Рішення
від 04.09.2018 по справі 910/7079/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.09.2018Справа № 910/7079/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянув матеріали господарської справ

за позовом дочірнього підприємства Поліграфічний комбінат Зоря

до державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції

України

про стягнення 723 427,45 грн.

за участю представників сторін:

від позивача Саленко Ю.В. - представник (довіреність № 425-06/18 від 22.05.2018)

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2018 року дочірнє підприємство Поліграфічний комбінат Зоря (далі - ДП Поліграфічний комбінат Зоря , позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України (далі - ДЕРЖІНФОРМ ЮСТ , відповідач) про стягнення 723 427,45 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі договору № 092/11 від 26.12.2011 прийняв на себе зобов'язання виготовити та передати відповідачу бланки документів, а саме Спеціальні бланки документів реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України , проте відповідач відмовився від вказаного договору до його повного виконання, у зв'язку з чим позивач зазнав збитків у вигляді витрат на виробництво бланків документів, які станом на 24.02.2014 перебували в процесі незавершеного виробництва, та зважаючи на їх спеціальне призначення не можуть бути реалізовані іншому суб'єкту господарювання.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача збитки в розмірі 723 427,45 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.06.2018 відкрито провадження у справі № 910/7079/18 та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.07.2018.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.07.2018 підготовче засідання відкладено на 26.07.2018.

20.07.2018 відділом автоматизованого діловодства суду були зареєстровані подані позивачем пояснення щодо доказів, наданих на підтвердження розміру заявлених позовних вимог.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.07.2018 підготовче засідання відкладено на 14.08.2018.

14.08.2018 відділом автоматизованого діловодства суду було зареєстроване подане позивачем клопотання про долучення до матеріалів справи висновку експерта, а також покладення витрат на проведення експертизи в розмірі 20 000,00 грн. на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.08.2018 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 04.09.2018.

У судовому засіданні 04.09.2018 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в жодне підготовче або судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, правом надати відзив на позовну заяву не скористався.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 04.09.2018 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

26.12.2011 між державним підприємством Інформаційний центр Міністерства юстиції України (замовник) та дочірнім підприємством Поліграфічний комбінат Зоря (виконавець) укладено договір № 092/11 (далі - договір).

Згідно з п. 1.1 договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 10.09.2012) виконавець виготовляє і передає у власність замовника Спеціальні бланки документів реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України (далі - продукція), у кількості 50 000 000 примірників, а замовник зобов'язується прийняти продукцію та оплатити її вартість на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 4.4 договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 10.09.2012) поставка партії продукції здійснюється на підставі заявок замовника. Заявки мають містити: найменування та кількість продукції у партії, строк та місце поставки партії продукції.

Поставка партії продукції здійснюється в межах строку, вказаного у відповідній заявці замовника (п. 4.5 договору в редакції додаткової угоди № 2 від 10.09.2012).

До матеріалів справи долучені листи-заявки № 01-08/553 та № 01-08/554 від 11.02.2014, відповідно до яких відповідач повідомляв позивача про графік постачання продукції на лютий, березень та квітень 2014 року за договорами № 128/12 від 11.09.2012, № 092/11 від 26.12.2011 та № 172/12 від 11.09.2012.

У рішенні господарського суду м. Києва від 21.10.2015 у справі № 910/19555/15 за позовом ДП Поліграфічний комбінат Зоря до ДЕРЖІНФОРМ ЮСТ про зобов'язання прийняти та оплати товар та про стягнення 152 001 743,12 грн., яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2015, встановлено наступне.

24.02.2014 відповідач направив на адресу позивача листи № 01-08/729, № 01-08/727, № 01-08/728, відповідно до яких повідомив останнього про необхідність призупинення виконання заявок від 11.02.2014 № 01-08/553 та № 01-08/554 у зв'язку з відсутністю фінансування до окремого повідомлення.

Листами від 14.03.2014 вих. № 01-08/1038, № 01-08/1039, № 01-08/1040 відповідач звернувся до позивача з пропозицією про розірвання договорів № 092/11 від 26.12.2011, № 127/12 від 11.09.2012, № 128/12 від 11.09.2012.

З огляду на те, що одностороння відмова від договору підряду, з огляду на положення ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України, не потребує узгодження з позивачем, а також, враховуючи, що листи відповідача від 14.03.2014 вих. № 01-08/1038, № 01-08/1039, № 01-08/1040 про відмову від договорів були отриманий позивачем 18.03.2014, суд прийшов висновку, що договори № 092/11 від 26.12.2011, № 127/12 від 11.09.2012, № 128/12 від 11.09.2012 є розірваними з 18.03.2014.

Розглядаючи справу № 910/19555/15 судом було взято до уваги, що відповідно до пояснень позивача від 07.10.2015 № 766-06/15, станом на 24.02.2014 у незавершеному виробництві (на кінцевих стадіях технологічного процесу) залишались 400 000 примірників спеціальних бланків документів реєстрів, 1 300 000 примірників спеціальних бланків для видачі витягів, 100 000 примірників спеціальних бланків свідоцтв про право власності. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача прийняти спеціальні бланки документів в частині примірників бланків, що знаходились в стадії незавершеного виробництва, задоволенню не підлягають.

Як зазначено у вищевказаному рішенні суду, позивач не позбавлений права звернутись до суду з вимогою про відшкодування йому збитків в частині витрат на виробництво бланків документів, які станом на 24.02.2012 були в процесі незавершеного виробництва, у зв'язку з відмовою замовника (відповідача) від договорів № 092/11 від 26.12.2011, № 127/12 від 11.09.2012 та № 128/12 від 11.09.2012.

Відповідно до ч. 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як зазначено позивачем, станом на 24.02.2014 (дата відправлення листа про призупинення виконання заявок на поставку) у незавершеному виробництві (на кінцевих стадіях технологічного процесу) залишались 400 000 примірників спеціальних бланків документів реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України.

Виготовлення вказаних бланків у внутрішньому обліку підприємства було оформлено замовленням на виробництво № 509 (27) - тираж 1 000 000 примірників, з яких 600 000 було відвантажено відповідачу (оскільки норми витрат розраховуються з урахуванням замовлення на 1 000 000 примірників (відповідно до технологічних карток, що додані до позову).

Відповідно до звіту по незавершеному виробництву ДСЗ в цеху офсетного друку за 21-2302.2014 (форма НВ-№1) та технологічних карток-нарядів, що додані до позову, вказані бланки перебували на фінальній стадії технологічного циклу.

За підрахунком позивача витрати на виробництво замовленої, але не поставлено продукції, склали 602 865,21 грн., а саме:

1) Витрати на основні матеріали (викладені в додатку 1 до позовної заяви) на загальну суму 477 256,86 грн., а саме:

Витрати на основні матеріали (без ФГТ) - 65 056,86 грн.:

- фарба 42181-33 - 1 797,21 грн.,

- папір спеціальний захищений з двотоновим водяним знаком - 62 724,44 грн.,

- пластина Р970 1050х795 - 199,85 грн.,

- фарба Impression inkr. Black - 1,02 грн.,

- фарба Impression inkr. Cyan - 82,22 грн.,

- фарба Impression inkr.Yellow - 113,00 грн.,

- фарба Pantone Green (суміш) - 1,02 грн.,

- фарба Pantone Trans White (суміш) - 29,51 грн.,

- фарба Pantone Warm Red (суміш) - 51,94 грн.,

- фарба Pantone Yellow (суміш) - 35,49 грн.

- фарба Sheetfed cover white (240) - 21,16 грн.,

Фольга гарячого тиснення NPF-1 - 353 318,77 грн.,

Фольга гарячого тиснення Эффект - 58 881,23 грн.

Зазначена вище у розрахунках вартість матеріалів підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: видатковими накладними на фарби, папір, пластини та фольгу гарячого тиснення.

Витрачання вказаних матеріалів у виробництві здійснюється відповідно до технологічних карток та затверджених норм витрат матеріалів, що наявні в матеріалах справи, та підтверджується необхідними обліковими документами підприємства: лімітно-забірними картками зі складу до комор на видачу паперу та голографічних захисних елементів, звітами комор про використання захисних фарб, офсетних пластин та про рух захисних елементів, звітом по незавершеному виробництву в цеху офсетного друку.

2) Загальновиробничі витрати (амортизація основних засобів та нематеріальних активів, оплата праці та відрахувань апарату управління цехом, дільницями, технічне обслуговування обладнання, витрати на оренду та інше) - 92 647,84 грн.

3) Виробничі витрати (допоміжні матеріали) - 2 904,40 грн.,

4) Заробітна плата та податки безпосередньо друкарів, що задіяні у виробництві - 30 056,11 грн.

Позивач просить відшкодувати завдані йому збитки в частині безпосередньо витрат на виробництво бланків документів, які станом на 24.02.2014 були в процесі незавершеного виробництва та не могли бути реалізовані будь-якому іншому суб'єкту господарювання через їх специфіку, адже організацію постачання, обліку постачання й звітності витрачання бланків здійснювало саме ДЕРЖІНФОРМ ЮСТ відповідно до Положення про порядок постачання, зберігання, обліку та звітності витрачання спеціальних бланків документів інформаційної системи Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.072004 № 67/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.07.2004 за № 878/9477 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) та інших нормативно-правових актів. Крім того, технічний опис бланків документів істотно змінився, про що повідомив сам відповідач та це встановлено судовим рішенням.

При цьому, у разі списання товарно-матеріальних цінностей у зв'язку з визнанням їх непридатними для використання, такі товарно-матеріальні цінності не можуть бути використані у межах господарської діяльності підприємства. При списанні таких товарно-матеріальних цінностей платник зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ за основною ставкою відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, оскільки товарно-матеріальні цінності не використовуються в оподатковуваних операціях.

Згідно з висновком експерта за результатами проведення експертно-економічного дослідження № 291/08/2018 від 10.08.2018 за наявними матеріалами, документально підтверджується (обґрунтовано) витрати ДП Поліграфічний комбінат Зоря на виробництво Спеціальних бланків документів реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України згідно з договором № 092/11 від 26.12.2011 (технологічна карта-наряд на виготовлення замовлення № 509(27) від 17.02.2014), які знаходяться у незавершеному виробництві, на загальну суму 602 865,21 грн., зазначені у Відомості по виробничим витратам (бухгалтерський облік) заказ на производство 509(27) , станом на 31.05.2018.

Отже, загальна вартість збитків, заподіяних позивачу відповідачем у зв'язку з відмовою від взятих на себе господарських зобов'язань, становить: 602 865,21 грн. + 20% (ПДВ) = 723 438,25 грн.

Разом з тим, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки у меншому розмірі, а саме - в розмірі 723 427,45 грн., що не суперечить приписам чинного законодавства та є правом позивача.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 4 статті 849 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Тобто, даною нормою передбачено, що не вимагається взагалі ніяких причин для реалізації цього права замовником, але є необхідним дотримання певних умов: 1) така відмова можлива до закінчення виконання робіт; 2) вже виконанні підрядником роботи підлягають повній оплаті; 3) відшкодувати підряднику збитки, спричиненні розірванням договору, як реальні, так і упущену вигоду.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, відповідачем розірвано договір в односторонньому порядку, а бланки документів, які знаходяться в незавершеному виробництві у зв'язку з розірванням договору не можуть бути реалізовані позивачем будь-якому іншому суб'єкту господарювання та підлягають списанню, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків в розмірі 723 427,45 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

На підтвердження понесених ним судових витрат позивач долучив до матеріалів справи платіжне доручення № 714 від 31.05.2018 на суму 10 851,41 грн. про сплату судового збору, а також договір про надання послуг з проведення експертно-економічного дослідження та оформлення висновку від 25.07.2018, укладений з ТОВ Експертно-дослідна служба України , акт здачі-приймання робіт (послуг) від 13.08.2018 до вказаного договору на суму 20 000,00 грн., платіжне доручення № 1256 від 13.08.2018 на суму 20 000,00 грн. про оплату експертно-економічного дослідження.

Таким чином, позивач підтвердив розмір понесених ним судових витрат належними та допустимими доказами.

З урахуванням викладеного, на підставі положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, що складаються з витрат по сплаті судового збору та витрат по оплаті проведеного експертного дослідження, покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 73, ідентифікаційний код 25287988) на користь дочірнього підприємства Поліграфічний комбінат Зоря (04074, м. Київ, вул. Лугова, буд. 1-А, ідентифікаційний код 32068913) збитки в розмірі 723 427,45 грн. (сімсот двадцять три тисячі чотириста двадцять сім грн. 45 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 10 851,41 грн. (десять тисяч вісімсот п'ятдесят одну грн. 41 коп.), витрати на проведенням експертизи в розмірі 20 000,00 грн. (двадцять тисяч грн. 00 коп.).

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20.09.2018.

Суддя О.Г. Удалова

Дата ухвалення рішення04.09.2018
Оприлюднено20.09.2018

Судовий реєстр по справі —910/7079/18

Рішення від 04.09.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Удалова О.Г.

Ухвала від 14.08.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Удалова О.Г.

Ухвала від 26.07.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Удалова О.Г.

Ухвала від 11.07.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Удалова О.Г.

Ухвала від 08.06.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Удалова О.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні