Ухвала

від 18.09.2018 по справі 359/9127/17

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №359/9127/17

Провадження №2/359/794/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

при секретарі судового засідання Петровій О.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

за участю представника відповідача ОСОБА_2,

розглядаючи в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Бориспільської міської ради до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 та відділ у Бориспільському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та витребування цього об'єкту нерухомого майна з чужого незаконного володіння ,

встановив:

В листопаді 2017 року Бориспільська міська рада звернулась до суду з вказаним позовом: просить скасувати рішення №37194997 від 21 вересня 2017 року про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку площею 0,10 га з кадастровим номером 3210500000:03:022:0003 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по вул. Привокзальній, 40 в м. Борисполі; а також витребувати цей об'єкт нерухомого майна з чужого незаконного володіння відповідача.

Крім того, Бориспільська міська рада подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,10 га з кадастровим номером 3210 500000:03:022:0003 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житло-вого будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по вул. Привокзальній, 40 в м. Борисполі.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримує заяву та просить суд задовольнити її.

Представник відповідача ОСОБА_2 покладається на розсуд суду.

Інші учасники цивільного процесу взагалі не з'явились у судове засідання. Водно-час, вони неодноразово у встановленому порядку повідомлялись про час та місце розгляду цивільної справи.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефектив-ний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.3 ст.150 цього ж Кодексу заходи забезпечення позову мають бути спів-мірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пере-свідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Так, зі змісту прохальної частини позовної заяви (а.с.5-6) вбачається, що однією з вимог пред'явленого позову є витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,10 га з кадастровим номером 3210500000:03:022:0003 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господар-ських будівель і споруд, розташованої по вул. Привокзальній, 40 в м. Борисполі.

Ця обставина свідчить про те, що захід забезпечення позову, який Бориспільська міська рада просить застосувати, повністю відповідає змісту заявлених вимог та є співмір-ним їх розміру.

Крім того, відчуження земельної ділянки у власність іншої особи унеможливить виконання рішення суду в частині витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 В такому випадку Бориспільська міська рада буде вимушена додатково звертатись з окремим позовом про оспорювання дійсності договору відчуження земельної ділянки та витребування цього об'єкта нерухомого майна у нового власника. Ця обставина свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення позову ускладнить здійсн-ення Бориспільською міською радою ефективного захисту права на землю.

З огляду на це суд вважає, що з метою забезпечення пред'явленого позову допусти-мо накласти арешт на земельну ділянку площею 0,10 га з кадастровим номером 3210 500000:03:022:0003 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житло-вого будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по вул. Привокзальній, 40 в м. Борисполі.

Відповідно до п.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути обмежений в своїй власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як роз'яснив Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні Іванов проти України , право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і осново-положних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі Горнсбі проти Греції ). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі ОСОБА_5 проти Італії ). Необґрунтована затримка у виконанні обов'яз-кового для виконання судового рішення становить порушення Конвенції (рішення у справі Бурдов проти Росії ).

Безумовно, накладення арешту на земельну ділянку є втручанням держави у право ОСОБА_3 на мирне володіння цим об'єктом нерухомого майна. Водночас, арешт земельної ділянки полягає лише в обмеженні можливості відповідача розпоряджатись цим об'єктом нерухомого майна та не перешкоджає ОСОБА_3 продовжувати вільно володіти та користуватись ним. Ця обставина свідчить про те, що вказане втручання не є обтяжливим та не призводить до жодних незворотних наслідків. Крім того, накладення арешту на земельну ділянку є не тільки виправданим, але й конче необхідним, оскільки воно спрямовано виключно на забезпечення цивільного судочинства. Така мета становить суспільний інтерес, який превалює над індивідуальними свободами відповідача. Аналіз цих обставин свідчить про те, що накладення арешту на земельну ділянку відповідає п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та не порушує п.1 ст.1 Першого протоколу до цієї Конвенції.

Суд вважає, що ці обставини є додатковою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись п.1 ч.1, ч.2 ст.258, ч.4, ч.5 ст.259, ст.260 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву Бориспільської міської ради про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,10 га з кадастровим номером 3210 500000:03:022:0003 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житло-вого будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по вул. Привокзальній, 40 в м. Борисполі.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали суду не зупиняє її виконання.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_6