Постанова

від 18.09.2018 по справі 522/22544/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 522/22544/17

Категорія:12.3 Головуючий в І інстанції Загороднюк В.І.

Місце та час ухвалення: м.Одеса, 12:59 год.

Дата складання повного тексту: 16.05.2018р.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_1 адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства А.Р.Б. на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2018 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства А.Р.Б. до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство А.Р.Б. звернувся із позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, в якому просило постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради у справі про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 026/17/136-вих від 14.03.2017 року відносно Приватного підприємства А.Р.Б. - скасувати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 01 листопада 2017 року випадково дізнався з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про наявність інформації стосовно ряду виконавчих проваджень, відкриті державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси ГТУЮ в Одеській області.

Також зазначає, що при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження було виявлено про існування постанови, згідно якої 14 березня 2017 року заступником начальника Управління - начальником інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_2, була винесена постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 026/17/136-вих від 14 березня 2017 року відносно Приватного підприємства А.Р.Б. за вчинення правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 16 000, 00 (шістнадцять тисяч) гривень.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2018 року в задоволенні позову Приватного підприємства А.Р.Б. відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Приватне підприємство А.Р.Б. подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення від 23 квітня 2018 року з прийняттям нового судового рішення - про задоволення позову у повному обсязі.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору суд першої інстанції не вірно дійшов висновку що матеріали перевірки відправлені позивачу відповідно до постанови КМУ №553, оскільки позивач не отримував від відповідача матеріали перевірки. Крім того, позивач вказує, що факти викладені в постанові про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності не відповідають дійсності, оскільки до позивача ніхто із посадових осіб відповідача не звертався щодо допущення останніх до об'єкту будівництва, в складених актах про недопущення жоден з представників позивача не підписувався та не ознайомлювався.

Також, апелянт зазначає що він не був повідомлений про дату та час розгляду справи, у зв'язку із чим був позбавлений можливості надати пояснення, які могли б вплинути на розгляд справи та прийняте суб'єктом владних повноважень рішення.

Щодо висновку суду про те, що позивач не спростував виявлені позивачем порушення, апелянт в апеляційній скарзі посилається на норму ч.2 ст. 77 КАС України та вказує що саме на суб'єкта владних повноважень покладено обов'язок доказування правомірності винесеного рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 23.02.2017 року відповідачем було винесено Наказ № 01-13/54 ДАБК про проведення позапланової перевірки відповідно до ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, на підставі доповідної записки вх. 01-18/28и/в від 23.02.2017 року, на об'єкті будівництва дачного будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 111/В Приватного підприємства А.Р.Б. зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, офіс 413, код ЄДРПОУ 32623852. 23.02.2017 року та було видано направлення для проведення позапланової перевірки № 000213, зі строком дії направлення з 23.02.2017 року до 01.03.2017 року.

За результатом перевірки було складено акт про недопущення посадових осіб державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкті будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 01.03.2017 року, у присутності представника позивача ОСОБА_3, який відмовився від отримання вищевказаного акту та інших матеріалів, а саме припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 01.03.2017 року та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 01.03.2017 року.

Вищезазначені матеріали перевірки Управлінням були надіслані позивачу відповідно до постанови КМУ № 553, 06.03.2017 року № 6500402024490.

14.03.2017 року відповідачем була винесена постанова № 026/17/136-вих про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та було визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 16 000 грн.

Зазначена постанова була надіслана позивачу за номером поштового відправлення № 6500402025004.

Відповідно до роздруківки поштового відправлення, кореспонденція була отримана позивачем 22.04.2017 року.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, доведено порушення ПП А.Р.Б. вимог містобудівного законодавства, зафіксованих актом перевірки від 01.03.2017р., у зв'язку з чим винесення припису та накладення стягнень є обґрунтованим.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Закон України Про регулювання містобудівної діяльності встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно ч. 2 ст. 4 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 41 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 41 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду.

Відповідно до ч.3 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації, здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки.

В свою чергу, Закон України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 2 ЗУ Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В даному випадку, процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Згідно п. 5 вказаного Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 7 вказаного Порядку, під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 9 вказаного Порядку встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Колегією суддів встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності став факт не допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення позапланової перевірки ПП А.Р.Б.

З вищевикладених норм вбачається, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю мають право приступити до проведення виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, а також за умови пред'явлення службового посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

При цьому, за умови дотримання вказаних вимог, суб'єкт містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль зобов'язаний допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки з наданням безперешкодного доступу до місць будівництва.

Однак, відповідно до акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, директором підприємства не допущено посадових осіб до перевірки.

Згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244 Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , в абзаці 3 пункту 3 зазначено, що у разі відмови суб'єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.

Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв'язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

У разі ненадання суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності, інформації щодо його адреси документи, які є підставою для притягнення його до відповідальності, надсилаються суб'єкту містобудування за адресою місцезнаходження (місця проживання, місця реєстрації), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб'єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вважається належним від факту їх отримання суб'єктом містобудування.

Як зазначалось вище, проведення перевірки та складення за її наслідками відповідних матеріалів відбулося за участі представника позивача, який відмовився від їх підписання та отримання, у зв'язку з чим відповідні матеріали направлено ПП А.Р.Б. засобами поштового зв'язку, у зв'язку із чим, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що апелянт не був повідомлений про дату та час розгляду справи, у зв'язку із чим був позбавлений можливості надати пояснення, які могли б вплинути на розгляд справи та прийняте суб'єктом владних повноважень рішення.

При цьому, норми Порядку №244 містять вимоги щодо наявності у суб'єкта контролю підтверджень факту надіслання документів, а не їх своєчасного отримання суб'єктом господарювання.

При цьому, колегія суддів вважає, що не отримання своєчасно матеріалів перевірки підприємством не свідчить про позбавлення останнього права на участь у прийнятті рішення, оскільки при складенні протоколів, в яких зазначено про дату, час та місце розгляду справи, була присутня уповноважена особа ПП А.Р.Б. - представник по довіреності ОСОБА_3.

Оцінюючи подані докази, колегія суддів не приймає до уваги інші доводи апеляційної скарги та погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем доведена правомірність дій при складанні матеріалів за результатами перевірки (з урахуванням не допуску посадових осіб відповідача до проведення перевірки) та доведена наявність складу адміністративного правопорушення в діях позивача, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та є тотожними позовній заяві, факти та мотивування якої під час розгляду справи не підтверджено жодним доказом.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст. 316 КАС України , за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства А.Р.Б. залишити без задоволення, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 вересня 2018 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

ОСОБА_1