Постанова

від 13.09.2018 по справі 759/1787/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ справи:759/1787/18-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/7035/2018

Головуючий у суді першої інстанції: Ул'яновська О.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2018 року Апеляційний суд м. Києва в складі колегії суддів:

головуючий - Немировська О.В.,

судді - Чобіток А.О., Ящук Т.І.

при секретарі - Шепель К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства Спільне підприємство Партнер , третя особа: Обслуговуючий кооператив Товариство співвласників Біличі про розірвання договору,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29 травня 2018 р.

встановив:

у лютому 2018 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив розірвати Договір №1039 на експлуатацію та обслуговування гаражного боксу АДРЕСА_1, укладений з відповідачем 20.11.2013.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 29 травня 2018 р. в задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник позивача - ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення ОСОБА_3, його представника - ОСОБА_4, представника відповідача - ОСОБА_5, представника третьої особи - ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався на те, що він 20.11.2013 уклав з Приватним акціонерним товариством Спільне підприємство Партнер (далі -ПрАТ СП Партнер ) Договір №1039 на експлуатацію та обслуговування гаражного боксу АДРЕСА_1. 26.07.2017 він став членом Обслуговуючого кооперативу Товариство співвласників Біличі (далі - ОК ТС Біличі ), якому на баланс було передано належний йому бокс, в зв'язку з чим відпала потреба в отриманні послуг від ПрАТ СП Партнер . Про це він повідомив відповідача листом від 24.11.2017, однак відповідач відмовив йому у розірванні договору. 12.12.2017 ОК ТС Біличі також повідомив відповідача про те, що обслуговування гаражних боксів за вказаною адресою буде здійснювати кооператив, оскільки бокси передані йому на баланс 15.08.2017. Позивач бажає розірвати Договір з відповідачем, оскільки він не відповідає Типовому договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а також в зв'язку зі створенням ОК ТС Біличі , членом якого він є. Крім того, позивач вказує на те, що відповідач не виконує взяте на себе зобов'язання щодо складання та направлення щомісячних розрахунків витрат, змінив ціну договору, у відповідача відсутня дозвільна документація на надання послуг щодо охорони автотранспорту, автостоянки за вказаною адресою не існує, земельна ділянка не передавалась в оренду відповідачу, не має кадастрового номеру, відповідач не є виконавцем житлово-комунальних послуг, і якби йому було відомо про вказані обставини, він би не укладав договір з відповідачем. Також позивач зазначив окремою підставою для розірвання договору перехід права власності на гаражний бокс від нього до ОСОБА_7 і тому він вже не є споживачем послуг відповідача.

Третя особа по справі - ОК ТС Біличі підтримує апеляційну скаргу та просить її задовольнити, посилаючись на те, що 27.03.2017 членами кооперативу було складено та направлено ПрАТ СП Партнер повідомлення про розірвання договорів на експлуатацію та обслуговування гаражних боксів, з 15.08.2017 гаражні бокси передані на баланс кооперативу, а 01.12.2017 направлено повідомлення про те, що обслуговування гаражних боксів здійснює кооператив. Створення кооперативу було обумовлено невиконанням ПрАТ СП Партнер обов'язків по охороні автотранспорту.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 29 травня 2018 р. в задоволенні позову було відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами було укладено Договір на експлуатацію та обслуговування гаражного боксу, а дії сторін свідчать, що вони визнають істотні умови вказаного договору та його фактичне виконання.

Однак з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо, оскільки він не в повній мірі відповідає встановленим по справі обставинам і судом було порушено норми матеріального права.

Як видно з матеріалів справи, між сторонами 20.11.2013 було укладено Договір №1039 на експлуатацію та обслуговування, відповідно до якого ПрАТ СП Партнер бере на себе обов'язок по зберіганню і охороні транспортних засобів власника в гаражі НОМЕР_1, встановленого на земельній ділянці, відведеній ПрАТ СП Партнер на праві довгострокової оренди по АДРЕСА_1, а власник бере на себе зобов'язання вчасно вносити щомісячні внески за охорону майна у напівпідземному гаражі на експлуатаційні витрати на умовах цього договору. Також було визначено, який саме автомобіль буде зберігатися в гаражному боксі. В Розділі 5 Договору було визначено, що даний договір набирає чинності з моменту підписання його двома сторонами (п. 5.1.), договір не обмежений в дії часу і може бути розірваний за ініціативою однієї із сторін (п. 5.2), а саме: зі сторони власника - у випадку неналежного виконання ПрАТ СП Партнер своїх обов'язків по охороні автомобіля, а зі сторони ПрАТ СП Партнер - при невиконанні власником умов п. 4.1, в якому закріплено обов'язок власника своєчасно вносити ПрАТ СП Партнер внески за охорону автомобіля та на експлуатаційні витрати.

27.03.2017 та 20.11.2017 позивач направляв відповідачу повідомлення про розірвання договору на експлуатацію та обслуговування з підстав того, що ОК ТС Біличі взяло на себе обов'язок по утриманню майна та надає необхідні послуги.

Суд першої інстанції помилково посилався на положення статей 203, 215, 229-233 ЦК України, оскільки позовних вимог щодо визнання Договору №1039 недійсним позивачем не заявлялось.

Також, є помилковим посилання на положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регулює відповідальність боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, оскільки відповідачем не було заявлено зустрічних вимог щодо стягнення з позивача заборгованості з оплати за надані послуги.

Крім того, судом першої інстанції було помилково зазначено, про сплату відповідачем земельного податку за земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 площею 0,3952, оскільки гаражний бокс НОМЕР_1, відносно якого було укладено Договір №1039 від 20.11.2013, розташований на земельній ділянці за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1 площею 0,28 га.

Доводи позивача щодо відсутності у відповідача права оренди чи користування земельною ділянкою за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1 та дозвільної документації на надання послуг з охорони не можуть бути підставою для його розірвання.

Зміна розміру щомісячної оплати за надані послуги також не є підставою для його розірвання. Зазначаючи як підставу для розірвання договору збільшення відповідачем суми щомісячної оплати, позивач помилково вважає це зміною істотних умов договору, оскільки відповідно до п. 3.2. Договору передбачено, що розмір внесків за охорону автомобіля та на експлуатаційні витрати може змінюватися на умовах п. 2.3. цього Договору, в якому закріплено, що внески на охорону автомобіля та на експлуатаційні витрати визначаються на основі щомісячних розрахунків з врахуванням змін в нормативній та законодавчій базі, яка регулює правовідносини з оплати праці, електроенергії, ставок орендної плати за користування земельною ділянкою та інших заходів, що впливають на зміну вартості експлуатаційних витрат та на утримання охорони. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 27 березня 2017 р. з ОСОБА_3 було стягнуто на користь ПрАТ СП Партнер заборгованість за Договором №1039 від 20.11.2013 станом на 24.03.2017. Вказане рішення було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21 вересня 2017 р. (а/с 92).

За правилами ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірваний або змінений за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

В ст. 652 ЦК України передбачено зміну або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин. Так, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

В ст. 653 ЦК України закріплено правові наслідки зміни або розірвання договору. Зокрема, у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Також не може бути підставою для розірвання вказаного Договору факт створення ОК ТС Біличі , оскільки ПрАТ СП Партнер не передавало йому на баланс гаражні бокси, що знаходяться на земельній ділянці за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, і відповідач залишається землекористувачем земельної ділянки відповідно до рішення Київської міської державної адміністрації від 18.03.2002 №125/1335 і є юридичною особою, що здійснює експлуатацію напівпідземного гаража на 24 автомобілі. Складання Акту передачі власниками гаражних боксів кооперативу також не може свідчити про передачу боксів на баланс третьої особи.

Посилання позивача на те, що окремою підставою для розірвання договору є та обставина, що він подарував вказаний гаражний бокс ОСОБА_7 за договором дарування від 10.10.2017, також є необґрунтованим. В ст. 598 ЦК України передбачено припинення зобов'язання частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. В п. 2.5. Договору №1039 вказується, що у випадку продажу приватизованого гаража, при передачі його в оренду, власник цього гаража ставить до відома адміністрацію підприємства, здає перепустку, а новий власник заключає договір на експлуатацію та обслуговування. Однак, позивач не ставив відповідача до відома про те, що власником гаражного боксу є інша особа та не просив припинити договір з цієї підстави. Новий власник гаражного боксу не звертався до відповідача та не укладав з ним Договір на експлуатацію та обслуговування.

Враховуючи викладене, та відповідно до ст. 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись стст. 367, 368, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

постановив:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29 травня 2018 р. скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства Спільне підприємство Партнер , третя особа: Обслуговуючий кооператив Товариство співвласників Біличі відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 18 вересня 2018 року.

Головуючий

Судді