Рішення

від 22.08.2018 по справі 572/1178/18

САРНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сарненський районний суд

Рівненської області

Справа № 572/1178/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2018 року м. Сарни

Сарненський районний суд Рівненської області в складі головуючого судді Рижого О.А..

при секретарі -Мороз Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сарни справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехнікс Україна" про захист прав споживача, визнання договору фінансового лізингу недійсним, стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехнікс Україна" про захист прав споживача, визнання договору фінансового лізингу недійсним, стягнення коштів.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що за результатами ознайомлення в мережі Інтернет із оголошенням ТОВ "Автотехнікс Україна" про продаж трактора DONG FENG DF 2440 вирішив його придбати. 18.05.2017 року він прибув у м. Житомир до офісу відповідача, в якому представник відповідача - ОСОБА_2 запропонувала йому придбати трактор - DONG FENG DF 2440 (комплектація-24, об'єм двигуна -3, привід 4x4, 2014 року випуску), вартістю 3160, 83 доларів США, які позивач повинен сплатити протягом року. Також, представник Відповідача запевнила, що після підписання договору та сплати завдатку у розмірі 632, 17 доларів США у гривневому еквіваленті - 16784, 00 грн., відповідач доставить йому трактор за адресою проживання його, яка буде вказана у Договорі. 18.05.2017р. між сторонами було укладено Договір фінансового лізингу № 170311, проте, як вказує в позові ОСОБА_1, відповідач, діючи умисно, з метою обману, вніс до Договору інші умови придбання трактора, та не вказала рік його випуску. Відразу після підписання Договору, ОСОБА_2, для проведення оплати коштів видала позивачу квитанцію із банківськими реквізитами відповідача на суму 16 784, 00 грн. ОСОБА_1 вказує, що, довіряючи відповідачу, не прочитавши умови Договору, підписав його та сплатив суму коштів у розмірі: 16 784, 00 грн. та 167, 64 грн. комісії банку.

Після чого, позивач повернувся до офісу відповідача для уточнення дати поставки трактора. Проте, ОСОБА_3 пояснила, що спочатку трактор повинен пройти технічний огляд, а згодом, разом із відповідною довідкою, буде доставлений відповідачем йому за адресою вказаною у Договорі. ОСОБА_1 в позові зазначає, що протягом чотирьох днів телефонував за телефоном відповідача, який зазначений у Договорі, але кожного разу представник Відповідача запевняла, що сьогодні Трактор мають доставити Позивачу, проте, ще перебуває на станції технічного огляду. Після чого, позивач повідомив у телефонному режимі ОСОБА_1, про те, що для отримання трактора він має оплатити повну вартість трактора у розмірі 3160, 83 доларів США. Також представник Відповідача повідомила Позивача, що Трактор не може бути поставлений Позивачу, оскільки у нього зламаний двигун, та запропонувала придбати інший трактор 2017 року випуску вартість якого складає 6 321, 66 доларів США. Позивач пояснив представнику Відповідача, що така ціна його не влаштовує, та просив поставити йому трактор за обумовленою попередньо вартістю, тобто за 3160, 83 доларів США. У відповідь представник Відповідача категорично відмовилася постачати трактор вказаний у Договорі, і запропонувала Позивачу в усній формі забрати сплачені Позивачем кошти, для чого порадила направити відповідну заяву керівництву Відповідача до центрального офісу, який розташований у м. Києві. 28.05.2017р. Позивачем подано листа (заяву) до центрального офісу Відповідача з проханням належним чином виконати умови Договору. Разом з тим, у відповідь Позивач отримав листа Відповідача від 15.06.2017р. № 242 із повідомленням про те, що лист Позивача підписаний не Позивачем, та з пропозицією для належного оформлення заяви повторно подати відповідну заяву або відмовитися від неї. Після чого, як вказує позивач, він усвідомив, що вищезазначені дії Відповідача спрямовані на навмисне невиконання умов Договору, та з метою неповернення сплачених Позивачем коштів за вказаний рактор. З метою захисту свої порушених прав, Позивач вимушений звернутися до суду із даною позовною заявою. ОСОБА_1 також зазначає, що умови Договору Фінансового лізингу не відповідають діючому законодавству України та порушують права лізингоотримувача як споживача.

Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області було відкрито провадження у даній справі.

Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області справу від 12.07.2018 р. підготовче провадження у цивільній справі було закрито. Справу було призначено на 22.08.2018 р.

Позивач в судове засідання не з'явився, просив справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги просив задоволити з підстав зазначених в позові.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до суду повернувся конверт, надісланий на її адресу із відміткою за закінченням терміну зберігання, в зв"язку з чим вона була повідомлена шляхом за допомогою розміщення відповідного оголошення на веб-сайті судової влади України.

Відповідно до ст.280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задоволити з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.806 ЦК України та ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 2 ст.6 Закону України "Про фінансовийлізинг" істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингові платежі можуть включати: суму, що відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Судом встановлено, що 18 травня 2017 року між позивачем та відповідачем укладено оспорюваний договір №170311 фінансового лізингу.

Позивач посилається на те, що договір №170311 фінансового лізингу від 18.05.2017 року є недійсним, оскільки однією стороною не було передано іншій стороні майно. Також у Відповідача - ТОВ "Автотехнік Україна" відсутня довідка про взяття на облік юридичної особи, виданої Нацкомфінпослуг. Крім того в Договорі не конкретизований предмет лізингу

Окрім того, позивач вважає, що його права порушені, оскільки він підписував договір №170311 фінансового лізингу від 18.05.2017 року не в такій редакції, яка була передана йому представником відповідача, про що йому було роз'яснено попередньо представником відповідача.

Також судом встановлено, що вищенаведений Договір є недійсним на підставі ч.6 ст19 Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки вчинений з використанням нечесної підприємницької практики. Договір №170311 фінансового лізингу від 18.05.2017 року підписаний позивачем на вкрай невигідних для споживача умовах, внаслідок нечесних та недобросовісних дій відповідача, а позивач за умови його обізнаності щодо наявності відповідних умов та обставин цей Договір не уклав би.

Відповідно до ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів", продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" умови договору є несправедливими , якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Згідно ч.5 та ч.6 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів", якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача : 1) такі положення також підлягають заміні; або 2) договір може бути визнаним недійсним в цілому.

Умови договору є несправедливими по відношенню до Лізингоодержувача, так як обмежують його права. Вбачається невідповідність положень договору фінансового лізингу принципам добросовісності, розумності, справедливості, рівності сторін у договорі; умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін та завдають шкоди споживачеві. Відповідно, враховуючи, що ознаки, які вказують на несправедливість відносно споживача, наявні у договорі, а тому договір підлягає визнанню недійсним відповідно дост.18 Закону України "Про захист прав споживачів".

Верховним судом України винесено правову позицію у справі № 6-330 цс16 відповідно до якої умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу і якщо вони, по-перше, порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України "Про захист прав споживачів", частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, завдають шкоди споживачеві.

Відповідно до ч. ч. 5, 6ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів", якщо положення договору визнано несправедливими, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. У разі, коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача договір може бути визнаним недійсним у цілому.

Судом встановлено, що договір фінансового лізингу №170311 від 18.05.2017 року, укладений між сторонами, одна з яких є фізичною особою, нотаріально посвідчено не було.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму ВСУ "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06.11.2009 року № 9, роз'яснено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Відповідно до ч. 1ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Стаття 216 ЦК України визначає, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У цьому разі кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. На виконання договору, позивачем було сплачено на користь відповідача 16784,00 грн., що підтверджується Квитанцією №89 від 18.05.2017 року.

За таких обставин, з огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині визнання недійсним договору фінансового лізингу №170311 від 18.05.2017 року, укладений між позивачем та відповідачем та стягнення з відповідача сплачені по договору грошові кошти в сумі 16784,00 грн. (шістнадцять тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. слід задоволити.

ОСОБА_1 була заявлена позовна вимога про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 5 000 грн.

Відповідно до змісту ст.23 ЦК України вбачається, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч.2 ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів" вбачається, що при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ст.60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" щодо права споживача на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

У справі не встановлено обставин, з якими закон пов'язує право споживача ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, тому суд вважає, що для задоволення позовних вимог у цій частині немає підстав.

Таким чином, в позові в частині стягнення моральної шкоди слід відмовити.

Також, згідно ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А тому, оскільки позивача звільнено від обов'язку сплатити судовий збір, то з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст.4,6,7,12,76,77,81,258-259,263,264,265,268,280-284,354,355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати договір №170311 фінансового лізингу від 18 травня 2017 рок, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотехнікс Україна" та ОСОБА_1 недійсним.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехнікс Україна" (код ЄДРПОУ 40085011, юридична адреса: 01103, м.Київ, вул.Німанська,10-А, офіс 29) на користь ОСОБА_1 (паспорт серії МЮ №298644, виданий Сарненським РВ УМВС України у Рівненській області 12 березня 2012 року, ІПН НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1) 16784 (шістнадцять тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн., сплачених позивачем на виконання умов договору, 167 (сто шістдесят сім) грн.84 (вісімдесят чотири) коп. збитків, завданих позивачу внаслідок виконання умов договору, 9000 (дев'ять тисяч) гривень та судовий збір у розмірі 1762 (одної тисячі сімсот шістдесят дві) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до апеляційного суду Рівненської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Рижий О.А.