Рішення

від 19.09.2018 по справі 903/596/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 вересня 2018 р. Справа № 903/596/18

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Хомич О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали по справі

за позовом публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ

до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Молодіжне”, м. Луцьк

про стягнення 1 316,82 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: н/з,

від відповідача: н/з,

в с т а н о в и в:

публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” звернулося з позовною заявою до господарського суду, в якій просить стягнути з відповідача - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Молодіжне” 1 316,82 грн., з них: 82,87 грн. процентів річних за період з 01.11.2014 року по 11.02.2015 року, 1 233,95 грн. збитків, завданих інфляцією, за період жовтень 2014 року – січень 2015 року.

На обгрунтування позовних вимог посилається на неналежне та несвоєчасне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу № 13/2627-ТЕ-2 від 28.12.2012 року.

Ухвалою суду від 27.08.2018 року було відкрито провадження у справі, задоволено клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження; розгляд справи призначено на 19.09.2018 року.

14.09.2018 року відповідач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав відзив від 14.09.2018 року, в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити у зв'язку із пропущенням позивачем строку позовної давності відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України.

17.09.2018 року на електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання № 14/4-2457 від 14.09.2018 року, в якому просить справу розглядати за відсутності представника позивача за наявними матеріалами, зазначає, що позовні вимоги підтримує повністю.

В судове засідання 19.09.2018 року представники сторін не з'явилися. Факт належного повідомлення відповідача про судовий розгляд підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4301036469891.

Враховуючи те, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в судовому засіданні 19.09.2018 року, судом було вирішено спір за відсутності представників сторін, зважаючи на те, що позивач та відповідач належним чином були повідомлені про судовий розгляд, за наявними у справі матеріалами згідно з положеннями статті 202 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на таке.

28.12.2012 року між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" як продавцем та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Молодіжне” як покупцем було укладено договір №13/2627-ТЕ-4 купівлі-продажу природного газу.

Відповідно до п.1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Відповідно до п.2.1 договору продавець передає покупцеві з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ обсягом до 45,0 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів, у січні – 7 тис.м3, у лютому – 6 тис.м3, у березні – 4 тис.м3, у квітні – 3 тис.м3, у травні – вересні – по 2 тис. м3, у жовтні – 3 тис.м3, у листопаді – 5 тис.м3, у грудні – 7 тис.м3.

Продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ (п. 3.1 договору).

Згідно з пунктом 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Пунктом 3.4 договору встановлено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати у письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Оплата за природний газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1 договору).

Відповідачу протягом січня-квітня 2013 року було передано природного газу 22,071 тис. куб.м. на загальну суму 28 424,04 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а.с. 20-23). Вказаний факт встановлений рішенням господарського суду Волинської області від 18.02.2015 року у справі № 903/1270/14 і відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України не потребує повторного доказування.

Рішенням господарського суду Волинської області від 18.02.2015 року у справі № 903/1270/14 позов ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” було задоволено повністю, стягнуто з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Молодіжне” на користь ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” 13 151,72 грн., з них 9 788,13 грн. заборгованості, 1182,85 грн. пені, 543,93 грн. відсотків, 1636,81 грн. інфляційних, а також 1827 грн. витрат по судовому збору.

Згідно з розрахунком, який міститься в матеріалах справи № 903/1270/14, проценти річних за порушення відповідачем строку виконання зобов'язань з оплати були нараховані до 31.10.2014 року, збитки, завдані інфляцією, нараховані по вересень 2014 року.

Як вбачається із розрахунку штрафних санкцій позивача, який міститься в матеріалах справи № 903/596/18, за отриманий природний газ відповідач розрахувався повністю, однак з порушенням встановленого для оплати строку, що і стало підставою нарахування позивачем процентів річних у розмірі 82,87 грн. за період з 01.11.2014 року по 11.02.2015 року, 1 233,95 грн. збитків, завданих інфляцією, за період жовтень 2014 року – січень 2015 року (а.с.18-20).

Відповідно до частин першої, третьої статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Згідно із статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України нараховані 82,87 грн. процентів річних за період з 01.11.2014 року по 11.02.2015 року, 1 233,95 грн. збитків, завданих інфляцією, за період жовтень 2014 року – січень 2015 року.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів річних та інфляційних, дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача процентів річних в розмірі 82,87 грн. та збитків, завданих інфляцією, в розмірі 1 233,95 грн. є обґрунтованою та підлягає до задоволення у повному обсязі.

Доводи відповідача про те, що позивачем пропущено строк позовної давності для стягнення процентів річних та інфляційних не беруться судом до уваги з огляду на таке.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі статтею 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 1 статтею 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Пунктом 9.3 договору №13/2627-ТЕ-4 купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 року визначено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

Відповідно до статті 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

Отже, сторони у договорі № 13/2627-ТЕ-4 купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 року передбачили, що строк позовної давності встановлюється тривалістю у 5 років.

За таких обставин, оскільки сторони в договорі купівлі - продажу природного газу досягли письмової згоди про збільшення строку позовної давності за вимогами про стягнення пені, інфляційних та річних і така домовленість за змістом і формою відповідає вимогам статті 6 і частини першої статті 259 ЦК України, то позивачем не пропущено строк позовної давності для стягнення з відповідача 82,87 грн. процентів річних за період з 01.11.2014 року по 11.02.2015 року, 1 233,95 грн. збитків, завданих інфляцією, за період жовтень 2014 року – січень 2015 року.

У зв'язку із задоволенням позову на відповідача на підставі ст.129 ГПК України покладаються судові витрати у справі.

Керуючись ст. ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 256-259, 261, 267, 526, 530, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Молодіжне” (43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Липинського, 5, код ЄДРПОУ 35782528) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) 82 грн. 87 коп. процентів річних, 1 233 грн. 95 коп. збитків, завданих інфляцією, 1762 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

          Повне рішення складено: 20.09.2018р.          

          Суддя                                                                                                    І. О. Якушева