Рішення

від 18.09.2018 по справі 127/3642/18

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/3642/18

Провадження № 2/127/605/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

18.09.2018 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до дитячого будинку сімейного типу Маліновська , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей Козятинської міської ради Вінницької області, Служби у справах дітей Вінницької міської ради про встановлення батьківства,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Служби у справах дітей Вінницької міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей Козятинської міської ради Вінницької області, дитячого будинку сімейного типу Маліновська про встановлення батьківства та повернення дитини. Позов мотивовано тим, що позивач познайомився з ОСОБА_2 у 2005 році. У них зав'язалися близькі стосунки і в липні 2005 року стали проживати однією сім'єю та вели спільне господарство без реєстрації шлюбу. Від вказаних відносин ОСОБА_2 народила доньку - Домініку, проте в свідоцтві про народження дитини ОСОБА_2 з невідомих позивачу причин батьком дитини не записала. Згідно актового запису про народження ОСОБА_3 у відомостях про матір значиться ОСОБА_2; у відомостях про батька значиться ОСОБА_4; підставою запису відомостей про батька стала заява матері згідно ч.1 ст.135 СК України. Тобто, народження доньки було проведено на прізвищі матері, а по-батькові було зазначене ім'я позивача. Позивач піклувався про ОСОБА_2 підчас вагітності, забезпечував матеріально та створював належну атмосферу, забирав породіллю з дитиною з лікарні, турбувався, забезпечував, купував дитині одяг, іграшки, харчування, гуляв з донькою. В подальшому планували оформити батьківство дитини. В грудні 2007 року позивач разом із ОСОБА_2 переїхали до матері ОСОБА_2 за адресою: м. Вінниця, пров. Цегельний, де проживали декілька місяців. Потім, вирішили жити окремо від батьків та винайняли в оренду квартиру АДРЕСА_1, де жили два роки, після чого винайняли квартиру за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя де проживали більше року. Однак, між ними виникли протиріччя, а тому вони припинили спільно проживати і ОСОБА_2 забравши доньку та свого старшого сина переїхала до своєї мами за адресою АДРЕСА_2/2. В взимку 2013 року ОСОБА_2 звернулася до позивача за допомогою. Так як позивач турбувався про їх спільну доньку Домініку, позивач зняв квартиру за адресою: м. Вінниця, вул. Київська. Для того щоб мати змогу створювати гармонійну атмосферу для розвитку доньки позивач став проживати разом з донькою Домінікою, ОСОБА_2 та її сином в одній квартирі. На той час ОСОБА_2 була вагітна третьою дитиною від іншого чоловіка, а тому забезпеченням матеріально та вихованням старшого сина ОСОБА_2 та їх спільної доньки Домініки займався лише позивач. Після переїзду позивача, ОСОБА_2 не надавала йому можливості бачитися з донькою, хоча не відмовлялася від матеріальної допомоги та речей які позивач передавав для доньки. В 2015 році позивачу запропонували працевлаштування в Польші, де він і працював з 2015 по 2016 роки. Повернувшись в Україну позивач став розшукувати свою доньку Домініку і дізнався, що 19.03.2015 року рішенням Вінницького міського суду Вінницької області відібрано ОСОБА_3 від матері ОСОБА_2 та влаштовано на виховання та проживання у дитячий будинок сімейного типу. Так як, позивач не записаний батьком дитини йому не дозволили спілкуватися з донькою , хоча вона і називає позивача татом. Оскільки, ОСОБА_2 не виконувала належним чином батьківських обов'язків, рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 31.08.2017 р. її позбавили батьківських прав відносно її малолітньої дитини ОСОБА_3. Просить визнати ОСОБА_1 батьком дитини ОСОБА_3, 21.05.2007р.н. та повернути неповнолітню доньку ОСОБА_3, яка влаштована для проживання та виховання до будинку сімейного типу батькові ОСОБА_1

21.02.2018року ухвалою суду відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 03.09.2018 року закрито підготовче засідання та залишено без розгляду позовну вимогу про повернення дитини.

В судове засідання представник позивача не з'явилась надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримала, просила задовольнити, не заперечувала щодо заочного розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився з невідомих суду причин.

Представник третьої особи Служба у справах дітей Вінницької міської ради в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин.

Представник третьої особи Служба у справах дітей Козятинської міської ради Вінницької області в судове засідання не з'явився надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, не заперечувала щодо задоволення позову про встановлення батьківства.

Враховуючи подані заяви та вимоги ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників судового процесу, постановивши по справі заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, з наступних підстав.

При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилась 21.05.2007року, її батьком згідно з свідоцтвом про народження серії 1-АМ №072969 від 29.05.2007 зазначений ОСОБА_4, мати - ОСОБА_2 (а.с.8). Відомості про батька зазначено відповідно до ч.1ст. 135 СК України.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 31.08.2017року позбавлено батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітньої доньки ОСОБА_3 (а.с.11-12).

Відповідно до висновку експерта №281 від 04.06.2018 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, 21.05.2007р.н., є біологічна спорідненість. Ймовірність даної події складає 99, 9999827% (а.с.73-76).

За загальним правилом (частина 1 статті 13 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 ст.3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними-установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, врегульовано статтями 125, 126 та 128 СК України.

Так, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду (ч.2 ст. 125 СК України).

За змістом ст. 126 СК України заява жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, може бути подана до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Уст. 128 СК України насамперед йдеться про визнання , а не встановлення батьківства, адже визнання правовідношення як спосіб захисту ґрунтується на встановленні певних обставин. Відповідно до цього визнання батьківства судом можливе лише завдяки встановленню кровного споріднення між дитиною і певним чоловіком.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказом можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Керуючись цим загальним правилом, у ч. 2 ст. 128 СК України допускаються будь-які докази, які засвідчують походження дитини.

Як вбачається зі ст. 128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Відповідно до ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

Пунктами 6,9 постанови Пленуму ВСУ Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів №3 від 15.05.2006року, рішення щодо визнання батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.

Преамбула та ст.ст.7, 9, 18 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачає, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння, дитина, наскільки це можливо, повинна знати своїх батьків, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню. З метою гарантування і сприяння здійсненню прав, викладених у Конвенції, держави-учасниці надають батькам належну допомогу у виконанні обов'язків по вихованню дітей.

Статтями 3, 4 Декларації про соціальні і правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, прийнятою резолюцією Генеральної Асамблеї від 3 грудня 1986 року передбачено, що турбота про дитину лежить насамперед на її власних батьках.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000року № 52/5 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

На підставі вищенаведеного, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання батьківства.

Позивач не вимагає компенсації за понесені судові витрати по справі.

На підставі викладено, згідно ст. ст. 125, 126, 128, 135 СК України, керуючись ст. ст. . 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 280 ЦПК України, суд -

Вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_1, 03.06.1982р.н. (АДРЕСА_3, ІПН НОМЕР_1) батьком дитини ОСОБА_3, 21.05.2007року народження.

Судові витрати залишити за позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складено 18.09.2018року.

ОСОБА_1, АДРЕСА_3, ІПН НОМЕР_1.

Дитячий будинок сімейного типу Маліновська , м. Козятин, вул. Бесарабова, 11.

Служба у справах дітей Вінницької міської ради, м. Вінниця, вул. Соборна, 50, код ЄДРПОУ 25512617.

Служба у справах дітей Козятинської міської ради Вінницької області, м. Козятин, вул. Героїв Майдану, 20, код ЄДРПОУ 21731373.

Суддя: