Рішення

від 14.09.2018 по справі 916/1205/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" вересня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1205/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Воровіній Т.О.

розглянувши справу №916/1205/18

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ФЛОР»

До відповідача : Спільного українсько-індійського підприємства «КОРАСА»

про стягнення 2787173,05грн.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

Встановив: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «ФЛОР» звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Спільного українсько-індійського підприємства «КОРАСА» про стягнення 653057,75 грн. основного боргу та процентів у розмірі 2787173,05 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області (суддя Власова С.Г.) від 26.06.2018р. відкрито провадження у справі №916/1205/18. Розглядати справу №916/1205/18 ухвалено за правилами Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017р.) в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання до розгляду в засіданні суду.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", п. 4.2.7. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, в редакції від 14.06.2018р. (протокол №17-05/2018), приймаючи до уваги прийняття Вищою радою правосуддя рішення №2225/0/15-18 від 10.07.2018р. про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду Одеської області у відставку та припинення повноважень судді, призначено повторний автоматичний розподіл вищезазначеної справи для визначення складу суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2018р. справу №916/1205/18 передано на розгляд судді Д'яченко Т.Г.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.07.2018р. прийнято справу №916/1205/18 до провадження. Розгляд справи почато спочатку та призначено підготовче засідання у справі №916/1205/18 на 17 серпня 2018р. о 10:30. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, в строк до 15.08.2018р. Викликано учасників справи у підготовче засідання на 17.08.2018р. Повідомлено учасників справи про відсутність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Ухвалою господарського суду Одеської області 05.09.2018р. закрито підготовче провадження у справі № 916/1205/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ФЛОР» до Спільного українсько-індійського підприємства «КОРАСА» про стягнення 2787173,05грн. Призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на „14» вересня 2018р. о 10:00 год. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 20.09.2018р. о 11:00 год.

Відповідачем - Спільним українсько-індійським підприємством «КОРАСА» відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідань суду, шляхом скерування на його юридичну адресу ухвал суду, однак кореспонденція суду повернулась без вручення, у зв'язку з закінченням терміну зберігання, про що було зазначено поштовою організацією (а.с. 63-67,71-74, ). Також в матеріалах справи наявне поштове повідомлення, з відміткою про вручення поштового відправлення суду (а.с. 110).

У судове засідання представник відповідача не з'явився, про поважність причин відсутності суд не повідомив.

Також, 03.09.2018р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ФЛОР» .

Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувались судом на адресу реєстрації відповідача, а також відсутність жодних клопотань з боку відповідача про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

16 червня 2016 року між гр. ОСОБА_2 (Позикодавець) та гр. ОСОБА_3 (Позичальник) було укладено Договір позики №1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за №3439, за умовами якого позикодавець передає у власність позичальника грошові кошти у розмірі 6221910,50 грн., що еквівалентно 250000 доларів США за офіційним курсом долара США, встановленим Національним банком України на день підписання даного договору, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві надану суму позики у встановлені даним договором порядку та строки.

Відповідно до п. 2 Договору позики №1 від 16.06.2016р., позичальник підтверджує, що в момент підписання даного Договору отримав від позикодавця суму позики у розмірі, вказаному у п. 1 даного Договору. Факт одержання грошових коштів в момент підписання даного договору, а саме 16 червня 2016р., підтверджується підписом позичальника під тексом даного договору.

Згідно до п. 3. Договору позики №1 від 16.06.2016р., позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві суму позики протягом 2 (двох) місяців з моменту укладання даного договору, а саме до 16 серпня 2016 року.

Позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві грошову суму у розмірі 622191,05 грн., що еквівалентно 25000 доларів США за офіційним курсом долара США, встановленим Національним банком України на день підписання даного договору, протягом 1 одного місяця з моменту укладання даного договору, а саме - до 1 липня 2016р. (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. 3.2. Договору позики №1 від 16.06.2016р., позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві грошову суму у розмірі 5599719,454 грн., що еквівалентно 2255000 доларів США за офіційним курсом долара США, встановленим Національним банком України на день підписання даного Договору, протягом 2 місяців з моменту укладання даного Договору, а саме - до 16 серпня 2016 року.

Відповідно до п. 4.3. Договору позики №1 від 16.06.2016р., повернення суми позики позичальником позикодавцеві має бути здійснене у гривнях.

За умовами п. 7 Договору позики №1 від 16.06.2016р., з дня, коли сума позики повинна бути повернутою позичальником, позикодавець має право вимагати від позичальника, а позичальник зобов'язаний сплатити позикодавцеві проценти за користування чужими грошовими коштами до дня повернення суми позики у повному обсязі, понад неустойку (ч. 2 ст. 625 ЦК України), у розмірі сто вісімдесят два з половиною процентів річних до дня повернення суми позики у повному обсязі з дати прострочення виконання зобов'язання з повернення суми.

Згідно до п. 14. Договору позики №1 від 16.06.2016р., для забезпечення виконання зобов'язань позичальника за даним договором, між позикодавцем та Спільним українсько-індійським підприємством «КОРАСА» буде укладено Іпотечний договір 16 червня 2016 року щодо нерухомого майна : фармацевтичного заводу - перша черга, що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Теплодар, вул. Комунальна, буд. 4; земельної ділянки, кадастровий номер земельної ділянки 5111500000:01:002:0127, що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Теплодар, вул. Комунальна, земельна ділянка, 4. Для забезпечення виконання зобов'язань позичальника за даним договором, між позикодавцем та Спільним українсько-індійським підприємством «КОРАСА» , укладається Договір поруки №2 від 16 червня 2016 року.

Наявна в матеріалах Заява гр. ОСОБА_3 гр. ОСОБА_2 засвідчує отримання, зокрема, гр. ОСОБА_3 на виконання Договору позики №1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за №3439, у позику від ОСОБА_2 грошової суми у розмірі 6221910,50 грн., що еквівалентно 250000 доларів США за офіційним курсом долара США, встановленим Національним банком України на день підписання Договору позики №1, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за №3439.

16 червня 2016 року між гр. ОСОБА_2 (Кредитор) та Спільним українсько-індійським підприємством «КОРАСА» (Поручитель) було укладеного Договір поруки №2, за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником грошових зобов'язань за основним договором - Договір позики №1 від 16.06.2016р. , передбачених у розділі 2 даного Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору поруки №2 від 16.06.2016р., поручитель відповідає перед кредитором за невиконання або неналежне виконання боржником зобов'язань за основним договором.

Згідно до п. 1.3. Договору поруки №2 від 16.06.2016р., зобов'язання боржника за Основним договором забезпечуються поручителем у повному обсязі (основний борг, проценти за користування чужими грошовими котами, відшкодування збитків).

Відповідно до п. 2.1. Договору поруки №2 від 16.06.2016р., забезпечені порукою вимоги згідно з цим договором забезпечуються виконання боржником зобов'язання, що виникло на підставі Основного договору або може виникнути на підставі нього у майбутньому, зокрема, але не виключно: обов'язок повернути кредитору (позикодавцеві за Основним договором) грошову суму у розмірі 622191,05 грн., що еквівалентно 25000 доларів США за офіційним курсом долара, встановленим Національним банком України на день підписання Основного договору, протягом 1 місяця з моменту укладання Основного договору, а саме - до 16.07.2016р. шляхом передання Кредитору грошових коштів у готівковій форму або зарахування грошових коштів на банківський рахунок Кредитора у безготівковій формі, обов'язок повернути Кредитору (позикодавцеві за Основним договором) грошову суму у розмірі 5599719,45 грн., що еквівалентно 225000 доларів США за офіційним курсом долара США, встановленим Національним банком України на день підписання Основного договору, протягом 2 місяців з моменту укладання Основного договору, а саме - до 16.08.2016р., обов'язок сплатити кредитору проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 182,5 процентів річних від розміру неповернутої або несвоєчасно повернутої суми позики.

Відповідно до п. 2.2. Договору поруки №2 від 16.06.2016р., порукою за даним договором також забезпечується вимоги кредитора, які можуть виникнути в майбутньому на підставі Основного договору та/або змін до нього, зокрема, у разі припинення (розірвання, новації) Основного договору, зміни валюти виконання грошових зобов'язань позичальника, зміни графіку/строків виконання грошових зобов'язань позичальника та зміни інших умов Основного договору, що не призводить до збільшення Основної заборгованості позичальника. Такі вимоги кредитора вважаються забезпеченими порукою відповідно до умов даного договору без необхідності внесення змін до нього.

Надалі, 26 вересня 2017 року між гр. ОСОБА_2 (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «ФЛОР» (Новий кредитор) було укладено Договір цесії №26/09-2, відповідно до якого первісний кредитор передає у власність новому кредитору права вимоги первісного кредитора до Спільного українсько-турецького підприємства „КОРАСА» , зазначені сторонами у п. 1.2., 1.2.1-1.2.4 даного Договору (далі за текстом - права вимоги), а новий кредитор набуває права вимоги та зобов'язується сплатити первісному кредитору визначеному умовами даного Договору грошову суму.

Відповідно до п. 1.2. Договору цесії №26/09-2 від 26.09.2017р., відповідно до умов даного Договору від первісного кредитора до Нового кредитора переходять права вимоги первісного кредитора до боржника за зобов'язанням, яке виникло на підставі Договору поруки №2 від 16.06.2016р., укладеного між первісним кредитором та боржником з метою забезпечення виконання грошових зобов'язань, які виникла в громадянина України ОСОБА_3 перед первісним кредитором на підставі Договору позики №1 від 16.06.2016р., а саме: право первісного кредитора вимагати від боржника повернення частину основного, а саме грошової суми у розмірі 622191 грн., що еквіваленти 25000 доларів США за офіційним курсом долара США, встановленим Національним банком України на день підписання Договору позики (далі за текстом - сума позики).

Згідно до п. 1.2.2. Договору цесії №26/09-2 від 26.09.2017р., право первісного кредитора вимагати від боржника сплати процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі сто вісімдесят два з половиною процентів річних від розміру неповернутої або несвоєчасної повернутої суми позики.

Відповідно до п.1.2.3. Договору цесії №26/09-2 від 26.09.2017р., право первісного кредитора вимагати від боржника сплати інфляційного збільшення заборгованості.

Згідно до п. 1.2.4. Договору цесії №26/09-2 від 26.09.2017р., право первісного кредитора вимагати від боржника відшкодування збитків, завданих первісному кредиторові внаслідок невиконання або неналежного виконання обов'язку з повернення суми позики.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору цесії №26/09-2 від 26.09.2017р., первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору документи, що підтверджують права вимоги до боржника, зазначені в п. 1.2., п. 1.2.1.-1.2.4. даного Договору.

Відповідно до умов п. 3.1. Договору цесії №26/09-2 від 26.09.2017р., права вимоги, зазначені в п.п. 1.2, 1.2.1-1.2.4. даного Договору, передаються у власність Новому кредитору за ціною, що становить 657750 грн., що еквівалентно 25000 доларів США за офіційним курсом долара США, встановленим Національним банком України на день підписання Сторонами тексту даного Договору.

Згідно до п. 3.2. Договору цесії №26/09-2 від 26.09.2017р., новий кредитор зобов'язується сплатити первісному кредитору грошову суму у розмірі, визначеному сторонами в п. 3.1. даного Договору після спливу 1 одного місяця з дня виконання боржником на користь нового кредитора зобов'язання, вказаного в п. 1.2. даного Договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору цесії №26/09-2 від 26.09.2017р., у випадку порушення умов даного договору сторона несе відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України.

Умовами п. 5.8. Договору цесії №26/09-2 від 26.09.2017р. визначено, що даний договір вважається укладеним з дати, зазначеної у правому верхньому куті першої сторінки даного договору, і діє до 31 грудня 2018 року. У будь-якому випадку, якщо на момент спливу строку дії даного договору будь-яка зі сторін не виконає покладені на неї обов'язки, то договір продовжує дію до моменту виконання зобов'язання у повному обсязі.

На підставі вищенаведеного, відповідно до Договору цесії №2 від 26.09.2017р., ОСОБА_2 передав позивачу у даній справі - Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «ФЛОР» своє право за договором поруки №2 від 16.06.2016р.

У зв'язку з заміною кредитора у зобов'язанні, на адресу відповідача було направлено лист з копією Договору цесії №2 від 26.09.2017р. та копією заяви про заміну кредитора №23/10 від 23.10.2017р.

Приймаючи до уваги, що зобов'язання щодо повернення коштів у визначений договором строк - до 16 липня 2016 року виконано не було, позивачем здійснено нарахування 182,5 % річних, відповідно до п. 1.2.2. Договору цесії №2 та п. 7 Договору позики №1 від 16 червня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за №3439.

Розрахунок річних проведено за період з 16.07.2016р. по 01.06.2018р., так відповідно до такого розрахунку борг зі сплати 182,5% річних становить грошову суму у розмірі 2134115,30 грн.

Позовні вимоги позивача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ФЛОР» обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача - Спільного українсько-індійського підприємства «КОРАСА» прийнятих на себе зобов'язань за Договором поруки №2 від 16.06.2016р. щодо повернення суми позики у розмірі 25000 доларів США, що еквівалентно 653057,75 грн. (відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 01.06.2018р., з урахуванням положень ч. 2 ст. 533 ЦК України та направлено на стягнення основного боргу у розмірі 653057,75 грн. та нарахованих процентів у розмірі 2134115,30 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, 16 червня 2016 року між гр. ОСОБА_2, як позикодавцем та гр. ОСОБА_3, як позичальником, було укладеного Договір позики №1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за №3439, за умовами якого позикодавець передає у власність позичальника грошові кошти у розмірі 6221910,50 грн., що еквівалентно 250000 доларів США за офіційним курсом долара США, встановленим Національним банком України на день підписання даного договору, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві надану суму позики у встановлені даним договором порядку та строки.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

16 червня 2016 року між гр. ОСОБА_2, як кредитором та Спільним українсько-індійським підприємством «КОРАСА» , як поручителем, було укладеного Договір поруки №2, за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником грошових зобов'язань за основним договором - Договір позики №1 від 16.06.2016р. , передбачених у розділі 2 даного Договору.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. (ст. 553 Цивільного кодексу України.).

Надалі, 26 вересня 2017 року між гр. ОСОБА_2, як первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «ФЛОР» , як новим кредитором було укладено Договір цесії №26/09-2 відповідно до якого первісний кредитор передає у власність новому кредитору права вимоги первісного кредитора до Спільного українсько-турецького підприємства „КОРАСА» зазначені сторонами у п. 1.2., 1.2.1-1.2.4 даного Договору, а новий кредитор набуває права вимоги та зобов'язується сплатити первісному кредитору визначеному умовами даного Договору грошову суму.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом

За умовами ст. 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено судом, на підставі Договору цесії №2 від 26.09.2017р., до позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ФЛОР» від гр. ОСОБА_2 перейшло його право вимоги за Договором поруки №2 від 16.06.2016р.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання ОСОБА_3, як позичальником за Договором позики №1 від 16.06.2016р., посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за №3439, своїх зобов'язань щодо повернення отриманої позики у розмірі 622191,05 грн., що еквівалентно 25000 доларів США за офіційним курсом долара США, встановленим Національним банком України на день підписання договору у строк до 16 липня 2016 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: Договором позики №1 від 16.06.2016р., посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за №3439, та Заявою гр. ОСОБА_3 гр. ОСОБА_2, яка засвідчує отримання, зокрема, гр. ОСОБА_3 на виконання умов Договору позики №1, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за №3439, у позику від ОСОБА_2 грошової суми у розмірі 6221910,50 грн., що еквівалентно 250000 доларів США за офіційним курсом долара США, встановленим Національним банком України, на день підписання Договору позики №1, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за №3439.

У зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення з Спільного українсько-індійського підприємства «КОРАСА» , як поручителя за Договором поруки №2 від 16.06.2016р., укладеним в забезпечення виконання зобов'язань за Договором позики №1 від 16.06.2016р., на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ФЛОР» , як нового кредитора відповідно до Договору цесії №26/09-2 від 26.09.2017р. про стягнення грошової суми у розмірі 653057,75 грн., що еквівалентно 25000 доларів США, розрахованої за курсом Національного банку України ( станом на 01.06.2018р. - курс: 2612,2310 грн. - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено у п. 1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» , грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов'язання і одночасно способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов'язанням сплатити кошти (п. 6.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» ).

Позивачем здійснено нарахування 182,5 % річних, відповідно до п. 1.2.2. Договору цесії №2 та п. 7 Договору позики №1 від 16 червня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за №3439.

Розрахунок річних проведено за період з 16.07.2016р. по 01.06.2018р., так, відповідно до такого розрахунку борг зі сплати 182,5% річних становить грошову суму у розмірі 2134115,30 грн.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, вважає його частково не вірним, оскільки при здійснення нарахування річних, позивачем не було помилкового враховано, що кількість днів у 2106 році становила - 366.

Судом було здійснено перерахунок 182,5 % річних.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 622191.05 16.07.2016 - 31.12.2016 169 182.5 % 524314.96

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 622191.05 01.01.2017 - 31.12.2017 365 182.5 % 1135498.67

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 622191.05 01.01.2018 - 01.06.2018 152 182.5 % 472865.20 Так, відповідно до такого розрахунку боргу зі сплати річних становить грошову суму у розмірі 2132678,83 грн.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ФЛОР» зі стягненням з Спільного українсько-індійського підприємства «КОРАСА» основного боргу у розмірі 653057,75 грн. та процентів у розмірі 2132678,83 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 41786,05 грн. покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ФЛОР» - задовольнити частково.

2.Стягнути з Спільного українсько-індійського підприємства «КОРАСА» (65490, Одеська обл., м. Теплодар, вул. Комунальна, буд. 4; код 21079017) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ФЛОР» (65042, м. Одеса, Балтська дорога, 5; код 20962706) основний боргу у розмірі 653057 (шістсот п'ятдесят три тисячі п'ятдесят сім) грн. 75 коп. та проценти у розмірі 2132678 (два мільйони сто тридцять дві тисячі шістсот сімдесят вісім) грн. 83 коп., а також витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 41786 (сорок одна тисяча сімсот вісімдесят шість) грн. 05 коп.

3.В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Повний текст рішення складено 20 вересня 2018 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та відповідно до п.п. 17.5. п. 17 Розділу ХІ „Перехідні положення» ГПК України може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д'яченко