Ухвала

від 13.09.2018 по справі 711/7717/18

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 7 11/7717/18

Провадження № 1-кс/711/3063/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2018 року м. Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Черкаси клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_4 , що винесене у кримінальному провадженні №12018250000000011, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.01.2018, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, про призначення документальної позапланової перевірки з питань дотримання податкового законодавства, -

В С Т А Н О В И В :

Заступник начальника відділу СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Придніпровського районного суду м.Черкаси з клопотанням, за погодженням прокурора відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_4 , що винесене у кримінальному провадженні №12018250000000011, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.01.2018, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, про призначення документальної позапланової перевірки з питань дотримання податкового законодавства.

В обґрунтування клопотання зазначено, що оперативним підрозділом УСБУ в Черкаській області задокументовано злочинну діяльність групи службових осіб з числа юридичних осіб приватного права та фізичних осіб, які організували на території Черкаської області протиправну фінансову схему по незаконному переведенню безготівкових коштів у готівку та формування фіктивного податкового кредиту з податку на додану вартість з метою виведення капіталів суб`єктів господарської діяльності реального сектору економіки в «тіньовий» обіг та подальшої легалізації грошових коштів, одержаних злочинним шляхом.

Під час проведення негласних розшукових заходів в рамках оперативно-розшукової справи встановлено, що організатором протиправної фінансової схеми по переведенню безготівкових коштів у готівку та формування фіктивного податкового кредиту СГД на території Черкаської області є засновник та керівник ПП «КАЛДА» та ТОВ «АГРО-ЛЕНД» - ОСОБА_5 , яка залучила до своєї протиправної діяльності наступних осіб: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 .

Подальшим розслідуванням встановлено, що для здійснення протиправної діяльності з надання послуг по штучному формуванню податкового кредиту з податку на додану вартість та переведенню безготівкових коштів в готівку на замовлення суб`єктів господарської діяльності реального сектору економіки, ОСОБА_5 , ОСОБА_9 і ОСОБА_8 використовували реквізити підконтрольних ним суб`єктів господарської діяльності з явними ознаками фіктивності, а саме: ФОП ОСОБА_10 (ІПН НОМЕР_1 ); ФОП ОСОБА_11 (ІПН НОМЕР_2 ); ПП КАЛДА (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ); ТОВ «Аталанта-Люкс» (ЄДРПОУ 40179000), які мали відповідно фіктивні господарські відносини з суб`єктами господарської діяльності реального сектору економіки, а саме: ТОВ «Група компаній вантажних перевезень», ТОВ «БК «Технологія тепла», ПП «БТК-Лад», ТОВ «БТК-Лад Плюс», ПП «Енергогазмонтаж-плюс», ТОВ «СВА Альтера»; ПП «Ремпромбуд-99», ПП «Тітан буд», ТОВ «Гран бетон», ТОВ «Технобуденерго».

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016, до 31грудня 2018року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю) за рішенням суду.

На підставі наведеного вище, слідчий органу досудового розслідування вважає, що з метою підтвердження фіктивної діяльності вказаних вище суб`єктів господарської діяльності необхідно провести документальну позапланову перевірку ПП «КАЛДА» (ЄДРПОУ35955898) з питань дотримання податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на доходи з фізичних осіб, податку на додану вартість, єдиного соціального внеску, документального підтвердження господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.01.2017 по 11.04.2018.

В судове засідання слідчий не з`явився, проте, надав суду заяву, в якій просив провести розгляд клопотання за його відсутності на підставі обґрунтування, викладеного у клопотанні та з урахуванням доказів доданих до нього, без фіксації судового розгляду технічними засобами.

За нормами ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду слідчим суддею клопотання, за допомогою технічних засобів, не здійснювалась.

Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018250000000011 від 18.01.2018 щодо кримінального провадження, у рамках якого було подане клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя, до повноважень якого, відповідно до ст. 3 ч. 1 п. 18 КПК України, належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України судового контролю за дотриманням прав, свобод і інтересів у кримінальному провадженні, вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання, як необгрунтованого, виходячи з наступного:

порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положеньКонституції України,міжнародних договорів,згода наобов`язковість якихнадана ВерховноюРадою України,цього Кодексута іншихзаконів України (ст. 1 КПК України).

Пунктом другимПостанови КМУ«Питання запровадженняобмежень напроведення перевірокдержавними інспекціямита іншимиконтролюючими органами»від 13серпня 2014року №408 визначено, що надання дозволу на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців не потребується у разі, коли такі перевірки проводяться за рішенням суду, на вимогу службових осібу випадках, передбаченихКримінальним процесуальним кодексом України.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016, до 31грудня 2018року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю) за рішенням суду.

Між тим, КПК України прямо не передбачає повноваження слідчого або прокурора «призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом».

В редакції, що діяла до 15 липня 2015року, КПК України передбачав такі повноваження в пункті 6 частини другої статті36і пункті 4 частини другої статті40КПК України. Однак, підпунктом 12 пункту 5Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про прокуратуру»з переліку повноважень прокурора (устатті 36КПК України) і слідчого (устатті 40КПК України) це повноваження було виключено. Закон набрав чинності 15 липня 2015 року.

Таким чином, законодавець визначив, що з 15 липня 2015 року прокурор і слідчий не мають повноважень «призначати ревізії і перевірки».

Крім того, у тому жпункті Закон України «Про прокуратуру»передбачив:

«Недопустимими є також докази, що були отримані … 2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень».

Таким чином, законодавець не тільки забрав у слідчого і прокурора повноваження «призначати ревізії та перевірки», але й встановив, що будь-які докази, отримані внаслідок такої «не передбаченої цим Кодексом» перевірки чи ревізії, є недопустимими.

Попри формулювання частини другоїстатті 1КПК України, - система нормКПК Україничітко визначає, що повноваження будь-якого суб?єкта кримінального процесу визначаються лише цим Кодексом. Формулювання наступних положеньКПК Українице доводить:

«… 17)слідчий - службова особа …, уповноважена в межах компетенції,передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень;

18)слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку,передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні …» (стаття 3КПК України).

«… Слідчий суддя … вирішують лише ті питання, що … віднесені до їхповноважень цим Кодексом» (частина третястатті 26КПК України).

«… Прокурор… уповноважений … здійснювати інші повноваження,передбачені цим Кодексом» (частина друга статті 36).

«… Слідчий уповноважений … здійснювати інші повноваження,передбачені цим Кодексом» (частина друга статті 40).

Тобто, положення «інших законів» є бланкетними нормами, що відсилають за своїм змістом доКПК України.

Більше того, частина третястатті 9КПК Українивзагалі виключає вплив «інших законів» на питання визначення повноважень суб?єктів кримінального процесу, оскільки передбачає:

«Закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадженняне може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу».

Таким чином, корпус нормКПК Українисвідчить про те, що законодавець визначив повноваження кожного суб?єкта кримінального процесу лише цим Кодексом і виключив будь-яку можливість виводити наявність таких повноважень із положень «інших законів».

Відповідно до ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно із ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на слідчого та прокурора.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченийКонституцієюта законами України.

Призначення перевірок не відноситься ані до слідчих дій, ані до заходів забезпечення кримінального провадження, а отжеКПК Українине передбачає права слідчого на звернення до слідчого судді з таким клопотанням. В той же час, вКПК Українипроцедура розгляду такого роду клопотань теж відсутня.

Відповідно до ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Одним з елементів цього засадничого принципу є доступ до правосуддя, забезпечений незалежними та неупередженими судами.

Відповідно до вимогч.1ст. 9 КПК України,під час кримінального провадженнясуд, слідчий суддя, прокурор, керівникоргану досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов?язанінеухильно додержуватися вимогКонституціїУкраїни, КПК України, міжнародних договорів, згода наобов?язковістьякихнадана Верховною Радою України, вимог інших актівзаконодавства.

В свою чергу, пункт 18 частини першоїстатті 3КПК Українивизначає: «слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійсненняу порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманнямправ, свобод та інтересів осібу кримінальному провадженні…».

Таким чином, законодавець чітко визначив роль слідчого судді у системі кримінального судочинства: забезпечити, аби правоохоронні органи під час здійснення наданих їм повноважень не порушували права, свободи і інтереси особи.

Це завдання може виправдати різноманітні повноваження слідчого судді, спрямовані на забезпечення прав, свобод і інтересів осіб, навіть якщо вони недостатньо чітко передбачені законодавством. Приклад таких повноважень можна знайти устатті 206КПК України, коли законодавство зобов?язує слідчого суддю «вжити необхідних заходів», не визначаючи перелік цих заходів.

Однак, навіть при найширшому розумінні ролі слідчого судді, неможливо узгодити з нею право слідчого судді розширювати - порівняно із законодавством - повноваження державних органів і посадовців. Слідчий суддя може лише обмежити в конкретному випадку, виходячи з обставин справи, використання вже наданих їм законом повноважень.

Відповідно до вимог ч.3ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суду кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розглядсторонами та віднесені до їх повноваженьцимКодексом. Тобто, враховуючи сферу діїпринципу диспозитивності, процесуальний закон чітко зазначає, у який спосіб суд, слідчий суддявирішують питання.Таким чином, слідчий суддямає вирішувати питання, які віднесені до його повноважень процесуальним законом і саме в спосіб, передбачений процесуальними нормами.

Кримінальне процесуальне законодавство за своєю суттю складає корпус положень, які обмежують свободу дій держави при розслідувані злочинів. Сенс кримінального процесуального законодавства у демократичній країні полягає в тому, щоб збалансувати цей легітимний інтерес у розслідуванні злочинів з іншими - не менш важливими - цінностями і інтересами суспільства: захистом від надмірного втручання держави в приватну сферу, захистом від свавілля, цінністю особистої свободи, запобіганню приниженню гідності, цінністю сімейних зв?язків, свободою підприємницької діяльності тощо.

Положення законодавства, якими виключені повноваження слідчого чи прокурора призначати перевірки, не можуть тлумачитися як зміна порядку здійснення повноважень, наприклад, як заборона здійснювати ці повноваження без дозволу слідчого судді чи суду. Законодавець цілком і безумовно виключив такі дії з кола тих дій, що дозволяються вчиняти слідчому або прокурору.

Відповідно до ч.1ст. 370 КПК Українисудове рішення повинно бутизаконним, обґрунтованимі вмотивованим. Частина 2 даної статті вказує, що законнимє рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманнямвимогщодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Вказана позиція висловлена у висновках Верховного Суду, які викладені в ухвалі від 06.03.2018 по справі № 243/6674/17-к.

Отже, враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про надання дозволу на проведення документальної позапланової перевірки ПП «КАЛДА» (ЄДРПОУ35955898) з питань дотримання податкового законодавства, в даному випадку не ґрунтується на вимогах процесуального закону, а тому у його задоволенні слід відмовити, оскільки, положення законодавства, на які посилається слідчий у своєму клопотанні, відсилають доКПК України, передбачаючи, що якщо існує рішення, ухвалене відповідно доКПК України, то воно дає підстави для певних дій. Але ці положення не визначають ані повноважень таке рішення прийняти, ані процедури і умов його прийняття.

На підставі викладеного та, керуючись Конституцією України, ст.ст. 1, 3, 8, 9, 26, 40, 91-93, 132, 309, 370, 372 КПК України, висновками ВС, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_4 , що винесене у кримінальному провадженні №12018250000000011, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.01.2018, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, про призначення документальної позапланової перевірки ПП «КАЛДА» (ЄДРПОУ35955898) з питань дотримання податкового законодавства в частині нарахування та сплати податку на доходи з фізичних осіб, податку на додану вартість, єдиного соціального внеску, документального підтвердження господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.01.2017 по 11.04.2018, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_12 Позарецька