Рішення

від 23.08.2018 по справі 826/3668/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 серпня 2018 року № 826/3668/16

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доКиївської міської ради, Київської міської державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, Київської міської ради про зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем розгляд заяви про безоплатне виділення земельної ділянки здійснено із порушенням норм чинного законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2016 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

В порядку встановленому статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України та Положенням про автоматизовану систему суду, затвердженого рішенням ради суддів України № 30 від 26.11.2010 року у зв'язку з припиненням повноважень судді, в провадженні якого перебувала адміністративна справа 826/3668/16, справу розподілено між суддями повторно.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.08.2017року справу прийнято до провадження суддею Клименчук Н.М. та призначено до колегіального розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні представником Позивача заявлені позовні вимоги підтримано у повному обсязі.

Представником відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечено в повному обсязі з підстав викладених в письмових запереченнях на позовну заяву.

Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, за письмовим клопотанням представників позивача, судом ухвалено продовжувати розгляд справи у порядку письмового провадження.

Після прийняття судом рішення про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження, представником позивача, 25.07.2018 року подано додаткові пояснення щодо заявленого позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

ОСОБА_1 25.12.2015 року звернулась до Київської міської ради із клопотання про безоплатну передачу у власність, земельної ділянки площею 0,10га, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1, для будівництва господарських споруд для здійснення торгівельної діяльності.

Листом Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05 лютого 2016 року за вих. №057021-08/М-12915-1426, позивача повідомлено, що за дорученням Київської міської ради від 28.12.2015р. №08/М-12915 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) розглянуто зазначене клопотання.

Рішеннями Київської міської ради від 27.11.2003 №230/1104, від 23.04.2009р. №345/1401 та висновком постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування від 28.07.2015 №057/13619 земельні ділянки за вказаною адресою надано в оренду ПФ "ЧВМ" на п'ять років для будівництва та обслуговування торговельного майданчика "Феофаніївський".

Також, зауважено, що відповідно до вимог Земельного кодексу України, особа яка виявила бажання отримати безоплатно у користування земельну ділянку, разом із клопотанням подає графічні матеріали на яких зображено бажане місце розташування земельної ділянки, а також, погодження користувача, в разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користування інших осіб.

Враховуючи викладене, позивача проінформовано про неможливість розглянути порушене питання по суті.

Вважаючи такі дії та рішення протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з частиною шостою ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини сьомої ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до частин дев'ятої та десятої ст. 118 Земельного кодексу України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

З аналізу наведених норм вбачається, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, мають право реалізувати таке право шляхом подання клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, за результатами розгляду яких відповідні уповноважені органи приймають одне із рішень - про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивоване рішення про відмову у наданні дозволу.

Згідно зі ст. 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на її території належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста і передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 34 частини 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

З огляду на викладено, у межах спірних правовідносин Київська міська рада зобов'язана розглянути клопотання позивача і прийняти відповідне рішення на пленарному засіданні. Чинним законодавством не передбачено права Київської міської ради делегувати свої повноваження щодо розпорядження земельними ділянками іншим органам, у тому числі Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), або приймати інші акти, ніж у формі рішень; в іншому випадку такі дії ради кваліфікуються як протиправна бездіяльність щодо неприйняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи про відмову в його наданні.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 10.12.2013 року у справі № 21-358а13.

Доказів, які б свідчили про розгляд клопотання про безоплатне виділення позивачу земельної ділянки здійснено саме Київської міською радою до суду не надано.

Крім того, пп. 3.11 п. 3 Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2002 року № 182/342 встановлено, що Департамент розробляє в установленому порядку проекти рішень Київської міської ради, готує та подає розпорядження Київського міського голови, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також подає свої висновки з питань: розпорядження землями в межах міста Києва; передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб.

Згідно з частиною третьою ст. 6 Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 лютого 2013 року № 63/9120, що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, Департамент земельних ресурсів за результатами опрацювання клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, а також висновку Департаменту містобудування та архітектури щодо відповідності заявленої ініціативи містобудівній документації або ситуації та щодо наявних містобудівних умов і обмежень, який надається у випадках, передбачених цим Порядком, розробляє проект рішення Київської міської ради про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою із зазначенням орієнтовного розміру та меж земельної ділянки (або проект рішення про відмову у наданні такого дозволу), який розглядається Київською міською радою в порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради, та у строк, встановлений законодавством.

Таким чином, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) уповноважений лише на підготовку проекту відповідного рішення щодо відведення земельних ділянок в установленому законом порядку.

Враховуючи викладене, та з огляду на відсутність доказів прийняття Київською міською радою відповідного рішення за клопотанням позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведені обставини позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 72-78, та 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Київську міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 від 25 грудня 2015 року про надання безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), що знаходиться по АДРЕСА_1, та прийняти за результатами його розгляду відповідне рішення згідно з частиною восьмою статті 118 Земельного кодексу України.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Клименчук