Рішення

від 19.09.2018 по справі 826/5907/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 вересня 2018 року № 826/5907/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І. розглянув у письмовому провадженні справу за позовом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про визнання протиправною та скасування постанови.

ВСТАНОВИВ:

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва та з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд:

Скасувати постанову від 13 квітня 2017 року про перевірку виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2017 року у справі № 2а-3208/09/2670, винесену начальником Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві;

Зобов'язати Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2012 року у справі № 2а-3208/09/2670 та здійснити виконавчі дії його виконання, а саме: стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Конкорд Лайт-Продакшн (04116, місто Київ, вулиця Маршала Рибалка, 11, код ЄДРПОУ 35393120) до державного бюджету України на рахунки відкриті в управліннях Державного казначейства за балансовим рахунком 3111 Надходження до загального фонду державного бюджету по коду бюджетної класифікації 21081100, символ звітності 106 Адміністративні штрафи та інші санкції штраф у розмірі 500,00 гривень;

Присудити на користь позивача понесені ним судові витрати..

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 13 квітня 2017 року відповідачем винесено постанову № 11453 про перевірку виконавчого провадження, винесену начальником Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Вказану постанову позивачем отримано 18 квітня 2017 року.

Відповідно до спірної постанови дії державного виконавця Сімерецької В.С. щодо повернення стягувану без прийняття до виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2012 року у справі № 2а-3208/09/2670 визнано такими, що вчинені відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження , оскільки у виконавчому документі відсутній код ЄДРПОУ боржника та до заяви про відкриття виконавчого провадження не було додано підтверджуючі документи про зміну найменування сторони за виконавчим документом.

Вважаючи постанову такою, що підлягає скасуванню, позивач звертається до суду.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі №826/2907/17(далі - справа), яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.

Виходячи з положень частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вчинення процесуальної дії), враховуючи відсутність заперечень з боку сторін, у судовому засіданні судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши у письмовому провадженні наявні у справі документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та третьої особи, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступні обставини.

20 липня 2009 року Окружним адміністративним судом міста Києва за результатами розгляду справи № 2а-3208/09/2670 винесено постанову про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Норма Капітал (01135, місто Київ, вулиця Чорновола, 26/2 к.67) на користь державного бюджету України на рахунки відкриті в управліннях Державного казначейства за балансовим рахунком 3111 Надходження до загального фонду державного бюджету по коду бюджетної класифікації 21081100, символ звітності 106 Адміністративні штрафи та інші санкції штраф у розмірі 500,00 гривень. Винесена постанова суду набрала законної сили 23 лютого 2012 року.

10 квітня 2012 року Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку отримано виконавчий лист Окружного адміністративного суду міста Києва у справі

№ 2а-3208/09/2670.

При цьому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за допомогою даних Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань виявлено, що станом на 22 серпня 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю Норма Капітал змінило найменування на товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Конкорд Лайт-Продакшн . А також змінено своє місцезнаходження з (01135, місто Київ, вулиця Чорновола, 26/2 к.67 на 04116, місто Київ, вулиця Маршала Рибалка, 11 .

Виконавчий лист Окружного адміністративного суду міста Києва у справі

№ 2а-3208/09/2670 неодноразово приймався до виконання, про що свідчать відмітки державних виконавців на зворотному боці виконавчого листа.

Так, 10 листопада 2016 року начальником Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову про скасування процесуального документу, якою скасовано постанову від 04 жовтня 2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом Окружного адміністративного суду міста Києва у справі

№ 2а-3208/09/2670 та зобов'язано державного виконавця вчинити виконавчі дії, оскільки встановлено зміну сторони з ТОВ Норма Капітал на ТОВ Фірма Конкорд Лайт-Продакшн код ЄДРПОУ 35393120.

Цього ж дня відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа а також постанову про заміну сторони виконавчого провадження.

Проте, 21 грудня 2016 року відповідачем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, оскільки в ході проведення виконавчих дій з примусового виконання зазначеного виконавчого документу майна належного боржнику і на яке можливо звернути стягнення не виявлено. Заходи здійснені державним виконавцем щодо розшуку майна боржника виявились безрезультатними.

Листом від 06 березня 2017 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку вкотре направила заяву до відповідача про примусове виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва у справі

№ 2а-3208/09/2670 про стягнення з Фірма Конкорд Лайт-Продакшн до Державного бюджету України штрафу у сумі 500,00 гривень.

15 березня 2017 року державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Сімерецькою В.С. направлено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання, на підставі пункту 6 частини четвертої статті 4 Закону України Про виконавче провадження .

Зазначене повідомлення надійшло до позивача 23 березня 2017 року.

Не погодившись з винесеним повідомленням позивачем 06 квітня 2017 року направлено до начальника Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві скаргу на повідомлення про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання від 15 березня 2017 року.

Позивачем звернуто увагу на те, що виконавчий лист Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 2а-3208/09/2670 було видано судом 05 березня 2012 року. Отже. Вимоги до виконавчого документа були визначені пунктом 3 частини першої статті 18 Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року № 606-XIV у редакції, що діяла до 08 серпня 2012 року.

Відповідно до зазначеної норми у виконавчому документі зазначається, зокрема, ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб). Тобто, на дату видачі виконавчого документа, чинним Законом України про виконавче провадження не вимагалося обов'язкове зазначення у виконавчому документі коду ЄДРПОУ суб'єкта господарської діяльності боржника.

Щодо зміни найменування сторони виконавчого провадження то позивачем зазначено, що Закон України Про виконавче провадження не передбачає повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання у випадку ненадання документів щодо зміни найменування сторони виконавчого провадження.

Разом з тим, 13 квітня 2017 року відповідачем винесено постанову про перевірку виконавчого провадження, відповідно до якої дії державного виконавця Сімерецької В.С. щодо примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 2а-3208/09/2670, визнано такими, що вчинені відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження .

Не погодившись з винесеною постановою позивачем оскаржено її в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з урахуванням встановлених обставин, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Закону України Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, який діяв на момент звернення позивача зі скаргою до відповідача, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - Закон).

Розділом Х Закону передбачено оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби.

Відповідно до частини третьої статті 74 Закону рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

Згідно із частиною четвертою статті 74 Закону скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:

1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;

2) повне найменування (прізвище, ім'я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім'я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;

3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);

4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;

5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Окрім того, частиною 5 статті 74 Закону передбачено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

З долученої до матеріалів справи спірної постави вбачається, що її обґрунтовано тим, що частиною першою статті 4 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред'явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.

У разі пред'явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, відсутність коду за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стягувача то боржника (для юридичних осіб) допускається, якщо законодавством країни, на території якої зареєстровано юридичну особу, не передбачено присвоєння юридичні особі такого коду.

У виконавчому документів, що надійшов до відділу, відсутній код ЄДРПОУ боржника. Окрім того, у виконавчому документі, в графі боржник зазначено ТОВ ФК Нормал капітал , а у заяві позивача від 06 квітня 2017 року боржниками зазначені: ТОВ ФК Нормал капітал та ТОВ !Фірма Конкорд Лайт-продакшн .

В разі зміни найменування сторони до заяви про відкриття виконавчого провадження мають бути додані підтверджуючі документи про зміну найменування сторони за виконавчим документом. При подачі виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 2а-3208/09/2670 від 02 березня 2017 року такі документи додані не були.

Вказані обставини стали підставою для винесення державним виконавцем 15 березня 2017 року повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання.

За таких обставин, дії державного виконавця щодо примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 2а-3208/09/2670, є такими, що вчинені відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Із системного аналізу вищевикладеного, суд погодившись з доводами відповідача, якими обґрунтовано оскаржувану постанову, дійшов висновку, що спірну постанову відповідачем винесено на підставі в межах повноважень, та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України.

Відповідачем в повній мірі дотримано порядок та строки розгляду скарги позивача, про що винесено обґрунтовану постанову.

Жодних порушень чинного законодавства під час її винесення відповідачем допущено не було. Позивачем під час розгляду справи не було доведено суду протилежного, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 КАС України).

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням наведеного, виходячи із предмету адміністративного позову та встановлених обставин під час розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення.

Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30, код ЄДРПОУ 37956207) до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110, код ЄДРПОУ 34967593) про визнання протиправною та скасування постанови.

Підстав для розподілу судових витрат немає.

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.І. Келеберда