано право НБУ встановлювати інші строки ніж ті, що встановлені цим Законом, але такі можливості НБУ обмежені строком в шість місяців, що свідчить про необхідність використання цього повноваження, як виключної міри, на період фінансової стабілізації та це повноваження не може використовуватися НБУ для встановлення інших строків розрахунків, що перевищує шестимісячний строк.

Так, Національний банк України Постановою №270 від 12.05.2014 року обмежив строки, передбачені ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті до 90 днів з 20.05.2014р. до 20.08.2014р., Постановою №515 від 20.08.2014р. обмежив строки, передбачені ст. 2 зазначеного закону до 90 днів з 21.08.2014р. до 21.11.2014р., Постановою №734 від 20.11.2014р. обмежив строки, передбачені ст. 2 зазначеного закону до 90 днів з 22.11.2014р. до 02.12.2014р., Постановою №758 від 01.12.2014р. обмежив строки, передбачені ст. 2 зазначеного закону до 90 днів з 03.12.2014р. до 03.03.2015р., Постановою №160 від 03.03.2015р. обмежив строки, передбачені ст. 2 зазначеного закону до 90 днів з 04.03.2015р. до 03.06.2015р., Постановою №354 від 03.06.2015р. обмежив строки, передбачені ст. 2 зазначеного закону до 90 днів з 04.06.2015р. до 03.09.2015р., Постановою №581 від 03.09.2015р. обмежив строки, передбачені ст. 2 зазначеного закону до 90 днів з 04.09.2015р. до 04.12.2015р., Постановою №863 від 04.12.2015р. обмежив строки, передбачені ст. 2 зазначеного закону до 90 днів з 05.12.2015р. до 04.03.2016р., Постановою №140 від 03.03.2016р. обмежив строки, передбачені ст. 2 зазначеного закону до 90 днів з 05.03.2016р. до 08.06.2016р.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що Національним банком України безперервно обмежені строки, передбачені ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті до 90 днів протягом більше ніж двох років, що суперечить нормі цього Закону, яка передбачає строк 180 днів та не можливість обмеження цього строку більше ніж на шість місяців.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що податковий орган, під час винесення рішення щодо порушень валютного законодавства позивачем, керувався виключно положеннями Постанов Правління НБУ, згідно яких розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновки податкового органу щодо порушення позивачем ст. 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті є необґрунтованими, незаконними та такими, що суперечать структурі ієрархії нормативно-правових актів, оскільки постанови Правління НБУ є підзаконними нормативно-правовими актами, що мають бути прийняті у відповідності до законів та спрямовані на їх виконання.

За правилами ст. 2, 5 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність принцип верховенства закону полягає у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України та забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України.

Втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб'єктів у випадках, не передбачених цим Законом, в тому числі і шляхом видання підзаконних актів, які створюють для її здійснення умови гірші від встановлених в цьому Законі, є обмеженням права здійснення зовнішньоекономічної діяльності і як таке забороняється.

Таким чином, колегія суддів вважає, що податковий орган при застосуванні до суб'єктів господарювання пені має керуватися граничними строками, передбаченими Законом, а не Постановами НБУ, якими фактично змінена норма Закону на 2 роки.

Крім того, у відповідності до ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів , ст. 6 КАС України (у редакції чинній станом на 15.12.2017р.) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, як свідчить практика Європейського суду з прав людини, найчастіше втручання у право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Протоколу №1 забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів. Втручання має бути законним, тобто здійснено на підставі закону. При цьому під "законом" Конвенція розуміє нормативний акт, що має бути "доступним" (accessible) та "передбачуваним" (forseable). Також, закон має відповідати всім вимогам нормативного акта. "Доступність закону" означає наявність доступу та знань щодо цього закону в суспільстві та у осіб. "Передбачуваність" означає можливість передбачити певні дії або наслідки, що можуть виникнути в зв'язку із застосуванням закону.

Європейський суд у своїх рішеннях нагадує, що незважаючи на те, що держави мають широкі рамки розсуду при визначенні умов і порядку, за яких приватна особа може бути позбавлена своєї власності, позбавлення останньої, навіть, якщо воно переслідує законну мету в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення ст.1 Протоколу №1, якщо не була дотримана розумна пропорційність між втручанням у права фізичної чи юридичної особи й інтересами суспільства. Також буде мати місце порушення ст.1 Протоколу №1 й у випадку, коли наявний істотний дисбаланс між тягарем, що довелося понести приватній особі, і переслідуваними цілями інтересів суспільства.

Закріплюючи право кожного на мирне володіння своїм майном, стаття 1 за своєю суттю є гарантією права власності (рішення від 13.06.1979р. у справі "Маркс проти Бельгії", п.69).

В п. 49-52 рішенні Європейського суду з прав людини у справі ЩОКІН ПРОТИ УКРАЇНИ зазначено, що захист права особи на незаконне покладання на неї обов'язку щодо сплати податків та штрафів повинно розглядатись, як захист права особи на майно у розумінні ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції.

При цьому, говорячи про закон концепція вимагає перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві, вона також відсилає до якості закону, вимагаючи щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні.

Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду.

Таким чином, зазначене рішення Європейського суду з прав людини вимагає певну якість закону, за яким покладаються обовязки на особу щодо обмеження у реалізації ним свого права власності.

Постанови Правління НБУ, якими протягом 2014-2016 років обмежувалися строки, передбачені ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті до 90 днів за правовою силою у ієрархії правових актів є нижчими ніж закон, а тому, для покладання обов'язку щодо його виконання на особу, слід встановити, що вказані нормативні акти були доведені до особи у той саме спосіб та порядком, що оприлюднюються закони.

Згідно положень ст. 56 Закону України Про Національний банк України постанови Правління НБУ не потребують реєстрації у Міністерстві юстиції України, а набирають чинності з моменту їх оприлюднення у центральних засобах масової інформації чи на сторінці офіційного Інтернет - представництва НБУ, тобто у спосіб, який значно звужений ніж спосіб оприлюднення Законів України.

В свою чергу, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції не надано будь-яких доказів оприлюднення постанов Правління НБУ та їх доведення до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності порядком та у спосіб, який є не гіршими ніж для оприлюднення Законів України, а тому застосування позивачем норм ч. 1 ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті є правомірною поведінкою, у зв'язку з чим він не може бути притягнутий до адміністративно-господарської відповідальності при дотриманні строків, визначених цим Законом.

Згідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративний справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта вданих повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0044401402 від 30.11.2017 року.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла до висновку, що позивні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0044401402 від 30.11.2017 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складено 12.09.2018 року.

Головуючий суддя: Т.М. Танасогло

Судді: Д.В. Запорожан

О.В. Яковлєв