Рішення

від 22.08.2018 по справі 761/17708/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/17708/18

Провадження № 2/761/5661/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Піхур О.В.

за участю :

секретаря судового засідання - Орел П.Ю.,

представника відповідачів - ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капіталь Груп до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по кредитному договору, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2017 року Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк (далі - позивач) звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_5 (далі - відповідач 1), ОСОБА_6 (відповідач 2) про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги, обґрунтовані тим, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 03.12.2010 року у справі № 2-3722/10 стягнуто на користь ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором від 25.09.2007 року № 1239н-09-07 у розмірі 5 725 965,89 доларів США, що еквівалентно 45 864 986 грн. 68 коп. та 1 100 грн. штрафу за невиконання зобов'язання. 28.08.2015 року між ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна та ТОВ Фінансова компанія Централ Капітал було укладено договір відступлення права вимоги, за яким ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна зобов'язалося передати ТОВ Фінансова компанія Централ Кепітал свої права вимоги, в тому числі до боржника - ОСОБА_3 за кредитним договором № 1239н-09-07 від 25.09.2007 року ,укладеним між боржником та ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна , а ТОВ Фінансова компанія Централ Капітал зобов'язалося прийняти права вимоги за основним договором та сплати відповідну ціну. 19.05.2016 між ТОВ Фінансова компанія Централ Капітал та ТОВ Фінансова компанія Капіталь Груп було укладено договір відступлення права вимоги, за яким ТОВ Фінансова компанія Централ Капітал зобов'язалося передати ТОВ Фінансова компанія Капіталь Груп свої права вимоги до боржника - ОСОБА_3 за кредитним договором № 1239н-09-07 від 25.09.2007 року, укладеним між боржником та ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна , а ТОВ Фінансова компанія Капіталь Груп зобов'язалося прийняти права вимоги за основним договором та сплатити відповідну ціну. Зов'язання відповідачів по кредитному договору № 1239н-09-07 від 25.09.2007 року не виконані, боржники не виконують зобов'язання по кредитному договору № 239н-09-07 від 25.09.2007 року, не дотримуються домовленостей, досягнутих між кредитором та боржниками в частині добровільного погашення заборгованості за кредитом, зокрема, щодо продажу у добровільному порядку належного їм на праві власності майна, з подальшим направленням коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 1239н-09- 07 від 25.09.2007 року. Сума заборгованості боржників - ОСОБА_3, ОСОБА_4 по нарахованим та несплаченим за період з 01.01.2018 року по 31.03.2018 року процентів за користування кредитом, строк оплати за якими настав, - складає 101301,28 доларів США, що станом на 10.05.2018 року за офіційним курсом НБУ: 1 долар США = 26,219 грн., еквівалентно 2656018,26 грн.

Тому позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором №1239н-09-07 від 25.09.2007 року в частині стягнення боргу по оплаті процентів за користування кредитом в сумі 101301,28 доларів США, яка станом на 10.05.2018 року за офіційним курсом НБУ: 1 долар США =26,219 грн., еквівалентна 2656018,26 грн. та судові витрати.

Ухвалою від 01.06.2018 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.

15.08.2018 року представник відповідач звернувся із заявами про визнання позову, в яких відповідачі визнали позовні вимоги в повному обсязі.

У судове засідання представник позивача не з'явився, звернувся до суду із заявою, в якій зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника.

У судовому засіданні представник відповідачів позовні вимоги визнав, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Суд дійшов обґрунтованого висновку, що визнання позову не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів сторін чи інших осіб, що є підставою для ухвалення рішення про задоволення позову, з таких підстав.

Дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

У судовому засіданні встановлено, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 03.12.2010 року у справі № 2-3722/10 стягнуто на користь ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором від 25.09.2007 року № 1239н-09-07 у розмірі 5 725 965,89 доларів США, що еквівалентно 45 864 986 грн. 68 коп. та 1 100 грн. штрафу за невиконання зобов'язання.

28.08.2015 року між ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна та ТОВ Фінансова компанія Централ Капітал було укладено договір відступлення права вимоги, за яким ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна зобов'язалося передати ТОВ Фінансова компанія Централ Кепітал свої права вимоги, в тому числі до боржника - ОСОБА_3 за кредитним договором № 1239н-09-07 від 25.09.2007 року ,укладеним між боржником та ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна , а ТОВ Фінансова компанія Централ Капітал зобов'язалося прийняти права вимоги за основним договором та сплати відповідну ціну.

19.05.2016 між ТОВ Фінансова компанія Централ Капітал та ТОВ Фінансова компанія Капіталь Груп було укладено договір відступлення права вимоги, за яким ТОВ Фінансова компанія Централ Капітал зобов'язалося передати ТОВ Фінансова компанія Капіталь Груп свої права вимоги до боржника - ОСОБА_3 за кредитним договором № 1239н-09-07 від 25.09.2007 року, укладеним між боржником та ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна , а ТОВ Фінансова компанія Капіталь Груп зобов'язалося прийняти права вимоги за основним договором та сплатити відповідну ціну.

Судами встановлено, що 25.09.2007 року між ПАТ „Банк Петрокоммерц-Україна" (правонаступником якого є ТОВ Фінансова компанія Капіталь Груп ) та ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір № 1239н-09-07 про надання поновлюваної кредитної лінії загальним лімітом кредитування в сумі 1800 000,00 доларів США та установлено процентну ставку за користування кредитом в розмірі 13% річних, з цільовим використанням кредиту - на споживчі цілі. 26.03.2008 року у відповідності до умов Додаткової угоди № 2 до кредитного договору № 1239н-09-07 від 25.09.2007 року, укладеного ПАТ „Банк Петрокоммерц-Україна" (правонаступником якого є ТОВ Фінансова компанія Капіталь Груп ) та ОСОБА_3, ліміт поновлюваної кредитної лінії було збільшено до 4600 000,00 доларів США 00 центів та установлено процентну ставку за користування кредитом в розмірі 13% річних, з цільовим використанням кредиту - на споживчі цілі.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 82 ЦПК України).

Зов'язання відповідачів по кредитному договору № 1239н-09-07 від 25.09.2007 року не виконані, боржники не виконують зобов'язання по кредитному договору № 239н-09-07 від 25.09.2007 року, не дотримуються домовленостей, досягнутих між кредитором та боржниками в частині добровільного погашення заборгованості за кредитом, зокрема, щодо продажу у добровільному порядку належного їм на праві власності майна, з подальшим направленням коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 1239н-09- 07 від 25.09.2007 року.

Відповідно наданого позивачем розрахунку сума заборгованості боржників - ОСОБА_3, ОСОБА_4 по нарахованим та несплаченим за період з 01.01.2018 року по 31.03.2018 року процентів за користування кредитом, строк оплати за якими настав, - складає 101301,28 доларів США, що станом на 10.05.2018 року за офіційним курсом НБУ: 1 долар США = 26,219 грн., еквівалентно 2656018,26 грн.

Частиною 1 ст. 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідачі покладені на них зобов'язання за за кредитним договором №1239н-09-07 від 25.09.2007 року не виконують.

Згідно положень Постанови №5 від 30.03.2012 року Пленуму ВСУ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" вбачається, що наявність судового рішення за відсутності його реального виконання боржником не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів за користування кредитом і штрафних санкцій, передбачених договором за несвоєчасну сплату кредиту, які були нараховані після дати на яку утворилась заборгованість, що стягнута судовим рішенням.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України в Постанові від 25.05.2016 року у справі № 6-157цс16, яка полягає в наступному: Виходячи із системного аналізу статей 525, 526, 599, 611 ЦК України та змісту кредитного договору можна зробити висновок про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України, а також сплату боржником процентів, належних кредитору відповідно до статті 1048 цього Кодексу .

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 99 Конституції України, грошовою одиницею України є гривня.

Законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 192 ЦК України).

Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях (ч. 1 ст. 533 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ч. 2 ст. 533 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 533 ЦК України, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

У разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК. Разом із тим як за пред'явлення позову, так і при його вирішенні судом, ціна якого визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується позивачем або стягується судом у гривнях із урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати (п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин ).

Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. У силу положень статей 192, 533 ЦК України та статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен установити наявність в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказані обставини,- стягнути грошову суму в іноземній валюті. Якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (Правова позиція Верховного суду України у справі за № 6-145цс14).

За офіційним курсом НБУ гривні до долару США, станом на 22.08.2018 року (27,709475), 101301,28 доларів США еквівалентна 2807005,28 грн.

Даючи юридичну оцінку доказам, беручи до уваги визнання позову відповідачами, суд вважає, що в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що відповідачі свої зобов'язання за кредитним договором №1239н-09-07 від 25.09.2007 року належним чином не виконують, а отже зобов'язані сплатити заборгованість за кредитним договором №1239н-09-07 від 25.09.2007 року в частині стягнення боргу по оплаті процентів за користування кредитом в сумі 101301,28 доларів США, яка станом на 22.08.2018 року за офіційним курсом НБУ : 1 дола США =27,709475 грн., еквівалентна 2807005,28 грн., тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 141, 142 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню 50 відсотків судового збору - 19920,13 грн., та підлягає поверненню позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову, шляхом зобов'язання УДКСУ в Шевченківському районі повернути останньому - 19920,13 грн. згідно квитанції № 1843 від 10.05.2018 року.

Керуючись ст.ст. 10, 13, 81, 141, 142, 258, 263, 265, 273, 280, 354 ЦПК України, ст.ст. 192, 526, 533, 553, 554, 610, 612, 1054 ЦК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капіталь Груп (м. Київ, вул.. Ямська, 41, оф. 5, код ЄДРПОУ 37199665) до ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2) про стягнення заборгованості по кредитному договору - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капіталь Груп заборгованість за кредитним договором №1239н-09-07 від 25.09.2007 року в частині стягнення боргу по оплаті процентів за користування кредитом в сумі 101301,28 доларів США, яка станом на 22.08.2018 року за офіційним курсом НБУ : 1 дола США =27,709475 грн., еквівалентна 2807005,28 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капіталь Груп судовий збір в розмірі 9960,06 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капіталь Груп судовий збір в розмірі 9960,06 грн.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Капіталь Груп сплачену суму коштів на оплату судового збору, внесену по квитанції № 1843 від 10.05.2018 року, отримувач платежу УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, р/р 31211206700011, МФО 820019, ЄДРПОУ 37995466, банк одержувач ГУ ДКСУ у м. Києві в розмірі 19920,13 грн.

Виконання рішення в частині повернення судового збору доручити Головному управлінню державної казначейської служби України в м. Києві.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного судового рішення 31.08.2018 року.

Суддя