Рішення

від 07.09.2018 по справі 316/596/18

ЕНЕРГОДАРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 316/596/18

Провадження № 2/316/515/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2018 р. м.Енергодар

Енергодарський міський суд Запорізької області, у складі:

головуючого судді: Бульби О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Демешко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Енергодар цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до обслуговуючого кооперативу Єнисейська садиба-2 , про стягнення вступного внеску та штрафних санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

17.04.2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Енергодарського міського суду Запорізької області з позовною заявою до обслуговуючого кооперативу Єнісейська садиба-2 (далі - відповідач), в обґрунтування якої зазначила наступне:

Відповідно до укладеного, між нею та обслуговуючим кооперативом, Договору №15/11/2016 про пайову участь в обслуговуючому кооперативі Єнісейська садиба-2 і розподіл персоніфікованого пайового свідоцтва від 15.11.2016 року (далі - Договір), відповідач прийняв на себе обов'язок у термін не пізніше 01 лютого 2017 року закінчити будівництво, ввести в експлуатацію та передати позивачу за актом приймання-передачі об'єкт - Квартиру АДРЕСА_1

Прийняті на себе зобов'язання позивачем були виконані у повному обсязі та належним чином, та, відповідно, сплачено 1754760,33 грн., з яких: 88237,50 грн. - вступний внесок, 1676 512,81 грн. - пайовий внесок, що підтверджується: Довідкою про 100% оплату згідно договору про пайову участь №15/11/16 від 15.11.2016 року, квитанціями до прибуткового ордеру за номерами: №6 від 16.11.2016 р., №7 від 21.11.2016 р., №8 від 22.11.2016 р., №9 від 23.11.2016 р., №10 від 24.11.2016 р., №11 від 25.11.2016 р., №12 від 27.11.2016 р., №13 від 28.11.2016 р., №14 від 29.11.2016 р., №15 від 30.11.2016 р., №16 від 01.12.2016 р., №17 від 02.12.2016 р., №18 від 04.12.2016 р.

Однак, відповідачем прийняті ним зобов'язання виконані не були.

Відповідно до положень Розділу VI Договору, в разі порушення відповідачем термінів здачі більш ніж на 60 календарних днів, відповідач повинен повернути позивачу у повному обсязі сплачені кошти (включаючи вступний внесок) протягом 60 календарних днів з моменту подачі заяви, яку нею було надано відповідачу 11 липня 2017 року, і крім того, сплатити їй 5% від внесеної суми як штрафну санкцію (1754760,33 грн. х 5% = 87738,02 грн.).

Внаслідок вищезазначених обставин, відповідачем 28.12.2017 року було повернуто позивачу грошові кошти в сумі 1676512,81 грн., тобто залишок заборгованості складає: 1754760,33 грн. - 1676512,81 грн. = 88237,50 грн.

Таким чином, загальна сума позовних вимог з урахуванням розміру штрафних санкцій, визначених Договором №15/11/2016, становить: 88237,50 грн. (залишок боргу) + 87738,02 грн. (штрафна санкція) = 175975,52 грн.

Також позивач зазначає, що з метою врегулювання зазначеного питання вона неодноразово, засобами зв'язку і особисто, зверталася до відповідача з вимогою повернути у повному обсязі фактично сплачені нею грошові кошти та не доводити справу до судового розгляду, про що також нею було направлено листи-вимоги 02.02.2018 року, 13.02.2018 р., 26.02. 2018 року. Однак, відповідач будь-яким чином на її вимоги не відреагував, будь-яких пояснень чи відповідей не надав, та вимоги щодо повернення коштів не виконав.

Просить суд: стягнути з Обслуговуючого кооперативу Єнісейська садиба-2 , код ЄДРПОУ 39472614, на її користь борг у розмірі 88237,50 грн., а також неустойку(штрафну санкцію) у розмірі 87738,02 грн.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 надала пояснення, які фактично співпадають зі змістом позовної заяви (а.с.1-6) та просила суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача за письмовою довіреністю від 16.04.2018 року (а.с.54) - ОСОБА_2, в судовому засіданні, яке проводилось в режимі відеоконференцзв'язку з Голосіївським районним судом м. Києва, позовні вимоги не визнала у повному обсязі, надала пояснення які фактично співпадають зі змістом письмового відзиву на позовну заяву (а.с.51-53), вважаючи позовні вимоги безпідставними, просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, а представник відповідача - як на підставу своїх заперечень, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні в сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 15.11.2016 року між Обслуговуючим кооперативом Єнісейська садиба-2 , код ЄДРПОУ 39472614 та ОСОБА_1 було укладено Договір №15/11/2016 про пайову участь в ОК Єнісейська садиба-2 і розподіл персоніфікованого пайового свідоцтва (далі - Договір №15/11/2016), відповідно до якого сторони даного договору набули певних прав, обов'язків, відповідальності (а.с.7-15).

Відповідно до ст.6 Закону України Про кооперацію , який визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні, кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану і відповідно від до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі.

Діяльність кооперативу регулюється Статутом, який є правовим документом та не повинен суперечити законодавству (ст.8 Закону України Про кооперацію ).

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України Про кооперацію , до основних обов'язків члена кооперативу входить, у тому числі, додержання статуту кооперативу, виконання своїх зобов'язань перед кооперативом, сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Вирішуючи питання щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на її користь розміру боргу в сумі 88237,50 грн., суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають виходячи з наступних підстав:

Як член кооперативу, позивач має права, обов'язки та несе відповідальність визначені Статутом Обслуговуючого кооперативу Єнісейська садиба-2 (далі - Статут) (а.с.57-77)

Як встановлено, позивач є асоційованим членом кооперативу (а.с.25), при вступі до кооперативу зробила вступний внесок (ч.1 ст.11 Закону України Про кооперацію , п.7.11 ст.7 Статуту, розділ ІV Договору №15/11/2016), що підтверджується прибутковим касовим ордером №6 від 16.11.2016 року в сумі 88237,50 грн. (а.с.16).

Відповідно до п.9.1.16 ст.9 Статуту, позивач, крім перелічених у даній статті Статуту прав, має також і інші права, які не повинні суперечити законодавству (а.с.66), що також передбачено і для членів кооперативу (п.8.1.20 Статуту)

Стаття 2 Закону України Про кооперацію , надає наступне визначення терміну вступний внесок - це грошовий чи інший майновий неповоротний внесок, який зобов'язана сплатити особа у разі вступу до кооперативної організації. Що також має відображення в п.11.1.1. п.11 ст.11 Статуту (а.с.70) та в абзаці 4 розділу І - Тлумачення термінів Договору №15/11/2016 (а.с.7)

При цьому, відповідно до термінів зазначених у ст.2 Закону України Про кооперацію , у тому числі і за рахунок вступних внесків, формується обов'язковий - неподільний фонд , який не підлягає розподілу між пайовиками.

Відповідно до ч.3 ст.20 Закону України Про кооперацію , неподільний фонд створюється в обов'язковому порядку і формується за рахунок вступних внесків та відрахувань від доходу кооперативу. Цей фонд не може бути розподілений між членами кооперативу, крім випадків, передбачених законом. Порядок відрахувань до неподільного фонду частини доходу визначається статутом кооперативу.

Відповідно до змісту п.13.4 та п.13.6 ст.13 Статуту, майно кооперативу поділяється на пайовий та неподільний фонди, до неподільного фонду зараховується вступний внесок, що вноситься членом кооперативу відповідно до Статуту.

Відповідно до приписів п.11.1.3 п.11 ст.11 Статуту, вступний внесок зараховується у неподільний фонд і у разі виходу з Кооперативу - не повертається.

Отже з аналізу зазначених вище норм Закону, а також Статуту, слідкує, що сплачена позивачем, як асоційованим членом кооперативу, сума вступного внеску - не підлягає поверненню у разі виходу із кооперативу.

Відповідно до абзацу 1 розділу ІV Договору №15/11/2016, за невиконання або неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність відповідно до цього договору і чинного законодавства України.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст.8 Конституції України), який також є основною засадою цивільного судочинства (ч.3 ст.2 ЦПК України).

Відповідно до приписів ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси як фізичних так і юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Одже, з аналізу вищенаведеного вбачається, що основною умовою є відповідність усіх дій законодавству України, яке є пріоритетним перед Договором, оскільки відповідає приписам дотримання засад верховенства права.

Відповідно до змісту абзацу 1 розділу V Договору №15/11/2016, кооператив закінчує будівництво та вводить об'єкт в експлуатацію не пізніше 30 грудня 2016 року та передає його асоційованим членам не пізніше 01.02.2017 року (а.с.12). Однак, як встановлено судом та не спростовано стороною відповідача, зазначена умова Договору №15/11/2016 була порушена, а отже у відповідача виникла відповідальність за невиконання умов даного договору.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною третьою статті 538 ЦК України, у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Відповідно до абзацу 4 розділу ІХ Договору №15/11/2016, у сіх випадках розірвання чи припинення Договору і виходу асоційованого члена зі складу Кооперативу, вступний внесок асоційованого члена - не повертається, що узгоджується з приписами Закону України Про кооперацію .

Отже, вимоги позивача обґрунтовані абзацом 2 розділу VІ Договору №15/11/2016 щодо повернення суми сплаченого вступного внеску, є безпідставними, оскільки суперечить вимогам Закону Про кооперацію , в цій частині, а отже не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій у розмірі 5% від внесеної суми, що складає ж розмір у 87738,02 грн. підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав:

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру, позивачем, як асоційованим членом кооперативу, було сплачено розмір пайового внеску в загальній сумі 1676512,81 грн. (а.с.16-19), даний розмір підтверджено і в Розділі ІІ Договору №15/11/2016 (а.с.10).

Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що відповідачем було повернуто позивачу розмір сплаченого пайового внеску.

Згідно із Статутом, у разі виходу з кооперативу, асоційований член кооперативу має право одержувати пай у порядку і терміни визначені Статутом (п.п.9.1.12 п. 9.1 ст.9 Статуту - а.с.66).

В абзаці другому розділі VІ Договору №15/11/2016, визначено, що асоційований член кооперативу має право вимагати сплати штрафної санкції в розмірі 5% від внесеної суми грошових коштів (а.с.13).

Як зазначалось вище, загальний розмір внесеної позивачем суми грошових коштів становить 1764750,33 грн. (а.с.20), отже суд погоджується з розрахунком позивача, щодо розміру штрафної санкції, які відповідач повинен сплатити позивачу, відповідно до зазначених умов розділу ІІ Договору №15/11/2016, саме: 1754760,33 грн. х 5% = 87738,02 грн. та вважає необхідним вимоги позивача в цій частині задовольнити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 8, 10, 12, 13, 18, 76-83, 89, 95, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до обслуговуючого кооперативу Єнисейська садиба-2 , про стягнення вступного внеску та штрафних санкцій - задовольнити частково.

Стягнути з обслуговуючого кооперативу Єнисейська садиба-2 , код ЄДРПОУ 39472614 на користь ОСОБА_1, індивідуальний податковий номер: НОМЕР_1 штрафні санкції в розмірі 87738 (вісімдесят сім тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 02 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення в повному обсязі виготовлено 14.09.2018 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасник справи якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О. М. Бульба