Постанова

від 18.09.2018 по справі 325/1169/18

ПРИАЗОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 3/325/301/2018

Справа №325/1169/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2018 року смт. Приазовське

Суддя Приазовського районного суду Запорізької області Діденко Є.В., за участю прокурора Широкова М.О., особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Воскресенка Приазовського району Запорізької області, громадянина України, який є головою Приазовської районної ради Запорізької області, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, який раніше до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення не притягувався, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 190, складеному старшим оперуповноваженим міжрайонного відділу № 1 (м. Запоріжжя) УЗЕ в Запорізькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_2 31.07.2018 року, ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП за наступними обставинами.

Відповідно до протоколу пленарного засідання першої чергової сесії Приазовської районної ради Запорізької області від 24.11.2015 року та рішення № 2, ОСОБА_1 обрано на посаду голови вищевказаної районної ради.

30.03.2016 року ОСОБА_1 ознайомився під особистий підпис з попередженнями про обмеження, встановлені Законами України Про службу в органах місцевого самоврядування та Про запобігання корупції .

Відповідно до примітки до ст. 172-6 КУпАП, суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 45 Закону України Про запобігання корупції зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 2 ст. 52 Закону України Про запобігання корупції та рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 2 від 10.06.2016 року, з 01.01.2017 року у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання доходу або придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, станом на 01 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та оприлюднюється на офіційному веб-сайті НАЗК.

ОСОБА_1, будучи головою Приазовської районної ради Запорізької області, відповідно до ст. 1, п.п. "в" п. 1 ч. 1 ст. 3, ст. 45 Закону України "Про запобігання корупції" є суб'єктом відповідальності за корупційне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Голова Приазовської районної ради Запорізької області ОСОБА_1, будучи згідно з п.п. "в" п. 1 ч. 1 ст. 3, ст. 45 Закону України "Про запобігання корупції", приміткою до ст. 172-6 КУпАП суб'єктом відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, та згідно з абзацом 14 ч. 1 ст. 1 цього ж Закону суб'єктом декларування, 04.01.2018 року набув у власність, шляхом отримання у спадщину, земельну ділянку площею 7,0900 га, кадастровий номер 2324582200:01:005:0029, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Воскресенської сільської ради Приазовського району Запорізької області, вартість якої становить 116304,00 грн., яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01.01.2018 року, та в порушення вимог ч. 2 ст. 52 Закону України Про запобігання корупції не повідомив про суттєві змінив майновому стані, що виникли у зв'язку із набуттям у власність зазначеної земельної ділянки, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-6 КУпАП (в редакції Закону 1700-VII від 14.10.2014 року) - неповідомлення про суттєві зміни у майновому стані.

В судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе у вчиненні вказаного правопорушення не визнав, надав письмові пояснення, в яких послався на відсутність у нього умислу на неповідомлення про суттєві зміни у майновому стані, а також на відсутність в матеріалах справи висновку НАЗК, як це передбачено ст.ст. 11, 12 Закону України Про запобігання корупції , п.п. 2-5 розділу ІІ Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування , затвердженого рішенням НАЗК № 56 від 10.02.2017 року. Наведене свідчить про порушення встановленого порядку перевірки своєчасності подання ним повідомлення, а саме проведення її неповноважним органом.

Прокурор Широков М.О. в судовому засіданні вважає протокол про адміністративне правопорушення обґрунтованим, а тому просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, наклавши на нього стягнення у виді штрафу.

На підтвердження вини ОСОБА_1 до протоколу надані наступні докази:

1) письмові пояснення ОСОБА_1 від 10.07.2018 року; 2) протокол пленарного засідання сесії Приазовської районної ради Запорізької області від 24.11.2015 року; 3) рішення № 2 від 24.11.2015 року про обрання головою Приазовської районної ради ОСОБА_1 4) копії присяги і особової картки ОСОБА_1; 5) копія розпорядження № 82-к від 25.11.2015 року про початок виконання ОСОБА_1 своїх обов'язків на посаді голови ради; 6) копія попередження про ознайомлення з обмеженнями, пов'язаними з проходженням служби в органах місцевого самоврядування від 30.03.2016 року, з підписом ОСОБА_1; 7) копія свідоцтва про право на спадщину від 04.01.2018 року, згідно з яким ОСОБА_1 набув у спадщину земельну ділянку площею 7,0900 га кадастровий номер 2324582200:01:005:0029, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Воскресенської сільської ради Приазовського району Запорізької області, вартість якої становить 116304,00 грн. 8) інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.07.2018 року, в якій відображені відомості про реєстрацію права власності на земельну ділянку; 9) копія декларації ОСОБА_1 за 2017 рік з Єдиного державного реєстру декларацій, в якій ним задекларовано земельну ділянку.

При розгляді даної справи суд застосовує наступне законодавство.

Суть правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.172-6 КУпАП полягає у неповідомленні або несвоєчасному повідомленні про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані.

При цьому слід враховувати, що диспозиція цієї норми за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм.

Так, примітка до ст.172-6 КУпАП, вміщуючи вказівку на суб'єкт цього правопорушення, відсилає до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема частин 1 і 2 ст. 45 ЗУ Про запобігання корупції (далі - Закону), в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно-правових актів, що дозволяє встановити саме ті ознаки, які мають значення для правової кваліфікації.

На підставі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 62 Конституції України закріплений основоположний принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про запобігання корупції , Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Згідно з пунктом 8 частини першою статті 11 Закону до повноважень Національного агентства належить, зокрема, здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Закону України Про запобігання корупції у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду згідно з рішенням Національного агентства. У разі виявлення ознак іншого корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції. Висновок Національного агентства є обов'язковим для розгляду, про результати якого воно повідомляється не пізніше п'яти днів після отримання повідомлення про вчинене правопорушення.

З матеріалів провадження вбачається, що перевірка стосовно ОСОБА_1 проводилась виключно працівниками Управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, які відбирали пояснення, робили запити, збирали докази, складали протокол про адміністративне правопорушення. При цьому в матеріалах провадження відсутні дані щодо проведення НАЗК у встановленому порядку відповідної перевірки стосовно ОСОБА_1, складання висновку та повідомлення НАЗК про результати такої перевірки ДЗЕ НП України.

Слід зазначити, що згідно п. 1 та п. 4 Загальних положень Про Департамент захисту економіки Національної поліції України покладення на Департамент обов'язків, що не належать або виходять за межі його компетенції не допускається.

Відповідно до п.1, п.п.1, п.3, п.5 Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Порядку), затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №56 від 10 лютого 2017 року, цей Порядок визначає механізм проведення Національним агентством контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статей 48 та 50 Закону України Про запобігання корупції .

Згідно з п.п. 2-5 розділу ІІ Порядку, Національне агентство здійснює контроль щодо своєчасності подання декларацій. У разі отримання інформації (повідомлень), передбаченої у підпунктах 1, 2 пункту 2 цього розділу, НАЗК перевіряє факт неподання або несвоєчасного подання декларації суб'єктом декларування. У випадку встановлення факту неподання декларації НАЗК письмово повідомляє про це суб'єкта декларування та спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції у визначеному НАЗК порядку. Департамент захисту економіки Національної поліції України, не відноситься до суб'єктів, які наділені правом перевірки як декларацій, так і повідомлень про суттєві зміни у майновому стані суб'єктів декларування. Такими повноваженнями наділені виключно працівники структурного підрозділу апарату НАЗК, діяльність яких пов'язана зі здійсненням такої функції.

Посадові особи ДЗЕ НП України, відповідно до п. 4 розділу ІІ Порядку, вправі, виключно, у випадку встановлення факту неподання декларації, або неповідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єктом декларування, після отримання письмового повідомлення із НАЗК, як спеціально уповноваженого суб'єкту у сфері протидії корупції, на підставі отриманих матеріалів скласти протокол про адміністративне правопорушення.

В той же час, усі обов'язкові дії по проведенню перевірки, у тому числі після встановлення, що суб'єкт декларування несвоєчасно подав декларацію, чи не повідомив про суттєві зміни в майновому стані, уповноважені здійснювати виключно працівники НАЗК, у тому числі на підставі листа отримати пояснення від такої особи і вирішувати питання щодо її притягнення до відповідальності.

Крім того, як визначив у своєму рішенні від 26 березня 2018 року у справі №800/513/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, системний аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у тому числі щодо достовірності і повноти відомостей, зазначених суб'єктом декларування у декларації, належить до виключної компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції.

Натомість, в матеріалах справи відсутні докази затвердження та надсилання Національним агентством з питань запобігання корупції до Управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 законодавства у сфері запобігання корупції, яке б могло бути правовою підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, як відсутнє і звернення Управління захисту економіки до Національного агентства з питань запобігання корупції щодо отримання відомостей про порушення ОСОБА_1 вимог Закону України Про запобігання корупції .

Таким чином суд приходить до висновку, що досудова перевірка по справі уповноваженими суб'єктами у сфері протидії корупції проведена неналежним чином і за відсутності законних підстав, внаслідок чого наявні в матеріалах справи відомості не дають достатніх підстав вважати, що в діях ОСОБА_1 наявні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Водночас, суд не погоджується з доводами ОСОБА_1, що відсутність у нього умислу є підставою для закриття провадження, оскільки правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП відноситься не до корупційного правопорушення, а до правопорушення, пов'язаного з корупцією, що не можна ототожнювати.

Так, статтею 1 Закону Про запобігання корупції визначено, що правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Тому, на переконання суду, суб'єктивна сторона правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП може виражатись як у формі умислу, так і в необережності.

Керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ч. 2 ст. 172-6, 247, 283-285 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, щодо вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, закрити у зв'язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Запорізької області через Приазовський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя Є.В. Діденко