ПОСТАНОВА
Іменем України
11 вересня 2018 року
Київ
справа №810/441/17
адміністративне провадження №К/9901/49812/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2017 (суддя - Балаклицький А.І.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2017 (судді - Коротких А.Ю., Ганечко О.М., Літвіна Н.М.)
у справі №810/441/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Європроф
до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
У січні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Європроф (далі - Товариство) звернулось до суду з позовом до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.12.2016.
Позов мотивовано тим, що за наслідками проведеної перевірки ДПІ дійшла помилкового висновку про те, що господарські операції позивача з його контрагентами не мали реального характеру. Відтак відповідач не мав підстав для прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень оскільки Товариством сформовано податковий кредит та визначено валові витрати з урахуванням виконання вказаних господарських угод.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2017, позов задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ від 01.12.2016 №0001131401 та №0001141401.
Не погодившись з судовими рішеннями ДПІ звернулась з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити у задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість заявленого адміністративного позову невірно оцінивши при цьому докази, що містяться у матеріалах справи.
Товариство відзиву на касаційну скаргу не надало, що не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що за наслідками позапланової документальної виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Оффервин Лимитед" за січень 2015 року, ТОВ "Маядо" та ТОВ "Єф-Пласт" за лютий 2015 року ДПІ складено акт від 05.10.2016.
В акті викладено висновки контролюючого органу про порушення позивачем:
- по контрагентам ТОВ "Маядо" у розмірі - 77 015, 66 грн. та ТОВ "Єф-Пласт" у розмірі - 360 594, 21 грн. за лютий 2015 року встановлено порушення вимог п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету (р. 25 Декларацій) на загальну суму 437609,87 грн., в т.ч. за лютий 2015 року на суму 437 609, 87 грн.;
- по контрагентам ТОВ "Маядо" у розмірі - 69 314,09 грн. та ТОВ "Єф-Пласт" у розмірі - 324 534, 79 грн. за 2015 рік встановлено порушення вимог п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 393 849 грн., в т.ч. по періодах: за 2015 рік - 393 849 грн.
На підставі висновків акту перевірки, 01.12.2016 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:
-№0001131401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 547 013 грн., з яких: 437 610 грн. - за основним платежем; 109 403 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
-№0001141401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" у розмірі 393 849 грн.
Свої дії щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ДПІ мотивує тим, що контрагенти позивача не мали реальних можливостей для здійснення господарських операцій з поставки товарів, відтак фактично укладені між Товариством та ТОВ "Маядо" і ТОВ "Єф-Пласт" договори не виконувались.
Спірні правовідносини внормовано приписами Податкового Кодексу України, Законом України, Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та нормативними актами, прийнятими на їх виконання, в редакціях, що діяли на час їх виникнення.
З огляду на приписи статей 14, 44, 134, 198, 200, 201 Податкового Кодексу України господарські операції для визначення податкових зобов'язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень, водночас суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.
Здійснивши системний аналіз залучених до справи доказів та правильно застосувавши під час розгляду справи норми матеріального та процесуального права, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо обґрунтованості заявленого адміністративного позову, оскільки висновки ДПІ щодо порушення Товариством вимог податкового законодавства та Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні спростовано під час розгляду справи.
Так, залученими до матеріалів справи доказами належним чином підтверджено реальність виконання укладених між позивачем та ТОВ "Маядо" і ТОВ "Єф-Пласт" договорів поставки, фактичне отримання позивачем обумовленої господарськими угодами продукції та використання отриманого Товариством у його господарській діяльності під час виробництва металевих дверей і вікон.
Натомість, в порушення приписів частини 2 статті 71 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017р.) відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами протилежне.
З огляду на це, судами обґрунтовано зроблено висновок про правомірність формування позивачем своїх податкових зобов'язань з податку на прибуток та на додану вартість з урахуванням результатів здійснення вищезгаданих господарських операцій.
Касаційна скарга ДПІ не спростовує правильність доводів, якими мотивовано судові рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судами доказів та не дає підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.
Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2017 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді І.А. Гончарова
І.Я. Олендер
Р.Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.09.2018 |
Оприлюднено | 19.09.2018 |
Номер документу | 76520833 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гончарова І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні