Рішення

від 16.02.2017 по справі 201/4789/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1031/17 Справа № 201/4789/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Пономарь З.М.

Категорія 5

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Пономарь З.М., суддів Баранніка О.П., Посунся Н.Є., при секретарі Самокиші О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровськ від 27 квітня 2015 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Фіаніт-А до ОСОБА_2 (третя особа: ОСОБА_3) про витребування нерухомого майна,-

в с т а н о в и л а :

24.03.2015р. ТОВ Фіаніт-А звернулась до ОСОБА_2 з позовом про витребування у нього на підставі вимог ст.ст.387,388 ЦК України нежитлового приміщення №120 поз. 1-13,І загальною площею 125,2кв.м. за адресою вул.Гоголя, будинок №1 у м.Дніпропетровськ. В обґрунтування позову товариство посилалось на те, що вказане приміщення перебувало у його власності з 11.09.1997р., а 18.07.2000р. було відчужено ОСОБА_3 До ОСОБА_2 право власності на приміщення перейшло 21.08.2000р. на підставі договору дарування. Рішенням Жовтневого райсуду м.Дніпропетровськ від 06.11.2013р. визнано недійсним укладений з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу приміщення від 18.07.2000р. Оскільки ОСОБА_3 не мала права відчужувати нежитлове приміщення, товариство вимагало витребувати його у нинішнього власника.

Заочним рішенням Жовтневого райсуду м.Дніпропетровськ від 27.04.2015р. позовні вимоги задоволено, ухвалено витребувати у ОСОБА_2 на користь ТОВ Фіаніт-А нежитлове приміщення №120 поз. 1-13,І загальною площею 125,2кв.м. за адресою вул.Гоголя, будинок №1 у м.Дніпропетровськ. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив скасувати вказане судове рішення, посилаючись на невідповідність його вимогам закону.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові за такими підставами.

Ухвалюючи рішення про витребування у ОСОБА_2 на користь ТОВ Фіаніт-А нежитлового приміщення, суд першої інстанції посилався на існування між сторонами відносин щодо права на спільну нерухомість, права товариства як власника приміщення на витребування його від особи, яка незаконно, без правової підстави заволоділа ним та безвідплатно набула його у особи, яка не мала права його відчужувати (ст.ст.387,388 ЦК України).

Вказаний висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, з яких вбачається наступне.

Згідно нотаріально посвідченого 11.09.1997р. договору купівлі-продажу Представництво Фонду державного майна України у м.Дніпропетровськ продало ТОВ ФІАНІТ-А вбудоване приміщення №120 поз. 1-13,І загальною площею 125,2кв.м. за адресою вул.Гоголя, будинок №1 у м.Дніпропетровськ (а.с.5-9).

18.07.2000р. ТОВ ФІАНІТ-А в особі директора ОСОБА_4 за нотаріально посвідченим договором продало ОСОБА_3 приміщення №120 (поз. 1-13,І) загальною площею 125,2кв.м. за адресою вул.Гоголя, будинок №1 у м.Дніпропетровськ (а.с.10). За нотаріально посвідченим 21.08.2000р. договором ОСОБА_3 подарувала вказане приміщення ОСОБА_2 (а.с.11).

Рішенням Жовтневого райсуду м.Дніпропетровськ від 06.11.2013р. задоволено позов ОСОБА_5 до ТОВ Фіаніт-А та ОСОБА_3, ухвалено визнати недійсним укладений ОСОБА_3 та ТОВ Фіаніт-А 18.07.2000р. договір купівлі-продажу приміщення №120 (поз. 1-13,І) загальною площею 125,2кв.м. за адресою вул.Гоголя, будинок №1 у м.Дніпропетровськ. Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що вказаний правочин по придбанню ОСОБА_3 нежитлового приміщення здійснено нею без письмової згоди другого з подружжя - ОСОБА_5, хоча при цьому і посилався на ст.22 КУ пШС, якою згода другого з подружжя є обов'язковою лише при відчуженні спільного майна (а.с.12,13). Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.09.2015р. задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 та його представника, рішення Жовтневого райсуду м.Дніпропетровськ від 06.11.2013р. скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_5 про визнання недійсним укладеного 18.07.2000р. ТОВ Фіаніт-А та ОСОБА_3 договору купівлі-продажу нерухомого майна відмовлено.

Рішенням Жовтневого райсуду м.Дніпропетровськ від 24.04.2014р. задоволено позовні вимоги ТОВ Фіаніт-А та ухвалено визнати недійсним договір дарування нежитлового приміщення, укладений 21.08.2000р. ОСОБА_3 з ОСОБА_2 (а.с.14,15). Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.01.2015р. рішення Жовтневого райсуду м.Дніпропетровськ від 24.04.2014р. скасовано, а у задоволенні позову ТОВ Фіаніт-А про визнання недійсним договору дарування нежитлового приміщення від 21.08.2000р. відмовлено (а.с.16,17).

Зазначені обставини свідчать, що ОСОБА_2 набув право власності на приміщення №120 поз. 1-13,І загальною площею 125,2кв.м. за адресою вул.Гоголя, будинок №1 у м.Дніпропетровськ згідно зі ст.49 Закону України Про власність правомірно, на законних підставах - на підставі нотаріально посвідченої угоди, укладеної з ОСОБА_3 У свою чергу, продавець ОСОБА_3 володіла спірним приміщенням на підставі укладеної нею 18.07.2000р. угоди з попереднім її власником - ТОВ Фіаніт-А . На час відчуження 21.08.2000р. приміщення ОСОБА_2 ОСОБА_3 також правомірно володіла ним та як власник на підставі ч.2 ст.12,ст.49 Закону України Про власність мала право його відчужувати. Угода, укладена нею з ОСОБА_2, недійсною у передбаченому законом порядку не визнана. Право власності ОСОБА_2 на вказане приміщення зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і вказана реєстрація не скасована станом на 12.07.2016р. Так, саме на існування державної реєстрації права власності на вказане приміщення за ОСОБА_2 посилалась державний реєстратор прав на нерухоме майно у рішенні від 12.07.2016р. про відмову ТОВ Фіаніт-А у державній реєстрації його права на приміщення №120 поз. 1-13,І загальною площею 125,2кв.м. за адресою вул.Гоголя, будинок №1 у м.Дніпропетровськ (а.с.60).

Відповідно до вимог ст.50 Закону України Про власність власник має право вимагати повернення (віндикації) свого майна із чужого незаконного володіння. На вимоги про повернення майна із чужого незаконного володіння встановлено трирічну позовну давність. ТОВ Фіаніт -А , як один із попередніх власників спірного нежитлового приміщення, укладену ним 18.07.2000р. угоду у передбаченому законом порядку не лише не оскаржувало, а й фактично ніколи не заявляло про незаконність вибуття цього приміщення з його володіння. Вказана угоду, укладену між товариством та ОСОБА_3 18.07.2000р. через більш ніж 13 років після її укладення було оспорено не товариством, а чоловіком ОСОБА_3 - ОСОБА_5 Між тим, ухвалене Жовтневим райсудом м.Дніпропетровськ 06.11.2013р. рішення, яким задоволено позов ОСОБА_5, апеляційним судом скасовано 15.09.2015р. і у задоволенні позову ОСОБА_5 про визнання недійсним укладеного 18.07.2000р. ТОВ Фіаніт-А та ОСОБА_3 договору купівлі-продажу нерухомого майна відмовлено.

Враховуючи встановлені обставини, підстав для задоволення позову ТОВ Фіаніт-А про витребування від ОСОБА_2 приміщення №120 поз. 1-13,І загальною площею 125,2кв.м. за адресою вул.Гоголя, будинок №1 у м.Дніпропетровськ відповідно до вимог ст.50 Закону України Про власність , ст.ст.377,378 ЦК України не вбачається.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та вимогам закону, його рішення на підставі п.3,4 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові ТОВ Фіаніт-А .

Відповідно до вимог ч.1,5 ст.88 ЦПК України з ТОВ Фіаніт-А на користь ОСОБА_2 слід стягнути 267грн.96коп. на повернення понесених ним судових витрат (а.с.111).

Керуючись ст.303,307,309,316 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровськ від 27 квітня 2015 року скасувати.

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Фіаніт-А до ОСОБА_2 про витребування нерухомого майна.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Фіаніт-А на користь ОСОБА_2 267грн.96коп. на повернення судових витрат.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Судді: Пономарь З.М. Бараннік О.П. Посунся Н.Є.