Ухвала

від 14.09.2018 по справі 757/45533/18-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/45533/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 303 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

14.09.2018 Старший слідчий в ОВС ГСУ Національної поліції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді із клопотанням, погодженим з прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 303 КК України.

Клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням НП України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42017111200000687 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_5 , ОСОБА_17 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 303 КК України.

Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.

Так, ОСОБА_7 , визначивши вчинення злочинів як основне джерело для здобуття коштів для свого існування, з метою особистого збагачення, спільно з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 організував та очолив стійку організовану групу з метою зайняття незаконною діяльністю сутенерством, тобто забезпеченням заняття проституцією іншими особами на території міст Києва та Львова. Розуміючи переваги скоєння вказаного кримінального правопорушення у складі організованої групи та розробивши злочинний план цієї діяльності, дані особи приступили до пошуку її співучасників.

В подальшому до складу цієї злочинної групи в різний час увійшли: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_11 та інші невстановлені на даний час особи.

Так, з метою прикриття злочинної діяльності під виглядом салонів еротичного масажу організатори злочинної групи зареєстрували на ім`я ОСОБА_18 товариства з обмеженою відповідальністю «РЕД ХОРС» (ЄДРПОУ 41511966), юридична адреса: м. Київ, вул. Глибочицька, 40у та «ВАЙТ ХОРС ГРУП» (ЄДРПОУ 41431011), юридична адреса: м. Київ, вул. Глибочицька, 40.

Безпосередніми місцями надання сексуальних послуг були об`єкти нерухомості розташовані за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . Крім цього за адресою: м. Київ, вул. Петропавлівська, 15 розміщувалася так звана «операторська» («диспетчерська»).

Учасники даної групи умисно, розуміючи свої дії та усвідомлюючи їх незаконність, переслідуючи корисливий мотив зорганізувалися в стійке об`єднання для вчинення злочинів, склавши при цьому єдиний план злочинних дій, відомий всім учасникам з розподілом функцій кожного учасника групи («керівники», «оператори» («диспетчери»), «адміністратори»), спрямованих на реалізацію цього плану, підкорюючись під час злочинної діяльності ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , як керівникам організованої групи, свідомо виконуючи всі його вказівки та підтримуючи жорстку дисципліну та конспірацію.

Указана організована група характеризувалася попередньою зорганізованістю в спільне стійке об`єднання для вчинення злочинів, мобільністю, згуртованістю та стійкістю свого складу, розподілом ролей, тривалістю злочинної діяльності з 2017 по 2018 рік включно, розробкою та узгодженням планів і способів злочинної діяльності та вчинення кожного злочину, домовленістю і готовністю до постійного вчинення злочинів кожним із учасників організованої групи та отримання матеріальних благ від такої діяльності на постійній основі.

У відповідності із розробленим планом злочинної діяльності функції та задачі кожного учасника організованої групи були розподілені наступним чином:

ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є безпосередніми організаторами організованої групи, які, переслідуючи корисливий мотив, утворили організовану групу та керували нею, забезпечували фінансування та приховування злочинної діяльності групи під виглядом надання послуг еротичного масажу, визначали, здійснювали та координували роботу салонів та «операторів» («диспетчерів»), займалися набором персоналу, здійснювали збір та розподіл коштів, здобутих незаконним шляхом серед персоналу, контролювали працівників особисто та через камери відеоспостереження, які встановлені в місцях вчинення злочину, складали робочі графіки, підтримуючи свій авторитет серед інших учасників організованої групи жорсткою дисципліною та діючою всередині групи системою штрафів.

ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 є виконавцями організованої групи, які виконували функцію «операторів» («диспетчерів»), працювали позмінно та їх функції, відповідно до розробленого організаторами плану злочинної діяльності організованої групи полягали в наступному: розміщення рекламних оголошень на Інтернет сайтах; приймання телефонних дзвінків від клієнтів і пропонування послуг, які розміщені на Інтернет сайті http//privat-clube.kiev.ua; ознайомлення клієнтів з цінами згідно прайс-листа, направлення клієнтів до салонів надання послуг, при цьому тримаючи зв`язок з адміністраторами вищевказаних салонів; приймання та ведення телефонних розмов «секс по телефону»; ведення переписок в месседжерах «WhatsApp», «Viber», а також чаті «jivosite»; в кінці кожної зміни здавати звіт про виконану роботу, а саме кількість розміщених оголошень, кількість клієнтів та послуг, які вони замовляли.

ОСОБА_14 ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_5 та ОСОБА_17 є виконавцями організованої групи, які виконували функцію «адміністраторів», працювали позмінно в місцях надання послуг та їх функції, відповідно до розробленого організаторами плану злочинної діяльності організованої групи полягали в наступному: зустріч клієнтів після телефонних дзвінків «операторів» («диспетчерів»), консультація клієнтів з приводу надання послуг; розрахунок з клієнтами (готівково та безготівково); контроль роботи жінок, які надають сексуальні послуги; ведення звітності.

У вищеописаний спосіб члени даної організованої групи в період 2017-2018 років займалися незаконною діяльністю сутенерством, тобто забезпеченням заняття проституцією іншими особами.

12.09.2018 діяльність організованої злочинної групи у складі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_5 , ОСОБА_17 та інших невстановлених осіб, а також вчинення ними тяжких злочинів припинено шляхом їх викриття і затримання працівниками поліції.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.

Слідчий вважає наявними ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, що підозрюваний, перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Обставини встановлені під час досудового розслідування на думку слідчого виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначивши, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Підозрювана та її захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання. Підозрювана вказала, що не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, надходжу до наступних висновків.

Підозрюваним у кримінальному провадженні є: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , уродженка м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, проживаюча за адресою: АДРЕСА_3 , громадянка України

13.09.2018 о 04 годині 36 хвилин ОСОБА_5 затримана в порядку ст.208КПКУкраїни.

Цього ж дня їй повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 303 КК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, встановив, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_19 ; протоколами допиту підозрюваних ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 ; протоколами пред`явлення впізнання за фотознімками; протоколами обшуку за місцем її проживання та здійснення злочинної діяльності; іншими, зібраними під час досудового розслідування доказами.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_20 кримінального правопорушення, інкримінованих йому стороною обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Разом з тим, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України. Разом з цим, доводи, які зазначені в клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу щодо можливості переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, не знайшли свого підтвердження, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.

Долучені до клопотання докази, містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, у зв`язку з тим що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, строком на два місяці, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 42017111200000687.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Боярка Києво-Святошинського району, фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.303КК України - відмовити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши останній залишати місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_3 , за виключенням надання останній невідкладної медичної допомоги.

Роз`яснити підозрюваному, що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді в межах строку досудового розслідування до 12 жовтня 2018 року включно.

Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду із встановленої періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована та проживає, без дозволу слідчого або прокурора, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017111200000687;

- повідомляти слідчого, прокурора який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017111200000687 чи суд, про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити в межах строку досудового розслідування до 12 жовтня 2018 року включно.

Копію ухвали направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної ОСОБА_5 .

Звільнити підозрювану ОСОБА_5 в залі суду.

Повний текст ухвали буде виготовлений і проголошений о 10 год. 35 хв. 18 вересня 2018 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1