МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 вересня 2018 р. № 814/1037/18 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу
за позовом:Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, вул. Нікольська, 46, м. Миколаїв, 54001 до відповідача:Комунального підприємства Новобузької міської ради "КОМУНАЛЬНИК", вул. Куйбишева, 70, м. Новий Буг, Новобузький район, Миколаївська область, 55601 про:стягнення заборгованості в сумі 16 362,93 грн.,
Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі - позивач або Фонд) звернулось до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства Новобузької міської ради Комунальник (надалі - відповідач або Підприємство) адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 16 362,93 грн.
Позов обґрунтовано тим, що протягом 2017 року відповідач не працевлаштував інвалідів відповідно до нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, у зв'язку з чим до нього застосована адміністративно-господарська санкція, а в результаті її несвоєчасної сплати нарахована пеня.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (ар. с. 26-27) просив відмовити у задоволенні позову з посиланням на відсутність правопорушення, оскільки ним було працевлаштовано особу з інвалідністю 2-ї групи на посаду головного бухгалтера, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною. У поданому до Фонду звіті вказана особа не була зазначена помилково, тому відповідачем було направлено виправлений звіт форми 10-ПІ, із зазначенням кількості інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях.
Позивач подав письмові пояснення до позовної заяви (ар. с. 39-40) в яких зазначив, що відповідач не дотримався Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ, що призвело до безпідставного врахування у звіті особи, яка перебувала у відпустці по догляду за дитиною.
Ухвалою від 10.08.2018 суд зобов'язав сторін надати додаткові докази по справі та призначив її розгляд на 28.08.2018.
27.08.2018 від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням керівника підприємства. Суд визнав неявку відповідача неповажною.
На підставі частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази, суд
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до статті 19 Закону України від 21.03.1991 № 875-ХІІ Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні (надалі - Закон № 875), для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю.
01.03.2018 Підприємство подало до Фонду звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2017 рік форми №10-ПІ (надалі - Звіт 1, ар. с. 11), в якому зазначило, що середньооблікова кількість штатних працівників на підприємстві становила 8 осіб. Інформації про кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні , та про середньооблікову кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність Звіт 1 не містить.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України від 05.07.2012 № 5067-VI Про зайнятість населення , роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Формою подання зазначених адміністративних даних є форма звіту № 3 - ПН "Звіт про наявність вакансій" (затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 31.05.2013 № 316).
Згідно з листом Новобузького районного центру зайнятості від 13.04.2018 № 02-494/09 (ар. с. 12), відповідач лише 27.12.2017 (наприкінці року) подав Інформацію про попит на робочу силу (вакансії) із зазначенням 1 вакансії за професією (посадою) слюсар-сантехнік (ар. с. 13). Цей факт, на думку суду, не є свідченням виконання відповідачем обов'язків щодо працевлаштування інвалідів.
Статтею 20 Закону № 875 встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
15.03.2018 позивач направив відповідачу претензію про сплату адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю на протязі 2017 року.
08.05.2018 Підприємство подало до Фонду виправлений звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2017 рік форми №10-ПІ (надалі - Звіт 2, ар. с. 49), згідно з яким середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) - 8, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб), - 1, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні (осіб) - 1. Також відповідач листом від 03.05.2018 № 18 (ар. с. 48) повідомив Фонд про те, що ним було помилково не враховано особу з інвалідністю ОСОБА_1, яка прийнята 23.03.2016 на посаду головного бухгалтера на постійній основі і перебуває у декретній відпустці.
Відповідно до пункту 3.2 Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів , затвердженої наказом Мінпраці та соціальної політики України від 10.02.2007 № 42 (надалі - Інструкція № 42), у рядку 02 відображається середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, яка визначається відповідно до пункту 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286 (надалі - інструкція № 286).
Згідно з підпунктом 3.2.2 Інструкції № 286, при обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за рік враховуються всі категорії працівників облікового складу, крім працівників, які перебувають у відпустках у зв'язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством.
Враховуючи викладене Підприємством не було дотримано виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідами у 2017 році, відповідач до 16.04.2018 самостійно мав сплатити адміністративно-господарські санкції у сумі 16 275 грн. Відповідач у визначені терміни заборгованість не сплатив, тому позивач нарахував пеню в сумі - 87,93 грн. Загальна сума заборгованості складає 16 362,93 грн. (ар. с. 10).
Доказів сплати заборгованості відповідачем не надано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір покладається на позивача та стягнення з відповідача стягненню не підлягає.
Керуючись статтями 9, 12, 19, 77, 205, 241-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Нікольська, 46, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 20917114) до Комунального підприємства Новобузької міської ради "КОМУНАЛЬНИК" (вул. Куйбишева, 70, м. Новий Буг, Новобузький район, Миколаївська область, 55601, ідентифікаційний код 39662133) задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства Новобузької міської ради "КОМУНАЛЬНИК" (вул. Куйбишева, 70, м. Новий Буг, Новобузький район, Миколаївська область, 55601, ідентифікаційний код 39662133) на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Нікольська, 46, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 20917114) заборгованість в сумі 16 362,93 грн. з яких: адміністративно-господарські санкції у сумі 16 275 грн. та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у сумі 87,93 грн.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Птичкіна
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.09.2018 |
Оприлюднено | 19.09.2018 |
Номер документу | 76540882 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Птичкіна В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні