Постанова

від 17.09.2018 по справі 910/4879/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2018 р. Справа№ 910/4879/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Смірнової Л.Г.

Дідиченко М.А.

при секретарі судового засідання Мовчан А.Б.,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2, адвокат, договір про надання правової допомоги №17/04/2018 від 17.04.2018;

від відповідача - Мельниченко С.І., довіреність № б/н від 07.09.2018,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агроплюсактив" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 у справі №910/4879/18 (суддя Гумега О.В., м. Київ, повний текст складено - 07.06.2018) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Реєстраційний центр "Алтана" до товариства з обмеженою відповідальністю "Агроплюсактив" про стягнення 23 693, 73 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Реєстраційний центр "Алтана" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агроплюсактив" про стягнення 23 693,73 грн., з яких: 22 500,00 грн. - основний борг, 246,56 грн. - 3% річних та 947,17 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань в частині оплати виконаних позивачем робіт.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 у справі №910/4879/18 позов задоволено повністю, вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 22 500,00 грн. основного боргу, 246,56 грн. 3% річних та 947,17 грн. інфляційних втрат.

Також, покладено на відповідача 15 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 1 762,00 грн. судового збору.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем неналежним чином були виконані умови Договору № 01-13/09/17ПР на проведення проектних робіт в частині здійснення оплати за виконані позивачем роботи.

Не погодившись, з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на ненастання строку виконання ним грошового зобов'язання, з огляду на те, що отримана товариством з обмеженою відповідальністю "Агроплюсактив" вимога від 30.11.2017 містить печатку іншого товариства, а саме - ТОВ "Будівельна компанія "Алтана".

Також, скаржник не погоджується із покладенням на нього витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн., вважаючи їх не співмірними із ціною позову.

Представник апелянта - відповідача у справі в судовому засіданні надав пояснення, якими підтримав апеляційну скаргу.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Реєстраційний центр "Алтана" (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агроплюсактив" (замовник) 13.09.2017 було укладено Договір № 01-13/09/17ПР на проведення проектних робіт (далі - Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується за плату розробити за завданням замовника та передати останньому проектну документацію: склад № 3, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Фастов, вул. Великоснітинська, земельна ділянка № 59 (надалі іменується - документації), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити розроблену виконавцем документацію.

Відповідно до пункту "Ціна робіт і порядок розрахунків" Договору, вартість послуг виконавця, що надаються за цим Договором, складає 65 000,00 грн. з ПДВ. Оплата послуг за цим Договором проводиться шляхом 50% передплати вартості послуг на розрахунковий рахунок виконавця протягом 3-х банківських днів з моменту підписання цього Договору.

Здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється Актом здавання-приймання наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін. Акти здавання-приймання послуг підписуються замовником та повертаються виконавцю протягом 3-х днів після передачі його виконавцем (вручення або відправлення поштою).

Договором встановлено обов'язок замовника сплатити виконавцю ціну робіт у порядку та на умовах, визначених цим Договором.

На виконання умов договору відповідачем двома платежами 14.09.2017 та 15.09.2017 була перерахована позивачу передоплата в розмірі 50% від ціни Договору в загальній сумі 32 500,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку за 14.09.2017 та 15.09.2017.

Позивач відповідно до умов Договору виконав у повному обсязі роботи по розробці за завданням відповідача та передав останньому проектну документацію: склад № 3, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Фастов, вул. Великоснітинська, земельна ділянка № 59.

Виконання позивачем робіт за Договором підтверджується наявним в матеріалах справи актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 01-13/09/17ПР від 10.10.2017, який підписаний уповноваженими представниками сторін.

З огляду на відсутність у договорі умови щодо строку оплати робіт позивач 01.12.2017 звернувся до відповідача з вимогою про сплату боргу від 30.11.2017 в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, згідно якої просив останнього в 7-денний термін з моменту її сплатити борг в сумі 32 500,00 грн.

Відповідач одержав лист позивача 06.12.2017, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" (а.с.13, зворотній бік).

Замовником 12.12.2017 та 16.01.2018 було перераховано грошові кошти в загальній сумі 10 000,00 грн. на розрахунковий рахунок позивача, що підтверджується останнім наявними в матеріалах справи виписками по рахунку за 12.12.2017 та 16.01.2018.

Решта суми боргу за виконані позивачем роботи в сумі 22 500 грн., відповідачем оплачена не була, що і стало підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю "Реєстраційний центр "Алтана" до суду з даним позовом.

Судом першої інстанції позовні вимоги було задоволено.

Колегія суддів погоджується із задоволенням вимог, з огляду на наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Термін виконання замовником зобов'язань щодо оплати робіт не встановлений Договором.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тобто, днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Згідно ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Як вже було вказано, позивач 01.12.2017 направив відповідачу вимогу про сплату боргу, яка отримана останнім 06.12.2017.

Отже, відповідач був зобов'язаний здійснити остаточну оплату робіт за Договором у семиденний строк від дня одержання вказаної вимоги про сплату боргу від 30.11.2017, а отже до 13.12.2017 включно.

Відповідачем зобов'язання з оплати грошових коштів було виконано частково. Так, 12.12.2017 та 16.01.2018 було перераховано грошові кошти в загальній сумі 10 000,00 грн. на розрахунковий рахунок позивача.

Решта грошових коштів оплачена відповідачем не була.

Враховуючи наведене, станом на дату пред'явлення даного позову, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати робіт настав.

Стосовно доводів апелянта про ненастання строку виконання ним грошового зобов'язання, з огляду на те, що отримана товариством з обмеженою відповідальністю "Агроплюсактив" вимога від 30.11.2017 містить печатку іншого товариства, а саме - ТОВ "Будівельна компанія "Алтана", слід зазначити наступне.

Так, позивачем до позовної заяви було додано, зокрема, вимогу від 30.11.2017 про сплату відповідачем боргу на загальну суму 32 500 грн., яка підписана директором товариства та скріплена печаткою.

При цьому, на вказаній печатці міститься назва саме підприємства позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Реєстраційний центр "Алтана".

На підтвердження направлення вказаної вимоги позивачем було додано опис вкладення у цінний лист.

В свою чергу, на примірнику вимоги від 30.11.2017, наданого апелянтом, міститься печатка іншого товариства - ТОВ "Будівельна компанія "Алтана".

Стосовно вказаного документу, слід зазначити, що апелянт, надаючи його лише на стадії апеляційного провадження, доказів неможливості подання вказаної вимоги до суду першої інстанції не надав.

Так само жодних доводів стосовно того, що саме перешкоджало відповідачу (враховуючи його обізнаність про перебування справи у провадженні Господарського суду міста Києва, оскільки ухвала суду від 23.04.2018 про відкриття провадження у даній справі була отримана відповідачем 25.04.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, а.с.44) вчасному наданню цієї вимоги та пояснень до місцевого господарського суду, апелянтом у скарзі не наведено.

Відповідно до ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач жодних доказів на підтвердження неможливості подання вказаної вимоги до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього не надав, зазначений документ не може бути прийнятий судом апеляційної інстанції.

У будь - якому випадку, вказана вимога, надана відповідачем, не може бути підставою для звільнення замовника від відповідальності у вигляді оплати виконаних позивачем робіт, враховуючи доведеність позивачем обставин направлення належної вимоги відповідачу та з огляду на те, що скаржником після отримання цієї вимоги позивача були здійсненні часткові оплати за договором.

Отже, підстави вважати, що строк виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором не настав, відсутні.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 22 500 грн.

Також, позивачем було заявлено до стягнення 246,56 грн. 3% річних та 947,17 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена вказаною статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних від простроченої суми, здійснюється незалежно від наявності відповідного положення в договорі.

З урахуванням того, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 246,56 грн. та інфляційних в сумі 947,17 грн.

Також, колегія суддів погоджується із покладенням на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн., з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем (клієнт) та Адвокатським бюро "Марини Богуш "Алтана" (бюро), в директора ОСОБА_2, укладено Договір № 17/04/2018 про надання правової допомоги від 17.04.2018, відповідно до п. 1.1 якого бюро зобов'язується надавати правову допомогу клієнту в справі щодо стягнення боргу з товариства з обмеженою відповідальністю "Агроплюсактив" на користь клієнта за Договором № 01-13/09/17ПР на проведення проектних робіт від 13.09.2017.

Згідно Звіту № 1 від 19.04.2018 щодо надання правової допомоги за Договором № 17/04/2018 про надання правової допомоги від 17.04.2018 та рахунку № 17/04-2018 від 17.04.2018, копії яких наявні в матеріалах справи, адвокатське бюро станом на 19.04.2018 надало клієнту правову допомогу на загальну суму 15 000,00 грн.

В матеріалах справи наявна копія платіжного доручення № 112 від 18.04.2018, зі змісту якого вбачається, що на рахунок Адвокатського бюро "Марини Богуш "Алтана" надійшли кошти від позивача у сумі 15 000,00 грн. згідно рахунку № 17/04-2018 від 17.04.2018.

Також, в матеріалах справи наявна копія ордеру на надання правової допомоги серії КВ № 730761 від 17.04.2018, яким уповноважено адвоката ОСОБА_2 на представництво інтересів ТОВ "Реєстраційний центр "Алтана" в Господарському суді міста Києва.

Апелянт вважає витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн. не співмірними з ціною позову.

Стосовно вказаного колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 2 Договору № 17/04/2018 про надання правової допомоги від 17.04.2018 передбачено надання правової допомоги позивачу з представництва його інтересів в судах не тільки першої, а й апеляційної та касаційної інстанцій.

Враховуючи наведене, а також ціну позову, обсяг виконаної роботи та витрачений адвокатом час, виходячи з розумної необхідності зазначених судових витрат для даної справи, витрати на оплату послуг адвоката в сумі 15000,00 грн. вірно визнані судом першої інстанції співмірними, а тому доводи апелянта про протилежне відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агроплюсактив" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 у справі №910/4879/18 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 19.09.2018 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді Л.Г. Смірнова

М.А. Дідиченко