Постанова

від 17.09.2018 по справі 910/22749/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2018 р. Справа№ 910/22749/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 17.09.2018

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Айлант Сервіс

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2018 (дата складення повного тексту рішення: 26.03.2018)

у справі №910/22749/17 (суддя Баранов Д.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айлант Сервіс"

до 1) Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрейдінвест"

про зобов'язання вчинити дії

Розглянувши справу в порядку ст.ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), Київський апеляційний господарський суд,-

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог

1.1. У грудня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Айлант Сервіс" (далі - ТОВ "Айлант Сервіс", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (далі - ПАТ КБ Приватбанк , відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю Автотрейдінвест (далі - ТОВ Автотрейдінвест , відповідач 2) про:

- визнання права позивача вимагати від відповідача 2 сплати суми боргу за кредитним договором від 25.07.2013 №4А13453И в розмірі 41 631 968, 78 грн, який ТОВ "Айлант Сервіс" сплатило ПАТ КБ Приватбанк за ТОВ Автотрейдінвест ;

- визнання відсутнім у відповідача 1 права вимоги від відповідача 2 сплати суми боргу за кредитним договором від 25.07.2013 №4А13453И в розмірі 41 631 968, 78 грн, який ТОВ "Айлант Сервіс" сплатило ПАТ КБ Приватбанк за ТОВ Автотрейдінвест .

1.2. Позовні вимоги ТОВ "Айлант Сервіс" обґрунтовані тим, що ТОВ "Айлант Сервіс" як поручитель боржника - ТОВ Автотрейдінвест за вищевказаним кредитним договором виконало зобов'язання останнього перед ПАТ КБ Приватбанк на вищезазначену суму, у зв'язку із чим набуло права вимагати від ТОВ Автотрейдінвест виконання грошових зобов'язань.

1.3. Оскільки ПАТ КБ Приватбанк та ТОВ Автотрейдінвест не визнають факт погашення боргу ТОВ "Айлант Сервіс" та факт переходу до останнього права вимоги за вказаним кредитним договором, позивач вважає таке невизнання порушенням свого права.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2018 у задоволенні позову ТОВ "Айлант Сервіс" про визнання права позивача вимагати від відповідача 2 сплати суми боргу за кредитним договором та визнання відсутнім у відповідача 1 права вимоги від відповідача 2 сплати суми боргу за тим же кредитним договором відмовлено.

2.2. Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано відсутністю доказів укладення договору поруки, оскільки останній укладено з порушенням Закону України Про електронні документи та електронний документообіг та Закону України Про електронний цифровий підпис . Так, належним чином оформленого оригіналу договору в електронній формі або ж належно посвідченій копії на паперовому носії суду не надано. Також, з доданого примірника договору поруки не можливо ідентифікувати підписувала та підтвердити цілісність вкладеного файлу.

2.3. Крім того, відмовляючи в задоволені позову, Господарський суд міста Києва зазначив про відсутність доказів того, що станом на 16.11.2016 заборгованість відповідача 2 перед відповідачем 1 складала 41 631 968, 78 грн і перерахування вказаної суми позивачем на рахунок відповідача 1 не свідчить про повне погашення заборгованості за кредитним договором.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Київського апеляційного господарського суду.

3.1. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2018 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Майданевич А.Г., Сулім В.В. було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Айлант Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2018 у справі №910/22749/17; закінчено підготовчі дії; призначено розгляд справи на 07.05.2018.

3.2. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2018 розгляд справи відкладено на 07.06.2018 у зв'язку з неявкою відповідача 2.

3.3. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2018 апеляційне провадження у справі №910/22749/17 було зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення у справі №910/14144/17.

3.4. 21.08.2018 Великою Палатою Верховного Суду України у справі №910/14144/17 було прийнято постанову, якою рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 у зазначеній справі скасовано; провадження у справі № 910/14144/17 закрито.

3.5. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 апеляційне провадження у даній справі було поновлено, розгляд справи призначено на 17.09.2018.

3.6. У судове засідання 17.09.2018 з'явились представник позивача та відповідача 1. Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а саме у способи, передбачені ст. 120, ч. 11 ст. 242 ГПК України (надсилання в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення та за допомогою телефонограми). Вказані обставини (про належне повідомлення відповідача 2) підтверджуються повідомленням про вручення поштового відправлення, відповідно до якого відповідач 2 11.09.2018 отримав ухвалу суду від 04.09.2018.

3.7. Зважаючи на те, що відповідач 2 повідомлений про судове засідання належним чином, а також відсутність обставин, які б перешкоджали розгляду апеляційної скарги по суті у даному судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача 2.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в них доводів.

4.1. 17.04.2018 (відповідно до штемпеля Київського апеляційного господарського суду на апеляційній скарзі) до суду апеляційної інстанції від ТОВ "Айлант Сервіс" надійшла апеляційна скарга на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2018 у справі №910/22749/17, в якій апелянт просить зазначене рішення скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

4.2. В апеляційній скарзі позивач не погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для визнання факту виникнення правовідносин за договором поруки та відсутність доказів на підтвердження заборгованості відповідача 2 в сумі 41 631 968, 78 грн. Позивач, із посиланням на положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначив, що факт виникнення прав та обов'язків за договором поруки не заперечується сторонами даної справи. Також, заявник заперечив висновок місцевого суду стосовно того, що жодним доказом не підтверджено порушення зі сторони відповідачів прав позивача. ТОВ "Айлант Сервіс" зазначило, що ПАТ КБ Приватбанк , в порушення п. 10 договору поруки не передало позивачу завірені копії документів, що підтверджують обов'язки відповідача 2 за кредитним договором.

5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

5.1. Відповідачі не скористались наданим їм правом на подання відзиву та пояснень на апеляційну скаргу.

5.2. Представник відповідача 1 в судовому засіданні просив закрити провадження у справі, посилаючись на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2018 у справі № 910/14144/17.

ПОЗИЦІЯ КИЇВСЬКОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

6 . Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції

6.1. Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

6.2. Як вбачається з апеляційної скарги, позивач оскаржує рішення суду першої інстанції в повному обсязі з мотивів порушення місцевим господарським судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

6.3. Згідно з ч. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

6.4. За результатами розгляду справи в суді першої інстанції судом апеляційної інстанції встановлено порушення норм процесуального права, що є обов'язковою підставою для скасування рішення.

7. Мотиви, з яких виходить Київський апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

7.1. Предметом розгляду даної справи є позовні вимоги ТОВ "Айлант Сервіс" про визнання права позивача вимагати від відповідача 2 сплати суми боргу за кредитним договором, які сплачені заявником як поручителем відповідача 2 та

визнання відсутнім у відповідача 1 права вимоги від відповідача 2 сплати суми боргу за кредитним договором, оскільки такі кошти сплачені заявником як поручителем відповідача 2.

7.2. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з відсутності підстав для виникнення правовідносин між позивачем та відповідачем 1 з договору поруки, оскільки останній не набув юридичної сили. Крім того, позивачем не доведено, що заборгованість відповідача 2 станом на 16.11.2016 перед відповідачем 1 складає 41 631 968, 78 грн і перерахування вказаної суми позивачем на рахунок відповідача 1 не свідчить про повне погашення заборгованості за кредитним договором.

7.3. Також, місцевий суд погодився з доводом відповідач 1 про те, що позивачем не підтверджено порушення його прав та інтересів зі сторони відповідачів. Водночас, відповідач 1 зазначив, що позивач звернувся до суду "виключно з метою встановлення факту такого невизнання" (а.с. 53).

7.4. Разом з тим такий висновок місцевого суду є передчасними та помилковим і здійснений з порушенням вимог процесуального законодавства, оскільки заявлені позивачем вимоги визнання права позивача вимагати від відповідача 2 сплати суми боргу за кредитним договором від 25.07.2013 №4А13453И, та визнання відсутнім у відповідача 1 права вимоги від відповідача 2 сплатити суму боргу за кредитним договором від 25.07.2013 №4А13453И, борг за яким погашено ТОВ "Айлант Сервіс" як поручителем, не можуть бути самостійним предметом спору. Такі вимоги не призводять до поновлення порушених прав, не можуть самостійно розглядатися в окремій справі та підлягають розгляду лише під час розгляду спору про стягнення грошових коштів за такими договорами.

7.5. Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

7.6. Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу положень ст. 2 Закону України Про судоустрій України є, зокрема, захист гарантованих Конституцією та законами України, прав і законних інтересів юридичних осіб.

7.7. Нормою ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України ), положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України ), встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

7.8. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України та ч.2 ст. 20 ГК України одним зі способів захисту цивільного права є визнання наявності чи відсутності прав, якими можуть бути, зокрема визнання права власності чи інших речових прав на певне майно, визнання права авторства на твір науки, літератури, мистецтва чи таке інше, тобто ухваленням рішення про визнання чи відсутність права повинен вирішуватися спір по суті.

7.9. Частиною 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

7.10. Факт укладення договору поруки учасниками справи не заперечувався.

7.11. Відповідно до ст. ст. 553 , 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або в повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

7.12. Згідно із ч. 2 ст. 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

7.13. Відповідно до пункту 8 договору поруки до поручителя, який виконав обов'язки боржника за кредитним договором, переходять усі права кредитора за кредитним договором і договору (договорам) застави (іпотеки), укладеним з метою забезпечення зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором, у частині виконаного зобов'язання.

7.14. Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

7.15. У даній справі, як вірно зазначено відповідачем 1 у відзиві на позов (а.с. 51 - 54), позивач посилається на виконання ним певних договірних зобов'язань (за договором поруки), наслідком яких є набуття прав та обов'язків кредитора в межах іншого зобов'язання (за кредитним договором), що, на думку позивача, не визнається відповідачами. Отже, позивач звернувся до суду з метою встановлення факту, а не за захистом свого порушеного права, невизнаного або оспорюваного інтересу.

7.16. Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів визначено ст. 20 ГПК України. Наведена норма не відносить до юрисдикції господарських судів справи з встановлення фактів, що мають юридичне значення.

7.17. З урахуванням викладеного вище, Київський апеляційний господарський суд вважає, що вимоги про визнання відсутнім права в одного відповідача (кредитора) вимагати від другого відповідача (боржника) сплати боргу за кредитними договорами, які погашено позивачем (поручителем), та про визнання права поручителя вимагати від боржника сплати ним грошових коштів за кредитними договорами, сплачених поручителем, фактично є вимогами про встановлення юридичних фактів, однак такі доводи можуть розглядатися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право.

7.18. Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

7.19. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Тобто провадження у справі підлягає закриттю, якщо при її розгляді буде встановлена непідвідомчість господарському суду (ст. 20 цього ж Кодексу ) (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/14144/17 від 21.08.2018).

7.20. Ураховуючи викладене вище, зважаючи на характер правовідносин у цій справі, Київський апеляційний господарський суд вважає, що господарський суд першої інстанції, розглянувши цей спір по суті, допустив порушення норм процесуального права.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

8.1. Зважаючи на викладене, Київський апеляційний господарський суд не погоджується з висновком місцевого суду про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ "Айлант Сервіс" про визнання права позивача вимагати від відповідача 2 сплати суми боргу за кредитним договором та визнання відсутнім у відповідача 1 права вимоги від відповідача 2 сплати суми боргу за кредитним договором. Зокрема, через те, що заявлені позивачем позовні вимоги не можуть бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки не призведуть до поновлення порушеного права.

8.2. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково п. 4 ч. 1 ст. 275 ГПК України.

8.3. Відповідно до ч. 1 ст. 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

8.4. Таким чином, керуючись ст.ст. 2, 129, 269, 270, ч. 1 ст. 275, ч. 1 ст. 278, ст. ст. 281, 282, 284 ГПК України та на підставі п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування рішення місцевого господарського суду як такого, що прийняте з порушенням норм процесуального права. Провадження у дані справі підлягає закриттю. Водночас суд апеляційної інстанції відмовляє в задоволенні апеляційної скарги, оскільки в останній ставилось питання про ухвалення рішення про задоволення позовних вимог. Такі вимоги не можуть бути самостійним предметом розгляду (п. 8.1. Постанови).

9. Судові витрати

9.1. Положеннями ч. 14 ст. 129 ГПК України передбачено, що в разі коли суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

9.2. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

9.3. Роз'яснити позивачу у справі право на повернення судового збору за заявою сторони.

Керуючись ст.ст. 2, 129, 269, 270, ч. 1 ст. 275, ч. 1 ст. 278, 281, 282, 284 ГПК України Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Айлант Сервіс на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2018 у справі №910/22749/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2018 у справі №910/22749/17 скасувати.

3. Провадження у справі № 910/22749/17 закрити.

4. Матеріали справи № 910/22749/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів у порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складання повного тексту постанови - 19.09.2018.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Сулім