Ухвала

від 12.09.2018 по справі 757/36672/18-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

представника власника майна ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Системи прогресивної очистки» адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.07.2018 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_6 про арешт майна та накладено арешт на грошові кошти, що містяться на банківських рахунках ТОВ «Системи прогресивної очистки» (код ЄДРПОУ - 37365048) - № НОМЕР_1 , відкритих у АТ "ТАСКОМБАНК" (МФО 300001), який розташований за адресою: м. Київ вулиця Симона Петлюри, 30, із забороною його представникам за дорученням використовувати, або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, починаючи з 27.07.2018 року, в межах суми завданих збитків а саме: 164,18 млн. гривень. Заборонено розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на вказаному рахунку та грошовими коштами, які в подальшому надходитимуть на даний рахунок за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету, та виплати заробітної плати. Також зупинено видаткові операції з грошовими коштами, що надходять на вказаному рахунку.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник власника майна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.07.2018 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на відсутність підстав для накладення арешту, оскільки будь-кому із посадових осіб товариства повідомлення про підозру не повідомлялось. Вважає, органом досудового розслідування не доведено та належним чином не обґрунтовано, що на вказані банківські рахунки в період діяльності товариства незаконно надходили кошти від інших суб`єктів господарювання, або ж, що саме ці кошти є предметом злочинної діяльності, мають відношення до кримінального провадження та зберегли на собі сліди кримінального правопорушення.

Щодо пропущення строку на апеляційне оскарження, то як зазначає апелянт розгляд клопотання проводився без виклику представника підприємства, а апеляційна скарга подана в 5-й строк після отримання копії судового рішення.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, в тому числі і щодо поважності причин пропуску строку на оскарження ухвали слідчого судді, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що апелянти в судовому засіданні суду першої інстанції участі не приймали, а апеляційні скарги подані в межах строку визначеного ч. 3 ст. 395 КПК України, тому строк на апеляційне оскарження не підлягає поновленню.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.94, ст. 132, ст.173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та сторона обвинувачення не дотрималися.

Як вбачається з матеріалів провадження, СУ ФР ДПІ у Печерськом районі ГУ ДФС у м.Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР під №42018100000000052 від 22.01.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

18.06.2018 р. постановою старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Печерськом районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_7 вказане в клопотанні майно визнано у кримінальному провадженні №42018100000000052 від 22.01.2018 року речовим доказом.

27.07.2018 р. прокурор відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на грошові кошти, що містяться на банківських рахунках ТОВ «Системи прогресивної очистки» (код ЄДРПОУ - 37365048) - № НОМЕР_1 , відкритих у АТ "ТАСКОМБАНК" (МФО 300001), який розташований за адресою: м. Київ вулиця Симона Петлюри, 30, посилаючись на наявність правових підстав, передбачених ч. 3 ст. 170 КПК України.

27.07.2018 р. ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва клопотання задоволено.

Разом з тим, дослідивши надані на обґрунтування внесеного на розгляд клопотання про арешт майна матеріалів, колегія суддів приходить до висновку про помилковість доводів слідчого судді щодо наявності правових підстав для накладення арешту на майно.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Крім того, ч. 2ст. 170 КПК України,передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною третьою статті 170 КПК України передбачено, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Згідно статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, не зважаючи на те, що надані матеріали провадження містять постанову слідчого про визнання вказаного у клопотанні майна речовим доказом у кримінальному провадженні №42018100000000052 від 22.01.2018 року, як вважає апеляційний суд, прокурором під час розгляду справи належним чином не доведено відповідність арештованого майна критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Вказане процесуальне рішення органу досудового розслідування є передчасним, належним чином необґрунтованим та немотивованим, винесеним без належного врахування обставин вчинення зазначеного кримінального правопорушення, а відтак слідчим суддею при задоволенні клопотання не дотримано вимог ст. 173 КПК України.

На підставі викладених обставин, які свідчать про істотне порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна, як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Системи прогресивної очистки» адвоката ОСОБА_5 задовольнити.

Увалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.07.2018 року, якою частково задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_6 про арешт майна та накладено арешт на грошові кошти, що містяться на банківських рахунках ТОВ «Системи прогресивної очистки» (код ЄДРПОУ - 37365048) - № НОМЕР_1 , відкритих у АТ "ТАСКОМБАНК" (МФО 300001), який розташований за адресою: м. Київ вулиця Симона Петлюри, 30, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_6 про арешт майна, а саме грошових коштів, що містяться на банківських рахунках ТОВ «Системи прогресивної очистки» (код ЄДРПОУ - 37365048) - № НОМЕР_1 , відкритих у АТ "ТАСКОМБАНК" (МФО 300001), який розташований за адресою: м. Київ вулиця Симона Петлюри, 30, - відмовити.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/796/4174 /2018 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_8

Доповідач: ОСОБА_1