Рішення

від 18.09.2018 по справі 1140/2058/18

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року м. Кропивницький Справа № 1140/2058/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Благо" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 07.03.2018 №610503/32610707 та №610504/32610707 про відмову у реєстрації податкових накладних від 24.12.2017 №47 та від 21.12.2017 №46 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих ТОВ "Благо", а також зобов'язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних дані податкові накладні.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржувані рішення прийнято відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України. Оскільки, на вимогу фіскального органу після зупинення реєстрації податкових накладних, платником податків були надані пояснення та документи, вичерпний перелік яких встановлено наказом Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017 "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", зокрема: повідомлення від 02.03.2018 р. №1, копії видаткової накладної, копію договору №10910/к від 19.10.2017 р. та №11688/к від 20.12.2017 р., додаток №1 від 19.10.2017 р. та №1 від 20.12.2017 р. до договорів поставки, додаток №2 Специфікація по якості та безпечності до договору №10910/к від 19.10.2017 р. та договору 11688/к від 20.12.2017 р., додаток №3 до договору поставки №10910/к від 19.10.2017р., додаткова угода №1 від 20.12.2017 р. до договору поставки №10910/к від 19.10.2017р., додаток №4 до договору №10910/к від 19.10.2017 р., специфікація №2 від 20.12.2017р., свідоцтво про державну реєстрацію, виписка, свідоцтво платника ПДВ, довідка 4-ОПП, довідка платника єдиного податку 4-групи, довідка про наявність земель, звіт-29-СГ, звіт 4-СГ, товарно-транспортна накладна. Однак, останні не були взяті контролюючим органом до уваги, натомість фіскальний орган як на підставу для відмови у реєстрації податкової накладної вказав на подання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідачем не подано до суду відзиву на позов. При цьому, суд враховує, що у відповідності до ч.4 ст.159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин кваліфікується судом як визнання позову.

Дослідивши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Благо" зареєстроване 23.10.2003 як юридична особа, видами його діяльності є, зокрема, вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, про що свідчить копія довідки з ЄДРПОУ (а.с.31, 35).

19 жовтня 2017 р. та 20 грудня 2017 р. позивачем (контрагент) укладено з ТОВ "Катеринопільський елеватор" (МХП) договори поставки №10910/к від 19.10.2017 р. та №11688/к від 20.12.2017 р. (а.с.17-30).

Пунктом 5 додатку №1 від 19.10.2017 р. та додатку №1 від 20.12.2017 р. до договорів поставки №10910/к від 19.10.2017 р. та №11688/к від 20.12.2017 р. встановлено, що відповідно до п.2.2 Договору визначено наступні умови та порядок оплати вартості кожної постановленої партії товару: МХП здійснює оплату вартості кожної поставленої партії товару у формі оплати з відстроченням платежу, шляхом перерахування 83% від вартості поставленої партії товару на поточний банківський рахунок контрагента протягом 5-ти банківських днів після поставки товару, залишок у вигляді 17% від вартості поставленої партії товару сплачується контрагенту протягом 5-ти банківських днів після надання контрагентом МХП оригіналів наступних документів на поставлену партію товару: видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, оригінал договору, податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної (а.с.20, 28)

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Катеринопільський елеватор", на виконання зазначених договорів, перераховано на рахунок ТОВ "Благо" кошти у сумі 1445901,49 грн., про що свідчать платіжні доручення та довідка про надходження коштів (а.с.66-68).

На підставі вказаного договору ТОВ "Благо" складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) податкову накладну №46 від 21.12.2017 року всього на суму 648376,54 грн. та №47 від 24.12.2017 р. на суму 764632,49 грн. (а.с.15-16).

Факт здійснення господарських операцій за договорами поставки №10910/к від 19.10.2017 р. та №11688/к від 20.12.2017 р. підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, договорами поставки, додатковими угодами, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, специфікаціями, довідкою про надходження коштів, платіжними дорученнями, довідкою про наявність земель (а.с.17-30, 36, 66-72).

Згідно квитанцій від 27.12.2017 р. податкові накладні №46 від 21.12.2017 р. та №47 від 24.12.2017 р. доставлені до Державної фіскальної служби України, документ прийнято, реєстрацію зупинена (а.с.15-16 на звороті).

Підставами для зупинення реєстрації податкової накладної вказано про виявлені помилки: ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД 1201 . Підприємству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Так, Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статі 201 ПК України).

Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України (в редакції чинній на час зупинення реєстрації податкової накладної), в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України в редакції чинній на час зупинення реєстрації податкової накладної).

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

У разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, в якій зазначаються відомості та перелік документів, визначених підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п.17 Порядку №1246 в редакції чинній на час зупинення реєстрації податкової накладної).

Відповідно до пункту 18 Порядку №1246 на момент прийняття відповідно до підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Кодексу комісією рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого).

За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням комісії.

Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України (в редакції чинній на час зупинення реєстрації податкової накладної), згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України (в редакції чинній на час зупинення реєстрації податкової накладної), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України (в редакції чинній на час зупинення реєстрації податкової накладної) письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Форма таких рішень встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 р. № 567 (далі Критерії оцінки ступеня ризиків в редакції на час зупинення реєстрації податкової накладної).

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування цим Критеріям (далі - Моніторинг).

Моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС).

Платник податку має право подати до ДФС інформацію за встановленою формою щодо: видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010); кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку; кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

Інформація за встановленою формою подається із поясненням платника податків, в якому зазначається специфіка господарської діяльності, що має незмінний характер, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Інформація за встановленою формою із поясненням розглядається ДФС протягом п'яти робочих днів, що настають за днем її отримання.

Згідно з пунктом 6 Критеріїв моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60 % - від 0,02 до 0,03; більше 50 % - від 0,015 до 0,02; більше 40 % - від 0,01 до 0,015, більше 30 % - від 0,005 до 0,01, більше 20 % - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, реєстрація такої (такого) податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 року за №754/30622, затверджено Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Перелік, чинний на час прийняття оскаржуваних рішень), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567 (далі - Критерії) (пункт 1):

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 2 Переліку письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Аналіз вказаних норм свідчить, що контролюючий орган після надходження податкової накладної / розрахунку коригування до ДФС для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, в автоматизованому режимі здійснює їх розшифрування та проводить відповідну перевірку, зокрема щодо відповідності податкової накладної / розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення її реєстрації. Моніторинг відповідності податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється відповідно до трьох ознак, передбачених п.6 Критеріїв. У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, зокрема що податкова накладна відповідає вимогам п.6 Критеріїв, то реєстрація такої накладної зупиняється, про що платнику протягом операційного дня надсилається відповідна квитанція.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган зобов'язаний зокрема зазначити критерій оцінки ступеня ризиків, передбачений у п.6 Критеріїв, на підставі якого було здійснено зупинення реєстрації розрахунку коригування, та запропонувати платнику надати пояснення та/або копії документів, передбачених у Переліку відповідно до визначеного критерію, навівши їх вичерпний перелік.

Натомість, зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації складених позивачем податкових накладних №46 від 21.12.2017 р. та №47 від 24.12.2017 р. вбачається, що відповідач не вказав у ній на конкретний вид критерію, передбаченого пунктом 6 Критеріїв, якому відповідали ці податкові накладні, а лише, послався на те, що за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 1201.

Суд зазначає, що такий критерій у пункті 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків не передбачений.

Таким чином, відповідачем не підтверджено, а судом не встановлено наявність підстав для зупинення реєстрації складених позивачем податкових накладних №46 від 21.12.2017 р. та №47 від 24.12.2017 р., не визначено також за яким із Критеріїв відповідач дійшов висновку про наявність підстав для їх зупинення, що виключає наявність правових підстав для прийняття податковим органом рішення про зупинення реєстрації складених позивачем податкових накладних №46 від 21.12.2017 р. та №47 від 24.12.2017 р., згідно абзаців 4 або 5 Критеріїв. Крім того, не вказано які конкретно документи, які були б достатніми для реєстрації цих податкових накладних, позивачу слід додатково надати.

Судом встановлено, що 02 березня 2018 року позивачем направлено на адресу ДФС України повідомлення №1 та №2 щодо подачі пояснень та документів про підтвердження реальності здійснення операцій, вичерпний перелік яких встановлено наказом Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017 "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", зокрема: копії видаткової накладної, копію договору №10910/к від 19.10.2017 р. та №11688/к від 20.12.2017 р., додаток №1 від 19.10.2017 р. та №1 від 20.12.2017 р. до договорів поставки, додаток №2 Специфікація по якості та безпечності до договору №10910/к від 19.10.2017 р. та договору 11688/к від 20.12.2017 р., додаток №3 до договору поставки №10910/к від 19.10.2017 р., додаткова угода №1 від 20.12.2017 р. до договору поставки №10910/к від 19.10.2017 р., додаток №4 до договору №10910/к від 19.10.2017 р., специфікація №2 від 20.12.2017 р., свідоцтво про державну реєстрацію, виписка, свідоцтво платника ПДВ, довідка 4-ОПП, довідка платника єдиного податку 4-групи, довідка про наявність земель, звіт-29-СГ, звіт 4-СГ, товарно-транспортна накладна (а.с.13-14).

Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення від 07.03.2018 р. №610504/32610707 про відмову в реєстрації складеної позивачем податкової накладної №46 від 21.12.2017 всього на суму 648376,54 грн. та №610503/32610707 про відмову в реєстрації складеної позивачем податкової накладної №47 від 24.12.2017 всього на суму 764632,49 грн. (а.с.11-12).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року №190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації ПН/РК є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію ПН/РК.

Комісія ДФС не може відмовити платнику податків у розгляді додаткових письмових пояснень та/або копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, якщо такі пояснення та/або копії документів подано платником податку до органу Державної фіскальної служби за основним місцем обліку не пізніше строку, визначеного підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №566, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 року за №752/30620, затверджено Порядок роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок №566).

Цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), а також права та обов'язки її членів.

Згідно з пунктом 2 Порядку №566 комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС, що діє в межах повноважень, визначених пунктом 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року №190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації".

Відповідно до пункту 16 Порядку №566 комісією розглядаються письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, а також висновок контролюючого органу з пропозицією щодо реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації.

Згідно з пунктом 18 Порядку №566 комісія може перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, в тому числі електронні, одержані від інших платників податків, засобів масової інформації тощо).

Відповідно до пункту 19 Порядку №566 розгляд питання на засіданні Комісії включає такі етапи: 1) доповідь секретаря Комісії; 2) доповідь члена Комісії, співдоповіді (у разі потреби); 3) внесення пропозицій членами Комісії, їх обговорення; 4) оголошення головою Комісії рішення про припинення обговорення питання; 5) голосування; 6) оголошення головою Комісії результатів голосування; 7) оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання.

Протокол засідання Комісії повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядались на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті Комісією рішення.

Пунктом 21 Порядку №566 передбачено, що рішення Комісії про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації складається за формою згідно з додатком до цього Порядку, підписується, реєструється та надсилається платнику податку на додану вартість у порядку, встановленому статтею 42 розділу II Кодексу, протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу. Комісія у день прийняття рішення вносить відповідний запис до Єдиного реєстру податкових накладних про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування або відмову в такій реєстрації.

Так, судом встановлено та з оскаржуваних рішень вбачається, що підставою для відмови у реєстрації складених позивачем податкових накладних №46 від 21.12.2017 та №47 від 24.12.2017 є надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Суд зазначає, що відповідач в оскаржуваних рішеннях підтверджує надання копій документів за вичерпним переліком та не встановлює ненадання таких документів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №190 та підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу, а зазначає одночасно:

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства,

- та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію ПН/РК.

При цьому, відповідачем в оскаржуваному рішенні не зазначено, які саме документи складені позивачем з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Надаючи оцінку спірним рішенням, суд зазначає, що вони є необґрунтованими, з них не вбачаються дійсні та об'єктивні підстави для відмови у реєстрації податкових накладних, що підтверджували б відсутність у платника податків права на відображення у податковому обліку з ПДВ заявлених операцій, а, отже, й підтверджували б правомірність відмови в такій реєстрації податкових накладних. Отже, на думку суду, оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

На підставі ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності вчинення дій та прийняття оскаржуваного рішення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, винесеними не у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про їх протиправність та скасування.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, суд виходить із того, що згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України (в редакції Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" №2245-VIII від 07.12.2017 року, який набрав чинності 01.01.2018 року) реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 року затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 28 Порядку №117 податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, законодавством не передбачено іншого ефективного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінного від зобов'язання ДФС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв'язку із чим, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, порушеного оскаржуваними рішеннями, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ч.1 ст.243 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (далі за текстом - Закон), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Положеннями частини 2 статті 4 Закону визначено розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, який складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та дорівнює 1762 грн.

Відповідно до ч. 3 ст.6 Закону у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства (ч.8 ст.6 Закону).

Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові від 05.02.2016 року №2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" роз'яснив, що, перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 14.03.2017 року у справі №П/800/559/16.

Спірні правовідносини виникли у зв'язку з прийняттям відповідачем рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, складених та надісланих позивачем до Єдиного реєстру податкових накладних, у зв'язку з чим останній просить суд зобов'язати відповідача зареєструвати ці податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, у позовній заяві позивачем заявлено дві основні та похідні вимоги.

Позивачем при зверненні до суду необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 3524 грн.. Натомість позивачем сплачено судовий збір у сумі 5286 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №890 від 20 липня 2018 (а.с.2).

На підставі викладеного, здійснені позивачем документально підтверджені витрати на оплату судового збору у сумі 3524 грн., підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

При цьому, суд роз'яснює позивачу, що інша частина судового збору у сумі 1762 грн. (5286 - 3524), сплачена позивачем, підлягає поверненню у відповідності до ст.7 Закону, якою встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Благо" (27160, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Рівне, код ЄДРПОУ: 32610707) до Державної фіскальної служби України ( 04655, м.Київ, Львівська площа, 8 , код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 07.03.2018 року №610504/32610707.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 07.03.2018 року №610503/32610707.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні №46 від 21.12.2017 та №47 від 24.12.2017, складені товариством з обмеженою відповідальністю "Благо", в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем їх подання - 27.12.2017.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Благо" (ЄДРПОУ: 32610707) судовий збір у розмірі 3524 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ: 39292197 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина