Рішення

від 18.09.2018 по справі 904/3237/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2018м. ДніпроСправа № 904/3237/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БЕРІЛ", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Лисенко та Смірнов", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 9 782,62 грн.

Представники: справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БЕРІЛ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Лисенко та Смірнов" про стягнення заборгованості у розмірі 9 782,62 грн. за Договором купівлі - продажу № 31 від 01.06.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору в частині повної та своєчасної оплати за отриманий товар у розмірі 6 350,00 грн.

На підставі договору Позивач нарахував пеню за порушення строків оплати у розмірі 280,35 грн., штраф у розмірі 2 740,00 грн. та проценти за користування чужими грошовими коштами у сумі 412,27 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2018 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням без виклику сторін та призначено судове засідання на 13.08.2018.

10.08.2018 від Позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначено, що Відповідачем здійснена часткова оплата боргу за поставлений товар у загальній сумі 6 350,00 грн.

Зазначену заяву судом прийнято до розгляду.

У зв'язку з відсутністю у суду доказів належного повідомлення відповідача, ухвалою від 13.08.2018 відкладено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням без виклику сторін.

Відповідач не скористався своїм правом, відзив на позов не надав.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Беріл (далі - позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Лисенко та Смірнов (далі - відповідач, покупець) укладено договір купівлі-продажу № 31 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити паперову продукцію (надалі іменується товар ), що вказана в рахунках-фактурах або специфікаціях та видаткових накладних, які складаються на кожну окрему партію товару та є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що ціна на товар є договірною. Кількість та ціна кожної окремої партії товару, згідно письмової або усної заявки покупця, вказані у рахунку-фактурі або специфікації, які є невід'ємними частинами цього договору. Підтвердженням узгодження сторонами заявки покупця є підписання сторонами рахунка-фактури або специфікації.

У відповідності до п. 3.2. Договору розрахунки за кожну партію здійснюються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця у повному обсязі, або частками протягом 3 (трьох) календарних днів з дня передачі товару, якщо інший строк оплати не вказаний у рахунку-фактурі або специфікації.

Днем оплати товару вважається день фактичного зарахування коштів на поточний рахунок продавця (п. 3.4. Договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2018 року. У випадку, якщо у сторін на момент закінчення терміну дії договору залишаються не виконаними договірні зобов'язання та незадоволені законні вимоги, дія договору продовжується до повного виконання таких зобов'язань (п. 11.2. Договору).

Позивач умови договору виконав у повному обсязі здійснив поставку товару на суму 51 086,80 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1248/1 від 13.06.2018 на суму 51 086,80 грн. (а.с. 33) та виставленим рахунком-фактури № 1248/1 від 12.06.2018 на суму 51 086,80 грн. (а.с. 32).

Відповідач за поставлений товар розрахувався з порушення строку на оплату, що стало підставою нарахування позивачем пені у сумі 280,35 грн., штрафу - 2 740,00 грн., 50% річних - 412,27 грн., що і стало причиною виникнення спору.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог на підставі наступного.

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного з законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у сумі 280,35 грн. за період з 19.06.2018 по 12.07.2018. та 20% штрафу - 2 740,00 грн.

Пунктом 9.1. Договору встановлено, що у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та відповідним чинним законодавством України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

У відповідності до п. 9.2. Договору у разі порушення строків оплати товару покупець виплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період несплати, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення виконання зобов'язання, включаючи день оплати товару. За прострочення оплати понад десять днів додатково стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків від вартості неоплаченого товару.

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Перевіривши розрахунок наданий позивачем, судом встановлено, що сума пені за період з 19.06.2018 по 12.07.2018 становить 286,27 грн., однак суд не може вийти за межі позовних вимог, тому до стягнення підлягає сума пені заявлена позивачем 280,35 грн.

20% штрафу нараховані позивачем вірно та підлягають до стягнення.

Також позивач просить стягнути з відповідача 50% відсотків річних за період з 19.06.2018 по 12.07.2018 у сумі 412,27 грн.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 3.5. Договору встановлено, що у разі прострочення оплати поставленого товару, покупець сплачує проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 50% річних від суми заборгованості.

50% річних за період з 19.06.2018 по 12.07.2018 складають 420,98 грн., однак суд не може вийти за межі позовних вимог, тому до стягнення підлягає сума заявлена позивачем 412,27 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з стягненням з відповідача на користь позивача пені у сумі 280,35 грн., 20% штрафу - 2 740,00 грн., 50 % річних - 412,27 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн., суд зазначає наступне.

За змістом приписів статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частин 1-3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Крім того, частинами 4-5 зазначеної статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження вимог щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, позивач надав договір про надання професійної правової допомоги № 17 від 10.07.2018, укладений між позивачем та Адвокатським об'єднанням "Павла Івановича і Вікторії Шульги "Акцент" (а.с. 13-15), платіжне доручення від 11.07.2018 № 740 на суму 5 000,00 грн. про сплату позивачем на користь Адвокатського об'єднання "Павла Івановича і Вікторії Шульги "Акцент" послуг зі складання та подання послуг (а.с. 16), ордер № 2174/009 (а.с. 17) та свідоцтво (а.с. 18).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

З урахуванням розміру позовних вимог суд вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на оплату послуг адвоката є розумним, отже підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі у сумі 5 000,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БЕРІЛ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Лисенко та Смірнов" про стягнення заборгованості у розмірі 3 432,62 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товаритсва з обмеженою відповідальністю Компанія Лисенко та Смірнов (49050, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Генерала Пушкіна, буд. 1, код ЄДРПОУ 34316569) на користь Товаритсва з обмеженою відповідальністю Торговий дім Беріл (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Мечникова, буд. 10Б, код ЄДРПОУ 32931083) пені у сумі 280,35 грн. (двісті вісімдесят грн. 35 коп.), 20% штрафу - 2 740,00 грн. (дві тисячі сімсот сорок грн. 00 коп.), 50 % річних - 412,27 грн. (чотириста дванадцять грн. 27 коп.), витрати по сплаті судового збору - 1 762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору, 5 000,00 грн. (п'ять тисяч грн. 00 коп.) - витрат на професійну правову допомогу, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19.09.2018

Суддя Н.Г. Назаренко