Постанова

від 18.09.2018 по справі 810/1300/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/1300/18 Суддя першої інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Кузьмишиної О.М.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

за участю:

представника позивача: - Крилач О.І.,

представника відповідача: - Кратко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Києво - Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РІОКА ГРУП" до Києво - Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2018 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "РІОКА ГРУП" звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Києво - Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним рішення, в якому просив:

- визнати протиправними дії та скасувати рішення Києво - Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про анулювання платника ПДВ ТОВ РІОКА ГРУП .

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, приймаючи рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ не взяв до уваги той факт, що ТОВ Ріока Груп протягом 2016-2017 років здійснювалася господарська діяльність, що є об'єктом оподаткування ПДВ, та за наслідками якої у позивача виникав податковий кредит, який був відображений у деклараціях з ПДВ, які надсилались до контролюючого органу засобом поштового зв'язку, що підтверджується матеріалами справи.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Ріока Груп (код ЄДРПОУ 39861222, місцезнаходження: 08132, Київська область, місто Вишневе, вулиця Святошинська, будинок 46) перебуває на обліку у Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС Київської області.

Між позивачем та відповідачем був укладений Договір про визнання електронних документів №1 від 15.11.2016 року, відповідно до якого податковий орган зобов'язувався (п. 3.1 Договору) забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді платника податків у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх комп'ютерну обробку.

Подання документів засобами електронного зв'язку в електронній формі до контролюючого органу здійснюється платником відповідно до норм ПК України. Законів України від 22 травня 2003 року N 851-IV "Про електронні документи та електронний документообіг" та N 852-IV "Про електронний цифровий підпис", наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 р. N 557 "Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 р. за N 959/30827 (далі - Порядок N 557) та на підставі Договору про визнання електронних документів, що визначає взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

12.01.2017 року до контролюючого органу позивачем було направлено в електронному вигляді засобами електронного (телекомунікаційного) зв'язку відповідно до укладеного 15.11.2016 року Договору про визнання електронних документів №1, Податковий розрахунок за формою №1-ДФ за 4 квартал 2017 року (далі - податковий документ). У відповідь того ж дня ТОВ Ріока Груп отримало квитанцію №1 про неприйняття документу із зазначенням наступної причини неприйняття: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку. Можливо припинено дію Договору при визнання електронної звітності .

Після отримання ТОВ Ріока Груп вищезазначеної квитанції з неприйняття Податкового розрахунку за формою №1-ДФ за 4 квартал 2017 року, 05.02.2017 року ТОВ Ріока Груп було направлено новий Договір про визнання електронних документів для підписання його контролюючим органом.

У відповідь на нього 14.02.2017 року ТОВ Ріока Груп отримало квитанцію №1 про неприйняття документу з зазначенням підстави: діючий Договір присутній від 15.11.2016 р., сертифікат директора і діючого договору є чинним .

14.02.2017 року ТОВ Ріока Груп було направлено податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2017 року. У відповідь, 20.02.2017 р. Товариство отримало квитанцію №1 про неприйняття документу із зазначенням наступної причини неприйняття: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку. Можливо припинено дію Договору при визнання електронної звітності .

Разом з тим, 21.02.201 року контролюючим органом було прийнято Рішення № 846/12, яким було анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість з мотивів неподання платником податку податковому органу декларацій з податку на додану вартість та/або подання декларацій, що свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.

Вважаючи вищевказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 184.1 статті 184 розділу V Податок на додану вартість Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачені випадки анулювання реєстрації платника податку. Так, відповідно до п.п. г п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

У відповідності до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Державної податкової служби України від 22.12.2010 N978 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за N1400/18695 (надалі Положення №978), визначається, зокрема, порядок анулювання реєстрації платників податку на додану вартість. Так, у відповідності до підпункту 5.2.2. підпункту 5.2. пункту 5 Положення №978, При розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт "г" пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що:

не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ. якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця;

включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Відповідно до п.п. 14.1. 191. П. 14.1 ст. 14 ПК України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Постачанням товарів також вважаються:

а) фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу;

б) передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства;

в) будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов'язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню);

г) передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення;

д) ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника;

е) передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.

Позивач у поданих до податкового органу податкових деклараціях з ПДВ за 2016-2017 роки вказав операції з придбання товарів, тому проведені позивачем операції є об'єктом оподаткування ПДВ, та двостороннім правочином, і для однієї сторони така операція є продажем, а для іншої - придбанням, в результаті чого у продавця виникає податкове зобов'язання, а у покупця - право на податковий кредит. Тобто, поняття оподатковуваної поставки охоплює як операції з продажу товарів (послуг), так і операції з їх придбання.

Відповідно до Листа ГУ ДФС у м. Києві від 13.01.2017 р. №635/10/26-15-12-01-18 2017, в якому ГУ ДФС у м. Києві, аналізуючи п.5.2 Положення при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з пп. "г" п. 184.1 ст. 184 ПКУ (пп. "г" п. 5.1 розділу V Положення), звертає увагу на те, що якщо у платника податку протягом 12 послідовних податкових місяців відсутні операції з постачання та наявні обсяги придбання за рахунок яких сформовано податковий кредит, підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ відсутні.

Стаття 36 ПК України передбачає, що платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог ПК України.

Однак, відповідач, приймаючи рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ не взяв до уваги той факт, що ТОВ Ріока Груп протягом 2016-2017 років здійснювалася господарська діяльність, що є об'єктом оподаткування ПДВ, та за наслідками якої у позивача виникав податковий кредит, який був відображений у деклараціях з ПДВ.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача були відсутні підстави для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 21.02.2018 року виходячи з пп. г п. 184.1. ст. 184 ПК України, мотивуючи своє рішення відсутністю поставок у позивача.

Крім того, відповідачем не враховано того, що ТОВ РІОКА ГРУП протягом 12 послідовних податкових місяців подавало контролюючому органу декларації з податку на додану вартість , з показниками, які свідчать про наявність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Так, податкова звітність направлялась контролюючому органу поштовим відправленням з повідомленням про вручення, що є належним доказом подачі звітності.

Згідно з п. 49.1 ст. 49 ПК України, Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПК України, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України).

Більше того, відповідачем в апеляційній скарзі зазначено, що ТОВ РІОКА ГРУП направляв звітність з порушенням терміну подачі, зазначеного п. 49.5 ст. 49 ПК України, а отже відповідач підтверджує факт направлення, та власне і отримання звітності позивача.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що у відповідача були відсутні підстави для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 21.02.2018 року виходячи з пп. г п. 184.1. ст. 184 Податкового Кодексу України, а саме з причини неподання податкових декларацій.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції та доводах позивача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Києво - Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення, рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 310, 316, 321, 322, 325, 329, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Києво - Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року - без змін

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б.Глущенко

О.М.Кузьмишина

Постанова складена в повному обсязі 18 вересня 2018 року.