Рішення

від 17.09.2018 по справі 0240/2587/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 вересня 2018 р. Справа № 0240/2587/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Вінницькій області до Приватного підприємства "Техагро Поділля" про накладення арешту на кошти та інші цінності

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Вінницькій області (далі - ГУ ДФС у Вінницькій області, податковий орган, позивач) з позовом до Приватного підприємства "Техагро Поділля" (далі - ПП "Техагро Поділля", підприємство, відповідач) про накладення арешту на кошти та інші цінності.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується податковий борг щодо сплати податків і зборів у сумі 1360,00, в тому числі основного платежу - 0,00 грн., штрафні санкції - 1360,00 грн., пені - 0,00 грн. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05.02.2018 по справі №802/2158/17-а, вирішено стягнути з ПП "Техагро Поділля" податковий борг станом на 07.11.2017 року в сумі 1360 грн. з рахунку платника податків у банках. Однак, вказану заборгованість відповідач добровільно не погасив в повному обсязі. При цьому, ГУ ДФС у Вінницькій області встановлено, що у підприємства відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, а тому позивач звернувся до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності Приватного підприємства "Техагро Поділля".

Ухвалою суду від 06.08.2018 відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідно до даної ухвали учасникам справи роз'яснено про їх право на подання до суду письмових заяв по суті, зокрема відповідачу встановлено 15-денний строк з дня отримання даної ухвали для подачі до суду відзиву на позовну заяву, який має відповідати вимогам статті 162 КАС України.

Ухвала суду направлялась на адресу відповідача вказану в позовній заяві та згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак до суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення зв'язку із зазначенням причин невручення поштової кореспонденції - "за закінченням строку зберігання." За таких обставин, суд вважає, що відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) копія ухвали від 06.08.2018 вручена відповідачу належним чином.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, враховуючи належне повідомлення сторін по справі, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження. При цьому, відповідно до положень статті 229 КАС України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

Так, підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Грошове зобов'язання платника податків відповідно до п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно вимог п. 57.3. ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий орган звернувся до суду з позовом накладення арешту на кошти та інші цінності ПП "Техагро Поділля", що знаходяться у банках на суму боргу 1360,00 грн.

В підтвердження даного боргу позивачем надано довідку податкового органу (а.с. 5), витяг з облікової картки платника податку (а.с. 14-17).

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Позивачем з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми "Ю" № 2419-17 від 05.09.2017 року на суму 1360,00 грн. Проте вказана податкова вимога залишилась без належного виконання. Станом на день розгляду справи суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку в повному обсязі вказаної суми заборгованості.

Судом встановлено, що 05.02.2018 Вінницьким окружним адміністративним судом прийнято рішення у справі №802/2158/17-а про стягнення з ПП "Техагро Поділля" податкового боргу станом на 07.11.2017 року в сумі 1360 грн. з рахунку платника податків у банках.

Таким чином, станом на час розгляду справи в суді відповідач має податковий борг щодо сплати податків і зборів в загальному розмірі 1360,00 грн., згідно рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.02.2018 по справі №802/2158/17-а, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання.

Відповідно до положень п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п. п. 88.1, 88.2 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, право на яку виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, та п.20.1.33. ст. 20 ПК України контролюючий орган мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу;

Як вбачається із матеріалів справи, для погашення податкового боргу відповідача податковим органом було вчинено дії з метою проведення опису майна підприємства, проте майна, що могло б бути описано у податкову заставу не виявлено.

Відповідно до листів Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області №02-10/2991 від 18.06.2018 (а.с. 24), територіального сервісного центру №0541 Регіонального сервісного центру у Вінницькій області МВС України за вих.№31/2-2483 (а.с. 23), головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області відділу у Калинівському та Липовецькому районах за вих. №0-2-0.181-812/124-18 від 13.07.2018 (а.с. 22), інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на не рухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №131289192 від 18.07.2018 року (а.с. 12-13), підтверджено факт відсутності у відповідача іншого рухомого чи нерухомого майна, яке могло б бути джерелом погашення податкового боргу.

За таких обставин, враховуючи відсутність майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, суд дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку та, відповідно, про задоволення позову.

У відповідності до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. (стаття 90 КАС України).

За сукупністю наведених обставин, враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовані, а відтак, підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

За таких обставин, беручи до уваги відсутність витрат суб'єкта владних повноважень пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відсутні підстави для стягнення судових витрат з відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Приватного підприємства "Техагро Поділля", що знаходяться в банках на суму боргу 1360,00 грн. (одна тисяча триста шістдесят грн., 00 коп).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Головне управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39402165).

Відповідач: приватне підприємство "Техагро Поділля" (вул. Першотравнева, буд ,1, с. Хомутинці, Калинівський район, Вінницька область, 22424, код ЄДРПОУ 35418663).

Повний текст рішення суду складено 17.09.2018

Суддя Томчук Андрій Валерійович