Рішення

від 06.09.2018 по справі 911/1820/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2018 р. м. Київ Справа № 911/1820/18

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛОЦЕРКІВВОДА» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Героїв Небесної Сотні, 24; 09109, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сухоярська, 14)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Долівенко» (09117, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Пушкінська, 47А)

про стягнення 2244,75 грн. 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості за скид до міської каналізації стічних вод з перевищенням вмісту допустимих концентрацій забруднюючих речовин,

секретар судового засідання: Мамчур А.О.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 3046 від 21.12.2017 р.);

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЛОЦЕРКІВВОДА» (далі - ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» , позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Долівенко» (далі - ТОВ «Долівенко» , відповідач) стягнення 2244,75 грн. 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості за скид до міської каналізації стічних вод з перевищенням вмісту допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Як зазначає позивач, з відповідача на користь ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» згідно з рішенням господарського суду м. Києва від 10.10.2016 р. у справі № 910/13935/16, яке набрало законної сили, було стягнуто плату за скид наднормативно забруднених стічних вод до міської каналізації у сумі 6934,39 грн., пеню у сумі 1105,71 грн., інфляційну складову боргу у сумі 292,70 грн., 3 % річних у сумі 83,78 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1376,54 грн. На виконання вказаного рішення суду було відкрито виконавче провадження ВП № 54421031, яке, як стверджує позивач, на час подання даного позову не закрито, а заборгованість не погашена.

Враховуючи зазначене, оскільки вказану заборгованість, встановлену судовим рішенням, відповідачем сплачено не було, позивач просить суд стягнути з відповідача 434,87 грн. 3% річних та 1809,88 грн. інфляційних втрат за період з 12.07.2016 р. по 14.08.2018 р., а також витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача.

Поряд з цим, у прохальній частині позову позивачем було заявлене клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.08.2018 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛОЦЕРКІВВОДА» про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження; розгляд справи № 911/1820/18 постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 06.09.2018 р.

У судовому засіданні з розгляду справи 06.09.2018 р. представник позивача позовні вимоги підтримував; представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання відповідач був повідомлений в порядку, передбаченому ГПК України.

Відзиву на позов та заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Поряд з цим, відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У судовому засіданні 06.09.2018 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

12.08.2013 р. між ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» (виконавець) та ТОВ "Долівенко" (споживач) був укладений договір № 9278 про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення, відповідно до якого виконавець зобов'язується надавати споживачу послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення у необхідних обсягах та відповідної якості, а споживач зобов'язується своєчасно і в повному обсязі оплачувати отримані послуги за встановленим тарифом у строки і на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п.п. 5.5.20, 5.5.21 договору споживач має забезпечити якість стічних вод, які потрапляють до міської каналізації відповідно до норм допустимих концентрацій забруднюючих речовин, визначених додатком № 3 до договору, а також виключити можливість скиду стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Пунктом 4.5 договору передбачено, що у разі перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах споживач здійснює оплату за послуги водовідведення згідно наданого виконавцем рахунку із застосуванням коефіцієнта кратності у відповідності до вимог Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Біла Церква, затверджених рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 424 від 25.12.2013 р.

Відповідно до пункту 2.1 місцевих Правил приймання стічних вод водоканал має право контролювати якість стічних вод шляхом здійснення раптового відбору проб стічних вод, що скидаються підприємствами до системи каналізації міста, а також пред'являти підприємствам у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень.

Аналогічні права та обов'язки сторін містяться в положеннях Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених Наказом Держбуду України 19.02.2002 р. № 37 (далі - Правила приймання стічних вод).

15.12.2015 р. з 10 год. 25 хв. по 10 год. 50 хв. на підставі п. 2.1 Правил приймання стічних вод, п.п. 2.1.3, 2.2.4 місцевих Правил приймання стічних вод, працівниками ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» було здійснено спробу проведення відбору проб стічних вод для визначення вмісту забруднюючих речовин, що скидаються відповідачем зі стічними водами в каналізаційну мережу м. Біла Церква з належного йому об'єкту по вулиці Пушкінській, 47. Проте, ТОВ "Долівенко" представників ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» не допустило на територію об'єкту відповідача, в результаті чого проби стічної води не були відібрані.

У зв'язку з недопуском представників позивача до проведення відбору проб, позивачем був складений акт відбору проб від 15.12.2015 р. згідно з вимогами Правил приймання стічних вод, в якому зафіксовано факт недопуску представником ТОВ "Долівенко" представників ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» на територію об'єкта та підписання акту відбору.

За результатами недопуску відповідачем представників ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» для здійснення відбору проб стічних вод, 15.12.2015 р. ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» здійснило нарахування плати за скид до міської каналізації наднормативно забруднених стічних вод з об'єкта ТОВ "Долівенко" по вулиці Пушкінській, 47, у порядку, передбаченому п. 8.9 місцевих Правил приймання стічних вод, тобто із застосуванням коефіцієнта кратності 5 за розрахунковий місяць, у якому було вчинене дане порушення (грудень 2015 р.). Про вказане рішення відповідач був повідомлений 16.12.2015 р.

Згідно пункту 8.12.3 місцевих Правил приймання стічних вод відбір проб виконується представниками водоканалу в присутності уповноваженого представника підприємства, що фіксується в акті, який підписують як представники водоканалу, так і представники підприємства. Акт складається у двох примірниках.

У разі неявки уповноваженого представника підприємства або при його відмові підписати акт останній підписується представниками водоканалу із зазначенням прізвища представника підприємства, який відмовився підписати акт.

Згідно пунктів 7.8, 7.9 Правил приймання стічних вод (п.п. 8.8, 8.9 місцевих Правил приймання стічних вод) при відмові підприємства виділити відповідальну особу для відбору проб, зволіканні з допуском представника водоканалу на територію підприємства і більш ніж 30 хвилин після його прибуття) або створенні перешкод у відборі проб з боку представників підприємства, водоканал виставляє підприємству рахунок за понаднормативний скид забруднень з коефіцієнтом кратності Кк = 5 за розрахунковий місяць, у якому було вчинене дане порушення. У разі неявки уповноваженого представника підприємства або при його відмові підписати акт останній підписується представниками водоканалу із зазначенням прізвища представника абонента, який відмовився підписати акт.

Згідно з пунктом 3.7 укладеного сторонами договору кількість стічних вод, що надходить до каналізаційних мереж, визначається за обсягом води, використаної споживачем з комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, або згідно показників приладів обліку стічних вод, опломбованих і зареєстрованих виконавцем.

Пунктами 3.1, 3.2 договору передбачено, що кількість холодної води, що поставляється на об'єкти споживача, визначається за показниками приладів обліку, встановлених на межі балансової належності мереж споживача та виконавця опломбованих і зареєстрованих виконавцем. Зняття показників приладів обліку здійснюється представником виконавця в присутності споживача або самим споживачем.

Враховуючи викладене, ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» було розраховано плату за скид наднормативно забруднених стічних вод до міських каналізаційних мереж ТОВ Долівенко у грудні 2015 р. згідно з пунктом 7.9 Правил приймання стічних вод (п. 8.9 місцевих Правил приймання стічних вод) із застосуванням коефіцієнта кратності 5, за формолую П = Vпз (кількість стічних вод за грудень 2015 р.) * Кк (коефіцієнт кратності) * Нп (норматив плати), у зв'язку з чим позивачем був складений та направлений відповідачу рахунок № 77 від 24.12.2015 р. щодо розрахунку плати за скид наднормативних забруднень, який відповідно до п. 8.12.22 місцевих Правил приймання стічних вод, має бути оплачений протягом 10 днів після його отримання. Вказане поштове відправлення з супровідними до нього документами було вручено представнику відповідача 05.02.2016 р., проте у строк, передбачений місцевими Правилами приймання стічних вод, тобто до 15.02.2016 р., оплата ТОВ "Долівенко" здійснена не була.

Наведені обставини були встановлені господарським судом м. Києва у справі № 910/13935/16, за результатами розгляду якої було прийняте рішення від 10.10.2016 р. про стягнення з ТОВ Долівенко на користь ТОВ БІЛОЦЕРКІВВОДА заборгованості за скид до міської каналізації стічних вод з перевищенням концентрації забруднюючих речовин розмірі 6934,39 грн., яке набрало законної сили.

Водночас, вказаним рішенням господарського суду м. Києва у справі № 910/13935/16 з ТОВ Долівенко на користь ТОВ БІЛОЦЕРКІВВОДА було стягнуто 1105,71 грн. пені, 83,78 грн. 3 % річних та 292,70 грн. інфляційних втрат, нарахованих на основну заборгованість відповідача у розмірі 6934,39 грн. за період з 16.02.2016 р. по 11.07.2016 р.

Слід зазначити, що згідно з приписами ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як зазначає позивач, 15.08.2017 р. державним виконавцем Білоцерківського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 54421031 щодо виконання наказу господарського суду м. Києва у справі № 910/13935/16 про стягнення з ТОВ Долівенко на користь ТОВ БІЛОЦЕРКІВВОДА грошових коштів в сумі 9793,12 грн. При цьому, станом на час розгляду даної справи, вказане виконавче провадження не закрито, а заборгованість ТОВ Долівенко перед ТОВ БІЛОЦЕРКІВВОДА не погашена.

Оскільки відповідачем заборгованість за скид наднормативно забруднених стічних вод до міських каналізаційних мереж не сплачена, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму основного боргу ТОВ Долівенко за період з 12.07.2016 р. по 14.08.2018 р.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Як зазначено в п. 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що відповідачем не надано до матеріалів справи ані заперечень проти позовних вимог позивача, ані доказів сплати заборгованості, встановленої рішенням суду у справі № 910/13935/16.

Натомість, з наданих позивачем до матеріалів справи постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 54421031 та довідки ПАТ КРЕДІ ОСОБА_2 про ненадходження коштів на поточний рахунок в національній валюті № 26008500074763 ТОВ БІЛОЦЕРКІВВОДА від ТОВ Долівенко слідує, що відповідачем не було погашено заборгованості, встановленої судовим рішенням.

З урахуванням викладеного, перевіривши здійснені позивачем розрахунки заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості ТОВ Долівенко за період з 12.07.2016 р. (дня, наступного за останнім днем нарахування 3% річних та інфляційних втрат у справі № 910/13935/16) по 14.08.2018 р., суд дійшов висновку, що зазначені розрахунки є обґрунтованими та арифметично вірними, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача 434,87 грн. 3% річних та 1809,88 грн. інфляційних втрат за просторочення сплати вказаного вище грошового зобов'язання є такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог у даній справі у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4, ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Долівенко» (09117, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Пушкінська, 47А, код 37865691) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛОЦЕРКІВВОДА» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Героїв Небесної Сотні, код 38010130) - 1809 (одну тисячу вісімсот дев'ять) грн. 88 коп. інфляційних втрат, 434 (чотириста тридцять чотири) грн. 87 коп. 3% річних, 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення підписане 18.09.2018 р.

Суддя В.М. Бабкіна