Рішення

від 19.09.2018 по справі 815/2414/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2414/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.;

за участі:

секретаря судового засідання - Кушкань Т.В.;

представника позивача - Дябла Г.С.;

представника відповідача - Кисельова О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КОДИМСЬКЕ ЗЕРНО до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.02.2018 року № 0020841212 та № 0020841212, -

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю КОДИМСЬКЕ ЗЕРНО звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якій просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.02.2018 року № 0020841212 та № 0020841212.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

В результаті камеральної перевірки своєчасності сплати суми ПДВ, що залишаються у розпорядженні с/г підприємства згідно ст.209 ПКУ ТОВ КОДИМСЬКЕ ЗЕРНО (код ЄДРПОУ 32894974) на протязі звітного (податкового) періоду 2015, 2016 рік, проведеної Головним управлінням ДФС в Одеській області складено Акт про результати перевірки від 11.01.2018 року № 249/15-32-12-121 32894974. Зазначеним актом встановлено, що ТОВ КОДИМСЬКЕ ЗЕРНО порушило термін сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з суми ПДВ, що залишається у розпорядженні с/г підприємства згідно ст.209 ПКУ протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України. 20 лютого 2018 року ТОВ КОДИМСЬКЕ ЗЕРНО отримало два податкових повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 06 лютого 2018 року за однаковими номерами № 0020841212 та № 0020841212. Відповідно до першого встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), визначеного підпунктом п.57.1 ст.57 гл.4 p. II Податкового кодексу України, пункту 203.2 статті 203 розділу V Податкового кодексу України та на підставі абзацу 2 п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України за затримку на 16 13 7 7 7 7 7 7 7 7 7 7 7 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 762550,10 грн., зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 76255,01 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг). Відповідно до другого встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), визначеного підпунктом п.57.1 ст.57 гл.4 p. II Податкового кодексу України, пункту 203.2 статті 203 розділу V Податкового кодексу України та на підставі абзацу 2 п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України за затримку на 127 127 120 118 116 116 116 116 116 116 116 113 104 103 99 97 96 96 96 95 89 85 84 84 83 79 77 75 74 74 70 67 62 57 56 55 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 3246363,25 грн., зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 649272,65 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Позивач не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, вважає їх протиправними та такими, що належать до скасування.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю КОДИМСЬКЕ ЗЕРНО до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.02.2018 року № 0020841212 та № 0020841212 було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що платник порушив терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з суми ПДВ, що знаходяться у розпорядженні сільськогосподарського підприємства згідно ст.209 ПКУ протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, пункту 203.2 статті 203 розділу V Податкового кодексу України. За результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДФС в Одеській області прийнято ППР про застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань з ПДВ від 06.02.2018 року № 0020841212 у сумі 76255,01 грн. та № 0020821212 у сумі 649272,65 грн.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що з банківської виписки вбачається у які дати Товариство з обмеженою відповідальністю КОДИМСЬКЕ ЗЕРНО зараховувало на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства суми грошового зобов'язання з ПДВ. Позивач сплачував на спеціальний рахунок грошове зобов'язання з ПДВ здебільшого раніше строку, встановленого пунктом 57.1 ст.57 Податкового кодексу України та у розмірах більших, ніж задекларовано в деклараціях за наслідками звітного періоду, що підтверджується розрахунками нарахування та сплати грошового зобов'язання з суми ПДВ, що залишаються у розпорядженні сільгосппідприємства ТОВ КОДИМСЬКЕ ЗЕРНО за 2013-2015 роки. Зайво перерахована на спеціальний електронний рахунок сума коштів вважається переплатою, а тому неврахування зазначеної переплати при обчисленні грошового зобов'язання з ПДВ у наступних звітних періодах може призводить до подвійного оподаткування, а в даному спорі призвело до застосування до позивача безпідставних штрафних санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю КОДИМСЬКЕ ЗЕРНО зареєстроване та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області як платник податків з 06.04.2004 року за № 3818.

11.01.2018 року співробітник Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області провів перевірку своєчасності сплати ТОВ КОДИМСЬКЕ ЗЕРНО суми ПДВ, що залишається у розпорядженні с/г підприємства згідно ст.209 Податкового кодексу України за 2015-2016 роки.

За результатами цієї перевірки 11.01.2018 року Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області склало акт № 249/15-32-12-12/32894974, в якому встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з суми ПДВ, що залишається у розпорядженні с/г підприємства згідно ст.209 Податкового кодексу України протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, п.203.2 ст.203 розділу V Податкового кодексу України в загальному розмірі 4070794,35 грн. на протязі звітного (податкового) періоду 2015-2016 роки.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки ТОВ КОДИМСЬКЕ ЗЕРНО подало до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області заперечення на нього.

Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області надало відповідь від 06.02.2018 року на заперечення ТОВ КОДИМСЬКЕ ЗЕРНО до акту перевірки, якою висновки акту перевірки від 11.01.2018 року № 249/15-32-12-12/32894974 залишило без змін.

За наслідками перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю КОДИМСЬКЕ ЗЕРНО на підставі акту перевірки від 11.01.2018 року № 249/15-32-12-12/32894974 та відповіді на заперечення від 06.02.2018 року № 1711/10/15-32-12-12-10 Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області прийняло податкові повідомлення-рішення:

- від 06.02.2018 року № 0020841212, яким до позивача за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), визначеного підпунктом п.57.1 ст.57 гл.4 p. II Податкового кодексу України, п.203.2 ст.203 розділу V Податкового кодексу України та на підставі абз.2 п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України за затримку на 16 13 7 7 7 7 7 7 7 7 7 7 7 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 762550,10 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 %, що складає 76255,01 грн.;

- від 06.02.2018 року № 0020841212, яким до позивача за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), визначеного підпунктом п.57.1 ст.57 гл.4 p. II Податкового кодексу України, п.203.2 ст.203 розділу V Податкового кодексу України та на підставі абз.2 п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України за затримку на 127 127 120 118 116 116 116 116 116 116 116 113 104 103 99 97 96 96 96 95 89 85 84 84 83 79 77 75 74 74 70 67 62 57 56 55 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 3246363,25 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 %, що складає 649272,65 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 06.02.2018 року № 0020841212 та № 0020841212 Товариство з обмеженою відповідальністю КОДИМСЬКЕ ЗЕРНО подало скаргу до Державної фіскальної служби України.

Державна фіскальна служба України 20.04.2018 року прийняла рішення № 13835/6/99-99-11-03-01-25 про результати розгляду скарги, яким податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 06.02.2018 року № 0020841212 та № 0020841212 залишила без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши законність дій та рішень відповідача, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю КОДИМСЬКЕ ЗЕРНО з 03.08.2005 року зареєстроване платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 22322429.

В періоді, який перевірявся, ТОВ КОДИМСЬКЕ ЗЕРНО було зареєстроване як суб'єкт спеціального режиму оподаткування. Основний вид діяльності за КВЕД - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Відповідно до п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Для перерахування суми податку із рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на спеціальний рахунок платника в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку на спеціальний рахунок платника в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з п.200-1.2 ст.200-1 Податкового кодексу України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Платникам - сільськогосподарським підприємствам, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, додатково відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку, призначені для перерахування коштів на їх спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Відповідно до п.2 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 року № 11, сільськогосподарське підприємство у разі обрання спеціального режиму оподаткування відкриває протягом одного звітного (податкового) періоду спеціальний рахунок (поточний рахунок із спеціальним режимом використання) відповідно до законодавства за умови подання копії витягу з реєстру платників податку на додану вартість про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування. У разі виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування відповідно до пункту 209.12 статті 209 Податкового кодексу України, сільськогосподарське підприємство зобов'язане в місячний строк закрити спеціальний рахунок.

Згідно з п.3 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 року № 11, на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарське підприємство веде реєстри виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, складає податкову декларацію і в строки, встановлені статтею 203 Кодексу, подає її разом з копіями записів у зазначених реєстрах за відповідний період в електронному вигляді до органу державної податкової служби. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов'язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується сільськогосподарським підприємством з поточного рахунка на спеціальний рахунок у строки, встановлені статтею 203 Кодексу для перерахування суми податку на додану вартість до державного бюджету. Сільськогосподарське підприємство подає за місцем своєї реєстрації не пізніше останнього календарного дня місяця, що настає за звітним (податковим) періодом, органові державної податкової служби копії платіжних доручень про фактично зараховані на спеціальний рахунок суми податку на додану вартість за кожний звітний (податковий) період. У зв'язку з внесеними змінами з 19.05.2015 року така різниця перераховується на спеціальний рахунок платника в системі електронного адміністрування ПДВ.

Відповідно до п.4 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 року № 11, сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 Кодексу, а починаючи з 1 січня 2018 р. перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ КОДИМСЬКЕ ЗЕРНО відкрило у ПАТ МАРФІН БАНК спеціальний рахунок № 26044269411 на який надходили спочатку з поточного рахунку, а починаючи з червня 2015 року з рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми ПДВ. Суми податку перераховувалась ТОВ КОДИМСЬКЕ ЗЕРНО на спеціальний рахунок у передбачені Податковим кодексом України строк переважно у розмірах більших, ніж задекларовано у деклараціях за наслідками звітних періодів, що перевірялися, що підтверджується випискою по рахунку та платіжними дорученнями.

За таких обставин, з урахуванням зазначеного, суд погоджується з позивачем, що якщо перерахована на спеціальний рахунок сума коштів більша, ніж задекларовано в деклараціях за наслідками звітного періоду, то зайво перерахована на спеціальний електронний рахунок сума коштів вважається переплатою.

Тотожна позиція наведена в листі ДФС України від 11.08.2015 року № 29560/7/99-99-19-03-02-17.

В результаті співставлення даних зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) ТОВ КОДИМСЬКЕ ЗЕРНО за період з вересня 2013 року по січень 2016 року та виписки по рахунку № 26044269411 в ПАТ МАРФІН БАНК за період з 01.09.2013 року по 31.01.2016 року вбачається, що ТОВ КОДИМСЬКЕ ЗЕРНО мало переплату з ПДВ, що також наведено позивачем у власному розрахунку нарахування та сплати грошового зобов'язання з суми ПДВ, що залишаються у розпорядженні сільгосппідприємства.

Згідно з п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п.38.1 ст.38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Як вже було зазначено вище, ТОВ КОДИМСЬКЕ ЗЕРНО зараховувало (сплачувало) на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства суми грошового зобов'язання з ПДВ у встановлені п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України строк та у більшому розмірі, ніж задекларовано в деклараціях за наслідками звітного періоду. Зайво перерахована на спеціальний електронний рахунок сума коштів вважається переплатою, а тому її неврахування відповідачем при обчисленні грошового зобов'язання з ПДВ у наступних звітних періодах призвело в даному випадку до застосування до позивача штрафних санкцій.

Відповідно до п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 06.02.2018 року № 0020841212 та № 0020841212 є протиправними та належать до скасування.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, Онер'їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії . З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Під час розгляду справи відповідач не надав доказів, які спростовують встановлені вище факти.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю КОДИМСЬКЕ ЗЕРНО (Новомосковська дорога, 21/1, м. Одеса, 65071, ідентифікаційний код 32894974) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ідентифікаційний код 39398646) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.02.2018 року № 0020841212 та № 0020841212 - задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 06.02.2018 року № 0020841212 та № 0020841212.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КОДИМСЬКЕ ЗЕРНО (код ЄДРПОУ 32894974) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 10882,92 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Повний текст рішення складено 19 вересня 2018 року.

Суддя М.М. Кравченко