Рішення

від 07.09.2018 по справі 823/2333/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2018 року справа № 823/2333/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

за участю:

секретаря - Сачинської В.С.,

представника відповідача - Дубиновської Ю.О. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства Вітаміни до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправним та скасування припису і постанови про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось публічне акціонерне товариство "Вітаміни" з позовом до Управління Держпраці у Черкаській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати припис про усунення виявлених порушень №ЧК/249/858/АВ/П від 13.04.2018 і постанову про накладення штрафу №ЧК/249/858/АВ/П/ПТ/ІП-ФС-172 від 04.05.2018 у сумі 3723 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що актом інспекційного відвідування №ЧК/249/858/АВ від 13.04.2018 виявлені порушення частини 1 статті 38 Кодексу законів про працю України щодо порядку звільнення працівників та частини 1 статті 115 Кодексу законів про працю України щодо строків виплати заробітної плати, а саме: на підставі поданої заяви від 26.01.2018, наказом від 26.01.2018 №37п прибиральницю виробничих приміщень цеху №1 ОСОБА_2 звільнено за власним з 26.01.2018, заяви від 16.03.2018 наказом від 15.03.2018 №107п, підсобного робітника ОСОБА_3 звільнено за власним бажанням з 16.03.2018, при цьому, у заявах про звільнення за власним бажанням відсутня інформація працівників, що зумовлює неможливість продовжувати роботу відповідно до частини 2 статті 38 КЗпП України; виплата заробітної плати проводиться з порушенням строків, передбачених частиною 1 статті 115 КЗпП України, частини 1 статті 24 Закону України "Про оплату праці", а саме: заробітна плата за першу половину січня 2018 року виплачена 12.01.2018 та заробітна плата за другу половину січня 2018 року виплачена 07.02.2018, тобто проміжок між обома виплатами складає більше 16 календарних днів.

На підставі вказаного акта відповідачем винесені припис про усунення порушень №ЧК/249/858/АВ/П та постанова №ЧК/249/858/АВ/П/ПТ/ІП/ФС-172 про накладення штрафу у сумі 3723 грн. Вважає вказані та постанову протиправними, оскільки строк звільнення вказаний працівниками у заявах про звільнення і погоджений сторонами трудового договору; виплату заробітної плати у січні було проведено за першу половину поточного місяця 12.01.2018, а остаточний розрахунок 07.02.2018, тому строки виплати заробітної плати не були порушені.

01 серпня 2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову та зазначає, що за наслідками інспекційного відвідування ПАТ Вітаміни встановлено порушення вимог ч. 1 ст. 38 КЗпП України, згідно з якою трудовий договір, укладений на невизначений строк, розривається з працівником за наявності письмового попередження власника або уповноваженого ним органу (крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 38 КЗпП України) не менш ніж за два тижні.

Вказівка позивача на ту обставину, що припинення трудового договору з ініціативи працівника може відбуватись до закінчення двотижневого терміну навіть без наявності поважних причин, але за погодженням між сторонами трудового договору, є хибною, оскільки в такому випадку має місце наявність іншої підстави для припинення трудового договору, що передбачена п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, - звільнення працівника за угодою сторін.

За результатами інспекційного відвідування позивача також встановлено, що заробітна плата за січень 2018 року працівникам ПАТ Вітаміни виплачена двічі 12.01.2018 (за І половину місяця) та 07.02.2018 (за ІІ половину місяця), у зв'язку з чим період між зазначеними виплатами становить більше 16 календарних днів, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 115 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 Закону України Про оплату праці .

Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засіданні не з'явився, до суду надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

Публічне акціонерне товариство Вітаміни зареєстроване як юридична особа 15 квітня 1994 року.

Наказом начальника Управління Держпраці у Черкаській області від 06.04.2018 №199-Н посадовій особі Управління доручено у період з 10.04.2018 по 23.04.2018 здійснити позаплановий захід (інспекційне відвідування) публічного акціонерного товариства Вітаміни з питань оформлення трудових відносин з найманими працівниками, робочого часу, оплати праці.

12 - 13 квітня 2018 року посадовою особою Управління Держпраці у Черкаській області проведено інспекційне відвідування публічного акціонерного товариства Вітаміни , за наслідками якого складено акт №ЧК/249/858/АВ від 13.04.2018 (далі - акт інспекційного відвідування).

В акті інспекційного відвідування встановлено порушення трудового законодавства:

- в порушення вимог ч. 1 ст. 38 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, розірвано за наявності письмового попередження власника (крім випадків, встановлених частиною другою статті 38 КЗпП України), менш ніж за два тижні. Так, на підставі поданої заяви від 26.01.2018, наказом від 26.01.2018 №37п прибиральницю виробничих приміщень Цех №1 ОСОБА_2 звільнено за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України) з 26.01.2018; на підставі заяви від 15.03.2018, наказом від 16.03.2018 №107п підсобного робітника Цех №1 ОСОБА_3 звільнено за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України) з 16.03.2018. При цьому у заявах про звільнення за власним бажанням від 26.01.2018 та 16.03.2018 відсутня інформація працівників, що зумовлює неможливість продовжувати роботу відповідно до ч. 2 ст. 38 КЗпП України;

- виплата заробітної плати проводиться з порушенням строків, передбачених ч. 1 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 Закону України Про оплату праці , відповідно до яких заробітна плата виплачується не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцять календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Так, згідно наданих для ознайомлення відомостей нарахувань коштів встановлено, що заробітна плата за першу половину січня 2018 року виплачена 12.01.2018 (відомість нарахувань (виплати) коштів №3412 від 12.01.2018) та заробітна плата за другу половину січня 2018 року виплачена 07.02.2018 (відомість нарахувань (виплати) коштів №3495 від 07.02.2018)). Тобто, проміжок між обома виплатами складає більше 16 календарних днів (фактично 26 днів).

На підставі акта інспекційного відвідування, відповідачем винесено:

- припис про усунення виявлених порушень №ЧК/249/858/АВ/П від 13.04.2018, відповідно до якого для усунення порушення ч. 1 ст. 38 КЗпП України та ст. 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України Про оплату праці встановлено строк до 19.04.2018 та постійно.

- постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧК-249/858/АВ/П/ПТ/ІП-ФС-172 від 04.05.2018, за якою за порушення законодавства про працю, керуючись ст. 259 КЗпП України, на підставі абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України на ПАТ Вітаміни накладено штраф у розмірі 3723 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пп. 5 п. 6 Положення №96 Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право: безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Пунктом 7 Положення №96 передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 "Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Порядок №295).

Відповідно до п. 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Пунктами 19, 20 Порядку №295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.

В акті інспекційного відвідування ПАТ Вітаміни встановлено, що в порушення вимог ч. 1 ст. 38 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, розривається за наявності письмового попередження власника (крім випадків, встановлених частиною другою статті 38 КЗпП України), менш ніж за два тижні. Так, на підставі поданої заяви від 26.01.2018 наказом від 26.01.2018 №37п прибиральницю виробничих приміщень Цех №1 ОСОБА_2 звільнено за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України) з 26.01.2018; на підставі заяви від 15.03.2018 наказом від 16.03.2018 №107п підсобного робітника Цех №1 ОСОБА_3 звільнено за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України) з 16.03.2018. При цьому у заявах про звільнення за власним бажанням від 26.01.2018 та 16.03.2018 відсутня інформація працівників, що зумовлює неможливість продовжувати роботу відповідно до ч.2 ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Під час судового розгляду справи судом досліджено заяви прибиральниці Цеху №1 ОСОБА_2 від 26.01.2018 та підсобного робітника Цеху №1 ОСОБА_4, від 15.03.2018 про звільнення з роботи. У вказаних заявах працівниками зазначено: підставу звільнення - за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України, та дату, з якої працівник бажає бути звільненим з роботи - 26.01.2018 та 16.03.2018 відповідно.

Згідно з п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.1992 №9 сама по собі згода власника або уповноваженого ним органу задовольнити прохання працівника про звільнення до закінчення строку попередження не означає, що трудовий договір припинено за п. 1 ст. 36 КЗпП, якщо не було домовленості сторін про цю підставу припинення трудового договору. В останньому випадку звільнення вважається проведеним з ініціативи працівника (ст. 38 КЗпП).

Зважаючи на те, що в даному випадку мала місце згода позивача як роботодавця з проханням працівника про звільнення у визначений ним строк, до закінчення строку попередження, суд дійшов висновку про відсутність порушення вимог ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Щодо дотримання строків виплати заробітної плати суд зазначає наступне.

В акті інспекційного відвідування встановлено, що виплата заробітної плати за сіень 2018 року проводиться з порушенням строків, передбачених ч. 1 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 Закону України Про оплату праці , відповідно до яких заробітна плата виплачується не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцять календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до статті 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Приписами частин 1 - 3 статті 24 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Відповідно до п.п. 4.4.1 Колективного договору між трудовим колективом та адміністрацією ПАТ Вітаміни на 2014-2016 роки передбачено заробітну плату індексувати та виплачувати два рази на місяць: аванс - до 23 числа поточного місяця, остаточний розрахунок до 7 числа наступного місяця. У випадку, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітну плату виплачують напередодні.

Враховуючи вищезазначені приписи, встановлений законом граничний інтервал для виплати заробітної плати не більше шістнадцяти календарних днів встановлюється саме у періоді між виплатою авансу (за першу половину місяця) та заробітної плати (за другу половину місяця) в межах одного місяця.

В акті інспекційного відвідування встановлено, що позивачем заробітна плата за першу половину січня 2018 року виплачена працівникам 12.01.2018 та заробітна плата за другу половину січня 2018 року - 07.02.2018, тобто, проміжок між обома виплатами складає більше 16 календарних днів (фактично 26 днів).

Суд вважає безпідставними посилання позивача на те, що виплата у більш ранні строки заробітної плати за грудень 2017 року, а саме: 27 грудня 2017 була виплачена заробітна плата за другу половину грудня, правомірно тягне за собою зміну періодів для виплати заробітної плати у січні 2018 року, оскільки шістгадцятиденний термін встановлено між виплатою авансу та заробітної плати за розрахунковий період, тобто відпрацьований календарний місяць.

Таким чином, під час судового розгляду справи підтверджено висновки акта інспекційного відвідування в частині порушення вимог ст. 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України Про оплату праці , а саме: недотримання позивачем строків виплати заробітної плати за січень 2018 року.

Вирішуючи спір, суд враховує, що відповідно до п. 23 Порядку №295 припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Відповідно до п. 24 Порядку №295 у приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю.

Пункт 25 Порядку №295 визначає, що стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного у ньому строку усунення недоліків, якщо об'єкт відвідування не надав відповідь або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту усунення виявлених порушень.

Зі змісту припису відповідача про усунення виявлених порушень №ЧК/249/858/АВ/П від 13.04.2018 вбачається, що для усунення порушення ч. 1 ст. 38 КЗпП України та ст. 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України Про оплату праці встановлено строк до 19.04.2018 та постійно.

Водночас, враховуючи характер виявлених порушень законодавства про працю, суд вважає, що їх усунення наразі є неможливим взагалі. З огляду на те, що винесення відповідачем припису про усунення виявлених порушень від 13.04.2018 №ЧК/249/858/АВ/П створює юридичні наслідки для суб'єкта контролю у вигляді його виконання у встановлений строк, та в подальшому є підставою для перевірки виконання припису, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування такого припису.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 04.05.2018 №ЧК-249/858/АВ/П/ПТ/ІП-ФС-172, суд зазначає, що відповідно до абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Оскаржувана постанова винесена за порушення вимог трудового законодавства, а саме: ч. 1 ст. 38 КЗпП України, ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України Про оплату праці .

З огляду на те, що під час судового розгляду справи знайшли свої підтвердження висновки акта інспекційного відвідування в частині порушення позивачем строків виплати заробітної плати у січня 2018 року, та враховуючи зміст диспозиції абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, суд дійшов висновку, що постанова про накладення штрафу від 04.05.2018 винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено 3524 грн. 00 коп. судового збору.

З огляду на вказані приписи судовий збір, сплачений позивачем за подання адміністративного позову, підлягає стягненню з відповідача в сумі 1762 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства Вітаміни задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Черкаській області (бул. Шевченка, 205, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 39881228) №ЧК/249/858/АВ/П від 13.04.2018 про усунення виявлених порушень.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Черкаській області (бул. Шевченка, 205, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 39881228) на користь публічного акціонерного товариства Вітаміни (вул. Ленінської Іскри, буд. 31, м. Умань, Черкаська область, 20300; код ЄДРПОУ 00480968) витрати на сплату судового збору у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 17 вересня 2018 року.

Суддя А.В. Руденко