Рішення

від 18.09.2018 по справі 824/660/18-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 р. м. Чернівці справа № 824/660/18-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Чернівецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Буд" про стягнення податкового боргу.

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Чернівецькій області (далі - позивач) звернулось до суду з вказаним позовом, в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить стягнути з банківських рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Буд" (далі - відповідач) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 27774,87 грн до Державного бюджету.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 27774,87 грн. Оскільки, борг в добровільному порядку відповідачем не сплачений, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаного боргу в судовому порядку.

03.09.2018 р. представником Головного управління ДФС у Чернівецькій області подано до суду клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання призначене на 03.09.2018 р. не з`явився, відзив на позовну заяву не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 20.07.2018 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи ст. ст. 194 та 205 КАС України, суд вважає, що подання до суду позивачем клопотання про розгляд справи без його участі, а також неприбуття без поважних причин відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, не є перешкодою для розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Підпункт 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 14.1.175 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктами 49.1, 49.3 ст. 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта Буд" (58000, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Миколаївська, будинок 38, код ЄДРПОУ 36882805) зареєстроване як юридична особа 26.01.2010 р. та взяте на облік, як платник податків (а.с. 31-38).

Судом встановлено, що заборгованість по податку на додану вартість виникла внаслідок несплати податкових зобов'язань самостійно визначених відповідачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Зокрма, відповідачем подано до контролюючого органу наступні декларації з податку на додану вартість:

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2017 р. від 20.07.2017 р., в якій самостійно визначено суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 123112,00 грн (а.с. 14);

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2017 р. від 16.08.2017 р., в якій самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 8843,00 грн (а.с. 15);

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2017 р. від 18.09.2017 р., в якій самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 4641,00 грн (а.с. 16);

- звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за листопада 2017 р. від 18.12.2017 р., в якій самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 2466,00 грн (а.с. 17).

Таким чином, відповідачем самостійно визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 139062,00 грн (123112,00 грн + 8843,00 грн + 4641,00 грн + 2466,00 грн).

З матеріалів справи видно, що у зв'язку з наявною переплатою та частковою сплатою відповідачем самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 120763,79 грн загальна сума заборгованості з податку на додану вартість склала 18298,21 грн (139062,00 грн - 120763,79 грн).

Крім цього, заборгованість з податку на додану вартість виникла на підставі:

-          податкового повідомлення-рішення форми "Ш" №001183205 від 19.10.2017 р. прийнятого на підставі акту №3934/24-13-12-05/36882805 від 29.09.2017 р., згідно якого до відповідача застосовано штраф на суму 1800,00 грн (а.с. 19, 21);

-          податкового повідомлення-рішення форми "Ш" №0020011205 від 30.11.2017 р. прийнятого на підставі акту №5135/24-13-12-05/36882805 від 29.11.2017 р., згідно якого до відповідача застосовано штраф на суму 5795,64 грн (а.с. 22, 23);

-          податкового повідомлення-рішення форми "Ш" №0017285401 від 12.12.2017 р. прийнятого на підставі акту №5113/24-13-12-05/36882805 від 29.11.2017 р., згідно якого до відповідача застосовано штраф на суму 928,20 грн (а.с. 25, 27).

Отже, контролюючим органом в наведених податкових повідомлення-рішеннях визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 8523,84 грн (1800,00 грн + 5795,64 грн + 928,20 грн).

Згідно п. 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст.56 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що          податкові повідомлення-рішення №001183205 від 19.10.2017 р., №0020011205 від 30.11.2017 р. та №0017285401 від 12.12.2017 р. відповідачем в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалося.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вказані вище податкові повідомлення- рішення є узгодженим.

З огляду на вищенаведене, сума боргу з податку на додану вартість, яка самостійно визначена відповідачем та контролюючим органом складає 26822,05 грн (18298,21 грн + 8523,84 грн), що також підтверджується інтегрованими картками платника податків.

Відповідно до п.п. 14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки

Підпунктом 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України передбачає, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

При нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України).

Відповідно до п.п. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПК України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Судом встановлено та підтверджується інтегрованою карткою платника, що у зв'язку із порушенням відповідачем строків погашення грошового зобов'язання по податку на додану вартість позивачем нарахована пеня у сумі 952,82 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 27774,87 грн, який складається із податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 26822,05 грн та нарахованої пені у сумі 952,82 грн. Вказана обставина також підтверджується інтегрованими картками відповідача.

Пунктом 59.1 та 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як зазначено позивачем у позовній заяві та підтверджується матеріалами справи, позивачем сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ю" №420-17 від 14.03.2017 р. на суму 40299,24 грн (а.с. 8).

Вказана податкова вимога отримана відповідачем 21.08.2017 р., що підтверджується підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 8).

Відповідно до п. 60.6 ст. 60 ПК України, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Оскільки після вручення податкової вимоги сума податкового боргу у відповідача змінилася, але борг відповідачем не було погашено, відповідачем повторно податкова вимога не надсилалася (не вручалася).

Згідно п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 та п. 95.2 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. п. 95.3 ст. 95 ПК України).

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 95.2, п. 95.3, п.95.4 ст.95 ПК України).

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач не надав належні, допустимі та достовірні докази відсутності або погашення ним податкового боргу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 77, 194, 205, 241, 246, 255, 293 та 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути кошти з товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Буд" (58000, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Миколаївська, будинок 38, код ЄДРПОУ 36882805), яке має податковий борг, з рахунків платника податків у банках на загальну суму податкового боргу 27774,87 грн до Державного бюджету України.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Суддя           В.К. Левицький