Рішення

від 19.09.2018 по справі 910/7686/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 19.09.2018Справа №  910/7686/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., дослідивши матеріали господарської справи за позовом                     приватного підприємства приватна фірма «Континент» до                            товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Арт-Декор»   про                                 стягнення 184 433,14 грн., Представники: не викликались ОБСТАВИНИ СПРАВИ: До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом приватне підприємство приватна фірма «Континент» до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Арт-Декор» про стягнення 184 433,14 грн., з яких: 180  000,00 грн. боргу, 2260,00 грн. інфляційних втрат, 2  173,14 грн. 3% річних Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконував умови  договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №09 від 26.10.2017. Суд відкрив провадження у справі № 910/7686/18 та постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідач позовні вимоги відхилив у повному обсязі, зазначивши, що  14.03.2018 повернув позивачеві 20  000,00 грн., а на суму 174  720,00 грн. передав позивачеві папір-основу для нижнього шару шпалер, залишок боргу за договором становить 5  280,00 грн. Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив: 26.10.2017 приватне підприємство приватна фірма «Континент» (позикодавець) та товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Арт-Декор» (позичальник) уклали договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 09 (далі - Договір). Відповідно до умов Договору, позивач надає на користь відповідача, а відповідач приймає та зобов'язується повернути позивачу безвідсоткову зворотну фінансову допомогу у розмірі 200 000,00 грн., без ПДВ, в строки і на умовах, що визначені сторонами в договорі (п. 1.1., п. 2.1. Договору). На поворотну фінансову допомогу відсотки не нараховуються (п. 2.2. Договору). Згідно з п. 2.3. Договору, поворотна фінансова допомога надається строком на 3 (три) місяці. Повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача. Позивач перерахував на рахунок відповідача 200 000,00 грн. без ПДВ. Згідно з Договором, останній день виконання відповідачем свого зобов'язання за Договором щодо повернення фінансової допомоги є 27.11.2017. Відповідач частково погасив заборгованість перед позивачем на суму 20  000,00 грн. 180  000,00 грн. відповідач не повернув. Станом на день розгляду справи в суді відповідач не повернув 180  000,00 грн. Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 180  000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований. При цьому суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що він в рахунок погашення заборгованості поставив позивачеві папір-основу для нижнього шару шпалер на загальну суму 174 720,00 грн., оскільки видаткова накладна №1 від 02.04.2018 не відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в силу чого не підлягає кваліфікації як первинний документ, що фіксує вчинення господарської операції. Таким чином видаткова накладна №1 від 02.04.2018 не є допустимим доказом, який підтверджує погашення заборгованості відповідачем. Відповідач не подав суду інших доказів погашення заборгованості. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 2  260,00 грн. інфляційних  та 2  173,14 грн. трьох процентів річних за період з 28.11.2017 по 12.04.2018. Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи. Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами. Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача. Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню повністю. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: Позов задовольнити повністю. Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Арт-Декор» (вул. Магнітогорська, 1, м. Київ, 02094, код 38638115) на користь приватного підприємства приватна фірма «Континент» (вул. Тимирязева, 31, м. Дніпро, 49008,  код 19142547) 180  000,00 грн. боргу, 2 260,00 грн. інфляційних втрат, 2  173,14 грн. 3% річних, 2  766,50 грн. судового збору. Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України». Суддя                                                                                                     С. А. Ковтун