Постанова

від 18.09.2018 по справі 810/674/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/674/18 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючої судді: Шелест С.Б.

Суддів: Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є.

Секретар судового засіданні: Кузик М.А.

За участі представників:

Позивача: Саленко Я.Ю.;

Відповідача: Кальковець В.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.04.18р. у справі №810/674/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Алькор-Ексім до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення в частині

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 20.11.17р. №0042141411 в частині визначення розміру пені у сумі 62 565 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.04.18р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати рішення з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову задоволенні адміністративного позову.

Свої вимоги Апелянт мотивує тим, що нерезидентом порушено законодавчо встановлені строки повернення валютної виручки, у зв'язку з чим контролюючим органом обґрунтовано застосовано штрафні санкції у вигляді пені в оспорюваній сумі. При цьому, на думку контролюючого органу, строки завершення імпортних операцій слід обчислювати з дня здійснення авансового платежу до дня оформлення вантажної митної декларації, а не до дня фактичного перетину кордону України.

У судовому зсіданні представник Апелянта підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник Позивача у судовому засіданні та у відзиві заперечив вимоги апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та установлено судом першої інстанції, ГУ ДФС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання Позивачем вимог валютного законодавства за період з 21.12.16р. по 09.08.17р., за результатами якої складено акт від 26.10.17р. №826/10-36-14-11/38926959.

Перевіркою установлено порушення Позивачем вимог статті 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , п. 1 постанови Правління Національного Банку України від 13.12.16р. №410 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України по контракту №24/10/16 від 24.10.16р. з компанією ТОО Егер (Республіка Казахстан).

Такий висновок контролюючого органу ґрунтується на тому, що нерезидентом було здійснено повернення оплати згідно контракту від 24.10.16р. № 24/10/16 та Додатку № 5 від 08.12.16р. до нього з порушенням законодавчо встановлених строків.

На підставі акта перевірки та встановлених порушень, Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.11.17р. №0042141411, яким нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів взаєморозрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 318 603,05 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішення в частині нарахування контролюючим органом пені у сумі 62 565 грн., Позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що повернення від нерезидента коштів за імпортованими операціями відбулось в межах граничних строків.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції установлено, що у перевіряємому періоді Позивач здійснював імпортну операцію на умовах авансового платежу.

Так, згідно з імпортним контрактом від 24.10.16р. № 24/10/16, укладеним між Позивачем і нерезидентом - ТОО Егер , Республіка Казахстан, постачальник зобов'язується продати та поставити на умовах даного Контракту, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар, згідно з Додатками, що є невід'ємною частиною даного Контракту: крупу гречану ядрицю швидкого приготування 1-го сорту (далі - товар), що відповідає ГОСТ 5550-74.

12.12.16р. Позивач здійснив авансовий платіж за межі України на рахунок постачальника в сумі 50 320 доларів США (далі - USD). Граничний термін отримання товару за перераховану валюту становить 20.04.17р.

Товар надійшов на територію України 31.03.17р., що підтверджується відбитком № 454 штампу митниці в міжнародній товарно-вантажній накладній (CMГС) Під митним контролем . Станом на 04.05.17р. вантажна митна декларація (ВМД) типу ІМ-40 Позивачем оформлена не була.

Таким чином, за висновками податкового органу, кількість днів прострочки становить 14 днів (з 21.04.17р. по 04.05.17р.). Сума пені в національній валюті України, виходячи з офіційного курсу долар до гривні (1 USD = 26,756734 UAH), встановленого Національним банком України на 21.04.17р., а також розміру пені - 0,3% від суми заборгованості, становить 56 548, 75 грн. (2113,44 USD).

05.04.17р. товар був поміщений в Зону митного контролю в режимі імпорт . Під час відкриття вагону та відбору проб з товару в присутності митного інспектора та інспектора Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів було виявлено невідповідність товару вимогам ГОСТ 5550-74.

На виконання умов договору, Позивач листом-вимогою від 06.04.2017 за вих. № 06/04, викликав представника постачальника для присутності останнього, при проведенні експертизи.

За результатами експертизи було виявлено, що використання товару для продовольчих цілей на території України є неможливим та складено відповідний Комерційний акт № 1.

У зв'язку з цим, Позивач 24.04.17р. направив письмову претензію №24/4/2 постачальнику, з метою повернення грошових коштів та відшкодування збитків.

Товар був повернутий та відправлений постачальнику 18.05.17р., що підтверджується відбитком Київської митниці ДФС та відображено в оформленні митної декларації форми МД-2 № UA125270/2017/872776. Граничний термін перерахунку грошових коштів за цей товар становить 16.09.17р.

Постачальник повернув позивачу авансовий платіж у сумі 50 320 USD, а саме:

- 04.05.17р. - Позивач одержав кошти у сумі 25 000 USD;

- 05.05.17р. - кошти у сумі 28 143 USD, з яких 2 823 USD - штрафні санкції визначені у вищевказаній претензії.

За висновками податкового органу, імпортна операція від 21.12.16р. на суму 50 320 USD закрита з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунку, кількість днів прострочки становить 1 (з 05.05.17р. по 05.05.17р.). Сума пені в національній валюті України, виходячи з офіційного курсу долар до гривні (1 USD = 26,756734 UAH), встановленого Національним банком України на 27.04.17р., а також розміру пені - 0,3% від суми заборгованості, становить 2 032, 44 грн. (75,96 USD).

Відповідно до Додатку № 5 від 08.12.16р. до імпортного контракту від 24.10.16р. № 24/10/16, предметом якого була поставка крупи гречаної ядриці швидкого приготування 1-го сорту (далі - товар) Позивач зобов'язаний здійснити авансовий платіж у сумі 100% вартості товару, до 23.01.17р., в розмірі 50 320 USD.

20.01.17р. Позивач здійснив авансовий платіж за межі України на рахунок постачальника в сумі 50 320 USD. Граничний термін отримання товару 20.05.17р.

У подальшому постачальник, у зв'язку з неможливістю здійснити поставку Позивачу товару згідно з контрактом від 24.10.16р. № 24/10/16, повернув Позивачу авансовий платіж у загальній сумі 50 320 USD, а саме:

- 18.07.17р. - на розподільчий рахунок позивача надійшли кошти у сумі 26 000 USD;

- 20.07.17р. - кошти у сумі 10 000 USD;

- 31.07.17р. - кошти у сумі 7 000 USD;

- 08.08.17р. - кошти у сумі 7 320 USD.

Зазначені обставини підтверджуються випискою з ПАТ ПроКредитБанк від 25.10.17р. з розподільчого рахунку ТОВ Алькор-Ексім .

Згідно висновків акту перевірки, контролюючим органом, датами повернення авансу по вказаній операції фактично визначено дати зарахування коштів на поточні рахунки ТОВ Алькор-Ексім ,- 19.07.17р., 21.07.17р., 01.08.17р., 09.08.17р..

Таким чином, згідно з висновками податкового органу, розрахунок пені по зазначеній операції повинен здійснюватись виходячи з наступного:

1) кількість днів прострочки становить 60 днів (з 21.05.17р. по 19.07.17р.). Сума пені в національній валюті України, виходячи з офіційного курсу долар до гривні (1 USD = 26,393442 UAH), встановленого Національним банком України на 19.05.2017, а також розміру пені - 0,3% від суми заборгованості, становить 239 061, 24 грн. (9 057, 60 USD);

2) кількість днів прострочки становить 2 дні (з 20.07.17р. по 21.07.17р.). Сума пені в національній валюті України, виходячи з офіційного курсу долар до гривні (1 USD = 26,393442 UAH), встановленого Національним банком України на 17.07.17р., а також розміру пені - 0,3% від суми заборгованості, становить 3 851, 33 грн. (145, 92 USD);

3) кількість днів прострочки становить 11 днів (з 22.07.17р. по 01.08.17р.). Сума пені в національній валюті України, виходячи з офіційного курсу долар до гривні (1 USD = 26,393442 UAH), встановленого Національним банком України на 19.07.17р., а також розміру пені - 0,3% від суми заборгованості, становить 12 472,48 грн. (472, 56 USD);

4) кількість днів прострочки становить 8 днів (з 02.08.17р. по 09.08.17р.). Сума пені в національній валюті України, виходячи з офіційного курсу долар до гривні (1 USD = 26,393442 UAH), встановленого Національним банком України на 28.07.2017, а також розміру пені - 0,3% від суми заборгованості, становить 4 636,80 грн. (175, 68 USD).

Надаючи правову оцінку в контексті спірних правовідносин, колегія суддів зазначає таке.

Щодо висновків контролюючого органу про порушення ТОВ Алькор-Ексім законодавчо встановлених термінів розрахунку при закритті імпортної операції від 21.12.16р. на суму 50 320 USD, колегія суддів виходить з такого.

Статтею 2 Закону України від 23.09.94р. №185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон №185/94-ВР) передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до ст. 4 Закону №185/94-ВР порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Згідно із статтею 1 Закону України від 16.04.91р. № 959-ХІІ Про зовнішньоекономічну діяльність , моментом здійснення експорту (імпорту) є перетин товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця;

Тобто, дана стаття містить посилання лише на первинний момент переміщення товару через митний кордон України - фізичний перетин товаром митного контролю.

При цьому момент перетину товаром митного кордону України не ставиться у залежність від необхідності проходження всіх процедур митного оформлення даного товару, завершення яких дає право для подальшого їх використання власником на вільний розсуд, а згідно статті 1 Закону . № 959-ХІІ визначальним є початковий момент перебування товару під митним контролем - момент фізичного перетину товаром митного кордону держави.

Тому доводи Відповідача, що визначальним для висновку про наявність порушення статті 2 Закону № 185/94-ВР є дата завершення його митного оформлення (дата оформлення вантажно-митної декларації) є необґрунтованими, позаяк моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону № 185/94-ВР є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

Така правова позиція щодо застосування норм права узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 23.01.18р. у справі №826/18776/13-а та від 28.03.18р. у справі №822/3242/14.

Як установлено вище, перетин кордону товаром за операцією від 21.12.16р. був здійснений 31.03.17р., що підтверджується відбитком № 454 штампу митниці в міжнародній товарно-вантажній накладній (CMГС) Під митним контролем , а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності у діях Позивача порушень ст. 2 Закону № 185/94-ВР.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №185/94-ВР, виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.

Згідно з ч. 6 цієї статті Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Відповідно до пункту 1 постанови Правління Національного банку України від 13.12.16р. № 410 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1, 2 Закону України від 23.09.94р. № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.

Як установлено вище, товар був повернутий та відправлений постачальнику 18.05.17р., що підтверджується відбитком Київської митниці ДФС та відображено в оформленні митної декларації форми МД-2 № UA125270/2017/872776. Тому, з врахування п. 1 Постанови №410, граничний термін перерахунку грошових коштів за цей товар становить 16.09.17р.

Постачальник повернув Позивачу авансовий платіж у сумі 50 320,00 USD, а саме:

- 04.05.17р. - у сумі 25 000 USD;

- 05.05.17р. - у сумі 28 143 USD, з яких 2 823 USD - штрафні санкції визначені у вищевказаній претензії.

Таким чином, відсутні порушення встановлених термінів розрахунку при закритті імпортної операції від 21.12.16р. на суму 50 320 USD, що як наслідок свідчить про протиправність нарахування пені у сумі 58 581,19 грн. (сума пені в національній валюті України, виходячи з офіційного курсу долар до гривні (1 USD = 26,756734 UAH), встановленого Національним банком України на 21.04.17р., кількість прострочених днів 14 (з 21.04.17р. по 04.05.17р.), а також розміру пені - 0,3% від суми заборгованості (50 320 USD), становить 56 548,75 грн. (75,96 USD) + сума пені в національній валюті України, виходячи з офіційного курсу долар до гривні (1 USD = 26,756734 UAH), встановленого Національним банком України на 27.04.17р., кількість прострочених днів 1 (з 05.05.17р. по 05.05.17р.), а також розміру пені - 0,3% від суми заборгованості, становить 2 032, 44 грн. (75,96 USD))

Як вбачається з акту перевірки від 26.10.17р. № 826/10-36-14-11/38926959, Позивачем були перераховані нерезидентові грошові кошти, які, як зазначає контролюючий орган, в подальшому були повернуті на рахунок ТОВ Алькор-Ексім з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків, а саме:

- 19.07.17р. - 26 000 USD, згідно платіжного доручення № 293930164, внаслідок чого, Відповідач вважає, що порушено строк повернення таких коштів на 60 днів, у зв'язку з чим податковий орган нарахував позивачу пеню у сумі 239 061, 24 грн. (9 057, 60 USD);

- 21.07.17р. - 10 000 USD, згідно платіжного доручення № 294072052, внаслідок чого, Відповідач вважає, що порушено строк повернення таких коштів на 2 дні, у зв'язку з чим податковий орган нарахував позивачу пеню у сумі 3 851, 33 грн. (145, 92 USD);

- 01.08.17р. - 7 000 USD, згідно платіжного доручення № 294835608, внаслідок чого, Відповідач вважає, що порушено строк повернення таких коштів на 11 днів, у зв'язку з чим податковий орган нарахував позивачу пеню у сумі 12 472, 48 грн. (472, 56 USD);

- 09.08.17р. - 7 320 USD, згідно платіжного доручення № 295535337, внаслідок чого, Відповідач вважає, що порушено строк повернення таких коштів на 8 днів, у зв'язку з чим податковий орган нарахував позивачу пеню у сумі 4 636, 80 грн. (175, 68 USD).

Втім, такі висновки спростовуються наступним.

Відповідно до виписки ПАТ ПроКредитБанк від 25.10.17р. з розподільчого рахунку позивача № 26035210327643 вказані платежі були зараховані на розподільчий рахунок ТОВ Алькор-Ексім : 18.07.17р., 20.07.17р., 31.07.17р. та 08.08.17р..

Згідно з пунктом 2 Постанови Правління Національного Банку України від 13.12.16р. №410 надходження в іноземній валюті, зазначені в абзаці першому цього пункту, підлягають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України, у тому числі безпосередньо Національному банку України, у розмірі 50 відсотків. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання.

Вимога щодо обов'язкового продажу поширюється на надходження в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 4 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 2 жовтня 2002 року №378, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 жовтня 2002 року за № 841/7129), і в російських рублях.

Уповноважений банк зобов'язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які згідно з абзацом першим цього пункту поширюється вимога щодо обов'язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання (далі - розподільчий рахунок).

Уповноважений банк зобов'язаний здійснити обов'язковий продаж надходжень в іноземній валюті відповідно до вимог цього пункту: без доручення клієнта; виключно наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок.

За змістом пункту 1.3 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року №492 (далі - Інструкція) клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору, крім випадків, якщо банк не має змоги прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

Юридичні особи-резиденти, відокремлені підрозділи юридичних осіб-резидентів, нерезиденти-інвестори, іноземні представництва мають право відкривати рахунки для забезпечення своєї господарської діяльності.

Відповідно до пункту 5.2 Інструкції поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України, для здійснення інвестицій за кордон, розрахунків за купівлю-продаж облігацій зовнішньої державної позики України, для зарахування, використання і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті, для надходження іноземних інвестицій в Україну відповідно до законодавства України, а також для проведення операцій, передбачених генеральною ліцензією Національного банку на здійснення валютних операцій.

Згідно з пунктом 5.3 Інструкції на поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб-резидентів кошти, перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами), зараховуються через розподільні рахунки.

Отже, юридичні особи мають право відкривати в банках як поточні рахунки у національній валюті, так і рахунки для здійснення зовнішньоекономічної діяльності та зарахування на них коштів в іноземній валюті.

Крім того, згідно вимог пункту першого розділу II наказу Міністерства фінансів України від 18.08.15р. №721 Національний банк України, банки та інші фінансові установи у день відкриття/закриття рахунка платника податків подають відомості про це в електронному вигляді з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису з посиленими сертифікатами відкритих ключів засобами електронної пошти мережі Інтернет на адресу Інформаційного порталу Державної фіскальної служби України.

Згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкцією про його застосування, що затверджені постановою Правління НБУ від 17.06.2004 № 280 розподільчий рахунок є балансовим банківським рахунком IV порядку рахунків класу 2 Розподільні рахунки суб'єктів господарювання (2603). Цей рахунок відкривається персонально кожному клієнтові та застосовується для обліку коштів, що підлягають розподілу або додатковому контролю, у тому числі в іноземній валюті, призначеній для обов'язкового продажу.

Розподільчий рахунок є транзитним та використовується банком для обліку платежів на якийсь час до перерахування їх за призначенням згідно з нормативно-правовими актами або договорами (пункт 4 вказаної вище Інструкції № 280).

Режим роботи такого рахунка для клієнта банку обмежений: про зарахування іноземної валюти та її списання з такого рахунка клієнт дізнається з відповідних виписок банку, при цьому самостійно розпоряджатися грошима не може. Проте іноземна валюта, зарахована на розподільчий рахунок, безперечно, належить клієнтові, на користь якого вона зарахована.

Таким чином з аналізу наведених норм випливає, що розподільчі рахунки відкриваються банківською установою самостійно персонально кожному клієнтові та є транзитними, а отже і відповідні повідомлення від уповноваженого банку про відкриття/закриття таких рахунків до ДФС України не надсилаються.

Датою зарахування валютної виручки вважається дата її надходження на відповідний валютний рахунок. Подальший рух коштів з валютного на поточний рахунок юридичної особи, у тому числі із застосуванням розподільчого рахунку, свідчить про використання коштів вже на території України та не може вважатись первинним надходженням виручки за зовнішньоекономічним контрактом.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що датою надходження сум валютної виручки за Додатком № 5 до Контракту від 24.10.16р. № 24/10/16 є дата її зарахування на розподільчий рахунок ТОВ Алькор-Ексім , а саме: 18.07.17р., 20.07.17р., 31.07.17р. та 08.08.17 відповідно, а не зарахування на поточний рахунок Товариства, як помилково вважає контролюючий орган.

Так, граничний термін надходження валютної виручки 20.05.17р., проте фактично кошти в загальній сумі 50 320 USD, згідно виписки ПАТ ПроКредитБанк , зараховано на розподільчий (спеціальний) рахунок наступним чином:

- 18.07.17р. - на розподільчий рахунок позивача надійшли кошти у сумі 26 000 USD, що означає, що порушено граничний термін зарахування валютної виручки на 59 днів , а не 60 днів, як стверджує контролюючий орган;

- 20.07.17р. - кошти у сумі 10 000 USD порушено граничний термін зарахування на 2 дні;

- 31.07.17р. - кошти у сумі 7 000 USD порушено граничний термін зарахування на 11 днів;

- 08.08.17р. - кошти у сумі 7 320 USD порушено граничний термін зарахування на 8 днів.

Таким чином, оспорюване податкове повідомлення - рішення в частині визначення розміру пені за операцією Позивача від 20.01.17р. на суму 3 984,36 грн. (239 061,24 грн. (сума пені в гривні за 60 днів прострочки) - 235 076,89 грн. (сума пені в гривні за 59 днів прострочки) є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності нарахування контролюючим органом пені, згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення, у сумі 62 565, 55 грн. (58 581,19 грн. + 3 984,36 грн.). В іншій частині податкове повідомлення - рішення Позивачем у межах даної справи не оскаржується.

Вищевикладеним спростовуються доводи апеляційної скарги Відповідача.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.04.18р. у справі №810/674/18 - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.04.18р. у справі №810/674/18 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Кузьмишина О.М.

Пилипенко О.Є.

Повний текст постанови складений: 18.09.18р.