Рішення

від 18.09.2018 по справі 386/800/18

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/800/18

Провадження № 2/386/368/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Гут Ю. О.

секретаря судового засідання КорніцькоїЛ.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні під час судового розгляду по суті в смт. Голованівськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом,

встановив:

Позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.

Позов мотивовано тим, що 26.02.2016 року померла її мати - ОСОБА_3. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва № 466, площею 3,87 га, кадастровий номер 3521455000:02:000:0424, яка знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, яка належала покійній ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ -КР № 039924, площею 3,87 га, виданого 07.12.2001 року .

15.02.2001 року ОСОБА_3 заповіла позивачці ОСОБА_1 земельну ділянку згідно земельного Сертифікату № КР № 159723 .

Позивач ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3, однак державним нотаріусом Голованівської районної державної нотаріальної контори Голованівського району Кіровоградської області ОСОБА_4 їй було відмовлено в оформленні спадщини по заповіту та винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки в заповіті заповідачем ОСОБА_3 зазначено майно - земельний сертифікат, серія КР № 159723, а позивачем надано наявний Держаний акт на право приватної власності на землю, серії ІІ -КР № 039924, площею 3,87 га, виданий ОСОБА_2 сільською радою 07.12.2001 року .

Нотаріусом роз яснено, що видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказану земельну ділянку не є можливим з підстав відсутності правоустановлюваного документу, зазначеного у заповіті.

Відповідно до розділу 11 п.4.20 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 р за № 282/20595 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкоємцеві.

Просила визнати за нею право власності за заповітом на земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3521455000:02:000:0424, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ -КР № 039924, площею 3,87 га, виданого 07.12.2001 року, що знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Голованівського району Кіровоградської області та яка належала покійній ОСОБА_3, яка померла 26.02.2016 року в с. Крутеньке Голованівського району Кіровоградської області, актовий запис про смерть №33 .

В судове засідання по суті позивач ОСОБА_1 не з явилась, до початку судового засідання надала до суду заяву, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити та розглянути справу без її участі .

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Голованівського району Кіровоградської області в судове засідання не з явився, до початку судового засідання сільський голова ОСОБА_2 сільської ради через канцелярію суду надав заяву, в якій просив справу розглядати у відсутність представника сільської ради, не заперечує проти задоволення позовних вимог .

Враховуючи, що сторони до суду не з'явились, суд, відповідно до ст.247 ЦПК України , вважає за доцільне ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів без участі сторін та без фіксації процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України , у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, заяви сторін, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України , є визнання права.

У судовому засіданні встановлено, що 26.02.2016 року померла ОСОБА_3 , згідно свідоцтва про смерть серія І-ОЛ 222854, а.с. 5 . ОСОБА_3 приходилась матір ю позивачки ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про народження серія ІV-УР № 663376, а.с.- 13. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва № 466, площею 3,87 га, кадастровий номер 3521455000:02:000:0424, яка знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, яка належала покійній ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ -КР № 039924, площею 3,87 га, виданому 07.12.2001 року , а.с-8.

Згідно відповіді відділу Держгеокадастру у Голованівському районі на звернення позивача від 12.06.2018 року М-72/139-18 слідує що грошова оцінка земельної ділянки, яка належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІ -КР № 039924, площею 3,87 га становить 133 260 грн .

15.02.2001 року ОСОБА_3 заповіла позивачці ОСОБА_1 земельну ділянку згідно земельного сертифікату КР № 159723, а.с.- 9.

Позивач ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3, однак державним нотаріусом Голованівської районної державної нотаріальної контори Голованівського району Кіровоградської області ОСОБА_4 їй було відмовлено в оформленні спадщини по заповіту та винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки в заповіті заповідачем ОСОБА_3 зазначено майно - земельний Сертифікат, серія КР №0159723, а ОСОБА_1 надала наявний у неї Держаний акт на право приватної власності на землю, серії ІІ -КР № 039924, площею 3,87 га, виданий ОСОБА_2 сільською радою 07.12.2001 року, а.с.-12.

З довідки ОСОБА_2 сільської ради Голованівського району Кіровоградської області №143 від 17.10.2017 року вбачається, що гр. ОСОБА_3 проживала і була зареєстрована до дня смерті 26.02.2016 року в с. Крутеньке по вул. Богдана Хмельницького, 26. Голованівського району Кіровоградської області . Крутенківською сільською радою від імені ОСОБА_3 посвідчувався заповіт 15.02.2001 року за реєстром № 41. Даний заповіт не скасовано і не змінено, а.с.15.

Відповідно до інформації наданої відділом у Голованівському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області згідно записів книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видавались членам КСП По шляху Леніна Крутеньківскої сільської ради Голованівського району Кіровоградської області на ім я ОСОБА_3 видавався сертифікат на право на земельну частку ( пай) за № 0424 серія КР №159723 від 05.11.1997 року відповідно до розпорядження райдержадміністрації № 470 від 03.10.1997 року. Також зазначено, що згідно книги записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди, взамін сертифікату КР №159723 від 05.11.1997 року на ім я ОСОБА_3 видавався державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ІІ -КР № 039924 від 07.12.2001 року , площею 3,87 га. (кадастровий номер 3521455000:02:000:0424) , а.с.33.

Відмова державного нотаріуса є підставою для звернення до суду з даним позовом .

Відповідно до розділу 11 п.4.20 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 .02.2012 р. № 296/5 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 р за № 282/20595 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкоємцеві.

Згідно абзацу 3 п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження. Іншого порядку видачі свідоцтва про право на спадщину чинним Законодавством не передбачено.

Позивач в установленому законом порядку звернулась до державного нотаріуса для оформлення спадщини на земельну ділянку та їй необхідно було надати в нотаріальну контору правовстановлюючі документи на право власності на земельну ділянку, в зв язку з відсутністю документа, що посвідчує право власності спадкодавця на земельну ділянку. Через його відсутність нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальних дій.

Відмова в видачі свідоцтва про право на спадщину за законом не може бути перешкодою у набутті позивачем права на вищезазначену земельну частку.

Згідно ст.. 328 ЦК України право власності набувається на підставах що незаборонені законом, зокрема із правочинів. Право вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.І ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Крім того, п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року передбачено, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом. При визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 206 ЦПК України.

Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку, у позивача ОСОБА_1 наявний, а саме : Держаний акт на право приватної власності на землю, серії ІІ -КР № 039924, однак вона не може оформити у нотаріуса спадщину за заповітом, оскільки в заповіті зазначено саме сертифікат та не внесено зміни після переоформлення вказаної земельної ділянки після видачі державного акта.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року , яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України )

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікована Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР , зокрема ст. 1 Протоколу № 1 (1952 р.) передбачає право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускає позбавлення особи свого майна, крім як в інтересах суспільної необхідності і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнає право держави на здійснення контролю за використанням власності у відповідності з загальними інтересами або для забезпечення податків, інших зборів чи штрафів.

Відповідно до п. 6 Постанови №5 Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини .

Відповідно ч.7 ст. 16 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року N3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Суд вважає, що неможливість позивача отримати свідоцтво про право на спадщину є порушенням його права власності, оскільки унеможливлює визнання такого права з боку держави перед іншими суб'єктами цивільних та інших правовідносин.

Суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом померлої ОСОБА_3 і має право на оформлення в власність земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3521455000:02:000:0424, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-КР № 039924, площею 3,87 га, виданий 07.12.2001 року, що знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Голованівського району Кіровоградської області та яка належала покійній ОСОБА_3, яка померла 26.02.2016 року в с. Крутеньке Голованівського району Кіровоградської області, актовий запис про смерть № 33 .

У суду є всі підстави для визнання за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, іншого порядку визнання права власності не існує .

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Як вбачається із заявлених вимог, позивачем не заявлено вимог щодо стягнення судових витрат з відповідача , а тому їх необхідно віднести на рахунок позивача .

На підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР , ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської конвенції (1952 р.), ст. 41 Конституції України , ст.ст. 15 , 16 Закону України Про власність , п. 8, п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , керуючись ст.ст. 4, 10, 1 2, 76-81 , 114 , 206 , 263-265 , 268 ЦПК Українист.ст. 3 , 16 , 316 , 317, 392, 1216, 1225, 1277 ЦК України , суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності за заповітом на земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3521455000:02:000:0424, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-КР № 039924, площею 3,87 га, виданий 07.12.2001 року, що знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Голованівського району Кіровоградської області та яка належала покійній ОСОБА_3, яка померла 26.02.2016 року в с. Крутеньке Голованівського району Кіровоградської області, актовий запис про смерть №33 .

Судові витрати по справі покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржене у судову палату у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Голованівський районний суд Кіровоградської області до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Суддя: Гут Ю. О.