Рішення

від 14.09.2018 по справі 916/917/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2018 р.Справа № 916/917/18

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

при секретарі судового засідання Матвієнко А.С.,

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/917/18 за позовом Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав» (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 23, офіс 1016, код 37396233) до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Селистрия» (65005, м. Одеса, вул. Прохоровська, буд. 45-Б, код ЄДРПОУ 34675242) про стягнення 27901,19грн., із яких: 11750грн. основного боргу, 4475,22грн. втрат від інфляції, 675,97грн. три проценти річних, 10750грн. штрафу, 250грн. роялті,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, клопотань та заяв сторін, процесуальні дії суду:

Позивач в обґрунтування власних позовних вимог послався на те, що між ним та відповідачем 01.07.2014р. було укладено договір №КБР-17/07/14, за умовами якого відповідачу було надано право на публічне виконання оприлюднених музичних творів, а відповідач зобов'язався здійснювати оплату за таке виконання, але власний обов'язок порушив, не сплативши протягом дії договору жодного платежу, у зв'язку з чим позивачем нараховано до стягнення з відповідача суми основного платежу, штрафу, втрат від інфляції трьох процентів річних та суму дострокової винагороди в межах строку дії договору.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, правом на подання відзиву на позов не скористався. Ухвали суду, якими призначались судові засідання, відповідачем частково отримані. При цьому, з врахуванням того, що поштова кореспонденція суду надсилалась відповідачу за адресою: 65005, м. Одеса, вул. Прохоровська, 45-Б, яка зазначена у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 22.05.2018р., у суду наявні підстави вважати належним повідомлення відповідача про дату, час та місце судових засідань у даній справі. За таких обставин, суд розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами з врахуванням положень ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 ГПК України, якими передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи; неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.06.2018р. (суддя Власова С.Г.) відкрито провадження у справі №916/917/18 в порядку спрощеного позовного провадження. За результатами повторного автоматизованого розподілу справи №916/917/18, проведеного на підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Одеської області №363 від 16.07.2018р. у зв'язку зі звільненням судді Власової С.Г. з посади судді, справу №916/917/18 розподілено на суддю Малярчук І.А., у зв'язку з чим ухвалою суду від 20.07.2018р. справу №916/917/18 прийнято до провадження суддею Малярчук І.А.

У судовому засіданні 20.08.2018р. судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 17.09.2018р. о 12год.00хв.

Ухвалою суду від 13.09.2018р. призначено проведення розгляду справи по суті в засіданні суду на 14.09.2018р. о 12год.00хв.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

Позивач відповідно до свідоцтва про облік організації колективного управління №19/2011 від 24.01.2011р., виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, наділений правом на управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.

01.07.2014р. між ПО „Українська ліга авторських і суміжних прав» (УЛАСП) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Селистрия» (користувач) було укладено договір №КБР-17/07/14, відповідно до умов якого користувач здійснює використання в комерційній діяльності музичних творів шляхом їх публічного виконання, а УЛАСП надає користувачу на умовах. визначених цим договором, право (невиключну ліцензію) на публічне виконання творів. Користувач, в свою чергу, зобов'язується виплатити винагороду (роялті) на поточний рахунок УЛАСП відповідно до умов цього договору та закону. Користувач зобов'язується перерахувати на поточний рахунок УЛАСП винагороду (роялті), узгоджену сторонами у відповідних додатках до цього договору. Відповідний загальний щомісячний платіж, що є складовою частиною винагороди (роялті) має перераховуватись не пізніше ніж за 5 днів до початку місяця, за який він здійснюється. Незважаючи на дату укладання договору, користувач здійснює перший платіж за весь місяць (календарний період), в якому було укладено договір. Перший платіж здійснюється не пізніше трьох календарних днів після підписання цього договору. Розмір винагороди (роялті) не залежить від кількості товарів, що використовуватимуться користувачем під час дії договору, та частоти їх використання (п.п.3.1., 3.3. договору).

Відповідно до п.3.5. договору №КБР-17/07/14 від 01.07.2014р. сторони підтверджують сплату та збір винагороди (роялті) шляхом підписання щоквартального акту про виплату роялті. У разі необхідності підтвердження виплати винагороди (роялті) щомісячно, обов'язок щодо складання відповідного акту покладається на користувача.

Якщо користувач прострочить платіж стосовно одного місяця на строк більший, ніж 4-ри місяці, то користувач повинен буде сплатити УЛАСП штраф, що складає 100% від розміру простроченого платежу. Крім цього, в разі зазначеної прострочки УЛАСП набуває право на дострокове отримання винагороди (роялті) за строк в повному обсязі. У разі невиконання або неналежного виконання п.п.3.4., 4.2. цього договору, користувач зобов'язаний сплатити на користь УЛАСП штраф у розмірі 100% від загального розміру щомісячного платежу, що визначений сторонами у відповідних додатках до цього договору (п.п.3.6., 3.7. договору №КБР-17/07/14 від 01.07.2014р.).

Відповідно до п.6.1. договору №КБР-17/07/14 від 01.07.2014р. цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.07.2015р., а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов'язань - до їх повного виконання.

Згідно підписаного сторонами додатку №1 до договору №КБР-17/07/14 від 01.07.2014р. використання творів користувач здійснює в ресторані Кафе „Мята» за адресою: м. Одеса, вул. Червоних Зорь, 2 а.

У додатку №2 до договору №КБР-17/07/14 від 01.07.2014р. сторони визначили, що розмір щомісячного платежу має складати 250 грн.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представника позивача, його мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення чи відмови у позові, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Правовідносини сторін у дійсному спорі регулюються наступними положеннями чинного законодавства.

Статтею 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об'єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб; використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом; умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об'єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону (ч.ч. 2-4 ст. 426 ЦК України).

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.610, ч.1 ст.612 ЦК України).

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1 ст.547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як роз'яснено в абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Таким чином, суд встановив, що мало місце укладення між сторонами договору №КБР-17/07/14 від 01.07.2014р., згідно з яким відповідач отримав право використовувати музичні твори на власному об'єкті, в обмін на що зобов'язався проводити щомісячну оплату, чого протягом строку дії договору зроблено останнім не було. Враховуючи викладене, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем по винагороді в сумі 3000 грн. за період з липня 2014р. по червень 2015р., що обмежується строком дії договору - до 01.07.2015р., а доказів його продовження за відсутності жодного платежу з боку відповідача сторонами суду не доведено. Внаслідок чого позовна вимога про стягнення основного боргу в сумі 11750грн. підлягає частковому задоволенню в сумі 3000грн.

Стосовно нарахованої до стягнення винагороди (роялті) в сумі 250грн. за червень 2018р. суд зазначає, що у позивача не виникло право вимагати стягнення такої суми, оскільки вона нарахована поза межами дії договору, який припинив свою дію 30.06.2015р.

Прострочення відповідача стало підставою для позивача нарахувати на суму заборгованості 4475,22грн. втрат від інфляції, 675,97грн. три проценти річних, 10750грн. штрафу, розрахунки яких судом перевірені та встановлено, що вони обраховані невірно. По-перше, позивачем обраховано індекс інфляції, три проценти річних, штраф на суму заборгованості 11750 грн., яка охоплює період з липня 2014р. по травень 2018р., однак, як судом встановлено вище, сума заборгованості, що підлягає стягненню складає 3000грн. та охоплює період з липня 2014р. по червень 2015р. включно.

Так, за розрахунком суду сума штрафу складає 3000грн., сума втрат від інфляції складає 2568,38грн. за період з липня 2014р. по червень 2018р., сума трьох процентів річних складає 303,50грн. за період з 04.07.2014р. по 26.04.2018р., які підлягають стягненню з відповідача, а як наслідок позовні вимоги позивача в цій частині - частковому задоволенню.

За попереднім розрахунком позивача суми судових витрат, які він поніс у зв'язку з розглядом даної справи, судові витрати складають 1762грн. судового збору.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню судом, відшкодування йому відповідачем судового збору має бути пропорційним розміру задоволених вимог, з огляду на що складатиме 560,27грн.

Керуючись ст.ст. 123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити позов Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав» (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 23, офіс 1016, код 37396233) частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Селистрия» (65005, м. Одеса, вул. Прохоровська, буд. 45-Б, код ЄДРПОУ 34675242) на користь Приватної організації „Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» (02002, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, 23, офіс 916, код 37396233) 3000 (три тисячі) грн. основного боргу, 2568 (дві тисячі п'ятсот шістдесят вісім) грн. 38коп. втрат від інфляції, 303 (триста три) грн. 50коп. три проценти річних, 3000 (три тисячі) грн. штрафу, 560 (п'ятсот шістдесят) грн. 27коп. судового збору.

3. В решті частині заявлених Приватною організацією «Українська ліга авторських і суміжних прав» позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19 вересня 2018 р.

Суддя І.А. Малярчук