Ухвала

від 19.09.2018 по справі 910/7496/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

19.09.2018Справа № 910/7496/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участю секретаря судового засідання Бугаєнко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Фізичної особи-підприємця Аксьон Тетяни Василівни

про розстрочку виконання рішення суду

у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Катеринич Наталії Аркадіївни (02140, АДРЕСА_1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мурена" (02121, м. Київ, проспект Бажана Миколи, буд. 26, кв. 336)

Фізичної особи-підприємця Аксьон Тетяни Василівни (АДРЕСА_3)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Граве Україна" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 15, оф. 124)

про стягнення 83 457, 00 грн.

за участю представників сторін:

від заявника: Лифар Д.М.

від стягувача: Зайцев М.М.

від відповідача-1: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Катеринич Наталія Аркадіївна (далі - ФОП Катеринич Н.А.) звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства про стягнення 83 457 грн., з яких: 37 579 грн. витрат на відшкодування пошкодженого приміщення; 3 000 грн. вартості послуг товариства з обмеженою відповідальністю Бюро Ваш експерт+ зі складання звіту величини (вартості) витрат на відновлення (ремонт) пошкодженого нежитлового приміщення №343 внаслідок затоплення від 05.08.2016 №02-08/16; 5 000 грн. упущеної вигоди; 12 798 грн. витрат, понесених у зв'язку з поверненням клієнтам грошових коштів за невикористані абонементи; 15 000 грн. моральної шкоди; 10 080 грн. втрат на юридичні послуги.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 у справі № 910/7496/17 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 у справі №910/7496/17 апеляційну скаргу ФОП Катеринич Н.А. задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 у справі № 910/7496/17 скасовано частково та прийнято нове рішення:

"1) Позов задовольнити частково.

2) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мурена" (02021, м.Київ, пр. Бажана, 26, приміщення 336; код ЄДРПОУ 31723413) на користь Фізичної особи-підприємця Катеринич Н.А. (02140, АДРЕСА_4, код платника податку НОМЕР_1) 40 579 (сорок тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 00 коп. збитків (що складаються з 37 579,00 грн. витрат на відновлення пошкодженого приміщення та 3000,00 грн. витрат на виконання послуг складання висновку) та 777 (сімсот сімдесят сім) грн. 92 коп. судового збору за подання позовної заяви.

3) У задоволенні решти позовних вимог - відмовити."

За результатами перегляду вказаної постанови в касаційному порядку постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 у справі №910/7496/17 було скасовано частково (в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мурена" на користь фізичної особи - підприємця Катеринич Наталії Аркадіївни збитків в сумі 40 579, 00 грн.) та прийнято у скасованій частині нове судове рішення:

"1. Позов Фізичної особи - підприємця Катеринич Наталії Аркадіївни задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Аксьон Тетяни Василівни (02140, АДРЕСА_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) на користь на користь Фізичної особи-підприємця Катеринич Наталії Аркадіївни (02140, АДРЕСА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1) 40 579 (сорок тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 00 коп. збитків, що складаються з 37 579,00 грн. витрат на відновлення пошкодженого приміщення та 3000,00 грн. витрат на виконання послуг з складання експертного висновку), 777 (сімсот сімдесят сім) грн. 92 коп. судового збору за подання позовної заяви.".

3. В іншій частині позовних вимог, постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 та рішення господарського суду міста Києва від 28.09.2017 у справі №910/7496/17 (про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення 5 000, 00 грн. - упущеної вигоди, 12 798,00 грн. - витрат з повернення грошових коштів клієнтів, 15 000, 00 грн. - моральної шкоди, 10 080 грн. - витрати на юридичні послуги) залишити без змін.

4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Аксьон Тетяни Василівни (02140, АДРЕСА_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) на користь Фізичної особи-підприємця Катеринич Наталії Аркадіївни (02140, АДРЕСА_4, код платника податку НОМЕР_1) 855,71 грн. - витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Аксьон Тетяни Василівни (02140, АДРЕСА_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мурена" (02140, м. Київ, проспект Бажана Миколи, буд. 26, кв. 336, ідентифікаційний код 31723413) витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги у сумі 933, 50 грн.

На виконання постанови Верховного Суду від 15.03.2018 господарським судом було видано накази від 26.07.2018.

03.09.2018 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Фізичної особи-підприємця Аксьон Тетяни Василівни про розстрочку виконання рішення щодо стягнення 40579 грн. збитків на 12 місяців, рівними частинами по 3381,59 грн. щомісячно.

Згідно Розпорядження № 05-23/1604 від 03.09.2018, вказана заява по справі № 910/7496/17 у зв'язку із закінчення терміну повноважень у судді Демидова В.О. передано для розгляду судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.09.2018 залишено заяву Фізичної особи-підприємця Аксьон Тетяни Василівни про розстрочку виконання рішення суду без руху та встановлено заявнику строк п'ять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків заяви шляхом подання відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.09.18 розгляд заяви Фізичної особи-підприємця Аксьон Тетяни Василівни про розстрочку виконання рішення суду у справі №910/7496/17 призначено на 19.09.2018.

19.09.2018 через загальний відділ діловодства суду надійшли заперечення стягувача на заяву про розстрочку виконання рішення суду, в яких зазначається, що з дня набрання рішення законної сили пройшло півроку, проте боржник не вжив жодних дій щодо сплати заборгованості. Крім того, стягувач звертає увагу, що матеріалами справи підтверджується вина боржника, а саме під час розгляду справи небажання допускати спеціалістів для встановлення факту залиття, безпідставне заперечення самого факту залиття, небажання відшкодовувати збитки. Також, стягувач вважає, що боржником не надано належних доказів в підтвердження свого скрутного майнового стану.

У судовому засіданні, яке призначене на 19.09.2018, представник боржника надав усні пояснення по суті заяви та просив суд відстрочити виконання рішення суду строком на один рік.

Представник стягувача надав усні пояснення по суті заяви та заперечив щодо задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду з врахуванням письмових заперечень.

Розглянувши заяву про розстрочку виконання рішення суду, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити та розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням. За заявою стягувача виконавець може відстрочити або розстрочити виконання рішення (крім судового рішення), за наявності обставин, передбачених частиною першою цієї статті, про що виносить відповідну постанову.

Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012 р Питання про відстрочку або розстрочку виконання постанови апеляційної чи касаційної інстанції за наявності обставин, передбачених частиною першою статті 121 ГПК, вирішує сама апеляційна чи касаційна інстанція, якщо ці обставини стали їй відомі до прийняття постанови за результатами перегляду рішення господарського суду першої інстанції. У цих випадках припис про відстрочку або розстрочку, зміну способу та порядку виконання відповідної постанови має міститися в її резолютивній частині.

В інших випадках, тобто коли відповідну заяву подано стороною, державним виконавцем після прийняття постанови апеляційною чи касаційною інстанцією, питання про відстрочку або розстрочку, зміну способу та порядку виконання цієї постанови вирішує господарський суд першої інстанції.

Частиною 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Положення ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, розстрочка це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

При розгляді заяви про розстрочку рішення суду, суду необхідно встановити обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі у визначений строк або встановленим господарським судом способом, врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ч. 2 ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Пунктами 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У заяві про відстрочку виконання рішення суду, боржник вказує підставу відстрочки рішення, що умислу на пошкодження приміщення у боржника не було, спірні відносини виникли у зв'язку із форс мажорними обставинами, які не залежать від заявника. Крім того, заявник вказує, що відповідно до податкової декларації загальний дохід за 2017 рік складав 10 314, 31 грн.

Так, відповідно до наданої заявником податкової декларації про майновий стан і доходи, за звітний період 2017 року загальна сума доходу саме фізичної особи Аксьон Т.В. складає 10 314,31 грн., проте заявником не надано жодного доказу, з якого можливо було б встановити дохід заявника як фізичної особи-підприємця.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Так, у п. 40 рішення від 17.05.2005 у справі Чіжов проти України суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

З підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Суд зазначає, що заявник, в порушення приписів ст. 74 ГПК України, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості виконання рішення суду, а також доказів, які б підтвердили можливість заявника сплатити заборгованість після спливу відстрочки, а тому дохід заявника у розмірі 10 314,31 грн., в даному випадку, не може бути підставою, яка ускладнює виконання рішення суду.

Крім того, суд зазначає, що сам факт тяжкого матеріального становища заявника не є виключною підставою для надання розстрочки виконання рішення суду.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, враховуючи можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення суду у встановлений строк та стягувача при розстрочці виконання рішення суду, суд вирішив відмовити у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду, оскільки заявником не надано жодних ґрунтовних доказів, в підтвердження неможливості виконання рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Аксьон Тетяни Василівни про розстрочку виконання постанови Верховного Суду від 15.03.2018 в частині стягнення заборгованості у розмірі 40 579,00 грн. у справі № 910/7496/17.

Ухвала набирає законної сили 19.09.2018 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.Г. Пукшин